Справа № 761/149/18
Провадження № 1-кс/761/628/2018
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 січня 2018 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Шевченківського районного суду м.Києва клопотання ТОВ «БЕСТ ЛІМІТЕД» про скасування арешту на нерухоме майно в рамках кримінального провадження № 12012110100000628, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 15.02.2017 року
В С Т А Н О В И В:
У провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва надійшло вищезазначене клопотання.
В обґрунтування клопотання заявником зазначено, що Шевченківським УП ГУ НП в м.Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 12012110100000628, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.
При цьому, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 лютого 2017 року було задоволено клопотанняслідчого про арешт майна та накладено арешт на зазначене у клопотанні нерухоме майно об*єкт незавершеного будівництва.
Як підставу для скасування арешту майна заявник посилається на те, що арешт у вказаному кримінальному провадженні накладено не обгрунтовано, без ретельного з*ясування приналежності вказаного арештованого майна як об*єкту вчинення криімнального правопорушення, при цьому посадові особи ТОВ «БЕСТ ЛІМІТЕД» не є причетними до розслідуваного кримінального правопорушення, при цьому право власності Товариство на вказаний об*єкт незавершеного будівництва нерухомості набуло у законний спосіб, який ніким не оспорюється.
Представник заявника, слідчий, за клопотанням якого було накладено арешт, у судове засідання не з*явились, про розгляд клопотання були повідомлені належним чином, що, згідно ст. 174 КПК України, не перешкоджає його розгляду на підставі наявних доводів.
Слідчий суддя, вивчивши доводи клопотання про скасування арешту майна та додані до нього матеріали, вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до положень ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Встановлено, що СВ Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12012110100000628 від 06.12.2012 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що остановою Господарського суду м. Києва від 22.10.2012 року ТОВ «Житловик» визнано банкрутом.
Постановою слідчого СВ Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 від 14.04.2016 року об`єкт незавершеного будівництва, житловий комплекс з підземними паркінгами і об`єктами соціально-побутового та офісного призначення, готовністю 3,99 відсотків, за адресою: м. Київ, просп.. Науки, 66 70, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12012110100000628 від 06.12.2012 року.
14.02.2017 року слідчийСВ Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_4 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме:об`єкт незавершеного будівництва, житловий комплекс з підземними паркінгами і об`єктами соціально-побутового та офісного призначення, готовністю 3,99 відсотків, за адресою: м. Київ, проспект Науки, 66-70, власником якого є на даний час ТОВ «БЕСТ ЛІМІТЕД» (ЄДРПОУ 40262637)
Клопотання слідчий обґрунтовував тим, що вказане майноє речовим доказом у кримінальному провадженні№ 12012110100000628 від 06.12.2012 року і з метою збереження речового доказу, необхідно накласти на нього арешт у зв`язку з можливістю його власника відчужити вказане майно.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15.02.2017 року клопотання слідчого було задоволено.
Зі змісту вказаної ухвали слідчого судді вбачається, щонерухоме майно, яке в даному кримінальному провадженні відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, при цьому останнє визнано речовим доказом, а тому, з метою його збереження, у даному кримінальному провадженні накладено арешт на зазначене у клопотанні майно.
При цьому, відповідно до ухвал Апеляційного суду м.Києва від 29.06.2017 року та 11.09.2017 року ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15 лютого 2017 року, якоюзадоволено клопотання про накладення арешту на майно залишено без змін.
Як зазначено Апеляційним судом міста Києва у вищевказаних ухвалах, судом першої інстанції вірно визначено, що арештоване майно виступає предметом кримінального правопорушення і відповідає критеріям, передбаченим ч.1 ст. 98 КПК України, а тому накладений арештвідповідає засадам розумності та співмірності.
В той же час, як зазначає заявник, ТОВ «БЕСТ СЕРВІС» на законних підставах набуло право власності на майно об*єкт незавершеного будівництва по пр.Науки, 66-70 у м.Києві, щодо якого просить скасувати арешт, в той же час наявна заборона на його відчуження порушує права юридичної особи на володіння та розпорядження нерухомим майном.
Так, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
При цьому, доводи сторони заявника, що арешт на нерухоме майно, щодо якого йдеться у клопотанні, було накладено необгрунтовано, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки останнє досі є предметом розслідуваного кримінального правопорушення.
В той же час перевірка законності набуття ТОВ «БЕСТ ЛІМІТЕД» нерухомого майна у власність, може бути здійснена, у даному випадку, тільки повноважною особою (слідчим або прокурором) у кримінальному провадженні, зважаючи на відсутність у суду належним чином посвідчених документів.
Приймаючи до уваги вищевикладене, виходячи із завдань кримінального провадження, беручи до уваги ознаки складу кримінального правопорушення щодо заволодіння грошовими коштами громадян, в особливо великих розмірах, який розслідується в межах даного кримінального провадження, а також факт не доведення необґрунтованості застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, як і не надання доказів того, що відпали підстави для накладення зазначеного арешту, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання ТОВ «БЕСТ ЛІМІТЕД» про скасування арешту на нерухоме майно в рамках кримінального провадження № 12012110100000628, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 15.02.2017 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, разом з тим проти неї можуть бути подані заперечення під час підготовчого провадження у суді.
Слідчий суддя :
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 09.01.2018 |
Оприлюднено | 28.02.2023 |
Номер документу | 71534431 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Шевченківський районний суд міста Києва
Трубніков А. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні