Постанова

від 27.06.2017 по справі 804/8745/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2017 р. Справа № 804/8745/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурлакової Н. В. при секретаріЧудновській А.С. за участю: представника позивача представника відповідачів 1,2 представника відповідача 3 представник третіх осіб 1, 2 Чекмез М.М. Харитонової Л.В. Москаленко О.В. Коваль В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Дніпропетровської обласної ради до Дніпровської міської ради, Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Управління Держгеокадастру у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області; треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Державна фіскальна служба України про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним державних актів, припинення права користування, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровська обласна рада звернулася до суду із адміністративним позовом до Дніпропетровської міської ради, виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради; Управління Держземагенства у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області; Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, треті особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Спеціалізована Державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів; Державна фіскальна служба України, з позовними вимогами про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним державних актів, припинення права користування, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016р. ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.11.2015р. у вказаній справі скасовано, а справу направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2016р. судом прийнято до провадження вказану адміністративну справу та призначено до розгляду в судовому засіданні.

22.06.2017р. Дніпропетровською обласною радою подано в порядку ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства уточнену адміністративну позовну заяву, згідно якої Дніпропетровська обласна рада звернулась з позовом до Дніпровської міської ради, Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Управління Держгеокадастру у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області; треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Державна фіскальна служба України у якій позивач просить суд:

- визнати незаконним та скасувати п. 1 рішення Дніпропетровської міської ради від 06.11.2002р. №205/4 Про надання земельної ділянки по просп. Кірова, 57 у постійне користування Спеціалізованій державній інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську, код ЄДРПОУ 26136932, по фактичному розміщенню адміністративного комплексу ;

- визнати недійсними державний акт на право постійного користування землею від 03.01.2003р., номер державної реєстрації 001319, виданий на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 06.11.2002р. №205/4;

- припинити право користування земельною ділянкою, розташованої за адресою: м.Дніпро, просп.О.Поля, 57 (кадастровий №1210100000:06:053:0018), яка була надана рішенням Дніпропетровської міської ради від 06.11.2002р. №205/4 Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську;

- зобов'язати Управління Держгеокадастру у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області в особі державного кадастрового реєстратора внести відомості до Державного земельного кадастру щодо скасування запису відносно права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 0,8971 га за кадастровим №1210100000:06:053:0018, розташованої за адресою: м.Дніпро, просп. О.Поля (Кірова), 57, яка була надана у користування на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 06.11.2002р. №205/4;

- зобов'язати Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради скасувати запис про державну реєстрацію щодо права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 0,8971 га за кадастровим №1210100000:06:053:0018, розташованої за адресою: м.Дніпро, пр. (О.Поля) Кірова, 57.

З врахуванням вищевикладеного, думки представників сторін, суд усними ухвалами, проголошеними у судових засіданнях 07.06.2017р., та 22.06.2016р. в порядку ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України здійснив заміну первинних відповідачів 1, 3, та третьої особи 1 їх правонаступниками. Та виключив зі складу осіб які беруть участь у справі у зв'язку з відсутністю позовних вимог до нього виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради.

В обґрунтування позовних вимог, Дніпропетровською обласною радою зазначено, що передача належної позивачу на праві власності земельної ділянки під адміністративну будівлю за адресою: просп. Кірова, 57 (зокрема, адміністративний комплекс №1: літ. А-5, загальною площею 5675,0 кв.м., кадастровий номер 1210100000:06:053:0018; гараж-склад, літ. Б-1, загальною площею 102,6 кв.м.; гараж, літ. В-2, загальною площею 544,1 кв.м.; вузол ТП, літ. Г) у постійне користування Державній податковій інспекції у м.Дніпропетровську/Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську (третя особа 1), на думку позивача, здійснена із порушенням вимог законодавства. Так, позивач зауважує, що розпорядженням Дніпропетровської обласної ради народних депутатів №6-р від 13.01.1995р., на підставі якого відповідачем були винесені оскаржувані рішення, управлінням капітального будівництва облвиконкому здійснено передачу адміністративного будинку за адресою: просп. Кірова, 57 у м.Дніпропетровську на баланс державної податкової інспекції по Дніпропетровській області, однак не у власність, в той час як власником даної адміністративної будівлі є територіальна громада сіл, селищ, міст Дніпропетровської області в особі Дніпропетровської обласної ради. Отже, з огляду на викладене, позивач вважає оскаржувані рішення Дніпропетровської міської ради від 06.11.2002р. №205/4 - такими, що прийняте із порушенням вимог законодавства України, а видані на підставі відповідних рішень акти на право постійного користування землею - незаконними. Окрім того, надана у постійне користування податковій інспекції земельна ділянка, на думку позивача, є значно більшою, ніж необхідно для розміщення третьої особи 1.

Відповідач 1 та 2 позов не визнали. Відповідач 1 подав до суду письмові заперечення проти позову з проханням відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Аругментуючи свою позицію, Дніпропетровська міська рада (відповідача 1 перейменовано у Дніпровську міську раду) у запереченнях та поясненнях до позовної заяви зазначає, що спірна земельна ділянка відноситься до державної власності. Так, за твердженням відповідача 1, оскаржуване Дніпропетровською обласною радою рішення про надання земельної ділянки за адресою: просп. Кірова, 57 у постійне користування ДПІ у м.Дніпропетровську за фактичним розміщенням адміністративного комплексу за №205/4 від 06.11.2002р. приймалось у відповідності до норм Земельного кодексу України у редакції від 25.10.2001р., у п. 12 перехідних положень якого було зазначено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. Окрім того, відповідач 1 зауважує, що позивачем не доведено факту порушення його інтересів при прийнятті Дніпропетровською міською радою рішення про надання земельної ділянки за адресою: просп. Кірова, 57 у постійне користування ДПІ у м.Дніпропетровську за фактичним розміщенням адміністративного комплексу за №205/4 від 06.11.2002р.

Письмових заперечень представником Департамента адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради до суду не надано.

Відповідач 3 позов не визнав, подав до суду письмові заперечення проти позову з проханням відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Аргументуючи свою позицію, Управління Держгеокадастру у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області у запереченнях проти позовної заяви зазначає, що за даними Державного реєстру земель станом на 01.01.2013р. земельна ділянка за кадастровим номером 1210100000:06:053:0018 була сформована як об'єкт цивільних прав у відповідності до вимог ст. 79-1 Земельного кодексу України, та перебувала у постійному користуванні третьої особи 1 на підставі Державного акта на право постійного користування землею, зареєстрованого за №001319 від 03.01.2003р. Також, відповідач 3 зауважує, що з 01.01.2013р. набрали чинності Закони України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Про Державний земельний кадастр , а також Порядок ведення Державного земельного кадастру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012р., якими змінено порядок набуття речових прав на земельну ділянку, а з дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності №5245-VI від 06.09.2012р. землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Третя особа 1 проти задоволення адміністративного позову заперечувала. Позиція Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (правонаступник - Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби) відображення у запереченнях на позов. Так, в обґрунтування своєї правової позиції, третя особа 1 зазначила, що земельну ділянку (кадастровий номер 1210100000:06:053:0018) за адресою: м.Дніпропетровськ, просп. Кірова, 57 виділено Дніпропетровською міською Радою народних депутатів Дніпропетровської області для розміщення податковим органом адміністративного комплексу у відповідності до рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів №205/4 від 06.11.2002р., на підставі якого третьою особою 1 отримано Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-Д №005769 від 03.01.2003р. Водночас, третя особа 1 зауважує, що податковий орган тільки користується зазначеної земельною ділянкою, а не має її у власності. Так, третя особа 1 зазначає, що на виконання наказу Міністерства доходів та зборів України Про централізацію бухгалтерського обліку нерухомого майна в Міністерстві доходів і зборів України №166 від 14.06.2013р. забезпечено передачу вищезазначеної земельної ділянки на баланс нерухомого майна Міндоходів на підставі акту прийому-передачі №3 від 30.08.2013р., однак адміністративний корпус №1, літ. А-5; гараж-склад, літ. Б-1; гараж, літ. В-2; вузол ТП, літ. Г залишились на балансі Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Письмових заперечень або пояснень від Державної фіскальної служби України - до суду не надходило.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просила суд задовольнити позов.

Представник відповідачів 1,2 в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечувала, посилаючись на письмові заперечення, які містяться в матеріалах справи та просила у задоволенні останнього відмовити.

Представник відповідача 3 в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечувала, посилаючись на письмові заперечення, які містяться в матеріалах справи та просила у задоволенні останнього відмовити.

Представник третіх осіб 1,2 в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечувала, посилаючись на письмові заперечення, які містяться в матеріалах справи та просила у задоволенні останнього відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін та представника третіх осіб, дослідивши матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що розпорядженням Дніпропетровської обласної ради народних депутатів №6-р від 13.01.1995р. затверджено акт державної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом адміністративного будинку по просп. Кірова, 57 у м.Дніпропетровську.

У відповідності до п. 2 зазначеного розпорядження в.о. голови обласної Ради народних депутатів доручено управлінню капітального будівництва облвиконкому прийнятий згідно з актом адміністративний будинок по просп. Кірова, 57 у м.Дніпропетровську передати на баланс Державної податкової інспекції по Дніпропетровській області у встановленому порядку.

Як вбачається із матеріалів справи, з в період з 1995 року до 2000 року тривало вирішення питання передачі на баланс Державній податковій інспекції у м.Дніпропетровську (правонаступниками якої була Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками у м.Дніпропетровську та у подальшому - Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, правонаступником якої на момент прийняття рішення по даній справі є Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби) комплексу будинків та споруд за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Кірова, 57.

20.10.2000р. та 26.06.2001р. Дніпропетровською обласною радою прийнято рішення про передачу адміністративного будинку по пр.Кірова, 57 з балансу державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області на баланс державній податковій інспекції у м.Дніпропетровську, як майно, що належить до спільної власності територіальних громад області.

05.06.2001р. Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради прийнято рішення №1247 про надання земельної ділянки за адресою: м.Дніпропетровськ, просп. Кірова, 57 у постійне користування Державній податковій інспекції у м.Дніпропетровську за фактичним розміщенням адміністративного комплексу, а саме:

- Державній податковій інспекції у м.Дніпропетровську надано у постійне користування земельну ділянку площею 0,8971 га (код ДЗК 75002107) за адресою: пр.Кірова, 57 за фактичним розміщенням адміністративного комплексу, код цільового використання землі (УКЦВЗ) 1.12.1 (державне управління та місцеве самоврядування);

- закріплено за Державною податковою інспекцією у м.Дніпропетровську згідно з планом земельної ділянки прилеглу територію, яка використовується виключно для благоустрою та прибирання.

Згідно із даним рішенням видано державний акт від 12.07.2001р. ДПД 75 №001240 на право постійного користування землею.

06.11.2002р. Дніпропетровською міською радою прийнято рішення Про надання земельної ділянки на просп. Кірова, 57 у постійне користування Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську, код ЄДРПОУ 26136932, по фактичному розміщенню адміністративного комплексу за №205/4, згідно з яким рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради та Державний акт ДПД 75 №001240 від 12.07.2001р. вважаються такими, що втратили чинність.

Так, рішенням Дніпропетровської міської ради №205/4 від 06.11.2002р. земельну ділянку площею 0,8971 га (кадастровий номер 1210100000:06:053:0018) надано у постійне користування Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську по фактичному розміщенню адміністративного комплексу за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Кірова, 57, код цільового використання землі (УКЦВЗ) 1.12.1 (державне управління та місцеве самоврядування).

03.01.2003р. на підставі рішення Дніпропетровської міської ради за №205/4 від 06.11.2002р. Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську видано Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ДП №005769.

21.08.2003р. Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради прийнято рішення №2253 про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна за адресою: просп. Кірова, 57 за територіальною громадою сіл, селищ, міст Дніпропетровської області в особі Дніпропетровської обласної ради та державою в особі Верховної Ради України з видачею відповідних свідоцтв.

Згідно із вищезазначеним рішенням, оформлено право власності, а саме: на праві спільної власності територіальних громад області:

- за територіальними громадами області в особі Дніпропетровської обласної ради, на адміністративний комплекс №1 літ. А-5, загальною площею 5675,0 кв.м., гараж-склад літ. Б-1, загальною площею 102,6 кв.м., гараж літ. В-2, загальною площею 544,1 кв.м., вузол ТП літ.Г;

- за державою в особі Верховної Ради України, на адміністративний корпус №2 літ. Ж-2, Ж1-1 загальною площею 786,1 кв.м., гаражі для службового автотранспорту літ. 3-1 загальною площею 101,3 кв.м., літ. И-1, загальною площею 98,1 кв.м., склад господарчого інвентарю літ. К-1 загальною площею 28,2 кв.м.

Дане рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради за №2253 від 21.08.2003р. прийнято згідно з рішеннями Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради Про затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію адміністративного будинку, гаражів, складських приміщень по просп. Кірова, 57 за №261 від 25.02.1999р. та Про затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію адміністративних корпусів №1,2, гаражів для службового автотранспорту, складу, вузла ТП по просп. Кірова, 57 за №940 від 17.04.2003р.

На підставі рішення Виконкому Дніпропетровської міської ради за №2253 від 21.08.2003р. видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САА за №082523 від 03.09.2003р., у відповідності до якого власником нерухомого майна за адресою: просп. Кірова, 57 (зокрема, адміністративний комплекс №1: літ. А-5, загальною площею 5675,0 кв.м., кадастровий номер 1210100000:06:053:0018; гараж-склад, літ. Б-1, загальною площею 102,6 кв.м.; гараж, літ. В-2, загальною площею 544,1 кв.м.; вузол ТП, літ. Г) зазначено територіальні громади сіл, селищ, міст Дніпропетровської області в особі Дніпропетровської обласної ради.

12.03.2014р. позивач звернувся до Управління Держземагентства у м.Дніпропетровськ Дніпропетровської області (правонаступник -Управління Держгеокадастру у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області) із запитом за № вих-541/0/2-14, у якому з метою оформлення права постійного користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: м.Дніпропетровськ, просп. Кірова, 57 Комунальним підприємством Агропроекттехбуд Дніпропетровська обласна рада просила відповідача 3 надати довідку за формою №6-зем.

У відповідь на дане звернення позивач отримав від Управління Держземагентства у м.Дніпропетровськ Дніпропетровської області лист за вих. №25/9 від 28.03.2014р., у якому відповідач 3 зазначив, що земельна ділянка площею 0,8971 га по фактичному розміщенню адміністративного комплексу по просп. Кірова, 57 перебуває на обліку за Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську згідно із державним актом на право постійного користування землею за №001319 від 03.01.2003р. та рахується у рядку 42 (органи державної влади та місцевого самоврядування) та у графі 43 - землі громадського призначення.

29.04.2014р. Дніпропетровська обласна рада звернулась із запитом (вих. №ВИХ-1094/0/2-14) до Дніпропетровського міського голови Куліченка І.І., у якому просила повідомити інформацію та надати завірену копію рішення Дніпропетровської міської ради, що стало підставою для оформлення земельної ділянки, на якій розташовано адміністративний комплекс №1: літ. А-5, загальною площею 5675,0 кв.м., кадастровий номер 1210100000:06:053:0018; гараж-склад, літ. Б-1, загальною площею 102,6 кв.м.; гараж, літ. В-2, загальною площею 544,1 кв.м.; вузол ТП, літ. Г - у постійне користування податковій інспекції.

21.05.2014р. Дніпропетровською обласною радою отримано відповідь на вищезазначене звернення (22№ВХ-2837/0/1-14) у вигляді листа за вих. №2/22-431 від 20.05.2014р., до якого відповідачем 1 додано витребувані документи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

У відповідності до статей 13, 14, пункту 7 частини першої статті 92 Конституції України - правовий режим власності та користування землею визначається законами України. Правовий режим власності означає врегулювання нормами закону земельних відносин, порядку та умов поділу земель на категорії, правове визначення форм власності на землю, порядку набуття і здійснення права власності, а також права постійного чи тимчасового землекористування щодо управління землями тощо, реалізацію та позбавлення цього права, функції, компетенцію органів державної влади і місцевого самоврядування.

Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, їх рівність перед законом, соціальну спрямованість економіки (частина четверта статті 13 Конституції України. Основний Закон України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю відповідно до закону (стаття 41Конституції України).

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із приписами ч.ч.3, 4 ст.140 Конституції України - місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Наведена норма кореспондується із положеннями ч. 2 ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні № 280/97-ВР від 21.05.1997р., у якій зазначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

У статті 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні № 280/97-ВР від 21.05.1997р. визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Статтею 29 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні № 280/97-ВР від 21.05.1997р. врегульовано питання щодо повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо управління комунальною власності.

У відповідності до положень даної норми, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у категорії владних (самоврядних) повноважень належить управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Згідно із приписами ст.ст. 25 та 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні № 280/97-ВР від 21.05.1997р. (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) - сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Так, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, щодо:

-прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення;

-вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин;

-надання згоди на передачу об'єктів з державної у комунальну власність та прийняття рішень про передачу об'єктів з комунальної у державну власність, а також щодо придбання об'єктів державної власності.

Згідно із приписами ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні № 280/97-ВР від 21.05.1997р. визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території (ч. 1 ст. 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні № 280/97-ВР від 21.05.1997р.).

Приписами статті 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні № 280/97-ВР від 21.05.1997р. визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Згідно із ч. 5 та ч. 8 статті 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні № 280/97-ВР від 21.05.1997р. - органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Частиною 9 статті 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні № 280/97-ВР від 21.05.1997р. встановлено, що сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради мають право:

1) вносити пропозиції про передачу або продаж у комунальну власність відповідних територіальних громад підприємств, установ та організацій, їх структурних підрозділів та інших об'єктів, що належать до державної та інших форм власності, якщо вони мають важливе значення для забезпечення комунально-побутових і соціально-культурних потреб територіальних громад;

2) на переважне придбання в комунальну власність приміщень, споруд, інших об'єктів, розташованих на відповідній території, якщо вони можуть бути використані для забезпечення комунально-побутових та соціально-культурних потреб територіальних громад;

3) мати об'єкти комунальної власності за межами відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Відповідно до ч. 10 розділу V Прикінцеві та Перехідні положення Закону України Про місцеве самоврядування в Україні № 280/97-ВР від 21.05.1997р. - майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст.

Майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу.

За пропозицією сільських, селищних, міських рад районні, обласні ради повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об'єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад.

Згідно із положеннями ст.ст. 78, 79 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Згідно із ст. 116 Земельного кодексу України - громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У статті 92 Земельного кодексу України міститься визначення поняття право постійного користування земельною ділянкою , згідно із яким - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності (ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України).

У відповідності до положень ст.ст. 125 та 126 Земельного кодексу України - право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Так, статтею 122 Земельного кодексу України визначені повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування.

Міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб.

Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення.

Статею 123 Земельного кодексу України визначено, що надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

До повноважень обласних рад у галузі земельних відносин на території області згідно ст. 8 Земельного кодексу України належить розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад.

Згідно із ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема:

- розпорядження землями територіальних громад;

- передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

-надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

-вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

До розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади (ч. 12 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на будівлю або споруду, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Якщо будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ст. 117 Земельного кодексу України - передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.

На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.

До земель комунальної власності, які не можуть передаватися у державну власність, належать земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності, а також земельні, ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об'єктів у державну власність.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України).

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Проаналізувавши норми права, які регулюють спірні правовідносини, дослідивши наявні у матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до наступного.

Слід зауважити, що на момент прийняття відповідачем 1 спірного рішення Дніпропетровської міської ради за №205/4 від 06.11.2002р. про надання земельної ділянки за адресою: пр.Кірова, 57 у постійне користування Державній податковій інспекції у м.Дніпропетровську за фактичним розміщенням адміністративного комплексу, земельна ділянка (кадастровий номер 1210100000:06:053:0018), розташована за адресою: м.Дніпропетровськ, пр. Кірова, 57 перебувала у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, що також підтверджується наявною у матеріалах справи копією Інформаційної довідки №19641404 Комунального підприємства Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради за вих. №9484 від 25.07.2008р. щодо комплексу СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську, який розташований за адресою: м.Дніпропетровськ, пр. Кірова, 57 та обліковується в реєстрі за №2496730.

Водночас, як встановлено в ході розгляду даної справи, спірне рішення Дніпропетровської міської ради прийнято у відповідності до вимог Земельного кодексу України, оскільки пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Крім того, суд звертає увагу, що з 01.01.2013 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності № 5245-VI від 6 вересня 2012 року, у пункті 7 Перехідних положень якого було зазначено, що з дня набрання чинності цього Закону землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими та внесено ряд змін у земельне законодавство.

При цьому з дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності № 5245-VI від 6 вересня 2012 року - землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки:

- на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;

- які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

У державній власності залишаються, зокрема, земельні ділянки розташовані:

- в межах населених пунктів земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності;

- які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук.

Згідно даних Державного реєстру земель та за твердженням Управління Держземагентства у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області (правонаступник - Управління Держгеокадастру у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області) станом на 01.01.2013 року земельна ділянка за адресою: м.Дніпропетровськ, просп. Кірова, будинок 57, площею 0,8971 га, кадастровий номер 1210100000:06:053:0018 була сформована, як об'єкт цивільних прав, відповідно до вимог ст.79-1 Земельного кодексу України, та знаходилася і знаходиться станом на час розгляду справи, у постійному користуванні у Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську на підставі Державного акту на право постійного користування землею, зареєстрованого за №001319 від 03.01.2003 року.

Частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, в тому числі, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, з огляду на вимоги ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням того, що станом на момент розгляду справи вищезазначеним законом внесені зміни до земельного законодавства, з огляду на те, що земельна ділянка (кадастровий номер 1210100000:06:053:0018) протягом тривалого часу перебувала і перебуває у постійному користуванні державного органу (третя особа), дотримуючись встановленого ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципу пропорційності, суд не вбачає підстав для задоволення адміністративного позову Дніпропетровської обласної ради в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування п. 1 рішення Дніпропетровської міської ради від 06.11.2002р. №205/4.

Щодо позовних вимог в частині визнання недійсним державного акта на право постійного користування землею від 03.01.2003р., виданого на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 06.11.2002р. №205/4, припинення права користування земельною ділянкою, зобов'язання внести відомості до Державного земельного кадастру щодо скасування запису відносно права постійного користування земельною ділянкою, та скасування запису про державну реєстрацію щодо права постійного користування земельною ділянкою, то вказані вимоги є похідними від первісної, та вчинені на виконання рішення уповноваженого на це органу про надання спірної земельної ділянки у постійне користування, а відповідно є такими що також не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку що доводи позивача не знайшли свого підтвердження, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог та необхідність відмови у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Дніпропетровської обласної ради до Дніпровської міської ради, Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Управління Держгеокадастру у м.Дніпропетровську Дніпропетровської області; треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Державна фіскальна служба України про визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним державних актів, припинення права користування, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Н.В. Турлакова