Рішення

від 10.01.2018 по справі 819/1661/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1661/17

10 січня 2018 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Подлісної І.М. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адамант 2000" про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Тернопільській області з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамант 2000» про стягнення податкової заборгованості.

Позов Головне управління ДФС у Тернопільській області мотивує тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Адамант 2000» як платник податків відповідно до ст. 67 Конституції України, пп. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16, пункту 36.1 статті 36 Податкового Кодексу України зобов'язане сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законодавством.

За відповідачем станом на 25.09.2017 рахується податкова заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 2 481 876,28 грн. по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), з яких: основний платіж – 1 874 595,00 грн., штрафні санкції 523 689,75 грн., пеня – 83 591,53 грн.

Так як відповідач в порушення вимог податкового законодавства добровільно не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені законодавством строки, тому податковий борг необхідно стягнути в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не прибув, проте подав заяву про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує, просить задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 06.11.2017 від відповідача на адресу суду надійшли письмові заперечення, в яких зазначено, що ТОВ «Адамант 2000» не погоджується з адміністративним позовом, оскільки контролюючим органом під час проведення перевірки, яка оформлена Актом від 06.06.2017 не було враховано те, що 17 травня 2017 року та 17 червня 2017 року у суб'єкта господарювання мала місце втрата первинних бухгалтерських документів. Тому ГУ ДФС у Тернопільській області по кожному періоду безпідставно проведені перевірки. У зв'язку з чим просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Таким чином, з огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином сторін про наявність судової справи за їх участю та можливість реалізації ними права захисту у судовому порядку їх прав та інтересів, зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також враховуючи неявку в судове засідання відповідача, та відповідну заяву позивача про розгляд справи без його участі, - суд, у відповідності до положень частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за доцільне проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав та мотивів:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Адамант 2000» (код ЄДРПОУ 39864836) 30.06.2015 зареєстроване органами державної реєстрації, як юридична особа та перебуває на обліку в Тернопільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (а. с. 8-9).

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. (п. 1.1 ст. 1 ПК України).

Пунктом 6.1 статті 6 ПК України визначено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Виконанням податкового обов'язку згідно п. 38.1 ст. 38 ПК України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання визначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідною граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В пункті 57.3 статті 57 Податкового кодексу України зазначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом цього строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання згідно із пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визнається податковим боргом.

За відповідачем, згідно довідки про наявність податкового боргу, станом на 25.09.2017 рахується податкова заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 2 481 876,28 грн. по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), з яких: основний платіж – 1 874 595,00 грн., штрафні санкції 523 689,75 грн., пеня – 83 591,53 грн (а. с. 10).

Так, контролюючим органом проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Адамант 2000» за листопад – грудень 2016 року та січень, березень, квітень 2017 року, за результатами якої складено Акт №3359/19-00-12-01/07/39864836 від 06.06.2017 (а. с. 20-21) та встановлено наступні порушення:

пункту 50.1 статті 50 розділу ІІ Податкового кодексу України – занижено суми податку на додану вартість за січень 2017 року в сумі 38 484 грн., за березень 2017 року в сумі 16 557 грн., в результаті відображення сум невключених податкових зобов'язань за відповідний період у складі декларації з цього податку за листопад 2016 року в сумі 539 111,16 грн., за грудень 2016 року в сумі 230 559,5 грн., та відповідно за жовтень 2016 року в сумі 165 600 грн., за грудень 2016 року в сумі 102 000 грн., та за січень 2017 року в сумі 63 536 грн., оскільки платник занизив податкові зобов'язання, не збільшивши їх на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від суми недоплати;

пункту 187.1 статті 187, пункту 201.1 статті 201 розділу V Податкового кодексу України – заниження суми податку на додану вартість за листопад 2016 року в сумі 103 360 грн., за березень 2017 року в сумі 104 720 грн., та за квітень 2017 року в сумі 1 688 938 грн.

На підставі акта перевірки №3359/19-00-12-01/07/39864836 від 06.06.2017 контролюючим органом винесено податкове повідомлення – рішення форми «Р» №0018161207 від 21.07.2017 (а. с. 16) та податкове повідомлення – рішення форми «ПС» №0018171207 від 21.07.2017 (а. с. 17), які не скасовані ні в адміністративному ні в судовому порядку.

Відповідно до пункту 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до пункту 59.1 ст. 59 ПК України контролюючим органом виставлено та направлено боржнику податкову вимогу форми «Ю» №953-17 від 30.06.2017 з часу виставлення якої податковий борг платника не переривався (а. с. 15).

Згідно пункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.

Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі його недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Також відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Так як відповідачем не сплачено податковий борг в сумі 2 481 876,28 грн., суд вважає за необхідне стягнути його в примусовому порядку.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату заборгованості, а відтак, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч.2 ст.139 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адамант 2000» (46400, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Тролейбусна, 16, код ЄДРПОУ 39864836) шляхом стягнення коштів з рахунків у банках обслуговуючих платника податків та за рахунок готівки, що належить платнику податків заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по податку на додану вартість в сумі 2481876,28 грн. на р/р 31110029700002, МФО 838012, код одержувача 37977726, код бюджетної класифікації 14010100.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11 січня 2018 року.

Головуючий суддя                                                                       Подлісна І.М.