Рішення

від 09.01.2018 по справі 826/17552/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 січня 2018 року 11:28 № 826/17552/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Васильченко І.П., при секретарі судового засідання Ксендзові А.С. розглянув у судовому засіданні справу

за позовомПриватного підприємства Укрінтерфуд ПСВ доДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.08.2016 р. № 0001404000,

На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 09 січня 2018 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство Укрінтерфуд ПСВ звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.08.2016 р. № 0001404000.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 14.11.2016 р. провадження по справі відкрито суддею Арсірієм Р.О.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 01.11.2017 р. справу прийнято до свого провадження суддею Васильченко І.П.

Позовні вимоги мотивовані безпідставністю нарахування позивачу штрафних санкцій за порушення правил обігу готівки.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, оскільки позивач в повному обсязі та своєчасно оприбутковував готівку, оформлював касові ордери і відображав все в касовій книзі та КОРО. Вказані документи були надані представникам контролюючого органу під час проведення перевірки. Між тим відповідачем не було взято до уваги надані позивачем документи, що стало підставою для необґрунтованого нарахування штрафних санкцій.

Відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні, оскільки в ході перевірки встановлено неоприбуткування позивачем у касах готівки, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управлінням ДФС у м.Києві на підставі наказу від 30.06.2016 р. № 400 на підставі пп. 80.2.2, 80.2.4, 80.2.5, 80.2.6 ст. 80 Податкового кодексу України було проведено фактичну перевірку ПП Укрінтерфуд ПСВ за результатами якої складено акт перевірки від 22.07.2016 р. № 1865/1000/14/34544390.

На підставі акта перевірки від 22.07.2016 р. № 1865/1000/14/34544390 встановлено порушення ПП Укрінтерфуд ПСВ гл. 2, п. 2.6 постанови Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 637 від 15.12.2004, а саме: неоприбуткування в книгах обліку розрахункових операцій готівкових коштів (торгової виручки) на загальну суму 13 661,80 грн.

На підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та абз. 3 ст. 1 Указу Президента № 436/95 від 12.06.1995 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки до позивача застосовано штрафні санкції, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, в розмірі 68 309,00 грн., про що винесено податкове повідомлення-рішення від 02.08.2016 р. № 0001404000.

Позивач, не погоджуючись із прийнятим рішенням, звернувся до суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до статті 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки.

З правового аналізу наведеної норми матеріального права вбачається, що застосування контролюючим органом штрафних (фінансових) санкцій можливе виключно за неоприбуткування готівкових коштів.

Пунктом 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національний банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Положення № 637), встановлено, що оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 2.6 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки). Підприємствам, яким Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання реєстратора розрахункових операцій та розрахункової книжки і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно абзаців 1, 2 пункту 4.2 Положення № 637 усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі. Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

Відповідно до п. 4.3 названого Положення записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися.

При цьому, пунктом 4.4 Положення № 637 встановлено, що підприємства за умови забезпечення належного зберігання касових документів можуть вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп'ютерних засобів. Програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, має забезпечувати візуальне відображення і роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги ( Вкладний аркуш касової книги та Звіт касира ), які за формою і змістом мають відтворювати форму та зміст касової книги в паперовій формі. Записи в касовій книзі здійснюються на підставі відповідної інформації з касових документів. Записи в касовій книзі мають робитися до початку наступного робочого дня (тобто із залишками на кінець попереднього дня), а також містити всі реквізити, що передбачені формою касової книги. Сторінки касової книги мають нумеруватися автоматично в порядку зростання з початку року. У разі роздрукування Вкладного аркуша касової книги у кінці місяця має автоматично роздруковуватися загальна кількість аркушів касової книги за цей місяць, а в разі роздрукування в кінці року - їх загальна кількість за рік. Після роздрукування Вкладного аркуша касової книги і Звіту касира касир зобов'язаний перевірити правильність складання цих документів, підписати їх і передати Звіт касира , разом з відповідними касовими документами до бухгалтерії під підпис у Вкладному аркуші касової книги . Вкладний аркуш касової книги протягом року зберігається касиром окремо за кожний місяць. Після закінчення календарного року (або залежно від потреби) Вкладний аркуш касової книги формується в підшивки в хронологічному порядку. Загальна кількість аркушів за рік засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства - юридичної особи, а підшивки формуються в книгу, яка скріплюється відбитком печатки підприємства (юридичної особи). Після закінчення календарного року касова книга на електронних носіях має передаватися для зберігання відповідно до законодавства України.

Як вбачається з акту перевірки, єдиною підставою для встановлення порушень позивачем слугував висновок, що ПП Укрінтерфуд ПСВ не здійснювало записи у книгу КОРО, що свідчить про неоприбуткування коштів.

Однак, відповідачем у акті перевірки не зазначено, які саме прибуткові касові ордери не було відображено позивачем у книзі КОРО, касовій книзі, чим порушено правила обліку готівки.

В той же час, судом встановлено, що позивач у відповідності до вимог чинного законодавства в повній сумі та своєчасно оприбутковував готівку, оформлював касові ордери і відображав все в касовій книзі та КОРО. Наведене підтверджується наявними в матеріалах справи копією зареєстрованої ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві Книги обліку касових операцій № 3000173458р/1 (дата реєстрації 09.11.2015 р.), копіями фіскальних чеків, видаткових касових та прибуткових ордерів.

Як вбачається з пояснень свідка ОСОБА_1 22.07.2016 р., вона була присутня при проведенні фактичної перевірки за адресою: АДРЕСА_2, де офіційно працювала продавцем.

Так, приблизно о 11:30 год. до приміщення магазину зайшли дві особи, які представилися співробітниками ГУ ДФС у Київській області та надали наказ на проведення перевірки, після чого нею було надано до перевірки книгу КОРО, касову книгу, касові ордери, звіти. Про проведення вказаної перевірки вона повідомила директора Коліуш А.М., який виявив бажання бути присутнім при проведенні перевірки.

Однак, перевіряючі, повідомивши про відсутність порушень і не дочекавшись приїзду директора, пішли.

Виходячи із системного аналізу фактичних обставин справи, наявних в матеріалах доказів, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано жодних доказів, що були, на думку перевіряючих, допущені позивачем під час здійснення оприбуткування готівки, що дає суду підстави дійти висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки від 22.07.2016 р. № 1865/1000/14/34544390, яким позивачу встановлено порушення гл. 2, п. 2.6 постанови Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 637 від 15.12.2004, а саме: неоприбуткування в книгах обліку розрахункових операцій готівкових коштів (торгової виручки) на загальну суму 13 661,80 грн., а відтак, суд визнає протиправним та скасовує прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення від 02.08.2016 р. № 0001404000, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 68 309,00 грн.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача. Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятого на їх підставі рішення.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв'язку із задоволенням позову підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л ИВ:

Позов Приватного підприємства Укрінтерфуд ПСВ (02068, м.Київ, вул. Драгоманова, 13/10, кв.207, код ЄДРПОУ 34544390) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві (02068, м.Київ, вул. Кошиця, 3, код ЄДРПОУ 39479227) від 02.08.2016 р. № 0001404000.

Присудити на користь Приватного підприємства Укрінтерфуд ПСВ (02068, м.Київ, вул. Драгоманова, 13/10, кв.207, код ЄДРПОУ 34544390) судові витрати в сумі 1 378,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м.Києві (02068, м.Київ, вул. Кошиця, 3, код ЄДРПОУ 39479227).

Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П.Васильченко

Повний текст судового рішення складено та підписано 10.01.2018 р.