Ухвала

від 20.11.2017 по справі 757/54119/17-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/5304/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2017 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю " Енергоопт" ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18 вересня 2017 року,

з участю:

прокурора ОСОБА_7 ,

представника власника майна ОСОБА_6

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.09.2017 року, задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, а саме: на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ "Енергоопт" (код ЄДРПОУ 41038402) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 відкритого в Черкаське ГРУ ПАТ КБ "Приват Банк" (МФО 354347), що розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 40, 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 30 та на рахунках ТОВ "А-О.К. Промислова компанія" (код ЄДРПОУ 41313514) № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 відкритого в ПАТ КБ " Приват Банк" (МФО 305299), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Грушевського 1Д в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять.

Згідно ухвали суду першої інстанції, при вирішенні питання про накладення арешту на майно, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність підстав для його накладення з метою збереження речових доказів, відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення та забезпечення подальшої конфіскації, як виду покарання, оскільки вказані грошові кошти мають ознаки майна, що отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник ТОВ "Енергоопт" ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотанняпрокурора.

В обґрунтування дотримання строку апеляційного оскарження апелянт зазначає, що розгляд клопотання прокурора був здійснений без повідомлення та без участі власника майна, копію ухвали слідчого судді отримано представником ТОВ "Енергоопт" лише 03.10.2017 року.

Мотивуючи апеляційні вимоги представник зазначає що, ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.09.2017 року є необґрунтованою, незаконною та такою, що винесена з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки прокурором не було доведено будь-яких даних щодо причетності ТОВ "Енергоопт" до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч.3 ст. 209, ч. 3 ст. 358 КК України , і жодній посадовій собі ТОВ "Енергоопт" не було повідомлено про підозру у кримінальному провадженні № 42017000000001760 від 31.05.2017 року.

В порушення вимог ст. 171, 173 КПК України, слідчий суддя не оцінив розумність і спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також, наслідки арешту майна для ТОВ "Енергоопт" , яке здійснює свою господарську діяльність у відповідності до чинного законодавства України і накладення арешту на майно товариства перешкоджає здійсненню ним господарської діяльності.

Розглянувши клопотання прокурора без повідомлення та у відсутності представника ТОВ "Енергоопт", слідчий суддя порушив право останнього на захист , що призвело до однобічності судового розгляду та незаконності судового рішення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Оскільки з матеріалів судового провадження вбачається, що клопотання слідчого про арешт майна було розглянуто слідчим суддею без повідомлення та участі представника власника майна, про наявність оскаржуваної ухвали останньому стало відомо 03.10.2017 року після ознайомлення з матеріалами провадження в суді, апеляційну скаргу представник ТОВ "Енергоопт" подав 09.10.2017 року, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження не пропущено, а тому він поновленню не підлягає.

Що стосується безпосередньо апеляційної скарги, то слід звернути увагу на такі обставини.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000001760 від 31.05.2017 року за фактами вчинення за попередньою змовою групою осіб фіктивного підприємництва, вчинення за попередньою змовою групою осіб фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння злочинним шляхом легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, підроблення групою осіб документів по створенню (придбанню) ряду суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочинів передбачених ч. 2 ст. 205, ч. З ст. 209, ч. З ст. 358 КК України.

Постановою начальника третього слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 від 11.09.2017 року, зокрема, грошові кошти розміщені на рахунках у банківській установі Черкаське ГРУ ПАТ КБ "Приват Банк" (МФО 354347), що розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 40, 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 30 , відкритих для ТОВ "Енергоопт" (код ЄДРПОУ 41038402) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42017000000001760 від 31.05.2017 року.

15.09.2017 року прокурор відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме: на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ "Енергоопт" відкритих в Черкаське ГРУ ПАТ КБ "Приват Банк" та на рахунках ТОВ "А-О.К. Промислова компанія" відкритих в ПАТ КБ " Приват Банк" в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.09.2017 року клопотання прокурора було задоволено.

Задовольняючи дане клопотання, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення прокурора та, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні правові підстави для задоволення клопотання в частині накладення арешту на майно ТОВ "Енергоопт" грошові кошти з огляду на те, що вказані кошти є предметом кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України за яке законом передбачено додаткове покарання у виді конфіскації майна і накладення арешту на майно необхідно з метою збереження речових доказів, відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення та забезпечення подальшої конфіскації, як виду покарання.

З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94, 132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Однак, зазначених вимог закону прокурор відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 та слідчий суддя не дотрималися.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2ст. 84 КПК Україниречові докази є одним із процесуальних джерел доказів. Відповідно до ч. 1ст. 98 цього Кодексу речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно з ч. 6ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, яка в силу закону несе відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільне небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Органом досудового розслідування у клопотанні про накладення арешту на майно зазначено, що матеріали провадження містять достатні відомості, що група осіб, здійснюють злочинну діяльність по незаконному виведенню безготівкових коштів у тіньовий неконтрольований державою обіг та безпосередньо здійснюється обготівковування грошових коштів, однак станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали та перегляду справи судом апеляційної інстанції відомості щодо повідомлення про підозру службовим особам ТОВ "Енергоопт" чи будь-яким іншим особам, наявність цивільного позову чи стягнення неправомірної вигоди у рамках кримінального провадження № 42017000000001760 від 31.05.2017 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 205, ч. З ст. 209, ч. З ст. 358 КК України не знайшли свого підтвердження доданими слідчим до клопотання матеріалами.

Крім того , жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ "Енергоопт", відкритих у Черкаське ГРУ ПАТ КБ "Приват Банк", були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, отримані внаслідок вчинення ТОВ ТОВ "Енергоопт" римінального правопорушення, колегія суддів з наданих до суду матеріалів провадження не вбачає.

Не містить таких даних щодо обставин кримінального провадження, які мають відношення до ТОВ "Енергоопт" з посиланням на відповідні докази і оскаржувана ухвала слідчого судді.

Вказане свідчить про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, забезпечення подальшої конфіскації, як виду покарання чи відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, на які посилається орган досудового розслідування та частково слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, оскільки слідчим не надано доказів на підтвердження вказаних обставин, а за наявності матеріалів дане твердження є передчасним та таким, що ґрунтується на припущеннях.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про неповноту та однобічність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню в частині задоволення клопотання про накладення арешту на майно - на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ "Енергоопт", відкритих в Черкаське ГРУ ПАТ КБ "Приват Банк", як незаконна, а апеляційна скарга представника ТОВ "Енергоопт" задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора в частині накладення арешту на майно ТОВ "Енергоопт" за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоопт" ОСОБА_6 , задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18.09.2017 року в частині задоволення клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 та накладено арешт на майно, а саме: на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ "Енергоопт" (код ЄДРПОУ 41038402) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 відкритого в Черкаське ГРУ ПАТ КБ "Приват Банк" (МФО 354347), що розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 40, 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 30 в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 про накладення арешту на майно, а саме: на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ "Енергоопт" (код ЄДРПОУ 41038402) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 відкритого в Черкаське ГРУ ПАТ КБ "Приват Банк" (МФО 354347), що розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 40, 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 30 в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4