Рішення

від 10.01.2018 по справі 903/866/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 січня 2018 р. Справа № 903/866/17

за позовом: Фізичної особи - підприємця Дробот Олександра Степановича, м.Рівне

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вамотрейд", м.Луцьк

про стягнення 23476,63грн.

Суддя Дем'як В.М.

Представники:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

Суть спору: позивач - Фізична особа - підприємець Дробот Олександр Степанович звернувся до суду з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вамотрейд" про стягнення 23476,63грн. заборгованості за поставлений товар, в т.ч.: 22115,11грн. - основного боргу, 414,72грн. - 3% річних та 946,80грн. - інфляційних втрат.

В обґрунтування посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки, щодо повного та своєчасного розрахунку.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 14.11.2017р. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 12.12.2017р.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 12.12.2017р. розгляд справи відкладено на 10.01.2018р. та зобов'язано відповідача подати суду письмові пояснення (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог, у випадку наявності заперечень щодо розрахунків надати відповідні власні розрахунки.

15.12.2017 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017, котрим ГПК України викладено в новій редакції.

У відповідності до п.п. 9 п. 1 Розділу XI Перехідних Положень ГПК України в новій редакції справи у судах першої інстанції та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією ГПК України.

Відповідно до частини першої, п'ятої статті 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального та спрощеного).

Ухвалою суду від 20.12.17р. суд ухвалив розгляд справи продовжувати розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії розгляду справи по суті.

Представник позивача в призначене судове засідання не прибув. 10.01.2018р. через відділ документального забезпечення та контролю подав клопотання за вх. №01-55/207/18 , в якому просить суд розглядати справу без участі сторони позивача.

Представник відповідача в призначене судове засідання також не прибув. Ухвали суду від 12.12.2017р. та від 20.12.2017р., які були направлені рекомендованим листом на адресу (43020, м.Луцьк, вул. Рівненська, буд.76а, офіс 402) повернуті з відміткою відділення поштового зв'язку за закінченням терміну зберігання .

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Вамотрейд": 43020, м.Луцьк, вул. Рівненська, буд.76а, офіс 402, отже суд направив ухвалу від 12.12.2017р. та від 20.12.2017р. за місцем державної реєстрації останнього.

Згідно приписів п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Фізична особа - підприємець Дробот Олександр Степанович (позивач) згідно видаткової накладної №РН-0000098 від 06.03.2017р. поставив Товариству з обмеженою відповідальністю "Вамотрейд"(відповідачу) товар, а саме: поліетиленові мішки у кількості 13262 шт. на загальну суму 29615,11грн. (а.с.6).

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Відповідно до абз. 4 п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012р. підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач частково оплатив отриманий товар на суму 75000,00грн., що підтверджено виписками з банку. (а.с.7-10).

Позивач 09.10.2017р. на адресу відповідача надсилав претензію щодо невиконання умов договору, яка останнім залишена без відповіді та задоволення. (а.с. 18).

На день розгляду справи заборгованість становить 22115,11грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст.173 ГК України та ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст.173 ГК України та ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи зазначене, позовна вимога про стягнення з відповідача 22115,11грн. основної заборгованості, підставна та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками до позовної заяви позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України було нараховано відповідачу 946,80грн. інфляційних втрат (за період з 01.04.2017р. по 30.09.2017р.) та 414,71грн. - 3% річних (за період з 16.03.2017р. по 24.10.2017р.).

Перевіривши доданий позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ по відсотках та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що правомірним є нарахування та підлягає стягненню з відповідача:

- 414,71грн. - 3% річних (ст.625ЦК України);

- 946,80грн. - інфляційних втрат;

Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість , достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована підлягає до задоволення в сумі в сумі 23476,63грн. заборгованості за поставлений товар, в т.ч.: 22115,11грн. - основного боргу, 414,72грн. - 3% річних та 946,80грн. - інфляційних втрат.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00грн. відповідно до ст. 129 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 74, 86 , 129 , 237-238 , 240-241 ГПК України , господарський суд, -

ухвалив:

1.Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вамотрейд" (43020, м.Луцьк, вул. Рівненська, буд.76а, офіс 402, код ЄДРПОУ 40310109) на користь Фізичної особи - підприємця Дробота Олександра Степановича (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 23476,63грн. заборгованості за поставлений товар, в т.ч.: 22115,11грн. - основного боргу, 414,72грн. - 3% річних, 946,80грн. - інфляційних втрат та 1600,00грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Рівненського апеляційного господарського суду.

Повний текст

рішення складено

12.01.2018р.

Суддя В. М. Дем`як