Ухвала

від 11.01.2018 по справі 908/4/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

11.01.2018 Справа № 908/4/18

м. Запоріжжя

Суддя Носівець В.В., розглянувши матеріали

за позовом Дослідної станції ефіроолійних та малопоширених сільськогосподарських культур Національної академії наук України (69017, м. Запоріжжя, острів Хортиця)

до відповідача ОСОБА_1 науково-дослідного центру з механізації тваринництва Національного наукового центру Інститут механізації та електрифікації сільського господарства (69097, м. Запоріжжя, вул. Ентузіастів, 14)

третя особа Національна академія аграрних наук України (01010, м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленко (Суворова), 9)

про визнання правочину (акта приймання-передачі майна) недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Дослідна станція ефіроолійних та малопоширених сільськогосподарських культур Національної академії наук України звернулась до господарського суду Запорізької області з позовною заявою № б/н від 29.12.2017 (вх.№4/08-17/18 від 02.01.2018), в якій просить визнати недійсним акт приймання-передачі майна з балансу ОСОБА_1 науково-дослідного центру з механізації тваринництва Національного наукового центру Інститут механізації та електрифікації сільського господарства код ЄДРПОУ 39158018 на баланс Дослідної станції ефіроолійних та малопоширених сільськогосподарських культур Національної академії наук України код ЄДРПОУ 24784745 від 07 травня 2015 року.

Позовну заяву зареєстровано в автоматизованій системі 02.01.2018, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/4/18 та здійснено автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу від 02.01.2018 щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями, враховуючи обставини, що унеможливлюють здійснення автоматизованого судових справ, автоматичний розподіл не відбувся з причини відсутності потрібної кількості суддів для розподілу справи (деталі наведено у звіті автоматизованого розподілу).

Станом на 09.01.2018 відпали обставини, передбачені п. 2.3.27 Положення про автоматизовану систему документообігу суду. Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 09.01.2018 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями та визначено її до розгляду судді Носівець В.В.

Дослідивши подану позовну заяву суд дійшов висновку, що у відкритті провадження слід відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.

Конституційний Суд України у рішенні від 12.06.2007 № 2-рп/2007 вказав, що необхідно відрізняти поняття обмеження основоположних прав і свобод від прийнятого у законотворчій практиці поняття фіксація меж самої сутності прав і свобод шляхом застосування юридичних способів (прийомів), визнаючи таку практику допустимою (абзац другий пункту 10 мотивувальної частини). При цьому, як слідує зі змісту Рішення Конституційного Суду України від 25.12.1997 № 9-зп, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.

Так, в силу ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Відповідно до ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Статтею 17 Закону України Про судоустрій і статус суддів встановлено, що судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Найвищим судом у системі судоустрою є Верховний Суд. Систему судоустрою складають: 1) місцеві суди; 2) апеляційні суди; 3) Верховний Суд.

Згідно з ч. 3 ст. 22 названого Закону, місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.

В основу визначення підвідомчості покладено два критерії: суб'єктний склад правовідносин і характер діяльності суб'єктів (характер спірного правовідношення).

Відповідно до першого критерію господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Підвідомчість справ загальним і господарським судам визначається законодавством, а у разі відсутності прямої вказівки закону застосовується принцип розмежування підвідомчості за суб'єктним складом.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить суд - визнати недійсним акт приймання-передачі майна з балансу ОСОБА_1 науково-дослідного центру з механізації тваринництва Національного наукового центру Інститут механізації та електрифікації сільського господарства код ЄДРПОУ 39158018 на баланс Дослідної станції ефіроолійних та малопоширених сільськогосподарських культур Національної академії наук України код ЄДРПОУ 24784745 від 07 травня 2015 року.

Відповідно до ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України кожна особа може звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, передбачений діючим законодавством або договором.

Згідно пункту 10 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) субєктів господарювання та їх органів , посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) субєктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Акт ненормативного характеру - це акт індивідуальної дії, прийнятий уповноваженим державним органом або іншим органом у межах його компетенції, який породжує права і обов'язки визначеного суб'єкта або певного кола суб'єктів, яким вони адресовані.

Виходячи із зазначеного, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акта.

Предметом даного позову є визнання недійсним акту приймання-передачі майна, який не є актом ненормативного характеру та не є адресованим будь-якому суб'єкту. Господарський процесуальний кодекс України не містить положень щодо підвідомчості таких спорів господарським судам. Отже, категорія спорів щодо визнання недійним акта приймання-передачі майна не підвідомча господарським судам.

На виконання приписів ч. 6 ст. 175 ГПК України суд роз'яснює, що обраний позивачем спосіб захисту своїх порушених прав та інтересів не веде до їх відновлення. При цьому суд звертає увагу, що наведені у позові обставини щодо недотримання порядку передачі майна, можуть встановлюватись господарським судом під час розгляду справи, яку віднесено до юрисдикції господарського суду чинним законодавством, тобто у разі, коли позивач звертається з позовом за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів про визнання права власності, витребування майна із чужого незаконного володіння, тощо.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Вимоги про визнання недійсним акта приймання-передачі майна не підвідомчі господарським судам України, відтак, зазначене є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 20, п. 1 ч. 1, ч. 6 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Дослідній станції ефіроолійних та малопоширених сільськогосподарських культур Національної академії наук України у відкритті провадження у справі за позовом до ОСОБА_1 науково-дослідного центру з механізації тваринництва Національного наукового центру Інститут механізації та електрифікації сільського господарства про визнання правочину (акта приймання-передачі майна) недійсним.

2. Позовні матеріали повернути заявнику.

Додаток (тільки заявнику): позовна заява № б/н від 29.12.2017 з додатками на 33 арк. ( в т.ч. оригінали: квитанція про сплату судового збору № 0.0.693294639.1 від 24.01.2017, фіскальні чеки №№ 013362 0103985, 013363 0103986 від 29.12.2017, описи вкладення від 29.12.2017 на 3-х арк.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання..

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256 , 257 Господарського процесуального кодексу України .

ухвалу суду підписано 11.01.2018

Суддя В.В. Носівець