Рішення

від 09.01.2018 по справі 917/2136/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.18 Справа № 917/2136/17

за позовною заявою Заступника керівника Миргородської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Більської сільської ради Полтавської області, вул.Першотравнева, 2, с. Більськ, Котелевський район, Полтавська область, 38610

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Скіф", вул. Центральна, 2, с.Більськ, Котелевський район, Полтавська область,38610

про стягнення 192777,00 грн.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники:

від позивача: не з"явився

від відповідача: не з"явився

прокурор: Вороненко А.М. посвідчення № 035938 від 05.10.15р.

Розглядається позов заява про стягнення 192777,00 грн. заборгованості за договором «Про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту Більської сільської ради» від 22 вересня 2016 року.

Прокурор в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Ухвалою суду від 21.12.2017р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, ухвалив справу розглядати у порядку загального позовного провадження та призначити підготовче засідання у справі на 09.01.2018р.

Прокурор в судовому засіданні повідомив про відсутність заяв та клопотань, наполягав на задоволенні позовних вимог за обґрунтуванням, наведеним у позовній заяві.

Позивач, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, про що свідчать матеріали справи, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

В матеріалах справи наявна заява позивача про розгляд справи без участі представника позивача. При цьому, в заяві повідомляється, що позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі (вх. № 202 від 09.01.2018р.).

Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, про що свідчать матеріали справи, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, через канцелярію суду подав відзив на позов, в якому позов визнав у повному обсязі та просив суд розгляд даної справи провести без участі відповідача (вх. № 193 від 09.01.2018р.).

Згідно ч. 3 та ч. 4 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього кодексу.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Рішенням сорок шостої позачергової сесії шостого скликання Більської сільської ради від 15.08.2014 «Про пайову участь замовників будівництва у розвитку інфраструктури с Більськ Більської сільської ради» затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури населеного пункту Більської сільської ради.

Відповідно до п.2.1. вказаного Порядку замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкту на земельній ділянці на території населеного пункту Більської сільської ради, для отримання вимог до пайової участі зобов'язаний звернутися з заявою до Більсьської сільської ради.

Рішенням тридцять сьомої сесії сьомого скликання Нільської сільської 13.09.2016 «Про укладення договору про пайову участь замовника у розвитку інфраструктури с Більськ, Більської сільської ради» прийнято рішення про укладення договору про пайову участь замовника у розвитку інфраструктури с Більськ, Більської сільської ради між Нільською сільською радою та СТОВ «СКІФ».

Рішенням тридцять сьомої сесії сьомого скликання Більської сільської 13.09.2016 «Про визначення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту с Більськ, Більської сільської ради» визначено розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту с Більськ, Більської сільської ради у розмірі 1 відсотка загальної кошторисної вартості будівництва комплексу для зберігання, очистки та сушки зерна на території Більської сільської ради.

22 вересня 2016 року між Більською сільською радою та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «СКІФ» укладено договір «Про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту Більської сільської ради».

Відповідно п.1. вказаного договору Замовник зобов'язується взяти пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту с Більськ Більської сільської ради та перерахувати до спеціального цільового фонду грошові кошти у розмірі 442 777 грн., що складає 1 відсоток від загальної кошторисної вартості будівництва комплексу для зберігання, очистки та сушки зерна. Відповідно до п.2.1. зазначеного договору Замовник зобов'язується перерахувати кошти однією сумою в строк до 31 жовтня 2016 року.

Відповідно до п.2.2. договору у разі внесення змін до проектної документації, які спричиняють зміни до техніко-економічних показників будівництва, Замовник зобов'язується звернутися із клопотанням до виконавчого комітету сільської ради про внесення відповідних змін до Договору.

Згідно п.5.1. цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання своїх зобов'язань за цим Договором.

27.10.2016 до Більської сільської ради від дирекції СТОВ «СКІФ» надійшла довідка № 1124 від 27.10.2016 про те, що фактична вартість будівництва комплексу для зберігання зерна станом на 27.10.2016 становить 25 000 000 грн. та клопотання, відповідно до якого дирекція СТОВ «СКІФ» у зв'язку з тим, що на даний час збудовано лише частину об'єкта та фактична вартість будівництва комплексу для зберігання, очистки та сушки зерна на території с Більськ Котелевського району Полтавської області станом на 27.10.2016 становить 25 000 000 грн., просить внести зміни до договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту Нільської сільської ради.

Рішенням п'ятнадцятої позачергової сесії сьомого скликання Нільської сільської ради від 01 листопада 2016 року «Про розгляд клопотання директора СТОВ «СКІФ» щодо внесення зміни до договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту Більської сільської ради, с Більськ внесено зміни до договору від 22 вересня 2016 року в частині зменшення розміру пайової участі у відповідності до фактичної вартості будівництва станом на 27.10.2016 з 442 777 грн. до 250 000 грн.

01 листопада 2016 року між Більською сільською радою та СТОВ «СКІФ» укладено додаткову угоду, відповідно до якої сторони дійшли згоди внести зміни до п.1. розділу «Предмет Договору», виклавши його у наступній редакції: відповідно до цього Договору Замовник зобов'язується взяти пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту с Більськ Більської сільської ради та перерахувати до спеціального цільового фонду грошові кошти у сумі 250 000 грн., що складає 1 відсоток від фактичної вартості будівництва комплексу для зберігання, очистки та сушки зерна в с Вільськ Котелевського району Полтавської області.

01.11.2016 СТОВ «СКІФ» сплачено до спеціального цільового фонду Нільської сільської ради грошові кошти в розмірі 250 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що оскільки згідно зведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта будівництва комплексу для зберігання, очистки та сушки зерна в с Вільськ Котелевського району Полтавської області вартість будівництва вказаного об'єкта становить 44 227 701 грн., будь які зміни в кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва не вносилися, відповідач повинен був перерахувати до спеціального цільового фонду грошові кошти у розмірі саме 442 777 грн.

Так як кошти в сумі 192 777,00 грн. до бюджету не надійшли, прокурор, вважаючи, що ненадходження коштів до бюджету с Більськ Котелевського району призводять до порушення прав громадян населеного пункту, які захищає і гарантує держава, порушує основні принципи існуючого суспільного ладу, спричиняє шкоду економічним інтересам місцевої громади, загрожує невиконанню місцевих програм, звернувся до суду з метою стягнення зазначеного боргу.

За твердженням прокурора, пред'явлення даного позову заступником керівника Миргородської місцевої прокуратури зумовлено тим, що Більською сільською радою не в повній мірі вживаються заходи по стягненню коштів в примусовому порядку на розвиток інфраструктури с Більськ Котелевського району.

Відповідно до п. З ч. 1 ст. 131 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. З ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 6 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); брати участь у розгляді справи.

Відповідно до ст. 54 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі № 1-1/99 за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Тобто прокуратура набула права визначати наявність інтересів держави в конкретних спірних відносинах, які підлягають захисту та вирішенню в судовому порядку.

Відповідно до вищезазначеного рішення Конституційного суду від 08.04.1999 року у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються, як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Згідно положень вказаного рішення, під представництвом прокуратурою інтересів держави треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави з урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, у зв'язку з чим прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство підставу позову, та зазначає, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до ст.ст. 6, 7, 13, 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно з ч. 2 ст. 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Таким чином і з огляду на зазначені норми прокурор може заявити позов в інтересах держави, який виражається в інтересах частини українського народу - членів територіальної громади, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює саме орган місцевого самоврядування, хоча він, цей орган, навпаки покликаний ці інтереси захищати.

Такий підхід узгоджується з Європейською хартією місцевого самоврядування 1985 року (ратифікована Законом України від 15 липня 1997 року № 452/97-ВР), яка передбачає, що органи місцевого самоврядування при вирішенні відповідної частини публічних (суспільних) справ (public affairs) діють під власну відповідальність в інтересах місцевого населення, й у правовій системі держав-учасниць, зокрема у сфері адміністративного контролю за органами самоврядування, має забезпечуватись співмірність (баланс) між заходами контролю та важливістю інтересів, які контролюючий орган має намір захищати (ст. З, ст. 8).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» одним з принципів здійснення місцевого самоврядування в Україні є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Тобто органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, виступає Більська сільська рада, яка заходи представницького характеру по вказаному факту не вживала, що стало підставою для звернення з позовом до суду саме заступника керівника Миргородської місцевої прокуратури.

При прийнятті рішення зі спору суд виходив з наступного.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору про пайову участь у розвитку інфраструктури села.

Відповідно до ч. 2,3 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що сторони у п.1. договору узгодили, що Замовник зобов'язується взяти пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту с Більськ Більської сільської ради та перерахувати до спеціального цільового фонду грошові кошти у розмірі 442 777 грн., що складає 1 відсоток від загальної кошторисної вартості будівництва комплексу для зберігання, очистки та сушки зерна. Відповідно до п.2.1. зазначеного договору Замовник зобов'язується перерахувати кошти однією сумою в строк до 31 жовтня 2016 року.

Суд зазначає, що ним взято до уваги п. 1 договору у редакції договору без врахування додаткової угоди від 01 листопада 2016 року, оскільки, як зазначив прокурор у позові і з чим погодився відповідач у відзиві (згідно ГПК обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню), додаткова угода від 01 листопада 2016 року не відповідає вимогам ч.5 ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.3.1. Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури с.Більськ Більської сільської ради, затвердженого рішенням 46 позачергової сесії 6 скликання Більської сільської ради від 15 серпня 2014 року.

З огляду на визначений у договорі порядок розрахунку, зобов"язання по оплаті за договором у відповідача визначено до 31 жовтня 2016 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за договором виконав частково, сплативши 250 000 грн., заборгованість становить 192 777,00 грн.

Згідно ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов"язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Ч.2, 3 ст.80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст.74 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об"єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За даних обставин, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення 192 777,00 грн. заборгованості за договором «Про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту Більської сільської ради» від 22 вересня 2016 року є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 130 ГПК України передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у рішенні в порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, судовий збір, сплачений прокурором при зверненні до суду з даним позовом, частково покладається на відповідача в сумі 1445,83 грн. Судовий збір в сумі 1445,83 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Скіф", вул. Центральна, 2, с.Більськ, Котелевський район, Полтавська область, 38610 (код ЄДРПОУ 03773211) на користь Більської сільської ради Полтавської області, вул.Першотравнева, 2, с. Більськ, Котелевський район, Полтавська область, 38610 (код ЄДРПОУ 21050427) 192 777,00 грн. заборгованості на рахунок ККД 24170000 Котелеське УК/с. Більськ, код 37301948, МФО 931019, рахунок № 31513921700210, банк одержувач УДКСУ у Котелевському районі.

3. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Скіф", вул. Центральна, 2, с.Більськ, Котелевський район, Полтавська область, 38610 (код ЄДРПОУ 03773211) на користь прокуратури Полтавської області (м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, р/р 35210088006160 банк ДКСУ м. Київ МФО 820172 ЗКПО 02910060, код класифікації видатків бюджету-2800) судовий збір у розмірі 1445,83 грн.

4. У відповідності до ч. 1 ст. 130 ГПК України, з пред'явленням даного рішення в органи Державної казначейської служби України повернути прокуратурі Полтавської області (м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, р/р 35210088006160 банк ДКСУ м. Київ МФО 820172 ЗКПО 02910060, код класифікації видатків бюджету-2800) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1445,83 грн., сплачений згідно платіжного доручення № 2001 від 13.12.2017 року, яке знаходиться в матеріалах справи.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О. А. Киричук