Вирок

від 12.01.2018 по справі 154/21/18

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

154/21/18

1-кп/154/49/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2018 року м. Володимир-Волинський

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Володимир-Волинський кримінальне провадження № 12017030060000433 по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Горичів Володимир-Волинського району Волинської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 20.07.2017 року Турійським районним судом Волинської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 будучи притягнутим до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12017030200000018 від 18.01.2017 року, відомості про яке були внесені до ЄРДР СВ Турійського ВП Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області, у якому йому 28.02.2017 року було вручено обвинувальний акт про обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, належних висновків не зробив, на шлях виправлення не став і повторно вчинив однорідний умисний корисливий злочин.

Так, 19.05.2017 року близько 14 години, ОСОБА_4 , перебуваючи на території ПрАТ «МТС Володимирарго», що по вулиці Луцькій, 230, у місті Володимирі-Волинському Волинської області, керуючись корисливими мотивами та раптово виниклим умислом, направленим на протиправне заволодіння чужим майном, демонтував і повторно таємно намагався викрасти із непрацюючого автобуса марки «ЛАЗ 699Р», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , котрий на праві власності належить вищевказаному товариству, алюмінієву головку клапанів двигуна, вартістю відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи № 126 від 28.12.2017 року -1500 грн., однак розпочатий злочин не зміг довести до кінця з причин, що не залежали від його волі, не вчинивши усіх дій, які вважав необхідним для доведення його до кінця, оскільки був затриманий на місці події директором товариства ОСОБА_6 .

У підготовчому судовому засіданні у справі представник потерпілого ПрАТ «Машинно-технологічна станція «Володимирарго» подав до суду угоду про примирення укладену з обвинуваченим ОСОБА_4 від 12 січня 2018 року.

Відповідно до змісту угоди,в ході розслідування кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив факти, викладені в обвинувальному акті, заявив про повне визнання своєї вини та щире каяття в скоєному.

Сторони погодили, що обставинами, які пом?якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та відшкодування завданих збитків, а обставин, які обтяжують покарання немає. Представник потерпілого констатував, що під час досудового розслідування матеріальна шкода його підприємству була відшкодована повністю, шляхом повернення викраденого майна, інших претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого немає. Обвинувачений приніс вибачення за спричинені незручності. Крім цього, сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, а також покарання, яке повинен понести обвинувачений за вчинення цього злочину. А саме обвинуваченому ОСОБА_4 призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці. На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та вироком Турійського районного суду Волинської області від 20.07.2017 року визначити остаточне покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст.75 КК України, звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання, якщо вони протягом іспитового строку, визначеного судом не вчинить нового злочину, і виконає обов?язки покладені судом, згідно ст.76 КК України.

В ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченогоч.3 ст.15 - ч.2 ст.185 КК України, який є злочином середньої тяжкості.

Судом встановлено, що дана угода про примирення за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст. ст.468-470,471 КПК України, а також вимогам ч.3 ст.15 - ч.2 ст.185 КК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією закону.

Вивчивши обвинувальний акт, угоду та додані до них матеріали, опитавши сторони угоди, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч.6ст. 474 КПК України,не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання судом угод про примирення.

Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє свої права визначені п.1 ч.5ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбаченіст.476 КПК України, дані наслідки йому зрозумілі.

Представник потерпілого також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п.2 ч.1ст.473 КПК України.

Після наданих роз`яснень обвинувачений та представник потерпілого не заперечили проти затвердження угоди про примирення.

Прокурор просив затвердити угоду про примирення.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди під час підготовчого судового засідання суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про примирення між обвинуваченими ОСОБА_4 та представником потерпілого ОСОБА_5 та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Процесуальні витрати на залучення експертів за проведення судово-товарознавчої експертизи становлять 494, 35 грн.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.374,375,474,475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення від 12 січня 2018 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_4 та представником потерпілого Публічного акціонерного товариства «Машинно-технологічна станція «Володимирарго» ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12017030060000433 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.2 ст.185 КК України, внесеного до ЄРДР 20 травня 2017 року.

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.2 ст. 185 КК України та обрати йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 3 (три) місяці.

На підставі ст.70 ч.4 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та вироком Турійського районного суду Волинської області від 20.07.2017 року визначити остаточне покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст.75 КК України, звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку, терміном 2 (два) роки не вчинить нового злочину, і виконає обов`язки покладені судом, згідно ст.76 КК України:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати пов`язані з проведенням експертизи в сумі494 гривень 35 копійок.

Речові докази:

-алюмінієву головку клапанів двигуна, яка знаходиться на відповідальному зберіганні в камері зберігання речових доказів Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області повернути власнику ПрАТ «Машинно-технологічна станція «Володимирарго».

Вирок на підставі угоди може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України з врахуванням обмеження права оскарження даного вироку відповідно до ч.1 ст. 473 КПК України, до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги до Володимир-Волинського міського суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити обвинуваченому, представнику потерпілого та прокурору.

Головуючий суддя: /підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя Володимир-Волинського міського суду ОСОБА_1