Справа № 289/1911/17
Номер провадження 2/289/74/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.01.2018 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого - судді Невмержицького І.М.,
при секретарі - Прокопчук А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пилиповицької сільської ради, Радомишльського району, Житомирської області, про визнання права власності на спадкове майно,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після смерті батька позивачки ОСОБА_2, залишилось спадкове майно, що складається зокрема із земельної ділянки площею 3,9403 га (кадастровий номер 1825087600:01:000:0018) цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, Пилиповицька сільська рада, що належала померлому батьку, ОСОБА_2, згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 220127 від 23 грудня 2004 року, виданий на його ім'я на підставі розпорядження голови Радомишльської райдержадміністрації № 19 від 18 лютого 2004 року, інших спадкоємців які б мали право та претендували на зазначене майно немає, тому просила суд визнати за нею право на вищевказане майно.
В судовому засіданні позивачка не з явилася, про дату, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, надіслала заяву в якій просила справу розглянути без її участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надіслав до суду письмову заяву, просив розгляд справи проводити без його участі, з позовними вимогами погодився просив позов задовольнити.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Виходячи зі змісту ст.4 ЦПК України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.ст.12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_2, що підтверджує свідоцтво про шлюб серії 1-ТП № 059902 від 01.08.2009 року) ОСОБА_3, народилась 05.07.1991 року в с.Пилиповичі, Радомишльського району Житомирської області, де на даний час зареєстрована та проживає.
Відповідно до свідоцтва про народження позивачки серії III-ТП № 384314 від 27 липня 1991 року, що видане Пилиповицькою сільською радою, Радомишльського району, Житомирської області, її батьками є: батько - ОСОБА_2, українець та мати - ОСОБА_4, українка.
30 червня 2007 року помер батько позивачки, ОСОБА_2, у віці 41 рік в с. Пилиповичі, Радомишльського району, Житомирської області - даний факт підтверджує свідоцтво про смерть серії 1-ТП № 068903, видане виконавчим комітетом Пилиповицької сільської ради, Радомишльського району, Житомирської області 03 липня 2007 року.
Спадщину після смерті ОСОБА_2, у відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, яка зазначає, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї - прийняли: ОСОБА_1 та її брат, ОСОБА_5, шляхом постійного проживанням з покійним, доглядали за будинком, обробляли земельну ділянку та сплачували необхідні платежі, отримували кошти за землю, тощо - дані факти також підтверджує довідка № 123 від 22.06.2015 року з виконкому Пилиповицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області.
Проте позивачка є єдиною спадкоємицею за законом, так як її брат, (син покійного) - ОСОБА_5, відмовився від прийняття належної йому частини спадщини на користь позивачки, про що написав відповідну заяву (відмову) під № 23 від 17 березня 2017 року. Більше того, спадщину після смерті батька, ОСОБА_2, ніхто більше не приймав, до нотаріуса із заявою ніхто досі не звертався, спадкова справа після його смерті не заводилась.
Таким чином, до складу спадкового майна, що залишилося після смерті батька, зокрема всього іншого, увійшла ціла земельна ділянка площею 3,94 га (кадастровий номер 1825087600:01:000:0018), цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Пилиповицької сільської ради, Радомишльського району, Житомирської області, і яка належала померлому батьку позивачки згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 220127 від 23 грудня 2004 року, виданий на ім'я Дубик Сергій Петрович на підставі розпорядження голови Радомишльської райдержадміністрації № 19 від 18 лютого 2004 року.
Відповідно до п. 216 Наказу Міністерства юстиції України Про затвердження інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 3 березня 2004 року за № 20/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлювальних документів про належність цього майна спадкодавцеві.
Однак, набути вищезазначене майно в порядку передбаченому ст. 1298 ЦК України, шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку позивачка, як єдина спадкоємиця за законом (ст. 1261 ЦК України) - не має можливості через те, що вищезгаданий Державний акт має підчистку та виправлення, що в свою чергу, згідно ЗУ Про нотаріат , є перешкодою для вчинення необхідних нотаріальних дій, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину.
У відповідності до п.4.12 та п.4.18 глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України за № 296/5 від 22.02.2012 року: Свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів, за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі відповідного свідоцтва документів, нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення даного питання в судовому порядку .
Згідно листа № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Відповідно до ст. 1216 та ст. 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Згідно до ст. 131 Земельного кодексу України, громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі успадкування.
У відповідності до ч. 1 ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Теж саме зазначає п. 10) Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування .
Згідно ст. 55 Конституції України та ст. 16 Цивільного кодексу України, кожен має право на звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересу.
У відповідності до ч. 1 ст. 1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом та за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відмерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Керуючись ст.ст. 325, 392, 1216-1218, 1261, 1268-1269 ЦК України, ст.ст. 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Пилиповицької сільської ради, Радомишльського району, Житомирської області, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_2, який помер 30.06.2007 року в с. Пилиповичі, Радомишльського району, Житомирської області - право власності на земельну ділянку площею 3,9403 га (кадастровий номер 1825087600:01:000:0018) цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, Пилиповицька сільська рада, що належала померлому батьку, ОСОБА_2, згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 220127 від 23 грудня 2004 року, виданий на його ім'я на підставі розпорядження голови Радомишльської райдержадміністрації № 19 від 18 лютого 2004 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд протягом тридцяти днів, починаючи з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя І. М. Невмержицький
Суд | Радомишльський районний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 09.01.2018 |
Оприлюднено | 15.01.2018 |
Номер документу | 71543890 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Радомишльський районний суд Житомирської області
Невмержицький І. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні