Рішення
від 11.01.2018 по справі 567/1391/17
ОСТРОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 567/1391/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2018 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя Венгерчук А.О.

секретар Мельниченко Т.М.

з участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Кордиша А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Острог справу за позовом ОСОБА_1 до Бухарівської сільської ради Острозького району Рівненської області про визнання права власності на нерухоме майно,

встановив:

в Острозький районний суд Рівненської області з позовом до Бухарівської сільської ради Острозького району Рівненської області про визнання права власності на нерухоме майно звернувся ОСОБА_1

Свою заяву мотивує тим, що за ОСОБА_3 рахується садибний житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1, який відносився до типу суспільної групи колгоспний двір і станом на 15.04.1991 року в садибному житловому будинку були зареєстровані та проживали ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5

Вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_4, який був його батьком помер, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5, яка була матір'ю ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3. та яка 02.08.2001 склала заповіт відповідно до якого все своє майно заповіла йому.

Вказуючи на те, що у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на належні ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 частки житлового будинку з надвірними будівлями, нотаріусом йому було відмовлено, та на його заяву до сільської ради він отримав письмову відмову у видачі свідоцтва про право власності, просить визнати за ним право власності на садибний житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник позивача вказав, що так як за життя ОСОБА_3, за якою рахується садибний житловий будинок з господарсько- побутовими будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1 за погосподарською книгою сільської гади, не виготовила необхідної технічної документації, не оформила та не зареєструвала право власності на нього, та оскільки ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, які, як члени колгоспного двору мали право на даний садибний житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями належним чином не оформили своїх спадкових прав, то на даний час на нього відсутній правовстановлюючий документ, що порушує передбачені законом птава та інтереси позивача як спадкоємця за законом після смерті ОСОБА_4, та як спадкоємця за заповітом та законом після смерті ОСОБА_3, що і змушує його звернутися до суду з даним позовом.

Представник Бухарівської сільської ради Острозького району Рівненської області в судове засідання не з'явився, подав суду заяву, у якій вказав, що позов визнає в повному обсязі, просить справу розглядати без його участі.

Суд, вислухавши позивача його представника, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов про визнання права власності на нерухоме майно доведений і підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, ОСОБА_1, народився ІНФОРМАЦІЯ_2 його батьками зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с.15)

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.16)

Після смерті ОСОБА_4, ОСОБА_1 було подано заяву про прийняття спадщини приватному нотаріусу Острозького районного нотаріального округу Тишкун Ж.Я., якою було заведено спадкову справу № 74/2015. Заяви про прийняття чи відмову від спадщини від інших осіб не надходили. Дані обставини підтверджуються довідкою приватного нотаріуса Острозького районного нотаріального округу Тишкун Ж.Я. № 827/02-14 від 20.11.2017 року (а.с.17)

Заповіти ОСОБА_4 не складалися та від його імені не посвідчувалися про що свідчить витяг зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 49558275 виданий 23.10.2017. (а.с.18-20)

На день своєї смерті ОСОБА_4 проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_2 та з ним постійно проживали - ОСОБА_3, дружина та ОСОБА_5, теща, про що свідчить довідка Бухарівської сільської ради Острозького району Рівненської області № 94 від 21.03.2012. (а.с.21)

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 встановлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с.25)

Після смерті ОСОБА_5 за заявою ОСОБА_3 про прийняття спадщини, приватним нотаріусом Острозького районного нотаріального округу Тишкун Ж.Я., було заведено спадкову справу № 79/2015. Заяви про прийняття чи відмову від спадщини від інших осіб не надходили. Дані обставини підтверджуються довідкою приватного нотаріуса Острозького районного нотаріального округу Тишкун Ж.Я. № 826/02-14 від 20.11.2017.

На день своєї смерті ОСОБА_5 проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_2 разом з ОСОБА_3, та позивачем - ОСОБА_1, про що свідчить довідка Бухарівської сільської ради № 530 від 01.11.2017. (а.с.27)

Заповіти ОСОБА_5 не складалися та від її імені не посвідчувалися про що свідчить витяг зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 49558501 виданий 23.10.2017. (а.с.30-32)

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3. (а.с.35)

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_6, ОСОБА_7, народилася ІНФОРМАЦІЯ_4, її батьками зазначені ОСОБА_8 та ОСОБА_5 (а.с.36)

З свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_7 встановлено, що був зареєстрований шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_9, якій після реєстрації шлюбу було присвоєно прізвище "ОСОБА_1". (а.с.37)

02.08.2001 ОСОБА_3 склала заповіт посвідчений секретарем Бухарівської сільської ради Острозького району Рівненської області та зареєстрований в реєстрі за № 19, в якому залишила особисте розпорядження на випадок своєї смерті - все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона по закону буде мати право заповіла - ОСОБА_1 (а.с.38)

09 лютого 2016 року ОСОБА_3 склала новий заповіт, посвідчений секретарем Бухарівської сільської ради Острозького району Рівненської області та зареєстрований в реєстрі за № 09 в якому залишила особисте розпорядження на випадок своєї смерті відповідно до якого - все належне їй майно, з чого б воно не складалось, та де б воно не знаходилось і взагалі все те, на що вона за законом матиме право і що буде їй належати на день смерті, заповіла - ОСОБА_1 та ОСОБА_10 порівну. (а.с.39)

Після смерті ОСОБА_3 Острозькою РДНК було заведено спадкову справу № 103/2016, спадкоємцем майна померлої ОСОБА_3 за заповітом посвідченим секретарем Бухарівської сільської ради Острозького району Рівненської області 09.02.2016 за реєстровим № 09, на 1/2 частку всього спадкового майна є, син померлої ОСОБА_1, та за законом на 1/2 частку всього спадкового майна, є, син померлої ОСОБА_1, оскільки спадкоємець за заповітом ОСОБА_10 померла до відкриття спадщини 16.03.2016. Інших заяв про прийняття спадщини не надходило. (а.с.40)

Відповідно до погосподарської книги № 2 с. Михалківці Бухарівської сільської ради Острозького району Рівненської області, номер об'єкта погосподарського обліку 0323, за ОСОБА_3, рахується садибний житловий будинок з господарсько- побутовими будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1, про що свідчить виписка з погосподарської книги Бухарівської сільської ради Острозького району Рівненської області № 415 від 17.08.2017. (а.с.48)

Головою колгоспного двору значився ОСОБА_4, а членами колгоспного двору - ОСОБА_3 та ОСОБА_5 Дані обставини підтверджуються довідкою Бухарівської сільської ради Острозького району Рівненської області № 412 від 17.08.2017. (а.с.49)

Рішенням Бухарівської сільської ради Острозького району Рівненської області № 133 від 10.03.2009 Про впорядкування найменувань вулиць та номерів будинків в населених пунктах сільської ради з додатком до нього, для садибного житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що рахувався за ОСОБА_3, було присвоєно йому поштову адресу - АДРЕСА_1 , про що свідчать архівна копія з рішення Бухарівської сільської ради № 133 від 10.03.2009 року, та архівний витяг з переліку впорядкованих найменувань вулиць та номерів будинків в населених пунктах Бухарівської сільської ради. (а.с.51,52)

Даний садибний житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями було побудовано у 1954-1957 роках згідно технічного паспорта від 12.10.2017 та повідомлення КП РОБТІ № 10357 від 12.10.2017, садибний житловий будинок (А-1) складається з: коридору - 1-1-1, коридору - 1-1-2, кладової - 1-1-3, житлової - 1-1-4, житлової - 1-1-5, житлової - 1-1-6, житлової - 1-1-7, загальною площею 68,6 кв.м., житловою площею 42,8 кв.м., вартістю 24 125 грн., до господарсько-побутових будівель належать: веранда - а - вартістю 2 516 грн., сходи - а-1 - вартістю 99 грн., літня кухня - Б - вартістю 24 484 грн., веранда - б - вартістю 2 067 грн., погріб - Г - вартістю 2 076 грн., сарай - Д - вартістю 1 481 грн., сарай - Ж - вартістю 15 842 грн., сарай - ж - вартістю 1 113 грн., огорожа - №1 - вартістю 3 394 грн., ворота - №2 - вартістю 453 грн., колодязь - К - вартістю 932 грн., вбиральня - В - вартістю 697 грн., всього загальною вартістю 79 279 грн., що розташовані в АДРЕСА_1. (а.с.53,54-56)

Рішенням Бухарівської сільської ради народних депутатів № 95 від 28.12.1993 року Про приватизацію землі , для ОСОБА_4 було передано в приватну власність земельну ділянку площею 0,55 га, за архівною довідкою архівного відділу Острозької РДА № К-77/04-01 від 22.08.2017. (а.с.57)

Відповідно до довідки Бухарівської сільської ради Острозького району № 413 від 17.08.2017 на час розгляду справи в суді земельна ділянка, на якій розташований садибний житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями по АДРЕСА_3, за цивільно-правовими угодами не відчужувалася. (а.с.58)

Після звернення позивача до приватного нотаріуса Острозького районного нотаріального округу Бернацької І.М. за видачею свідоцтв про право на спадщину за заповітом та законом на садибний житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1, у такій видачі було відмовлено, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нього, що підтверджується постановами про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Острозького районного нотаріального округу Бернацької І.М. № 940/02-31 від 23.10.2017, № 941/02-31 від 23.10.2017. (а.с.59,60)

Після звернення позивача до Бухарівської сільської ради Острозького району Рівненської області з заявою про прийняття рішення про оформлення права власності та видачу свідоцтва про право власності на садибний житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1, позивачем було отримано повідомлення Бухарівської сільської ради Острозького району Рівненської області № 66 від 01.11.2017, відповідно до якого ОСОБА_1 було повідомлено про неможливість прийняття рішення про оформлення права власності та видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно та було рекомендовано звернутися до суду. (а.с.61,62)

Докази по справі повністю узгоджуються з позовною заявою позивача та копіями спадкових справ досліджених у судовому засіданні.

В судовому засіданні встановлено, що за ОСОБА_3, рахується садибний житловий будинок з господарсько- побутовими будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1, який відносився до типу колгоспного двору. Членами колгоспного двору станом на 1991 рік були ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5

Згідно з п. 20 Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів , затверджених постановою Держкомзему СРСР від 25 травня 1990 року № 69, у рядку суспільна група господарства записується станом на 1 січня відповідного року одна з наступних суспільних груп: господарство колгоспника; господарство робітника; господарство службовця; господарство особи, зайнятої індивідуальною трудовою діяльністю; селянське господарство; господарство інших категорій населення. Суспільна група господарства встановлювалася в залежності від зайняття голови господарства (сім'ї).

Поняття суспільної групи господарства було припинено 15 квітня 1991 року, коли відповідно до постанови Верховної Ради УРСР № 885-ХІІ було введено в дію Закон України Про власність .

До правовідносин, які виникли до набрання чинності Законом України Про власність застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору та майно господарств інших суспільних груп, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулюють власність відповідного господарства, а саме: право власності на майно, яке належало двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Відповідно до статті 120 ЦК УРСР , майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Відповідно до статті 121 ЦК УРСР, володіння, користування і розпорядження майном колгоспного двору здійснюється за згодою всіх членів двору.

Відповідно до статті 123 ЦК УРСР, розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Частку працездатного члена двору в майні двору може бути зменшено або у її виділенні зовсім відмовлено в зв'язку з недовгочасним його перебуванням у складі двору або незначною участю своєю працею чи коштами в господарстві двору.

Оскільки станом на 1991 рік в садибному житловому будинку з господарсько-побутовими будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1, проживали та були зареєстровані ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, то їхні частки як членів колгоспного двору в даному садибному житловому будинку з господарсько-побутовими будівлями є рівними та становлять по 1/3 частці за кожним.

Відповідно до статті 524 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4, фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, а отже визнається таким, що належним чином прийняв спадщину, що відкрилася після його смерті.

Оскільки ОСОБА_4 в садибному житловому будинку з господарсько-побутовими будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1, як члену колгоспного двору належала 1/3 частка, то вона переходить до ОСОБА_1, як спадкоємця за законом після його смерті.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_5

Оскільки ОСОБА_5 у цьому садибному житловому будинку з господарсько-побутовими будівлями, як члену колгоспного двору належала 1/3 частка, то вона перейшла до ОСОБА_3, як спадкоємця за законом після смерті ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_5 року померла ОСОБА_3

Відповідно до ч. 1 ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України), спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

02 серпня 2001 року ОСОБА_3 склала заповіт посвідчений секретарем Бухарівської сільської ради Острозького району Рівненської області та зареєстрований в реєстрі за № 19 в якому залишила особисте розпорядження на випадок своєї смерті відповідно до якого - все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона по закону буде мати право заповіла - ОСОБА_1

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1254 ЦК України, заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт. Заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.

09 лютого 2016 року ОСОБА_3 склала новий заповіт, посвідчений секретарем Бухарівської сільської ради Острозького району Рівненської області та зареєстрований в реєстрі за № 09 в якому залишила особисте розпорядження на випадок своєї смерті відповідно до якого - все належне їй майно, з чого б воно не складалось, та де б воно не знаходилось і взагалі все те, на що вона за законом матиме право і що буде їй належати на день смерті, заповіла - ОСОБА_1 та ОСОБА_10 порівну.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом на 1/2 частку спадкового майна померлої ОСОБА_3, та спадкоємцем за законом на 1/2 частку спадкового майна померлої ОСОБА_3, та належним чином оформив свої спадкові права.

Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків і спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Оскільки для ОСОБА_3 як члену колгоспного двору належала 1/3 частка садибного житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1, та як спадкоємцю за законом після смерті ОСОБА_5 у вказаному раніше садибному житловому будинку з господарсько- побутовими будівлями також належала 1/3 частка, тобто всього 2/3 частки, а тому з врахуванням вищевикладеного до позивача як її спадкоємця за заповітом переходить право на 1/3 частку садибного житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, та як спадкоємця за законом після її смерті переходить право на 1/3 частку садибного житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України, право власності припиняється у разі припинення юридичної особи чи смерті власника.

Так як ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 - померли, тому оформити та зареєструвати право власності на зазначене нерухоме майно є об'єктивно неможливим.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 381 ЦК України, садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями. У разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так як за життя ОСОБА_3, за якою рахувався садибний житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що розташовані в АДРЕСА_1 не виготовила необхідної технічної документації, не оформила та не зареєструвала право власності на нього, та оскільки ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, які, як члени колгоспного двору мали право на даний садибний житловий будинок з господарсько- побутовими будівлями належним чином не оформили своєї спадкових прав, тому на даний час на нього відсутній правовстановлюючий документ, суд вважає за необхідне позовні вимоги позивача задовольнити у повному обсязі.

Враховуючи викладене, на підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 120- 121, 123, 524, 549 ЦК УРСР, ст.ст. 25, 328, 346, 381, 392, 1216- 1218, 1223, 1233, 1254, 1258, 1261, 1269 ЦК України, ст.ст. 12, 76, 83, 89, 92, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_1 до Бухарівської сільської ради Острозького району Рівненської області про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4, право приватної власності на 1/3 частку садибного житлового будинку (А-1), що складається з: коридору - 1-1-1, коридору - 1-1-2, кладової - 1-1-3, житлової - 1-1-4, житлової - 1-1-5, житлової - 1-1-6, житлової - 1-1-7, загальною площею 68,6 кв.м., житловою площею 42,8 кв.м., вартістю 24125 грн., та господарсько-побутових будівель: веранди - а - вартістю 2516 грн., сходів - а-1 - вартістю 99 грн., літньої кухні - Б - вартістю 24484 грн., веранди - б - вартістю 2067 грн., погребу - Г - вартістю 2076 грн., сараю - Д - вартістю 1 481 грн., сараю - Ж - вартістю 15842 грн., сараю - ж - вартістю 1113 грн., огорожі - №1 - вартістю 3394 грн., воріт - №2 - вартістю 453 грн., колодязя - К - вартістю 932 грн., вбиральні - В - вартістю 697 грн., всього загальною вартістю 79279 грн. (вартість 1/3 частки становить - 26426,33 грн.), що розташовані в АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1, як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3, право приватної власності на 1/3 частку садибного житлового будинку (А-1), що складається з: коридору - 1-1-1, коридору - 1-1-2, кладової - 1-1-3, житлової - 1-1-4, житлової - 1-1-5, житлової - 1-1-6, житлової - 1-1-7, загальною площею 68,6 кв.м., житловою площею 42,8 кв.м., вартістю 24125 грн., та господарсько-побутових будівель: веранди - а - вартістю 2516 грн., сходів - а-1 - вартістю 99 грн., літньої кухні - Б - вартістю 24484 грн., веранди - б - вартістю 2067 грн., погребу - Г - вартістю 2076 грн., сараю - Д - вартістю 1 481 грн., сараю - Ж - вартістю 15842 грн., сараю - ж - вартістю 1113 грн., огорожі - №1 - вартістю 3394 грн., воріт - №2 - вартістю 453 грн., колодязя - К - вартістю 932 грн., вбиральні - В - вартістю 697 грн., всього загальною вартістю 79279 грн. (вартість 1/3 частки становить - 26426,33 грн.), що розташовані в АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1, як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3, право приватної власності на 1/3 частку садибного житлового будинку (А-1), що складається з: коридору - 1-1-1, коридору - 1-1-2, кладової - 1-1-3, житлової - 1-1-4, житлової - 1-1-5, житлової - 1-1-6, житлової - 1-1-7, загальною площею 68,6 кв.м., житловою площею 42,8 кв.м., вартістю 24125 грн., та господарсько-побутових будівель: веранди - а - вартістю 2516 грн., сходів - а-1 - вартістю 99 грн., літньої кухні - Б - вартістю 24484 грн., веранди - б - вартістю 2067 грн., погребу - Г - вартістю 2076 грн., сараю - Д - вартістю 1 481 грн., сараю - Ж - вартістю 15842 грн., сараю - ж - вартістю 1113 грн., огорожі - №1 - вартістю 3394 грн., воріт - №2 - вартістю 453 грн., колодязя - К - вартістю 932 грн., вбиральні - В - вартістю 697 грн., всього загальною вартістю 79279 грн. (вартість 1/3 частки становить - 26426,33 грн.), що розташовані в АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного тексту рішення - 09 січня 2018 року.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстроване місце проживання: 35811, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1;

Відповідач - Бухарівська сільська рада Острозького району Рівненської області, місцезнаходження: 35811, Рівненська область, Острозький район, с.Бухарів, вул. 1 Травня 1-Б, ЄДРПОУ 04386930.

Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.

СудОстрозький районний суд Рівненської області
Дата ухвалення рішення11.01.2018
Оприлюднено15.01.2018
Номер документу71547978
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —567/1391/17

Рішення від 11.01.2018

Цивільне

Острозький районний суд Рівненської області

Венгерчук А.О.

Рішення від 03.01.2018

Цивільне

Острозький районний суд Рівненської області

Венгерчук А.О.

Ухвала від 30.11.2017

Цивільне

Острозький районний суд Рівненської області

Венгерчук А.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні