Рішення

від 09.01.2018 по справі 695/3052/17

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/3052/17

номер провадження 2/695/236/18

09 січня 2018 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Середи Л.В.,

за участю:

секретаря - Бреуса В.С.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «К.І.Т.» до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранекс-Черкаси» про визнання правочину недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю К.І.Т. звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, товариства з обмеженою відповідальністю Гранекс-Черкаси про визнання договору оренди землі від 17.07.2017 року, укладеного між ТОВ Гранекс-Черкаси та ОСОБА_3 щодо надання двох земельних ділянок в оренду недійсним та скасування їх державної реєстрації.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що йому стало відомо, що 17.07.2017 року відповідачі по справі уклали договір оренди щодо двох земельних ділянок з кадастровими номерами 7121583100:29:002:0009 та 7121583100:26:003:0125, які належать ОСОБА_3. Вказаний договір оренди був зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що стверджується відповідними довідками, які додані до матеріалів справи. Позивач наполягає, що вказаний договір оренди землі укладений із порушенням норм чинного законодавства, а тому має бути визнаний недійсним із застосуванням відповідних наслідків недійсності правочину. Так позивач зазначає, що між ним та відповідачем ОСОБА_3 01.07.2012 року вже був укладений договір оренди землі на вказані вище земельні ділянки, із визначенням строку дії оренди терміном на 10 років, тобто до 01.07.2022 року. Вказаний договір оренди землі діючий, не скасований та сторонами не розірваний, а тому укладення іншого договору оренди цих же земельних ділянок із іншим орендарем суперечить нормам чинного законодавства, та порушує права позивача як орендаря на вільне користування орендованою земельною ділянкою. За таких обставин останній звернувся до суду із вказаними позовними вимогами.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 на задоволенні позовних вимог наполягав у повному обсязі та надав суду пояснення, аналогічні поясненням, які викладені в позовній заяві.

Представник відповідача ТОВ Гранекс-Черкаси ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила суду, що між ТОВ Гранекс-Черкаси та ОСОБА_3 дійсно був укладений вказаний позивачем договір оренди земельних ділянок, однак 01.12.2017 року сторони уклали угоду про припинення дії договору оренди землі від 17.07.2017 року та зареєстрували його в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що стверджується відповідними витягами, які додані до матеріалів справи. За таких обставин, на думку представника відповідача, відпала необхідність у задоволенні вказаних позовних вимог, окрім того представник відповідача не визнала і вимогу позивача про стягнення з ТОВ Гранекс-Черкаси судових витрат, пов'язаних з розглядом судової справи.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився із невідомих для суду причин, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про час, місце та суть справи повідомлявся судом належним чином у порядку визначеному чинним законодавством, про що в матеріалах справи маються відповідні докази. Відзив на позовну заяву чи свої заперечення стосовно обставин справи суду не направляв, із заявами про перенесення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався.

Враховуючи, що ОСОБА_3 не з'являється в судові засідання, що ставало підставою для їх перенесення, та з метою недопущення порушення прав позивача щодо своєчасного розгляду його позовних вимог в суді, а також враховуючи, що ОСОБА_3 належно повідомлений про обставини справи, суд вважає за можливе розглянути вказану справу за відсутності останнього.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Оскільки провадження по вказаній справі було відкрито до набрання чинності нових процесуальних норм, всі докази, які були надані сторонами судом дослідженні та сторони допитані, суд вважає за можливе продовжити та закінчити розгляд даної справи в загальному позовному провадженні за діючими нормами ЦПК України, які набрали чинності 15.12.2017 року.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до повного задоволення.

При цьому суд виходить з наступних підстав.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, визнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, вони регулюються також актами земельного законодавства Земельним Кодексом України , Законом України Про оренду землі

Частиною1 ст.27 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником земельних ділянок призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастрові номери 7121583100:29:002:0009 та 7121583100:26:003:0125, що стверджується відповідним державним актом на право власності на земельну ділянку, серії ЧР № 097590, копія якого додана до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 , ст. 125 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до договору оренди землі від 01.07.2012 року, копія якого додана до матеріалів справи, позивач та ОСОБА_3 уклали договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,32 га, строком десять років з переважним правом орендаря щодо продовження строку дії договору оренди землі.

Із вказаного договору вбачається, що сторони визначили його істотні умови та відповідним чином зареєстрували його в Управлінні Держкомзему за №71215831401011819.

За правовою природою сторони уклали договір оренди землі - строкового платного володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 ЗУ Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 30 ЗУ "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

Згідно з ч.1 ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. Зміна умов договору не припиняє його дії та зобов'язань сторін за ним, а змінюються на майбутнє лише його окремі умови.

За змістом ч.1 статті 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Позивач наполягав, що вказаний договір оренди землі із ОСОБА_3 не розривався та не змінювався, а тому жодних підстав для укладення між позивачами нового договору оренди землі не було.

Поруч із цим, як вбачається із Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за №96122161 та №100574458 ОСОБА_3 та ТОВ Гранекс Черкаси уклали та зареєстрували договір оренди земельних ділянок, кадастрові номери 7121583100:29:002:0009 та 7121583100:26:003:0125, які укладені строком на 10 років.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином судом встановлено, що спірний договір від 17.07.2017 року між ОСОБА_3 та ТОВ Гранекс-Черкаси , був укладений до закінчення дії договору оренди землі між позивачем та ОСОБА_3, вказаний договір не розірваний між сторонами та не припинений жодним іншим шляхом, при цьому одні й ті ж самі ділянки не можуть бути об'єктом оренди двох договорів оренди землі, укладених з різними орендарями. Укладення спірного договору оренди землі створило позивачу перешкоди в реалізації відповідного права на користування вказаними вище земельними ділянками, а тому такий договір фактично суперечить нормам чинного законодавства та порушує права позивача.

Дії відповідача ТОВ Гранекс-Черкаси стосовно укладення нової угоди із ОСОБА_3 про припинення дії договору оренди землі від 17.07.2017 року, на думку суду, свідчать про усвідомлення відповідачами неправомірності їх дій стосовно укладення оспорюваного договору оренди землі від 17.07.2017 року.

Що стосується посилання ТОВ Гранекс-Черкаси на те, що відпали підстави для визнання договору оренди землі від 17.07.2017 року недійсним, оскільки вказаний договір між відповідачами припинений, а припинення дії вказаного договору зареєстроване належним чином, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Оспорюваний договір оренди землі, як встановлено вище, не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому має бути визнаним недійсним, оскільки на момент його укладення існував договір оренди землі, який не був розірваний та земельні ділянки не були витребувані із володіння позивача, укладення спірного договору оренди землі створило позивачу перешкоди в реалізації права на користування вказаною земельною ділянкою відповідно до умов укладеного договору оренди від 01.07.2012 року.

Судом встановлено, що відповідачі угодою про припинення дії договору оренди землі, від 17.07.2017 року, яка була укладена та зареєстрована 01.12.2017 року, домовились достроково розірвати оспорюваний договір оренди землі.

Відповідно до п. 2 вказаної угоди, з моменту набуття чинності цієї угоди, сторони втрачають права вимоги за договором оренди землі від 17.07.2017 року.

Разом з тим, вказаний договір оренди землі від 17.07.2017 року є недійсним з моменту його укладення, оскільки порушує права позивача, як орендаря вказаних земельних ділянок, а тому дія такого договору протягом більш як чотирьох місяців фактично порушувала права останнього та могла породити інші правові наслідки, які могли виникнути на підставі договору від 17.07.2017 року.

У відповідності до ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю, а власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За таких обставин оспорюваний договір оренди землі від 17.07.2017 року має бути визнаний недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Враховуючи вказане вище, суд вважає за необхідне скасувати і державну реєстрацію оспорюваного договору, яка є похідною від нього.

За таких обставин, на підставі положень ч. 2 ст. 26 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , п. 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ від 26 жовтня 2011 року № 1141 , наявні достатні підстави задовольнити позовну вимогу в частині скасування державної реєстрації прав на земельні ділянки за таким договором оренди.

Відповідно до норм ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається із матеріалів справи позивач сплатив за подання вказаного позову судовий збір у розмірі 1600 грн., що стверджується відповідною квитанцією №119, яка додана до матеріалів справи.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено повністю, а сам позов стосувався дій обох відповідачів, а тому суд приходить до висновку про необхідність стягнення судового збору на користь позивача із обох відповідачів в солідарному порядку.

На підставі зазначеного та керуючись

ст., ст. 13, 27, 35 ЗУ Про оренду землі ,

ст. 152 ЗК України, ст., ст. 203, 215, 217

ЦК України та ст., ст. 10, 76, 264,

ст. 265 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «К.І.Т.» до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранекс-Черкаси» про визнання правочину недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі, укладений 17.07.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранекс-Черкаси» та ОСОБА_3 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 7121583100:29:002:0009 і 7121583100:26:003:0125 та скасувати записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права оренди земельних ділянок, що були внесені на підставі договору оренди землі, укладеного 17.07.2017 року між ТОВ «Гранекс-Черкаси» та ОСОБА_3 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 7121583100:29:002:0009 і 7121583100:26:003:0125.

Стягнути з ОСОБА_3 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранекс-Черкаси» солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «К.І.Т.» судовий збір у сумі 1600 (одну тисячу шістсот) гривень.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції суд протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя : Середа Л.В.

Повний текст рішення виготовлено та підписано головуючим 12 січня 2018 року