Рішення

від 11.01.2018 по справі 511/2604/17

РОЗДІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Роздільнянський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 511/2604/17

Номер провадження: 2/511/144/18

11 січня 2018 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Бобровська І. В.,

секретаря судового засідання - Непомняща О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Роздільна Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Марківської сільської ради Роздільнянського району Одеської області про визнання права власності на нерухоме майно по праву спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

04.12.2017 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Роздільнянського районного суду Одеської області з позовом до відповідачів, згідно якого просить суд визнати за нею, право власності по праву спадкування за законом на житловий будинок та господарські споруди, що розташовані по вул. Шевченко, 24, с. Марківка Роздільнянського району Одеської області, які складаються з А - житловий будинок загальною площею 56,70 кв.м в тому числі житловою площею 46,20 кв.м. та господарчих будівель: Б - гараж, В - літня кухня, Г - сарай, Д - сарай, Ж - сарай, З - сарай, К - погріб, І - цистерна, №1-2 - огорожа, ворота, хвіртка, які належали ОСОБА_3, померлому 23.03.2017 року.

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 року внесенні зміни до відповідних Кодексів.

Згідно п. 9 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, із змінами внесеними відповідно до зазначеного Закону, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи, що внесенні зміни до ЦПК України набрали чинності 15 грудня 2017 року, суд вважає розглянути справу за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, надала заяву про підтримання позовних вимог в повному обсязі, просить справу розглянути за її відсутності.(а.с.85)

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав заяву, згідно якої з позовними вимогами ознайомлений, з позовом згоден, просить справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги задовольнити. (а.с.84)

Представник відповідача - Марківської сільської ради Роздільнянського району Одеської області в судове засідання не з'явився, надав заяву, згідно якої позовні вимоги визнає в повному обсязі, не заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно, просить справу розглянути за відсутності представника сільської ради. (а.с.83)

У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 ЦПК України, судом, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Як роз'яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що визнання відповідачами позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому, суд приймає визнання відповідачами позову, і вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.03.2017 року у віці 79 років помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЖД №484506, виданим 24.03.2017 року Роздільнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №213.(а.с.7)

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді нерухомого майна, в тому числі житлового будинку та господарчих споруд, що розташовані по вул. Шевченко,24 с.Марківка Роздільнянського району Одеської області , які складаються з: А - житловий будинок загальною площею 56,70 кв.м., в тому числі житловою 46,20 кв.м., та господарчих будівель: Б - гараж, В - літня кухня, Г - сарай, Д - сарай, Ж - сарай, З - сарай, К - погріб, І - цистерна, №1-2 - огорожа, ворота, хвіртка, що підтверджується технічним паспортом від 17.11.2017 року, довідкою Марківської сільської ради №323/02-07 від 08.11.2017 року та технічним звітом.(а.с.8, 11-15)

Зазначений житловий будинок та господарчі споруди розташовані на земельній ділянці площею 0,25 га, не приватизовані та належать Марківській сільській раді Роздільнянського району Одеської області, що підтверджується Довідкою №324/02-07 від 08.11.2017 року.(а.с.9)

Згідно ст. 1216 ЦК України (2004 р), спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Ст.1217 ЦК України передбачає, що спадкування здійснюється за законом або за заповітом.

За життя ОСОБА_3 заповіту не склав а тому має місце спадкування за законом.

Ст. 1261 ЦК України передбачає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, ….. той з подружжя, який його пережив, та батьки.

На момент смерті ОСОБА_3 спадкоємцями першої черги за законом є:

-ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, син спадкодавця, що підтверджується свідоцтвом про народження серії ІІ-АВ №470166 виданим 28.05.1969 року Марківською сільською радою Роздільнянського району Одеської області, актовий запис №6. (а.с.31)

-ОСОБА_1 (до одруження ОСОБА_2) ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, донька спадкодавця, що підтверджується свідоцтвом про народження серії V-УР №0725436, виданим 28.09.1963 року Марківською сільською радою Роздільнянського району Одеської області, актовий запис №22.(а.с.34)

Інших спадкоємцем немає, що підтверджується копією спадкової справи, яка наявна в матеріалах справи.

Стаття 1268 ЦК України Прийняття спадщини. 1. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. .

Крім того згідно ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У встановленому порядку ОСОБА_2 і позивачка ОСОБА_1 звернулись до приватного нотаріуса Роздільнянського районного нотаріального округу ОСОБА_5 з заявами про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3, померлого 23.03.2017 року, на підставі яких заведено спадкову справу №40/2017. (а.с.48,49)

Після спливу 6-місячного терміну, 07.11.2017 року між позивачкою та відповідачем було укладено Договір про поділ спадкового майна, який посвідчений приватним нотаріусом Роздільнянського районного нотаріального округу ОСОБА_5, відповідно до якого майно спадкодавця успадкували ОСОБА_2 в частині ? та ОСОБА_1 в частині ?, копія договору наявна в матеріалах справи. (а.с.38-39)

Відповідно до зазначеного Договору спадкоємцями визнається та не оспорюється, що до складу спадщини входить:

-Житловий будинок, що розташований по вул.Шевченко, 24 с.Марківка Роздільнянського району Одеської області.

-Земельна ділянка площею 6,00 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5123983900:01:002:0010.

-Земельна ділянка площею 2,0 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 5123983900:01:001:0470

-Вклади, з відповідними відсотками та нарахованою компенсацією, що знаходяться у АТ Ощадбанк

Після укладення договору про поділ спадкового майна позивачці, ОСОБА_1 перейшло:

- житловий будинок, що розташований по вул.Шевченко, 24 с.Марківка Роздільнянського району Одеської області ,

- земельна ділянка площею 2,0 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства кадастровий номер 5123983900:01:001:0470

- вклади, з відповідними відсотками та нарахованою компенсацією, що знаходяться у АТ Ощадбанк .

В свою чергу відповідачу ОСОБА_2 в спадщину перейшла земельна ділянка площею 6,00 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5123983900:01:002:0010.

Однак при оформленні спадкових прав на житловий будинок, що розташований по вул. Шевченко, 24 с. Марківка Роздільнянського району Одеської області, який є предметом спадщини було встановлено, що спадкодавець ОСОБА_3 за життя не виготовив правовстановлюючі документи за спадкове майно, у зв'язку з чим нотаріусом відповідно до листа №443/02-14 від 07.11.2017 року відмовлено позивачці в видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок та рекомендовано звернутися до суду з відповідною позовною заявою, копію листа наявна в матеріалах справи. (а.с.40)

Так, згідно з письмовими роз'ясненнями Державної архітектурно-будівельної інспекції України №40-19-7155 від 11.10.2012р., домоволодіння, завершені будівництвом до 05 серпня 1992 року, не підлягають введенню в експлуатацію, тобто право власності набувається забудовником за декларативним принципом шляхом отримання свідоцтва про право власності на майно в органах реєстраційної служби за місцем розташування об'єкту будівництва.

На момент завершення будівництва будинку та споруд - 1990 рік - не існувало жодного нормативного акту, що передбачав би процедуру введення завершеного будівництвом приватного житлового будинку в експлуатацію.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року N 449 "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення" (втратила чинність) було вперше встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва". Зазначеною Постановою було встановлено, що порядок прийняття в експлуатацію об'єктів недержавного замовлення визначається Радою Міністрів АРК, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями за погодженням з Держбудом.

У відповідності до цієї Постанови місцевими органами влади в свій час були розроблені та затверджені, за погодженням з Держбудом, Положення про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів недержавної власності (по всіх регіонах України) державними технічними комісіями.

Тобто до 5 серпня 1992 року не передбачалась процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності.

Згідно п. 3.2. Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 р. N 127, не належать до самочинного будівництва індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05 серпня 1992 року;

Згідно з п. 3.1. Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженим Наказом №91 від 24.06.2011 року, прийняття в експлуатацію об'єктів (крім закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них) здійснюється безоплатно територіальними органами Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - Інспекція) за результатами технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж та за наявності документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, шляхом реєстрації поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація), яка складається за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.

За приписами абзацу 2 п.3.1 Порядку документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

За даними технічного паспорту, складеного станом на 17.1.2017 року, об'єкти стосовно яких заявлено позов збудовані до 1992 року, і не є самовільними будовами.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність осіб. Крім того, згідно з частинами першою та другою статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності.

Вищевикладене свідчить про те, що правові засади прийняття в експлуатацію об'єктів, побудованих до 05 серпня 1992 року, наразі відсутні.

Зі змісту п.3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування вбачається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності та того, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Судом досліджено достатньо доказів для задоволення позовних вимог позивача, а саме визнання за нею право власності по праву спадкування за законом на житловий будинок та господарчі споруди, що розташовані по вул. Шевченко,24 с. Марківка Роздільнянського району Одеської області,які належали ОСОБА_3, померлому 23.03.2017 року.

Судові витрати позивачем сплачено при зверненні з позовом до суду у повному обсязі.

На підставі ст.1217, 1223, 1233,1268-1270 , 1273, 1275, 1278 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 18, 19, 48, 76- 81, 95, 206, 211, 258-259, 263-265, 273, 354,355, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Марківської сільської ради Роздільнянського району Одеської області про визнання права власності на нерухоме майно по праву спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності по праву спадкування за законом на житловий будинок та господарські споруди, що розташовані по вул. Шевченко, 24, с. Марківка Роздільнянського району Одеської області, які складаються з А - житловий будинок загальною площею 56,70 кв.м в тому числі житловою площею 46,20 кв.м. та господарчих будівель: Б - гараж, В - літня кухня, Г - сарай, Д - сарай, Ж - сарай, З - сарай, К - погріб, І - цистерна, №1-2 - огорожа, ворота, хвіртка, які належали ОСОБА_3, померлому 23.03.2017 року.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення, з урахуванням п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя І. В. Бобровська