Рішення

від 09.01.2018 по справі 130/2677/17

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/130/166/2018

130/2677/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2018 р.

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі : головуючого - судді Верніка В.М.

при секретарі : - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринка справу за позовом ОСОБА_2 до Станіславчицької сільської ради Жмеринського району Вінницької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ :

13.11.2017 року ОСОБА_2 звернулась до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області із цим позовом до Станіславчицької сільської ради Жмеринського району Вінницької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування (а.с.1-3). У позовній заяві позивач ОСОБА_2 виклала наступну позицію. 12.09.2000 року в с.Станіславчик Жмеринського району Вінницької області померла її тітка ОСОБА_3, яка на час смерті була зареєстрована та проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1, яка являлася рідною сестрою матері позивача - ОСОБА_4, померлої 09.08.2012 року. Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла її сестра ОСОБА_4, шляхом вступу в фактичне володіння та управління спадковим майном померлої, після чого подала письмову заяву про прийняття спадщини до Жмеринської районної державної нотаріальної контори, де і 26.02.2003 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом під №317 на спадкове майно, яке складається з грошових внесків з нарахованими відсотками та компенсаціями, що зберігаються в Станіславчицькій філії Жмеринського відділення Ощадбанку №2910/029 на особових рахунках №2890, №10073, так як інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 за законом, за заповітом та за правом представлення немає. Також після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, що складається з земельної ділянки площею 3,05 га на території Станіславчицької сільської ради Жмеринського району Вінницької області, належної померлій на підставі державного акту на праві приватної власності на землю серії ІІІ-ВН №038291, виданого 02.12.2000 року на підставі рішення 10 сесії 23 скликання Станіславчицької сільської ради від 26.04.2000 року, але не оформивши своїх спадкових прав на земельну ділянку її мати ОСОБА_4 09.08.2012 року померла, яка на час смерті була зареєстрована та проживала в ІНФОРМАЦІЯ_2. На час відкриття спадщини разом із останньою були зареєстровані та проживали: донька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 та зять ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, який помер 25.06.2016 року, таким чином позивач прийняла спадщину після смерті матері та подала письмову заяву про прийняття спадщини після неї до Жмеринської райдержнотконтори. Зазначила, що її мати заповіла їй усе своє майно згідно заповіту, посвідченого 22.09.2008 року Станіславчицькою сільською радою Жмеринського району за реєстром №743, однак заповіт при оформленні спадщини після смерті матері залишився у Жмеринській райдержнотконторі. Крім неї інших спадкоємців після смерті матері за законом, за заповітом та за правом представлення немає. Повідомила, що після смерті матері відкрилась спадщина, яка складається із зазначеної земельної ділянки, належної її сестрі ОСОБА_3, спадщину після якої її мати прийняла, але не встигла оформити своїх спадкових прав, однак правовстановлювальний документ втрачено, і з приводу його втрати вона зверталась з оголошенням до газети "Жмеринська газета", де 04.11.2017 року №44 (917) було опубліковано оголошення в розділі "Різне", що державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ВН №038291 на ім'я ОСОБА_3 вважати недійсним. На її звернення до відділу Держгеокадастру у Жмеринському районі з адвокатським запитом щодо видачі дублікату правовстановлюючого документу на земельну ділянку, їй 01.11.2017 року було надано відповідь в якій вказано, що державний акт серія ІІІ-ВН №038291 на право приватної власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Станіславчицької сільської ради був виданий ОСОБА_3, який зареєстрований за №81 від 02.12.2000. При зверненні до Жмеринської районної державну нотаріальної контори з приводу отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане спадкове майно, постановою нотаріуса від 03.11.2017 року №1821/02-31 відмовлено їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку, що розташована на території Станіславчицької сільської ради Жмеринського району Вінницької області та належала померлій 12.09.2000 року ОСОБА_3, спадщину після смерті якої прийняла та частково оформила за законом її матір ОСОБА_4, але не встигла оформити своїх спадкових прав померла 09.08.2012 року. На підставі викладеного просила визнати за нею право власності в порядку спадкування на земельну ділянку площею 3,0537 га, кадастровий номер 0521085800:04:002:0072, розташованої на території Станіславчицької сільської ради Жмеринського району Вінницької області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної померлій 12.09.2000 року ОСОБА_3

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 15.11.2017 року відкрито провадження в даній справі, призначено її до судового розгляду 09.01.2018 року із викликом сторін у справі та витребувано з Жмеринської районної державної нотаріальної контори копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4, яка померла 09.08.2012 року в с.Станіславчик Жмеринського району Вінницької області, та з Вінницького обласного державного нотаріального архіву копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3, яка померла 12.09.2000 року в с.Станіславчик Жмеринського району Вінницької області (а.с.45).

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися (а.с.48,50), подавши попередньо до суду письмові заяви про розгляд справи у їх відсутність, в яких позивач ОСОБА_2 підтримала заявлені вимоги (а.с.143), а представник відповідача - сільський голова Станіславчицької сільської ради Жмеринського району Вінницької області ОСОБА_6 визнав позовні вимоги та просив провести розгляд даної справи без його участі (а.с.144).

Вивчивши доводи позовної заяви, дослідивши представлені письмові докази, встановлено наступні фактичні обставини, та докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Позивач ОСОБА_2 є громадянкою України, що встановлено на підставі копії паспорта АА625913 відповідно (а.с.4).

Позивач ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_7 та ОСОБА_4, яка померла 09.08.2012 року в с.Станіславчик Жмеринського району Вінницької області, що встановлено на підставі копії свідоцтва про народження ЯЦ №465957 та копії свідоцтва про смерть серії І-АМ №236323 відповідно (а.с.6, 9).

Позивач ОСОБА_8 змінила прізвище з дошлюбного "Дзюба" після реєстрації шлюбу із ОСОБА_5 08.01.1974 року, що встановлено на підставі свідоцтва про укладення шлюбу серії І-АМ №290402 (а.с.7).

ОСОБА_4 змінила прізвище з дошлюбного "Твердохліб" після реєстрації шлюбу із ОСОБА_7 07.02.1951 року, що встановлено на підставі свідоцтва про одруження серії ЯР №421888 (а.с.15).

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 є доньками ОСОБА_9 та ОСОБА_10, що встановлено на підставі копії свідоцтва про народження І-АМ №156755, посвідки про народження №1155930 та запису про народження відповідно (а.с.10,12-13,14).

ОСОБА_3 померла 12.09.2000 року в с.Станіславчик Жмеринського району Вінницької області, що встановлено на підставі копії свідоцтва про смерть І-АМ №389261 (а.с.8).

Згідно довідки виконавчого комітету Станіславчицької сільської ради Жмеринського району Вінницької області №1910 від 26.09.2017 року (а.с.16) ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка померла 09.08.2012 року та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, яка померла 12.09.2000 року дійсно були рідними сестрами, а ОСОБА_2 є племінницею ОСОБА_3

Згідно довідки виконавчого комітету Станіславчицької сільської ради Жмеринського району Вінницької області №2159 від 30.10.2017 року (а.с.17) ОСОБА_4 дійсно прийняла спадщину після смерті сестри ОСОБА_3, яка постійно проживала та була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_9, померлої 12.09.2000 року, а саме: вступила в фактичне володіння та управління майном померлої, розпорядилася домашніми та особистими речами померлої, доглядала за господарством та сплачувала податки з листопада 2000 року.

З довідки виконавчого комітету Станіславчицької сільської ради Жмеринського району Вінницької області №2160 від 30.10.2017 року (а.с.18) вбачається, що ОСОБА_4, яка померла 09.08.2012 року постійно проживала та була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_10. Згідно погосподарської книги за №346/14 номер погосподарського обліку №0973-1 на час відкриття спадщини разом із спадкодавицею ОСОБА_4 зареєстровані та проживали протягом шести місяців до смерті матері, на день її смерті протягом шести місяців після смерті спадкодавці, а також зареєстрована та проживає по даний час дочка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 та зять ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 який помер 25.06.2016 року.

Згідно довідки виконавчого комітету Станіславчицької сільської ради Жмеринського району Вінницької області №2202 від 06.11.2017 року (а.с.19) ОСОБА_4 прийняла спадщину після смерті сестри ОСОБА_3, яка постійно проживала та була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_11 померлої 12.09.2000 року, а саме вступила в фактичне володіння та управління майном померлої, розпорядилася її домашніми та особистими речами, доглядала за господарством та сплачувала податки з листопада 2000 року.

Згідно довідки відділу у Жмеринському районні Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 01.11.2017 року №0-2-0.22-453/106/17 (а.с.21) державний акт серія ІІІ-ВН №038291 на право приватної власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території станіславчицької сільської ради був виданий ОСОБА_3, який зареєстрований за №81 від 02.12.2000 року; відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 19.10.2017 року №НВ-0507251232017 площа спірної земельної ділянки - 3,0537 га, кадастровий номер 0521085800:04:002:0072 для ведення товарного сільськогосподарського призначення на території Станіславчицької сільської ради; згідно таблиці розрахунків вартості земельної частки (паю) на території Станіславчицької сільської ради, вартість становить 7097,16 грн., станом на 01.01.2017 року з коефіцієнтами індексації 1,756; 4,796; 1,0 скаладає 59771 грн.

Згідно копії державного акту на право приватної власності на землю від ІІІ-ВН №038291 від 02.12.2000 року (а.с.22) вбачається, що ОСОБА_3, яка мешкає в с.Станіславчик Жмеринського району Вінницької області на підставі рішення 10 сесії 23 скликання Станіславчицької сільської ради від 26.04.2000 року передано у приватну власність земельна ділянка площею 3,05 гектарів, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Станіславчицької сільської ради.

Відповідно до копії оголошення у випуску газети "Жмеринська газета" від 04.11.2017 року №44 (917) (а.с.26-27) опубліковано оголошення в розділі "Різне", що державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ВН №038291 на ім'я ОСОБА_3 вважати недійсним.

З копії свідоцтва про право на спадщину за законом ВАС№446164 від 26.02.2003 року (а.с.42) вбачається, що спадкоємицею майна ОСОБА_3, померлої 12.09.2000 року, є сестра ОСОБА_4, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_12; спадкове майно, на яке видане свідоцтво, складається з грошових внесків з нарахованими відсотками та компенсаціями, що зберігаються в Станіславчицькій філії Жмеринського відділення Ощадбанку №2910/029 на особових рахунках №2890, №10073, та належать спадкодавці на підставі ощадних книжок, виданих цією ж філією віділення Ощадбанку на ім'я ОСОБА_3

Постановою державного нотаріуса Жмеринської районної державної нотаріальної контори від 03.11.2017 року №1821/02-31 (а.с.43) з підстав відсутності правовстановлюючих документів відмовлено позивачу ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, що розташована на території Станіславчицької сільської ради Жмеринського району Вінницької області та належала померлій 12.09.2000 року ОСОБА_3І, спадщину після якої прийняла та частково оформила за законом ОСОБА_4, але не встигла дооформити своїх спадкових прав, померла 09.08.2012 року.

З копії заповіту від 22.09.2008 року (а.с.59 на звороті) встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_13, все своє майно заповіла своїй дочці ОСОБА_2

З матеріалів витребуваної копії спадкової справи №467/2012, заведеної 04.10.2012 року щодо майна померлої 09.08.2012 року ОСОБА_4 (а.с.52-120), вбачається, що 04.10.2012 року позивач ОСОБА_2 звернулася до Жмеринської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті 09.08.2012 року її матері ОСОБА_4, одночасно повідомляє, що спадкоємцями на обов'язкову частку у спадщині є непрацездатні за віком діти померлої: ОСОБА_12 та ОСОБА_13, також особа, з якою спадкодавця проживала однією сім'єю, але не перебувала у шлюбі, однак ОСОБА_13 12.02.2013 року подав до Жмеринської районної державної нотаріальної контори письмову заяву про відмову від спадщини, щозалишилася після смерті матері, а ОСОБА_12 22.11.2012 року подала приватному нотаріусу Фастівського районного нотаріального округу письмову заяву до нотаріальної контори за місцем вимоги, в якій вказала про власну відмову від належної їй обов'язкової частки у спадковому майні після смерті матері - ОСОБА_4

З матеріалів витребуваної копії спадкової справи №77/317, заведеної 26.02.2003 року щодо майна померлої 12.09.2000 року ОСОБА_3 (а.с.122-141), вбачається, що позивач ОСОБА_2 подала 26.02.2003 року до Жмеринської районної державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті сестри її поручительки ОСОБА_3, що є визначеною законом підставою прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті останньої; заяв інших спадкоємців про прийняття даної спадщини немає.

Вказані докази суд приймає до уваги та не вбачає підстав для їх відхилення, так як вони зібрані та представлені суду із дотриманням вимог закону.

Враховуючи, що в даному конкретному випадку шестимісячний строк, визначений законом для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3, розпочався та закінчився в період дії Цивільного кодексу України 1963 року, суд вважає за необхідне застосувати його норми для даних спірних правовідносин. Про аналогічне вказано у п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування".

Відповідно до вимог ч.2 ст.9 ЦК України 1963 року цивільна правоздатність громадянина виникає в момент його народження та припиняється з смертю.

Згідно ч.1,2 ст.549 ЦК України 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).

Відповідно до положень ст.25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи виникає в момент її народження і припиняється в момент її смерті; згідно п.11 ч.1 ст.346 ЦК України право власності припиняється в разі смерті власника; згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); у відповідності до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом; згідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини; згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті; відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини; відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті; у ст. 1273 ЦК України закріплене безумовне та беззастережне право спадкоємця на відмову від прийняття спадщини за заповітом чи за законом. Частиною 2 статті 1254 ЦК України визначено, що заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.

Відповідно до ч.1,2 ст.1268, ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; не допускається прийняття спадщини з умовою чи застереженням; спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Відповідно до ст.12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що з моменту смерті ОСОБА_3 припинилась її правоздатність та право на земельну ділянку; її сестра ОСОБА_4, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3, проте, не встигла оформити своїх спадкових прав 09.08.2012 року померла, залишивши заповіт, яким заповіла все своє майно позивачці ОСОБА_2, яка в свою чергу, прийняла у встановленому порядку спадщину, є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 відповідно після смерті ОСОБА_3 та є учасниками правовідносин, суб'єктом яких раніше були померлі, інші спадкоємці добровільно відмовилися від прийняття спадщини, а тому за позивачем слід визнати право в порядку спадкування на спірну земельну ділянку, що визначає підстави часткового задоволення позову в цій частині вимог, стосовно обставин чого визнання позову відповідачем не має переважного значення.

Згідно вимог ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, що підлягає вирішенню судом за результатами розгляду справи незалежно від клопотання позивача, яка індивідуально вправі вирішувати надалі звернення рішення суду після набрання ним чинності до виконання в частині розподілу судових витрат.

Відповідно до ст.16, 25, 346, 1216, 1217, 1218, 1222, 1223, 1233, 1268-1270, 1273 ЦК України, ст. 4, 5, 10, 13, 19, 23, 27, 76, 82, 89, 141, 223, 263, 264 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задоволити частково.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право в порядку спадкування на земельну ділянку площею 3,0537 га, кадастровий номер: 0521085800:04:002:0072, розташованої на території Станіславчицької сільської ради Жмеринського району Вінницької області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що рахується за померлою 12.09.2000 року ОСОБА_3.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Станіславчицької сільської ради Жмеринського району Вінницької області (с.Станіславчик Жмеринського району Вінницької області, вул. Леніна, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 04330450) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_12, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 640 гривень судових витрат із сплати судового збору.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення строку його оскарження, якщо не було подано апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, Апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд .

Суддя Вернік В.М.