Рішення

від 01.08.2006 по справі 4/270-26/27

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/270-26/27

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

01.08.06                                                                                           Справа№ 4/270-26/27

За позовом: Державного підприємства „Севастопольський морський рибний порт”,                    м. Севастополь

до відповідача1: Державного підприємства „Санаторій „Моршинський”, м. Моршин

до відповідача2: Трускавецького Центрального військового клінічного санаторію,                       м. Трускавець

Про стягнення 2 880,00 грн.

Суддя  Ю.Б. Деркач

при секретарі: Боровець Я.

Представники:

від позивача Ляхова О.С. –юрисконсульт

від відповідача1 Солиган А.М. –представник

від відповідача2 Пліш А.М. –юрисконсульт

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки передбачені

ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 10.08.2006 р.

Суть спору: Державне підприємство „Севастопольський морський рибний порт”,                        м. Севастополь звернулося до господарського суду з позовом до Державного підприємства „Санаторій „Моршинський”, м. Моршин та Трускавецького Центрального військового клінічного санаторію, м. Трускавець про стягнення 2 880,00 грн.

Ухвалою суду від 16.02.2006 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в засіданні на 07.03.2006 р. Ухвалою суду від 07.03.2006 р. розгляд справи відкладався до 04.04.2006 р. Ухвалою суду від 04.04.2006 р. за спільним клопотанням сторін продовжено строк розгляду спору. В судовому засіданні 04.04.2006 оголошувалась перерва до 16.05.2006 р. Ухвалою суду від 16.05.2006 р. розгляд справи відкладався на невизначену дату, про яку сторони мали бути повідомленні додатковою ухвалою суду. Ухвалою суду від 09.06.2006 р. призначено розгляд судового засідання на 30.06.2006 р. Ухвалою суду від 30.06.2006 р. розгляд справи відкладався до 01.08.2006 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, подав заяву № 14/2894 від     27.07.2006 р., відповідно до якої просить стягнути з відповідача-2 суму в розмірі 2 880,00 грн. за недодані путівки, 102,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1 026,31 грн. судових витрат пов'язаних з розглядом справи.

Представник відповідача-1 в судове засідання з'явився, подав письмове пояснення по суті позову, проти позовних вимог заперечив з мотивів викладених у поясненні.

Представник відповідача-2 в судове засідання з'явився, подав відзив № 344 від 29.03.2006 р. на позовну заяву, проти позовних вимог заперечив з мотивів викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне:

25.03.2003 р. між позивачем та Моршинський Центральним військовим санаторієм було укладено договір № 232 про придбання путівок на санаторно-курортне лікування (далі по тексту –договір) (всього 5-ть путівок).

Строк дії договору встановлений з моменту підписання його сторонами та діє протягом року, до закінчення виконання умов договору.

Позивач свої зобов'язання по договору виконав повністю, сплативши вартість путівок в сумі 7 200,00 грн. (1 440,00 грн. за кожну путівку) по виставленому рахунку № 28 від   25.03.2003 р., що підтверджується платіжним дорученням № 1181 від 07.04.2003 р.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 р. № 131-р „Про передачу цілісних майнових комплексів військових санаторіїв” та наказу Міністерства оборони України від 21.03.2003 р. № 70 „Про заходи щодо розформування та підготовки до передачі військових санаторіїв Збройних Сил України”, Моршинський центральний військовий санаторій Збройних Сил України був переданий до сфери управління Державного управління справами.

В квітні 2003 році після розформування Моршинського центрального військового санаторію створено Державне підприємство „Санаторій „Моршинський” (відповідач-1), яке передано в підпорядкування Державному управлінню справами Президента України.

Листом від 20.05.2003 р. за № 47 відповідач-1 взяв на себе зобов'язання по обслуговуванню відпочиваючих згідно залишку коштів, перерахованих позивачем як попередня оплата за договором укладеним з Моршинський центральним військовим санаторієм.

Листом від 10.09.2003 р. за № 154 відпоівдач-1 повідомив позивача, що він не є правонаступником боргів Моршинського центрального військового санаторію і відмовився приймати на оздоровлення працівників позивача за кошти, які були перераховані на розрахунковий рахунок Моршинського центрального військового санаторію до його ліквідації.

В матеріалах справи міститься наказ Міністерства оборони України № 70 від     21.03.2003 р. в п. 6 якого зазначено, що правонаступником Моршинського центрального військового санаторію із фінансових питань призначити Трускавецький Центральний військовий клінічний санаторій (відповідач-2).

Позивач звернувся до відповідача-2 з листами № 14/2449 від 08.07.2004 р. та № 14/160 від 16.01.2006 р. на які відповідач-2 дав відповідь листом № 40 від 24.01.2006 р. про відмову щодо прийняття на лікування працівників позивача. Відповідач-2 свою відмову мотивував тим, що укладення договору проводилось у час проведення заходів по розформуванню Моршинського центрального військового санаторію і фінансові кошти, борги та майно цього санаторію йому не передавались.

Мотивація відмови відповідача-2 на лист позивача є безпідставною, оскільки в наказі Міністерства оборони України № 70 від 21.03.2003 р. чітко зазначено, що саме він є правонаступником Моршинського центрального військового санаторію з фінансових питань.

Суду не подано доказів того, що наказ Міністерства оборони України № 70 від 21.03.2003 р. оскаржувався та визнаний недійсним.

З огляду на вищенаведене, суд прийшов висновку, що позовні вимоги позивача до відповідача-1 є безпідставними, оскільки не подано доказів його правонаступництва Моршинського центрального військового санаторію. В свою чергу за зобов'язання Моршинського центрального військового санаторію перед позивачем повинен відповідати відповідач-2, оскільки в матеріалах справи містяться докази його правонаступництва Моршинського центрального військового санаторію із фінансових питань.

Крім того позивач у заяві № 14/2894 від 27.07.2006 р. просить стягнути з відповідача-2 судові витрати, пов'язані з розглядом справи в сумі 1 026,31 грн. (плата за отримання довідки від Головного управління статистики у Львівській області в сумі 18,32 грн., кошти витрачені на відрядження представника позивача до господарського суду Львівської області в сумі      1 007,99 грн.), належні докази містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 44 ГПК України „судові витрати складаються з ...та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи”.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, підставними та такими що підлягають до задоволення частково.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Судові витрати покласти на відповідача-2 повністю.

3.          Стягнути з Трускавецького Центрального військового клінічного санаторію,              м. Трускавець, вул. Городище, 4 (р/р 35222013000046 в УДК у Львівській області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 08371339) на користь Державного підприємства „Севастопольський морський рибний порт”, м. Севастополь, вул. Рибаків, 14        (р/р 26009035661500 в Севастопольському управлінні АКІБ „УкрСиббанк”, МФО 351005, код ЄДРПОУ 20709663) 2 880 грн. 00 коп. вартості недоданих путівок,       102 грн. 00 коп. державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1 026 грн. 31 коп. інших судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.

4.          Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

5.   В задоволенні позовних вимог до відповідача-1 відмовити.

Суддя                                                                                   Деркач Ю.Б.