Рішення

від 15.12.2017 по справі 761/35180/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/35180/17

Провадження № 2/761/7492/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

15 грудня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Осаулов А.А.

при секретарі Вольда М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальності Карт Бланш Україна про стягнення грошових коштів за невикористані дні щорічної відпустки, вихідної допомоги, за час простою та затримки розрахунку при звільненні,-

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальності Карт Бланш Україна (надалі по тексту Відповідач), в якому просив стягнути з останнього на свою користь грошові кошти за час простою за період з 28.10.2016 року по 13.03.2017 року у розмірі - 5505,13 грн.; середню заробітну плату за невикористані дні щорічної основної відпустки за період роботи з 02.04.2015 року по 13.03.2017 року в розмірі - 5919,48 грн., кошти вихідної допомоги в розмірі - 1850,00 грн. та кошти затримки розрахунку при звільненні.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 02 квітня 2012 року ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ Карт Бланш Україна та обіймав посаду головного бухгалтера. 28 жовтня 2016 року Позивач написав заяву про надання щорічної основної відпуски строком на 48 календарних днів з 01.11.2016 року по 18.12.2016 року за період робот з 02.04.2015 року по 31.10.2016 року з наступним його звільненням за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України. Оскільки лист не був вручений, тому Позивач продовжив виконувати свої трудові обов язки до тих під, поки 14.11.2016 року ДФС України відмовила у прийнятті направленного Позивачем звіту щодо нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування. Зазначений звіт не було прийнято у зв язку з порушенням вимог ст. 13 Закону України Про електронний цифровий підпис , а саме відкликання директором Товариства свого сертифікату електронного ціфрового підпису, що унеможливлювало подання ОСОБА_1, як головним бухгалтером звітів. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13 березня 2017 року ОСОБА_1 з 13.03.2017 року звільнено з посади головного бухгалтера вказаного Товариства на підставі п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, проте не було проведено статочний розрахунок з виплати заробітної плати, тому Позивач звернувся за захистом свої прав до суду. Також, на підставі ст. 113 КЗпП України просив стягнути з Відповідача кошти простою за період з 28.10.2016 року по 13.03.2017 року не нижче від двох третин встановленого йому посадового окладу, зокрема у сумі 5505,13 грн. та вихідної допомоги в розмірі - 1850,00 грн. Крім цього, не видавши наказ про надання Позивачу щорічної основної відпустки строком на 48 календарних днів з 01.11.2016 року по 18.12.2016 року за період робот з 02.04.2015 року по 31.10.2016 року, Відповідач порушив положення ч. 1 ст. 3 Закону України Про відпустки , в зв язку з чим Войтенко просив стягнути з останнього кошти середньої заробітної плату за невикористані дні щорічної основної відпустки за період роботи з 02.04.2015 року по 13.03.2017 року (58 календарних днів) в розмірі - 5919,48 грн.

Позивач та його представник у судовому засіданні вимоги підтримали, просила задовольнити з підстав зазначених у позові, проти винесення заочного рішення не заперечували.

Представник Відповідача у судове засідання не з'явився, про день та час судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі, заперечень проти позову не подавав.

Суд, керуючись ст. 280 ЦПК України та за згоди позивача вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника Відповідача на підставі наявних доказів, ухваливши заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках..

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно ч. 2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Судом встановлено, що на підставі Наказу №78 (К) від 02 квітня 2012 року ОСОБА_1 з 02 квітня 2012 року прийнятий на посаду головного бухгалтера в ТОВ Карт Бланш Україна (код ЄДРПОУ 35223816), з окладом згідно штатного розкладу (а.с. 9).

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13 березня 2017 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та останнього звільнено з посади головного бухгалтера ТОВ Карт Бланш Україна на підставі п. 6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, з 13 березня 2017 року. (а.с. 8).

Згідно ч. 5 ст. 82 ЦПК України, Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Звертаючись до суду з цим позовом Позивач просить стягнути з Відповідача кошти за час простою за період з 28.10.2016 року по 13.03.2017 року, середньої заробітної плати за невикористані дні щорічної основної відпустки за період роботи з 02.04.2015 року по 13.03.2017 року, вихідної допомоги, затримки розрахунку при звільненні за період з 13.03.2017 року по 15.12.2017 року.

Судом встановлено, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 17.04.2012р. керівником ТОВ Карт Бланш Україна (код ЄДРПОУ 35223816) був ОСОБА_3 (а.с. 13-14).

28.10.2016 року цінним листом з описом та додатковим сервісом Кур єрська доставка ОСОБА_1 на адресу генерального директора ТОВ Карт Бланш Україна ОСОБА_3 надіслав заяву про надання йому щорічної основної відпуски строком на 48 календарних днів з 01.11.2016 року по 18.12.2016 року за період роботи з 02.04.2015 року по 31.10.2016 року з наступним звільненням з роботи за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України з 18.12.2016 року. (а.с. 15-17).

Листом Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта Київської міської дирекції від 18.11.2016 року №31-В-2767 Позивача повідомлено про те, що адресат за адресою: АДРЕСА_1, не розшуканий та вказаний лист не був вручений (а.с. 18), в зв'язку з чим Позивач приступив до виконання своїх трудових обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, звітний документ ТОВ Карт Бланш Україна (код ЄДРПОУ 35223816) за 2016 рік скерований ОСОБА_1 14.11.2016 року з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 до Державної фіскальної служби України не прийнято, в зв'язку з порушенням вимог статті 13 Закону України Про електронний цифровий підпис , що підтверджується повідомлення ДФС про функціонування Електронного кабінету платника (квитанція №1) (а.с. 19).

З листа ТОВ Центр сертифікатів ключів України №23/02-23-20/17 від 23.02.2017 року встановлено, що сертифікат електронного цифрового підпису директора ТОВ Карт Бланш Україна (код ЄДРПОУ 35223816) ОСОБА_3, який ТОВ Центр сертифікатів ключів України видало 01.02.2016 року було заблоковано громадянином ОСОБА_3 на підставі заяви про блокування сертифікатів відкритих ключів від 10.11.2016 року. Станом на 23.02.2017р. у ТОВ Карт Бланш Україна (код ЄДРПОУ 35223816) відсутні діючі сертифікати ЕЦП ТОВ Центр сертифікатів ключів України (а.с. 20).

Тобто матеріалами справи підтверджено, що Позивач не виконував та був позбавлений можливості виконувати свої посадові обов'язки головного бухгалтера, у зв'язку із змінами істотних умов праці, а саме відкликанням директором ТОВ Карт Бланш Україн ОСОБА_3 свого сертифікату електронного цифрового підпису, що унеможливлює подання ним, як головним бухгалтером відповідних звітів.

Згідно ч. 1 ст. 94 КЗпП заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до Класифікатора професій ДК 003:2010, який затверджено Наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 р. № 327 встановлено поняття робота.

Робота - це певні завдання та обов'язки, що виконані, виконуються чи повинні бути виконані однією особою.

Відповідно до визначень поняття заробітна плата та робота обов'язковою умовою нарахування та виплати робітнику заробітної плати є здійснення працівником певних обов'язків.

Згідно ст. 34 КЗпП України - простій це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами .

Виходячи зі змісту поняття простою, обов'язковою його умовою є призупинення роботи, яке викликане відсутністю організаційних або технічних умов.

Час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). (ч. 1 ст. 113 КЗпП України).

Враховуючи вищенаведені положення законодавства, суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення з відповідача коштів за час простою за період з 28.10.2016 року по 13.03.2017 року у сумі 5505,13 грн., розрахунок якого перевірений у судовому засіданні, є обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню, доказів зворотнього стороною Відповідача для суду надано не було.

Судом встановлено, що при звільненні з ОСОБА_1 не був проведений повний розрахунок та належні йому кошти не були виплачені, останній розрахунок з останнім був здійсненний у жовтні 2016 року, що підтверджується індівідуальними відомостями про зараховану особу Пенсійного Фонду україни Форми ОК-7 та випискою по надходженням по картці ОСОБА_1 в ПАТ КБ Приватбанк . (а.с. 30, 35).

Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на своєчасне отримання винагороди за працю.

При цьому відповідно до ст. 44 КЗпП України, при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 117 КЗпП України передбачено, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При цьому відповідно до правових позицій Верховного Суду України, викладених у постановах у справах №6-76цс14 від 02.07.2014 року, №6-837цс15 від 23.12.2015 року, визначальними є такі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні, та факт проведення з ним остаточного розрахунку. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, є підставою для відповідальності, передбаченої частиною першою статті 117 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України Про відпустки за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 КЗпП України та ст. 24 Закону України Про відпустки у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.

Як зазначено у листі Міністерства праці та соціальної політики України Щодо виплати компенсації за невикористані дні щорічної відпустки № 33/13/116-08 від 22.02.2008 року, у випадку, коли працівник з якихось причин не скористався правом на щорічну відпустку за кілька попередніх років, він має право використати їх, а в разі звільнення, незалежно від підстав, йому має бути виплачено компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток, визначених п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України Про відпустки .

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 встановлено, що обчислення середньої заробiтної плати для оплати часу щорiчної вiдпустки або для виплати компенсацiї за невикористанi вiдпустки провадиться виходячи з виплат за останнi 12 календарних мiсяцiв роботи, що передують мiсяцю надання вiдпустки або виплати компенсацiї за невикористанi вiдпустки.

Таким чином, оскільки ТОВ Карт Бланш Україна не була виплачена Позивачу при звільненні компенсація за невикористані дні щорічної відпустки, перевіривши розрахунок Відповідача, вона підлягає стягненню за рішенням суду, зокрема у сумі 5 919,48 грн. (а.с. 27). Крім цього, стягненню з Відповідача підлягає вихідна допомога в сумі 1850,00 грн.

Також відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24.12.1999 року № 13, встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100.

На підставі вказаної Постанови КМУ та індівідуальних відомостей про зараховану особу Пенсійного Фонду України, суд розраховує середній заробіток Позивача як - 102,06. Відтак, за період з 13.03.2017 по 15.12.2017 сума боргу складає 19 697,58 грн. (193 робочих днів * 102,06).

Таким чином, суд вважає за можливе стягнути з ТОВ Карт Бланш України на користь Позивача суму затримки розрахунку при звільненні за період з 13.03.2017 року по 15.12.2017 року у сумі - 19 697,58 грн.

На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які були посилання як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

В порядку, визначеному ч. 6 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі - 640,00 грн., виходячи із розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, на підставі ст.ст. 43, 55 Конституції України, ст.ст. 67, 72, 107, 115, 116, 117, 233 КЗпП України та керуючись ст.ст.4, 12, 76, 81, 82, 133, 141, 206, 259, 263, 265, 268, 273, 354, 355, 430 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженої відповідальності Карт Бланш Україна (код ЄДРПОУ 35223816) на користь ОСОБА_1 грошові кошти за час простою за період з 28.10.2016 року по 13.03.2017 року у розмірі - 5505 грн. 13 коп.; середню заробітну плату за невикористані дня щорічної основної відпустки за період роботи з 02.04.2015 року по 13.03.2017 року в розмірі - 5919 грн. 48 коп., кошти вихідної допомоги в розмірі - 1850 грн. та кошти затримки розрахунку при звільненні за період з 13.03.2017 року по 15.12.2017 року у розмірі - 19 697 грн. 58 коп. а всього в розмірі - 32 972 (тридцять дві тисячі дев ятсот сімдесят дві) гривні 19 копійок.

Стягнути із Товариства з обмеженої відповідальності Карт Бланш Україна (код ЄДРПОУ 35223816) на користь держави судовий збір в розмірі - 640 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до вказаного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя: Осаулов А.А.

Повний текс складено 25.12.2017 року.