Постанова

від 10.01.2018 по справі 820/5565/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

10 січня 2018 р. справа № 820/5565/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шляхової О.М.,

при секретарі судового засідання - Молчановій О.М.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватної фірми "ВІГ"до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Приватна фірма "ВІГ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ДФС у Харківській області про застосування фінансових санкцій від 15.08.2017 р. № НОМЕР_1, рішення ГУ ДФС у Харківській області про застосування фінансових санкцій від 15.08.2017 р. №0002214001, рішення ГУ ДФС у Харківській області про застосування фінансових санкцій від 15.08.2017 р. № НОМЕР_2.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на необґрунтованість висновків актів про результати фактичних перевірок у магазинах позивача № 9091/20-40-40-01-10/24486852 від 04.08.2017 р. та № 9087/20-40-40-01-10/24486852 від 04.08.2017 р., на підставі яких були прийняті рішення ГУ ДФС у Харківській області про застосування фінансових санкцій від 15.08.2017 р. № НОМЕР_1, яким застосовано до позивача: фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 10000,00 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін, встановлених виробником (імпортером) таких тютюнових виробів; рішення ГУ ДФС у Харківській області про застосування фінансових санкцій від 15.08.2017 р. № НОМЕР_3, яким застосовано до позивача: фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 10000,00 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін, встановлених виробником (імпортером) таких тютюнових виробів, рішення ГУ ДФС у Харківській області про застосування фінансових санкцій від 15.08.2017 р. № НОМЕР_2, яким застосовано до позивача: фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 89732,70 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат не зазначений в ліцензії.

Зазначає, що факти, які викладені в актах про результати фактичних перевірок від 04.08.2017 р. № 9091/20-40-40-01-10/24486852 та від 04.08.2017 р. № 9087/20-40-40-01-10/24486852, не підтверджуються належними доказами. Крім того, зауважує, що відповідачем було неправильно визначено обсяг реалізованої алкогольної продукції, на підставі якого було розраховано штраф, згідно рішення ГУ ДФС у Харківській області про застосування фінансових санкцій від 15.08.2017 р. № НОМЕР_2.

На підставі вищевикладеного позивач вважає, що рішення про застосування фінансових санкцій від 15.08.2017 р. № НОМЕР_1, від 15.08.2017 р. № НОМЕР_3, від 15.08.2017 р. № НОМЕР_2 були прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, є необґрунтованими, а відтак, є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала на підставі викладених у позові фактів та просила суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у запереченнях на адміністративний позов, наданих письмових поясненнях по справі та у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що рішення про застосування фінансових санкцій від 15.08.2017 р. №0002204001, від 15.08.2017 р. № НОМЕР_3, від 15.08.2017 р. № НОМЕР_2 прийняті Головним управлінням ДФС у Харківській області на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, а тому, підстави для їх скасування відсутні.

Також представник відповідача в обґрунтування своєї позиції зазначив, що підставою для застосування до суб'єкта господарювання такого заходу відповідальності, є акти про результати фактичних перевірок від 04.08.2017 р. № 9091/20-40-40-01-10/24486852 та від 04.08.2017 р. №9087/20-40-40-01-10/24486852, якими встановлені порушення вимог ст. 11-1 та ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , а саме: роздрібна торгівля тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін, встановлених виробником (імпортером) таких тютюнових виробів та роздрібна торгівля алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат не зазначений у ліцензії.

На підставі вказаних актів перевірок ГУ ДФС у Харківській області були винесені рішення про застосування фінансових санкцій від 15.08.2017 р. № НОМЕР_1, від 15.08.2017р. №0002214001, від 15.08.2017 р. № НОМЕР_2, всього на загальну суму 109732,70 грн.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях та письмових поясненнях по справі, зазначивши, що розрахунок розміру штрафної санкції, згідно рішення ГУ ДФС у Харківській області про застосування фінансових санкцій від 15.08.2017 р. № НОМЕР_2, було здійснено відповідачем виходячи із того, що за період з 05 травня 2017 р. по 03 серпня 2017 р. вартість реалізованих позивачем алкогольних напоїв склала 44 866,35 грн., яка була обрахована із електронних звітів, що були отримані відповідачем із реєстратору розрахункових операцій в магазині за адресою: м. Харків, пров. Мовчанівський, 12-А, який не був зазначений в додатку до діючої ліцензії № 162038649877 на роздрібну торгівлю алкогольними напоями. Також, представник відповідача зазначив, що в магазинах позивача було реалізовано тютюнові вироби (пачка сигарет Style Jade та пачка сигарет Мальборо Silver ) за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін, встановлених виробником (імпортером) таких тютюнових виробів, тому застосування відповідних фінансових санкцій є правомірним, а отже, позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у Харківській області були проведені дві фактичних перевірки в магазинах Приватної фірми "ВІГ" щодо дотримання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні виробництва і обігу підакцизних товарів за адресами магазинів підприємства: м. Харків, проспект Гагаріна, 90-А та пров. Мовчанівський, 12-А.

Після закінчення перевірок, 04 серпня 2017 р. ГУ ДФС у Харківській області відносно Приватної фірми "ВІГ" було складено Акт про результати фактичної перевірки від 04.08.2017 р. №9091/20-40-40-01-10/24486852 та Акт про результати фактичної перевірки від 04.08.2017 р. №9087/20-40-40-01-10/24486852, на підставі яких щодо позивача було прийнято рішення ГУ ДФС у Харківській області про застосування фінансових санкцій від 15.08.2017 р. № НОМЕР_1, яким застосовано до позивача: фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 10000,00 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін, встановлених виробником (імпортером) таких тютюнових виробів; рішення ГУ ДФС у Харківській області про застосування фінансових санкцій від 15.08.2017 р. № НОМЕР_3, яким застосовано до позивача: фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 10000,00 грн. за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін, встановлених виробником (імпортером) таких тютюнових виробів та рішення ГУ ДФС у Харківській області про застосування фінансових санкцій від 15.08.2017 р. № НОМЕР_2, яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 89732,70 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат не зазначений у ліцензії.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.08.2017 р. Приватна фірма "ВІГ" отримала від ГУ ДФС у Харківській області оскаржувані рішення про застосування фінансових санкцій від 15.08.2017 р., якими підприємству були нараховані штрафні санкції в загальному розмірі 109732,70 грн., які були оскаржені підприємством в порядку адміністративного оскарження, передбаченого ст. 56 Податкового кодексу України.

Судовим розглядом встановлено, що 09.11.2017 р. Приватна фірма "ВІГ" отримала від Державної фіскальної служби України Рішення № 24970/6/99-99-11-03-01-25 від 02.11.2017 р., яким підприємству позивача було відмовлено у задоволенні його скарги та залишено без змін Рішення ГУ ДФС у Харківській області про застосування фінансових санкцій від 15.08.2017 р. №0002204001, від 15.08.2017 р. № НОМЕР_3, № НОМЕР_2 від 15.08.2017 р.

З викладеними в Актах перевірки доводами, а також із обґрунтованістю винесення оскаржуваних рішень про застосування фінансових санкцій від 15.08.2017 р. позивач не погодився, що зумовило його звернення до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

Щодо неправомірності застосування штрафних санкцій за роздрібну торгівлю тютюновими виробами із перевищенням максимальних роздрібних цін, судом встановлені наступні обставини.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України від 19.12.1995 № 481/95 Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - Закон №481/95-ВР).

Частиною четвертою статті 17 Закону України № 481/95 визначено компетенцію органів, уповноважених застосовувати штрафні санкції за порушення норм цього Закону. Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою статті 17 Закону, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до положень п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється, в тому числі, шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до частин першої-другої статті 11-1 Закону №481/95-ВР, встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення.

Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України.

Згідно підпункту 14.1.106 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), максимальні роздрібні ціни - ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни.

Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому цим Кодексом. Продаж суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Підпунктом 14.1.4 статті 14 ПК України визначено, що акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

До загальнодержавних податків належить, зокрема, акцизний податок (підпункт 9.1.4 пункту 9.1 статті 9 ПК України).

Відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 ПК України об'єктами оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

В силу вимог пункту 215.1 статті 215 ПК України до підакцизних товарів належать тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.

Як передбачено підпунктом 214.1.4 пункту 214.1 статті 214 ПК України, у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 215.3.10 пункту 215.3 статті 215 ПК України для пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, ставка податку становить 5 відсотків.

Відповідно до пункту 28.2 статті 28 ПК України відносною (адвалорною) визнається ставка податку, згідно з якою розмір податкових нарахувань встановлюється у відсотковому або кратному відношенні до одиниці вартісного виміру бази оподаткування.

Разом з тим, пунктом 188.1 статті 188 ПК України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

З системного аналізу вищезазначених норм слідує, що максимальна роздрібна ціна, зазначена на пачці тютюнових виробів, не є базою оподаткування акцизним податком, оскільки такою базою оподаткування акцизним податком є вартість реалізованих підакцизних товарів (підпункт 214.1.4 пункту 214.1 статті 214 ПК України), та не є базою оподаткування ПДВ, оскільки база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України). Максимальна роздрібна ціна, зазначена на пачці тютюнових виробів виробником або імпортером, не є договірною вартістю, оскільки пачка тютюнових виробів не реалізується по такій максимальній роздрібній ціні.

Враховуючи те, що базою оподаткування ПДВ при продажу у роздріб тютюнових виробів є вартість реалізованих таких підакцизних товарів, з урахуванням акцизного збору, ціна роздрібного продажу розраховується продавцем підакцизних товарів самостійно, з обов'язковим дотриманням умови, встановленої підпунктом 14.1.106 пункту 14.1 статті 14 ПК України: продаж суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Таким чином, податковим законодавством визначено, що максимальні роздрібні ціни збільшуються не на ставку акцизного податку від максимальних роздрібних цін, як зазначає відповідач, а на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів, яка має визначатися за формулою: сума акцизного податку = база оподаткування * 5% (ставка акцизного податку згідно підпункту 215.3.10 пункту 215.3 статті 215 ПК України); при цьому база оподаткування у відповідності до підпункту 214.1.4 пункту 214.1 статті 214 ПК України визначена як вартість реалізованих підакцизних товарів.

Беручи до уваги те, що базою оподаткування акцизним податком з реалізації підакцизних товарів, що здійснюється суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі, є вартість (з ПДВ) реалізованих підакцизних товарів, а не максимальні роздрібні ціни, визначення розміру фактичних роздрібних цін на тютюнові вироби, перевищення якого призводить до порушення вимог підпункту 14.1.106 пункту 14.1 статті 14 ПК України, має здійснюватися з розрахунку максимальної роздрібної ціни, встановленої виробником або імпортером підакцизного товару, збільшеної на суму акцизного податку, яка розраховується, як 5% від бази оподаткування (вартості реалізованих підакцизних товарів).

Відповідно до абзацу чотирнадцятого частини другої статті 17 Закону - до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень.

Як встановлено під час судового розгляду справи, в межах проведення 01.08.2017 р. фактичної перевірки а магазині позивача за адресою: м. Харків, проспект Гагаріна, 90-А, продавцем підприємства позивача ОСОБА_3 було здійснено продаж працівникам контролюючого органу пачку сигарет Style Jade за ціною 23.00 грн.

Позивач зазначав, що не відповідає дійсності вказана в Акті перевірки від 04.08.2017р. №9091/20-40-40-01-10/24486852 інформація відносно покупки працівниками відповідача пачки сигарет Style Jade , на якій було зазначено, що максимальна роздрібна ціна на пачці складає 20.96 грн. За твердженням позивача, на момент проведення фактичної перевірки в магазині за адресою: проспект Гагаріна, 90-А, були відсутні пачки сигарет Style Jade із такою максимальною ціною, натомість, вказані сигарети реалізувались за ціною 23.00 грн. із врахуванням (максимальної роздрібної ціни на пачці 21.91 грн. та 5 % акцизного податку).

Факт закупки позивачем вказаних сигарет із зазначеною на пачці максимальною роздрібною ціною 21.91 грн. підтверджується Видатковою накладною № ХА17-000077367 від 24.06.2017 р., що була залучена до матеріалів справи (а.с. 15).

Оскільки розмір максимальних роздрібних цін, встановлених виробником (імпортером) визначається виключно на пачці сигарет, до матеріалів справи відповідачем було надано копію пачки сигарет, яка була куплена в під час фактичної перевірки та копію чеку на підтвердження цієї покупки, а саме, сигарет Style Jade за ціною 23.00 грн. (а.с. 70, 63).

Судом встановлено, що надана відповідачем до матеріалів справи копія пачки сигарет не може бути належним доказом встановленої виробником максимальної ціни, оскільки, ця пачка не має відношення до факту покупки, що зафіксований в чеку та описаний в Акті перевірки від 04.08.2017 р. № 9091/20-40-40-01-10/24486852.

Зокрема, в наданій відповідачем копії пачки сигарет вказано найменування товару Style Jade LE CIEL» , натомість в чекові, що був наданий на підтвердження факту закупки, було вказано на купівлю інших сигарет Style SSL Jade Blue .

До матеріалів справи позивачем було надано фото пачок сигарет марки Jade, що продаються в магазині Позивача, на якому видно, що такі сигарети існують у 4-х варіаціях та по кожній із них виробник встановлює свою максимальну ціну: Jade L' AROMA, Style Jade LE CIEL,- Jade LA ROSA, Style SSL Jade BLUE.

Позивач зазначає, що на момент проведення фактичної перевірки в магазині Позивача продавались сигарети Style SSL Jade Blue за ціною 23.00 грн. із врахуванням (максимальної роздрібної ціни на пачці 21.91 грн. та 5 % акцизного податку). Факт закупки вказаних сигарет із максимальною роздрібної ціною 21.91 грн. підтверджується Видатковою накладною № ХА17-000077367 від 24.06.2017 р., яка була залучена до матеріалів справи (а.с. 15).

Тобто, відповідач надав фото пачки сигарет із визначеною максимальною роздрібною ціною, яка не має відношення до обставин фактичної перевірки в магазині позивача. Судом також береться до уваги той факт, що Акт перевірки від 04.08.2017 р. № 9091/20-40-40-01-10/24486852 було складено не під час фактичної перевірки в магазині позивача, а лише через 3 дні після відвідування магазину позивача за адресою: проспект Гагаріна, 90-А. Внаслідок цього, відсутність письмових зауважень чи заперечень зі сторони продавця позивача ОСОБА_3, що була присутня під час здійснення фактичної перевірки, а саме: 01.08.2017 р., щодо описаних в акті обставин, не може розцінюватись судом як беззаперечне підтвердження обставин, що визначені в Акті перевірки від 04.08.2017 р. № 9091/20-40-40-01-10/24486852.

У даному випадку базою оподаткування акцизним податком пачки сигарет Style Jade була, у відповідності до вимог 214.1.4 пункту 214.1 статті 214 ПК України, вартість реалізованих підакцизних товарів (23,00 грн.), сума акцизного податку становить 5% від зазначеної вартості (1,15 грн.), за вирахуванням якої від вартості реалізованого підакцизного товару ціна пачки тютюнових виробів не перевищує максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), встановлені виробником (21.91 грн.), що узгоджується з підпунктом 14.1.106 пункту 14.1 статті 14 ПК України.

Аналогічна ситуація склалась із тим, що відповідач належними та допустимими доказами не підтвердив розмір максимальної ціни на пачці сигарет Мальборо Silver , яка була куплена під час фактичної перевірки в іншому магазині позивача за адресою: м. Харків, пров. Мовчанівський, 12-А, під час фактичної перевірки 01.08.2017 р.

Згідно наданих позивачем доказів, на момент проведення фактичної перевірки в магазині продавались вказані сигарети за ціною 32.02 грн. із врахуванням (максимальної роздрібної ціни на пачці 30.50 грн. та 5 % акцизного податку). Факт закупки позивачем вказаних сигарет із зазначеною на пачці максимальною роздрібною ціною 30.50 грн. підтверджується наданою Видатковою накладною № ХА17-000077367 від 24.06.2017 р.

Натомість, до заперечення на відповідь в якості доказу визначеної на пачці сигарет максимальної роздрібної ціни, відповідачем було надано фото пачки сигарет, з якої неможливо достовірно встановити їх найменування та визначену максимальну роздрібну ціну (а.с. 89).

Судом також враховано, що Акт перевірки від 04.08.2017 р. № 9087/20-40-40-01-10/24486852 було складено не під час фактичної перевірки в магазині позивача, а лише через 3 дні після відвідування магазину позивача за адресою: м. Харків, пров. Мовчанівський, 12-А. Внаслідок цього, відсутність письмових зауважень чи заперечень зі сторони продавця позивача ОСОБА_4, що була присутня під час фактичної перевірки 01.08.2017 р., щодо описаних в акті обставин, не може розцінюватись судом як беззаперечне підтвердження обставин, що визначені в Акті перевірки від 04.08.2017 р. № 9087/20-40-40-01-10/24486852.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вказане, саме відповідач, як податковий орган, який є суб'єктом владних повноважень, зобов'язаний довести належними та допустимими доказами у суді правомірність застосованих ним штрафних санкцій та обґрунтувати інформацію, яку він виклав в актах перевірок як єдину підставу для застосування штрафної санкції.

Натомість, відзив відповідача та його заперечення на відповідь позивача, не містять такої інформації, а також беззаперечних та достеменних доказів.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що визначені за позивачем порушення вимог статті 11-1 Закону №481/95-ВР є безпідставними та не підтверджені належними доказами, а тому оскаржувані рішення про застосування фінансових санкцій від 15.08.2017 р. № НОМЕР_1, від 15.08.2017 р. № НОМЕР_3 є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо штрафних санкцій у вигляді штрафу в розмірі 89732,70 грн. за роздрібну торгівлю алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат, не зазначений в додатку до ліцензії.

Судом встановлено, що реєстратор розрахункових операцій MiniТ400 МЕ (заводський номер ПБ41011421841, фіскальний № 30000321673), який був встановлений позивачем в магазині за адресою: м. Харків, пров. Мовчанівський, 12-А, був офіційно зареєстрований позивачем в податковому органі 04.05.2017 р., що підтверджує добросовісність дій Позивача про повідомлення контролюючого органу щодо зміни апарату РРО. Про вказане свідчить Реєстраційне посвідчення № НОМЕР_4 від 04.05.2017 р., Довідка № 2432 про опломбування від 03.05.2017 р., Довідка про резервування фіскального номеру РРО від 03.05.2017 р., що не заперечується відповідачем (а.с. 16, 17, 18).

Приписами статті 1 Закону №481/95-ВР визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

На момент реалізації алкогольних напоїв під час фактичної перевірки в магазині позивача була наявна діюча Ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями №162038649877 з 03.07.2015 р., що не заперечується відповідачем.

Розраховуючи розмір штрафної санкції, згідно оскаржуваного рішення ГУ ДФС у Харківській області про застосування фінансових санкцій від 15.08.2017 р. № НОМЕР_2, відповідач виходив із того, що за період з 05 травня 2017 р. по 03 серпня 2017 р. вартість реалізованих позивачем алкогольних напоїв склала 44866,35 грн., яка начебто була обрахована із електронних звітів, що зазначені в РРО та надходили до податкового органу із реєстратору розрахункових операцій MiniТ400 МЕ (заводський номер ПБ41011421841, фіскальний №30000321673), який був встановлений позивачем в магазині за адресою: м. Харків, пров. Мовчанівський, 12-А, за вказаний період.

Проте, надані відповідачем розрахунки не відповідають обставинам справи та наданим доказам. Відповідач не надав до матеріалів справи належних та допустимих доказів розрахунку застосованої штрафної санкції у вигляді штрафу в розмірі 89732,70 грн., яка була розрахована у розмірі 200 % від вартості реалізованої алкогольної продукції, тобто виходячи з того, що обсяг реалізації такої продукції склав 44 866,35 грн.

У своєму відзиві до позову, відповідач надав до суду письмовий розрахунок обсягу реалізованої алкогольної продукції на підставі електронних звітів по MiniТ400 МЕ (заводський номер ПБ41011421841, фіскальний № 30000321673) на загальну суму 44 866,35 грн. (а.с. 45-49).

Ознайомившись із вказаним розрахунком та враховуючи докази, які були надані позивачем до відповіді на відзив, суд встановив хибність розрахунку Відповідача, що не підтверджується електронними звітами, що зазначені в РРО та надходили до податкового органу із реєстратору розрахункових операцій MiniТ400 МЕ (заводський номер ПБ41011421841, фіскальний №30000321673), який був встановлений позивачем в магазині за адресою: м. Харків, пров. Мовчанівський, 12-А, за вказаний період.

Так, зокрема, в розрахунку відповідача з приводу операцій 01.06.2017 р. враховано вартість проданого позивачем товару «Пиво Черниговское Bu» за ціною 39.50 грн., яке належить до безалкогольної продукції та маркується у програмі РРО як категорія А (без акцизу). Вказане підтверджується наданою позивачем контрольною стрічкою продажів 01.06.2017 р., в якій передбачено продаж цього товару без нарахування акцизу, що не було спростовано відповідачем (а.с. 100).

Судом встановлено, що в розрахунку відповідача з приводу операцій 12.06.2017 р. враховано вартість проданого позивачем товару «Напиток Оболонь Живчик» за ціною 30.50 грн., яке належить до безалкогольної продукції та маркується у програмі РРО як категорія А (без акцизу). Вказане також підтверджується наданою позивачем контрольною стрічкою продажів 12.06.2017 р., в якій передбачено продаж цього товару без нарахування акцизу, що не було спростовано відповідачем.

В розрахунку відповідача з приводу операцій 13.07.2017 р. вказано, що обсяг проданого 13.07.2017 р. товару «Нап. King Bridge 0.5» склав 11260 грн., що в 100 разів перевищує вартість реалізованої продукції, яка зазначена в контрольній стрічці продажу 13.07.2017 р. товару «Нап. King Bridge 0.5» , що була надана позивачем та не спростована відповідачем документально.

Усі вищезазначені обставини свідчать про безпідставність визначеного розміру штрафної санкції за Рішенням ГУ ДФС у Харківській області про застосування фінансових санкцій від 15.08.2017 р. № НОМЕР_2 (щодо роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат не зазначений у ліцензії).

Згідно до ч.1 та ч. 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач довів обґрунтованість позовних вимог, натомість - суб'єктом владних повноважень, який заперечує проти позову, правомірність оскаржуваних рішень - не доведена та не підтверджена доказами, які перевірено судом, а тому позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідачем, в силу приписів наведеної норми законодавства, до матеріалів справи належних доказів, що спростовували доводи позивача, порушення вимог законодавства не надані, судом таких фактів також не виявлено.

Таким чином, доказів, які б свідчили про правомірність та законність прийнятих рішень ГУ ДФС у Харківській області про застосування фінансових санкцій від 15.08.2017 р. № НОМЕР_1, від 15.08.2017 р. № НОМЕР_3, від 15.08.2017 р. № НОМЕР_2, відповідачем до суду не надано та під час розгляду справи не долучено та не зазначено.

Відповідно до ч. 2 до ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, зважаючи на недоведеність відповідачем порушень зі сторони позивача та недоведеність обґрунтованості розміру штрафних санкцій.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Приватної фірми "ВІГ" (місцезнаходження: вул. Полтавське шосе, буд. 20, смт. Пісочин, Харківського району, Харківської області, 62416, код ЄДРПОУ 24486852) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, б. 46, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Харківській області про застосування фінансових санкцій від 15.08.2017 р. № НОМЕР_1.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Харківській області про застосування фінансових санкцій від 15.08.2017 р. № НОМЕР_3.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Харківській області про застосування фінансових санкцій від 15.08.2017 р. № НОМЕР_2.

Стягнути на користь Приватної фірми "ВІГ" (вул. Полтавське шосе, буд. 20, смт. Пісочин, Харківського району, Харківської області, 62416, код ЄДРПОУ 24486852) сплачену суму судового збору в розмірі 1646 (одна тисяча шістсот сорок шість) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, б. 46, код ЄДРПОУ 39599198).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15 січня 2018 року.

Суддя Шляхова О.М.