Рішення

від 09.01.2018 по справі 908/2129/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 номер провадження справи 32/150/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.2018 Справа № 908/2129/17

За позовом Приватного акціонерного товариства “ЄВРАЗ ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД”, (49064, м. Дніпро, вул. Маяковського, 3)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ПРИЛАДОБУДУВАННЯ”, (69104, м. Запоріжжя, вул. Ситова, 9/1)

про стягнення 116 102грн. 33 коп. неустойки

                                                                                 Суддя Колодій Н.А.

Відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача – ОСОБА_2, дов. № 122 від 07.12.2017р.

від відповідача - не з’явився.

Заявлений позов про стягнення 116 102грн. 33 коп. неустойки.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.10.2017р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2129/17, справі присвоєно номер провадження 32/150/17, справу призначено до розгляду на 11.12.2017. Розгляд справи відкладався до 09.01.2018. За клопотанням представника позивача строк розгляду спору продовжувався на 15 днів.

Ухвали суду були направлені на адреси сторін, в установленому законом порядку та в строк.

Представник відповідача в судове засідання 09.01.2018 не з’явився повторно, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позовну заяву не надав.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Відповідно до ч. 3 п. 2 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

З урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне розглянути справу по-суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

В судовому засіданні 09.01.2018 судом оголошено в ступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, вислухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

На розгляд суду передано спір про стягнення з ТОВ «ПРИЛАДОБУДУВАННЯ» (далі за текстом – відповідач, постачальник за договором) неустойки в розмірі 116 102,33 грн. за порушення строку поставки товару по договору № 403/2017 від 23.02.2017.

23 лютого 2017р. між ПАТ «ЄВРАЗ ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД» (далі - позивач, по договору - покупець) і ТОВ «ПРИЛАДОБУДУВАННЯ» (далі - відповідач, по договору - постачальник) було укладено договір № 403/2017 (далі - договір).

Згідно з п. 1.1 договору, постачальник зобов'язується передати покупцю продукцію (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти у власність та оплатити товар на передбачених цим договором умовах.

Номенклатурний перелік, асортимент, кількість, ціна і вартість товару та інші умови узгоджуються сторонами в специфікаціях (додатках), які після їх підписання є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.2 договору).

Положеннями п. 2.1 договору передбачено, що поставка товару здійснюється партіями. Партія товару - товар, оформлений одним товарно-транспортним документом.

Судом встановлено, що 23.02.2017 між ПрАТ «ЄВРАЗ ДМЗ» та ТОВ «ПРИЛАДОБУДУВАННЯ» була узгоджена специфікація № 4 до договору, відповідно до якої постачальник (відповідач) прийняв на себе зобов'язання поставити покупцеві (відповідач) регістратор відеографічний Элметро-ВиЭР-104К-4АВ-4АВ-4АП-4АП-16Р-ГП кількістю 8 (вісім) шт. загальною вартістю на суму 981120 (дев'ятсот вісімдесят одна тисяча сто двадцять) грн. 00 коп.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що оплата вартості партії товару (платежі) здійснюється в гривнях, на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений в договорі, на умовах узгоджених сторонами у відповідній специфікації (додатках) до цього договору.

Відповідно до п. 4 специфікації № 4 від 23.02.2017 до договору, оплата товару, що поставляється за цим договором здійснюється покупцем на умовах: 70 % - передплата, 30 % - по факту повідомлення пре готовність товару до відвантаження.

Строк (термін) поставки, згідно із п. 5 специфікації (додатку) №4 від 23.02.2017 до договору, 60 календарних днів з моменту 70% передплати.

Умови поставки (п.4 специфікації (додатку) №4 від 23.02.2017 до договору): СРТ - склад перевізника в м. Дніпро, в редакції «ІНКОТЕРМС-2010».

22.03.2017 платіжним дорученням № 3810, на підставі виставленого рахунку - фактури № СПа-000011 від 13.03.2017, покупець здійснив постачальнику попередню оплату товару в розмірі 715 249 (сімсот п'ятнадцять тисяч двісті сорок дев'ять) грн. 52 коп., з врахуванням ПДВ (передплата в розмірі більше ніж 70 % від вартості товару: 1 009 585,52 грн. х 70%).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 629 ЦК України, умови договору є обов'язковими для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи умови поставки (Додаток №4 специфікація), постачальник зобов'язаний був здійснити поставку товару до 21.05.2017 (22.03.2017 + 60 календарних днів).

Датою поставки товару, згідно п. 2.4 договору, вважається дата, проставлена на видатковій накладній при отриманні товару: при поставці залізничним транспортом -відмітка станції призначення в залізничній накладній, якщо інше не обумовлено специфікацією (додатком).

В силу ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до видаткової накладної № РНа-000027 від 13 червня 2017 року, постачальник здійснив поставку товару вартістю 1 009 585 (один мільйон дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 52 коп.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи викладене, відповідачем порушено строк з поставки товару (до 21.05.2017 відповідно до специфікації), у зв'язку з чим, на адресу відповідача 27.06.2017 позивачем було направлено претензію - вимогу № 3227 про сплату неустойки, яка була повернена поштою до позивача у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Положеннями п. 8.2 договору встановлено, що у разі порушення строків поставки товару з вини постачальника, крім форс-мажорних обставин та/або обставин непереборної сили, постачальник сплачує на користь покупця неустойку (пеню) в розмірі 0,5% від вартості не поставленого в строк товару за кожен день прострочення. Сплата неустойки не звільняє постачальника від зобов'язання з поставки товару.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до наданого суду розрахунку сума неустойки складає 116 102 (сто шістнадцять тисяч сто дві) грн. 33 коп. (1 009 585, 52 грн. х 0,5% х 23 кал.дн.).

Остаточна оплата товару була здійснена покупцем 22.03.2017 платіжним дорученням №7234 від 10.05.2017 на суму 294 336,00 грн.

Проаналізувавши доводи позивача, фактичні обставини справи, надані докази, суд дійшов висновку, що позивачем доведений факт порушення зобов’язань з боку відповідача.

Перевіривши надані суду розрахунки, суд вважає правомірним нарахування штрафних санкцій за невиконання умов договору.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача є доведеними та такими, що підлягають задоволенню

Відповідно до ст. 129 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у спірних правовідносинах, судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача на користь позивача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Також судом встановлено, що в ухвалі суду від 26.10.2017 та від 11.12.2017 допущено описку в найменування відповідача.

Пунктом 1 ст. 243 ГПК України передбачено, що суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішення чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Керуючись ст. ст. 46, 129, 202, 238, 240, 241, 243 Господарського процесуального кодексу України, суд –

                                                             ВИРІШИВ:

1. Виправити допущену описку в найменуванні юридичної особи відповідача: вказавши замість:

- ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ПРИЛАДОУПРАВЛІННЯ”

- ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ПРИЛАДОБУДУВАННЯ”.

2. Позов Приватного акціонерного товариства “ЄВРАЗ ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД”, (49064, м. Дніпро, вул. Маяковського, 3) до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ПРИЛАДОБУДУВАННЯ”, (69104, м.Запоріжжя, вул. Ситова, 9/1) про стягнення 116 102грн. 33 коп. неустойки задовольнити повністю.

3. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “ПРИЛАДОБУДУВАННЯ”, (69104, м.Запоріжжя, вул. Ситова, 9/1, ЄДРПОУ 39473419) на користь Приватного акціонерного товариства “ЄВРАЗ ДНІПРОВСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД”, (49064, м. Дніпро, вул. Маяковського, 3, ЄДРПОУ 05393056) 116 102 (сто шістнадцять тисяч сто дві) грн. 33 коп. неустойки, 1741 (одна тисяча сімсот сорок одна) грн. 53 судового збору.

Видати наказ.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 238 ГПК України, 12 січня 2018.

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги. Відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.А.Колодій