Рішення

від 14.12.2017 по справі 910/14886/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2017Справа №910/14886/17

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Островській О.С.

розглянувши справу № 910/14886/17

за позовом публічного акціонерного товариства Дельта Банк

до товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Пластторг

про стягнення 253 123,50 грн.

Представники сторін:

від позивача: Толкачов О.І., довіреність б/н від 23.11.2017р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (надалі - позивач ) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Пластторг (надалі - відповідач ) про стягнення 253 123,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що до позивача на підставі Договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013р., зареєстрованого в реєстрі за № 2466, перейшло право вимагати з відповідача на підставі Кредитного договору № 49.10/15/11-КМК від 07.09.2011р. повернення кредиту в сумі 200 036,74 грн., сплати процентів за користування кредитом - 49 106,76 грн. та штрафу в розмірі 3 980,00 грн., нарахованого за порушення виконання зобов'язань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2017р. порушено провадження у справі № 910/14886/17, розгляд справи призначений на 12.10.2017р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2017р. розгляд справи відкладено на 26.10.2017р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та неподанням витребуваних судом доказів.

24.10.2017р. через загальний відділ господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позов не визнає та зазначає про відсутність будь-якої заборгованості за Кредитним договором № 49.10/15/11-КМК від 07.09.2011р.

В судовому засіданні 26.10.2017р., відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, за клопотанням представника позивача оголошено перерву до 02.11.2017р.

01.11.2017р. через загальний відділ господарського суду від представника позивача надійшли пояснення по справі та клопотання про витребування у відповідача доказів.

Присутній у судовому засіданні 02.11.2017р. представник позивача просив задовольнити клопотання про витребування доказів.

Представник відповідача заперечив щодо задоволення клопотання про витребування доказів, зазначивши, що минуло багато часу та витребувані судом докази на даний час вже надати неможливо.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо необхідності витребування нових доказів у справі.

При цьому, представник позивача подав заяву про продовження строку вирішення спору на п'ятнадцять днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2017р. продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 16.11.2017р., у зв'язку з витребуванням нових доказів у справі.

15.11.2017р. через загальний відділ господарського суду від відповідача надійшли письмові пояснення щодо витребуваних судом доказів.

Присутній у судовому засіданні 16.11.2017р. представник позивача позовні вимоги підтримав, проте вимоги ухвали від 02.11.2017р. не виконав та витребувані докази не подав.

Представник відповідача просив суд в позові відмовити, у зв'язку з відсутністю доказів існування заборгованості за кредитним договором № 49.10/11/11-КМК від 07.09.2011р. на дату звернення позивача до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2017р. суд відклав розгляд справи на 28.11.2017р., у зв'язку з неподанням позивачем витребуваних судом доказів.

24.11.2017р. через загальний відділ господарського суду від представника позивача надійшов супровідний лист з частково витребуваними судом доказами.

Присутній у судовому засіданні 28.11.2017р. представник позивача надав суду для огляду матеріали кредитної справи відповідача.

Представник відповідача наполягав на відсутності заборгованості перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2017р. суд відклав розгляд справи на 14.12.2017р., у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів у справі.

12.12.2017р. через загальний відділ господарського суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

Присутнім у судовому засіданні 14.12.2017р. представником позивача підтримано заявлені позовні вимоги в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та додаткових поясненнях.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються первісний та зустрічний позови, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.09.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Пластторг (за договором - позичальник) та публічним акціонерним товариством Кредитпромбанк (за договором - Банк) було укладено Кредитний договір № 49.10/15/11-КМК (далі - кредитний договір) з Додатком № 1 - Графік погашення заборгованості та Договором про внесення змін № 1 до кредитного договору № 49.10/15/11-КМК від 07.09.2011р., відповідно до умов якого позичальнику було надано на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні кошти у розмірі 398 000, 00 грн.

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору, для обліку виданого кредиту, Банк відкриває позичковий рахунок № 20639010300001.980.152011, в разі виникнення простроченої заборгованості за кредитом, Банк відкриває відповідні рахунки для обліку такої заборгованості.

Згідно з п. 1.4. кредитного договору, для обліку нарахованих процентів за користування кредитом, Банк відкриває позичковий рахунок № 20684010300001.980.152011, в разі виникнення простроченої заборгованості за нарахованими процентами, Банк відкриває відповідні рахунки для обліку такої заборгованості.

Процентна ставка за кредитом дорівнює 21 процентів річних (п. 1.2.кредитного договору).

У відповідності з положеннями п. 2.2. кредитного договору, кредит надається для придбання обладнання.

Відповідно до п.п. 2.4., 2.5. кредитного договору, датою видачі кредиту вважається день зарахування грошових коштів на позичкові рахунки, відкриті Банком для обліку заборгованості позичальника за кредитом, наданим згідно з цим договором. Сума кредиту у день його надання спрямовується Банком з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника у Банку № 26001129800143 для розрахунків відповідно до цілей, вказаних у пункті 2.2. договору.

Як вбачається з умов договору, позичальник зобов'язався повернути отримані в кредит грошові кошти відповідно Графіку погашення кредитної лінії (додаток №1 до цього договору) з кінцевим строком погашення до 05 вересня 2014 року та оплатити за користування кредитними коштами проценти у розмірі та в порядку, визначеному у п. 2.6 цього договору.

Судом встановлено та сторонами не заперечувалось, що на виконання умов кредитного договору ПАТ Кредитпромбанк було надано позичальнику кошти у розмірі 398 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з особового рахунку позичальника.

При цьому, умовами п. 5.9 кредитного договору передбачено право Банку відступити право вимоги за цим договором третім особам.

Між публічним акціонерним товариством "Кредитпромбанк" та публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013р., зареєстрованого в реєстрі за № 2466, у відповідності до умов якого публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" передано право вимоги до ТОВ Торгова компанія Пластторг по кредитному договору № 49.10/15/11-КМК від 07.09.2011р. з додатками до нього.

Відповідно до п.1.1. договору купівлі-продажу прав вимоги, Права вимоги означає всі права вимоги (як існуючі, так і майбутні, як наявні, так і умовні) продавця у якості кредитора до позичальників за кредитними договорами, а також всі права вимоги продавця до осіб, що надали забезпечення, за договорами забезпечення, включаючи будь-які, та всі права вимоги, та засоби захисту прав, які доступні продавцю, щодо виконання позичальниками та/або особами, які надали забезпечення, будь-яких своїх обов'язків за кредитними договорами та договорами забезпечення.

З акту приймання-передачі прав вимоги до договору купівлі-продажу прав вимоги від 27.09.2013р. вбачається, що ПАТ "Дельта Банк" передано право вимоги до ТОВ Торгова компанія Пластторг по кредитному договору № 49.10/15/11-КМК від 07.09.2011р. в частині суми непогашеного кредиту в розмірі 200 036,74 грн. та суми, нарахованих, але не сплачених процентів в сумі 9549,92 грн.

Відповідно до положень ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно зі ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ч. 1 ст. 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Приписами п. 7.6 договору купівлі-продажу прав вимоги передбачено, що покупець (ПАТ "Дельта Банк") зобов'язаний надіслати кожному позичальнику повідомлення про відступлення права вимоги, що стосується кредитного договору, стороною якого є такий позичальник, в порядку, встановленому чинним законодавством.

Позивач до матеріалів справи надав повідомлення про відступлення №10429/КРМ/10102013-297 від 10.10.2013р., яке було надіслано простою кореспонденцією 11.10.2013р. на фактичну адресу позичальника: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, що містилась в кредитному договорі.

В свою чергу, відповідач в порушення умов кредитного договору, у встановлений строк, до 05 вересня 2014 року, кредитні кошти у розмірі 200 036,74 грн. грн. не повернув, проценти за користування кредитом у розмірі 49 106,76 грн., нараховані згідно з умовами пп. 2.6.4. кредитного договору, не сплатив.

Отже, спір у справі виник, у зв'язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору № 49.10/15/11-КМК від 07.09.2011р. щодо сплати заборгованості за кредитом у сумі 200 036,74 грн., процентів за користування кредитом у розмірі 49 106,76 грн. та штрафу в розмірі 3 980,00 грн., нарахованого за порушення виконання зобов'язань.

Однак, під час розгляду справи відповідач подав відзив на позовну заяву та письмові пояснення, в яких посилається на відсутності будь-яких невиконаних зобов'язань перед ПАТ Кредитпромбанк , що, на думку відповідача, підтверджується листом ПАТ Кредитпромбанк за вих. № 11538/49.3.5.-23065-49.01 від 17.07.2013р. про закриття поточного рахунку, в якому зазначено про відсутність заборгованості перед банком за кредитом та процентами, та листом ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві № 28448/10/26-55-11-01 від 17.11.2015р.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

У відповідності зі ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частинами 1 і 3 статтями 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 1056 1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи, зокрема, виписками з особового рахунку відповідача, доданими позивачем в оригіналі до матеріалів, підтверджується факт надання ПАТ "Кредитпромбанк" кредитних коштів відповідачу в розмірі 398 000,00 грн. та їх часткове повернення. Також, підтверджується і часткова сплата відповідачем процентів за користування кредитними коштами.

Водночас, приписами статті 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач, як на доказ виконання зобов'язань за кредитним договором № 49.10/15/11-КМК від 07.09.2011р. посилається листом ПАТ Кредитпромбанк за вих. № 11538/49.3.5.-23065-49.01 від 17.07.2013р. про закриття поточного рахунку, в якому зазначено про відсутність заборгованості перед банком за кредитом та процентами, проте суд критично оцінює даний доказ.

Так, умовами п. 4.3. кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язується погасити заборгованість за кредитом та процентами не пізніше 05 вересня 2014 року шляхом внесення готівкою через касу Банку на поточний рахунок або безготівкового перерахування грошових коштів у валюті отриманого кредиту на поточний рахунок.

Відповідач належних доказів внесення готівкою через касу Банку або безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок ПАТ Кредитпромбанк або рахунок позивача суду не надав.

Крім того, закриття поточного рахунку відповідача № 26001129800143 в ПАТ Кредитпромбанк , на який були перераховані кредитні кошти для придбання обладнання, не позбавляло відповідача права та можливості перераховувати кошти для погашення заборгованості за отриманим кредитом та процентами з поточних рахунків, відкритих в інших банківських установах.

Таким чином, враховуючи, що позичальник в установленому порядку обставини, які повідомлені Банком, не спростував, належних доказів на заперечення відомостей, повідомлених Банком, не надав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу по кредиту в розмірі 200 036,74 грн. та заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами в сумі 49 106,76 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню, з тих підстав, що факт надання кредиту на підставі кредитного договору і його неповернення, а також несплати процентів належним чином доведено, документально підтверджено, і в той же час відповідачем жодними доказами не спростовано.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача за порушення умов кредитного договору штраф у сумі 3980,00 грн., нарахований на підставі п. 4.19 кредитного договору.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 4.19. кредитного договору, протягом строку дії цього договору до моменту видачі кредиту укласти, щорічно переукладати на наступний рік в строк, не пізніше, ніж за 7 (сім) робочих днів до закінчення строку дії договору страхування предмета застави/іпотеки на поточний рік, з акредитованою Банком страховою компанією договір страхування предмета застави/іпотеки на користь Банку від ризиків, передбачених договором(ами) застави/іпотечним(и) договором(ами) та надавати до Банку копії договорів страхування предмета застави/іпотеки, укладених на наступний рік, а також документів, що підтверджують сплату страхових платежів.

За ненадання Банку у встановлені цим Договором строки будь-яких документів, обов'язковість надання якої передбачена п. 4.19 цього Договору, сплачувати Банку штраф у розмірі 1% відсотків від загальної суми кредиту, зазначеної в п.1.1 цього договору.

Відповідачем до справи надано лише один Договір серії МЗ № 12/338-11/10-РУ добровільного страхування майна від 06.09.2011р. Відтак, відповідачем порушено умови п. 4.19 кредитного договору в частині щорічного переукладання на наступний рік в строк, не пізніше, ніж за 7 (сім) робочих днів до закінчення строку дії договору страхування предмета застави/іпотеки на поточний рік, з акредитованою Банком страховою компанією.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3980,00 грн. штрафу визнаються судом обґрунтованими.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Торгова компанія Пластторг (01014, м. Київ, вул. Мічуріна, 4; код ЄДРПОУ 37266448) на користь публічного акціонерного товариства Дельта Банк (юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б; адреса для листування: 01040, м. Київ, бул. Дружби Народів, 38; код ЄДРПОУ 34047020) основного боргу по кредиту в розмірі 200 036,74 грн. 75 коп., заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами в сумі 49 106 грн. 76 коп., штраф - 3980,00 грн. та 3796 грн. 85 коп. - витрати по сплаті судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 22.12.2017р.

Суддя А.І. Привалов