Постанова

від 10.01.2018 по справі 913/1272/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

Постанова

Іменем України

10.01.2018р. справа №913/1272/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів: ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 секретар судового засідання ОСОБА_4 за участю представників учасників справи: від позивача: не з'явився; від відповідача: не з'явився; від органу виконання рішення:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у Попаснянському районі Луганської області, м. Попасна Луганської області на ухвалу господарського суду Луганської області постановлену 26.10.2017р. у м. Харкові у справі №913/1272/16 (суддя Фонова О.С.) за заявою Управління Державної казначейської служби України у Попаснянському районі Луганської області, м. Попасна Луганської області про відстрочку виконання рішення Господарського суду Луганської області від 05.12.2016р. у справі №913/1272/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об'єднання , м. Старобільськ Луганської області до Попаснянської районної централізованої бібліотечної системи, м.Попасна Луганської області про стягнення 9960,56грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об'єднання , м. Старобільськ Луганської області (Позивач) звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Попаснянської районної централізованої бібліотечної системи, м. Попасна Луганської області (Відповідач) про стягнення 9960,56грн. за договором про постачання електричної енергії №489 від 27.08.2012р., з яких пені в сумі 7904,23грн., 3% річних в сумі 624,43грн. та інфляційних втрат в сумі 1431,90грн.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 05.12.2016р. у справі №913/1272/16 позовні вимоги Управління Державної казначейської служби України у Попаснянському районі Луганської області, м. Попасна Луганської області були задоволені частково, стягнуто з Попаснянської районної централізованої бібліотечної системи пені в сумі 7164,52грн., 3% річних в сумі 620,51грн., інфляційних втрат в сумі 1431,90грн. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

19.12.2016р. Господарським судом Луганської області було видано наказ на примусове виконання рішення суду від 05.12.2016р. у справі №913/1272/16.

17.10.2017 до Господарського суду Луганської області надійшла заява №03-06/528 від 05.10.2017р. Управління Державної казначейської служби України у Попаснянському районі Луганської області про відстрочення виконання рішення Господарського суду Луганської області від 05.12.2016 у справі №913/1272/16 до врегулювання питання на законодавчому рівні , посилаючись на п.п.2 пункту 5 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 45 від 30.01.2013р.).

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 26.10.2017р. по справі №913/1272/16 у задоволені заяви Управління Державної казначейської служби України у Попаснянському районі Луганської області про відстрочення виконання рішення Господарського суду Луганської області від 05.12.2016р. було відмовлено з підстав неприпустимості відстрочення виконання рішення суду до невстановленої дати - до врегулювання питання на законодавчому рівні , оскільки це по суті суперечить принципу остаточності судового рішення. Так, місцевий суд зазначив, що подаючи заяву про відстрочку виконання судового рішення, заявник повинен довести, що рішення суду буде виконано саме у дату, до якої він просить його відстрочити, або що обставина неминуче настане також у певну дату.

Управління Державної казначейської служби України у Попаснянському районі Луганської області, м. Попасна Луганської області, не погодившись з прийнятою ухвалою суду, звернулось з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу Господарського суду Луганської області від 26.10.201р. у справі №913/1272/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким відстрочити виконання рішення Господарського суду Луганської області від 05.12.2016 у справі №913/1272/16 до прийняття компетентними органами відповідних рішень.

Підставою для скасування ухвали суду першої інстанції апелянт зазначає, що наразі нормативно-правовий акт, який регулює питання щодо сплати інфляційних нарахувань, річних, пені, судового збору та ін. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об'єднання відсутній, рахунок не відкритий, тому виконати рішення суду щодо стягнення зазначеної в наказі Господарського суду Луганської області заборгованості, управління Державної казначейської служби України не має можливості, посилаючись, при цьому, на постанову Кабінету Міністрів України №447 від 06.07.2016р. Питання проведення розрахунків за спожиту електричну енергію з постачальником електричної енергії товариством з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об'єднання , якою врегульовано питання оплати за активну електроенергію та постановою Кабінету Міністрів України №664 від 30.08.2017р. Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2016р. №447 , яка набрала чинності 01.09.2017р. Також апелянт зазначає, що місцевим судом було залишено поза увагою лист Державної казначейської служби України від 09.12.2015р. №19-10/666-31224, яким зобов'язано проводити розрахунки за спожиту електроенергію з постачальниками лише за умови перереєстрації підприємства на територію, підконтрольну українській владі.

За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя - доповідач) Попков Д.О., судді Чернота Л.Ф., Радіонова О.О.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.12.2017р. було відкрито апеляційне провадження у справі та запропоновано сторонам до 29.12.2017р. включно надати до Донецького апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 21.12.2017р. було призначено розгляду апеляційної скарги на 10.01.2018р. об 15:00 з повідомлення учасників справи.

Відповідно до приписів п.9 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в редакції, що вступила в силу 15.12.2017р. згідно з Законом України №2147-19 від 03.10.2017р., розгляд означеної апеляційної скарги здійснюється в порядку Господарського процесуального кодексу України в редакції, що діє з 15.12.2017р.

Протоколом автоматичної зміни складу суддів від 10.01.2018р., з метою дотримання строків розгляду справи, враховуючи приписи ч.10 ст.32 Господарського процесуального кодексу, у зв'язку з перебування судді Радіонової О.О. у відпустці, її у складі колегії було замінено на суддю Мартюхіну Н.О.

Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась у протоколі судового засідання відповідно до ст.ст.222, 223 Господарського процесуального кодексу України в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст.270 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017р.)

Представники Скаржника, Позивача та Відповідача у судове засідання 10.01.2018р., попри належне повідомлення (а.с.а.с.46,47,51 т.2) не з'явились, про причини неявки не повідомили, що, з огляду на належне повідомлення учасників справи, визнання їх явки необов'язковою, доведення позиції безпосередньо зі змісту апеляційної скарги та достатність матеріалів справи, за висновком судової колегії не перешкоджає можливості розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах перегляду справи, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:

Відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на дату винесення оскаржуваної ухвали, якою правомірно керувався суд першої інстанції) суд при наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони у виняткових випадках, залежно від обставин справи може, серед іншого, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

За змістом наведеної норми, відстрочення та розстрочення є правом, а не обов'язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

В силу приписів ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017р.) саме на заявника покладено обов'язок доведення існування відповідних підстав, тоді як інша сторона, у разі наявності заперечень, має навести докази на їх (підстав) спростування.

Відповідно до п.7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України господарський суд на підставі ст.121 Господарського процесуального кодексу України має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Пунктом 7.2 зазначеної постанови передбачено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст.121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням Державної казначейської служби України у Попаснянському районі Луганської області при зверненні до суду із заявою про відстрочення виконання рішення Господарського суду Луганської області від 05.12.2016р. у справі №913/1272/16 до врегулювання питання на законодавчому рівні , посилався на п.п.2 п.5 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України №45 від 30.01.2013р.) зі змінами, зазначаючи також, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 06.07.2016 №447 Питання проведення розрахунків за спожиту електричну енергію з постачальником електричної енергії Товариством з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об'єднання , якою врегульовано питання оплати за активну електроенергію. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №664 Про внесення змін до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2016р. №447 , яка набрала чинності 01.09.2017р., вирішено питання щодо проведення розрахунків з Товариством з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об'єднання за перетікання реактивної електричної енергії. Відповідно до цих постанов, зокрема установлено, що під час проведення розрахунків за спожиту активну та реактивну електроенергію з Товариством з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об'єднання бюджетні кошти перераховуються через відкритий товариством в установленому порядку небюджетні рахунки в органі Державної казначейської служби на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Товариства з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об'єднання , відкритий в уповноваженому банку, для подальшого спрямування їх на поточний рахунок із спеціальним режимом використанням Державного підприємства Енергоринок .

Таким чином, Заявник зазначив, що наразі перерахування інших платежів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об'єднання в установи банків вказаними постановами не передбачено, а отже, Заявник вважає, що на даний час нормативно-правовий акт, який регулює питання щодо сплати інфляційних нарахувань, річних, пені, судового збору та іншого на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об'єднання відсутній, тому виконати рішення суду щодо стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Луганське енергетичне об'єднання зазначених в наказі Господарського суду Луганської області від 19.12.2016р. у справі №913/1272/16 коштів Управління Державної казначейської служби України у Попаснянському районі Луганської області (Заявник) не має можливості.

В свою чергу, проаналізувавши доводи заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду Луганської області від 05.12.2016р. до врегулювання питання на законодавчому рівні /до прийняття компетентними органами відповідних рішень, суд апеляційної скарги погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неприпустимості відстрочення виконання рішення суду до невстановленої дати, оскільки означене (відстрочення виконання рішення суду без визначення конкретної дати закінчення періоду відстрочення) не тільки суперечить ст.ст.251, 252 Цивільного кодексу України в контексті визначення сутності відстрочення за змістом п.7.1.1. Постанови Пленуму ВГСУ №9 від 17.10.2012р. (суд має визначити конкретну календарну тривалість періоду відстрочення, тоді як вказівкою на подію може визначатися лише термін, а не строк), але обумовлює правову невизначеність довкола фактичного виконання задоволених судом вимог Позивача, підпадаючих під визначення майна у розумінні ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р. Отже, запропоноване Управлінням Державної казначейської служби України у Попаснянському районі Луганської області втручання у процедуру виконання судового рішення може перешкоджати, унеможливлювати чи надмірно затягувати таке виконання, або нівелювати саму суть рішення (в контексті п.п.33,34 рішення Європейського суду з прав людини у справі Жовнер проти України ) та є неприпустимим також і в світлі положень ст.129-1 Конституції України. При цьому, апеляційний суд враховує, що Заявником жодною мірою не обґрунтовано можливості виконання рішення після настання означеного ним моменту.

Більш того, перелічені Заявником нормативні акти містять спеціальні норми щодо розрахунків з Позивачем за активну та реактивну електричну енергію, тоді як поточна відсутність окремих спеціальних норми відносно сплати інших сум зумовлює необхідність вирішення питання про виконання судового рішення відносно таких сум в контексті загального регулювання виконання обов'язків з перерахування коштів, адже обов'язковість виконання судового рішення не може перебувати в залежності ані від згадуваного заявником листа Державної казначейської служби України від 09.12.2015р. №19-10/666-31224, який за своїм статусом не є нормативно-правовим актом та в принципі не може визначати засади реалізації цивільної відповідальності за судовим рішенням, ані від очікування на прийняття Урядом якогось додаткового документу, адже положення ст.ст.549, 611, 625 Цивільного кодексу України, на підставі яких нараховані Позивачем і стягнуті судом складові позовних вимог у розглядуваній справі, не покладають право кредитора на отримання таких нарахувань в залежність від такого розуміння Заявником діяльності Уряду.

Наразі, посилання Скаржника на зміни, запроваджені постановою КМУ №270 від 19.04.2017р., в розглядуваному випадку є безпідставним, адже Позивач не є бюджетною установою, а є суб'єктом господарювання, і утворення підстав для фактичного звільнення Відповідача як бюджетної установи від відповідальності за порушення грошового зобов'язання, коли суми відповідних нарахувань визначені належними до отримання/стягнення у судовому порядку за відсутністю належних підстав для цього є несумісним із приписами ч.ч.4-6 ст.41 Конституції України.

За таких обставин, місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні заяви Управління Державної казначейської служби України у Попаснянському районі Луганської області про відстрочку виконання рішення Господарського суду Луганської області від 05.12.2016 у справі №913/1272/16, адже зволікання із виконанням чинного судового рішення не може ототожнюватися із недоведеним жодними доказами припущеннями ймовірності фінансування тероризму - жодного відповідного компетентного рішення відносно встановлення такого статусу Позивачеві (терористичної організації) як отримувачу коштів матеріали справи не містять.

Враховуючи зазначене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду Луганської області від 26.10.2017р. у справі №913/1272/16 винесена у відповідності до норм процесуального права та встановлених на підставі наявних в матеріалах справи належних доказів фактичних обставин, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, що за змістом ст.129 Господарського процесуального кодексу України (в редакції від 15.12.2017р.) має наслідком віднесення на рахунок Скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.269 - 271, 273, 275-277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка введена в дію 15.12.2017р.), Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у Попаснянському районі Луганської області, м. Попасна Луганської області на ухвалу Господарського суду Луганської області від 26.10.2017р. у справі №913/1272/16 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Луганської області від 26.10.2017р. у справі №913/1272/16 залишити без змін.

3. Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного суду України через Донецький апеляційний господарський суд (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України) протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

У судовому засіданні 10.01.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено та підписано 15.01.2018р.

Головуючий суддя: Д.О. Попков

Судді: Л.Ф. Чернота

ОСОБА_3

Надруковано 5прим.: 1-2 - сторонам, 3-ВДВС, 4- у справу, 5- ГСЛО