Постанова

від 20.07.2011 по справі 2а-0870/4776/11

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2011 року 16:58 Справа № 2а-0870/4776/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., при секретарі судового засідання Луговському І.О., за участю представника позивача - Приладишевої Н.Г. (довіреність від 17 червня 2011 року), представника відповідача - Дяченко Ю.Т. (довіреність від 18 листопада 2010 року), розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпром-Трейд до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними.

20 червня 2011 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпром-Трейд (далі іменується - позивач) до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправними дії відповідача, які полягають у проведенні документальної позапланової виїзної перевірки позивача, в результаті якої було складено акт від 08.06.2011 №2454/23-08/37301068 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Укрпром-Трейд з питань достовірності вчинених правочинів та дотримання вимог податкового законодавства з питань оподаткування податком на додану вартість за січень 2011 року; визнати протиправними дії відповідача, які полягають у встановленні, що підприємство здійснювало операції з фінансово-грошовими потоками відповідно до правочинів, які укладені в порушення ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, їх зміст суперечить, зокрема, інтересам держави і суспільства, суперечить і моральним засадам суспільства; зазначені правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України); недодержання в момент вчинення правочину сторонами цієї вимоги є підставою недійсності правочину; товар по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.ст. 662, 655, 656 Цивільного кодексу України; визнати протиправними дії відповідача щодо встановлення відсутності поставок товарів та укладення угод без мети настання реальних наслідків і відсутності як бази, так і об'єкту оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток підприємства.

Ухвалою суду від 22.06.2011 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 06.07.2011.

06.07.2011 в судове засідання прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги та просить задовольнити їх в повному обсязі.

В судове засідання не прибув представник відповідача, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, не надав письмових заперечень на адміністративний позов та не повідомив суд про причини неприбуття.

У зв'язку з неприбуттям в судове засідання представника відповідача, суд відклав розгляд справи до 20.07.2011.

20.07.2011 в судове засідання прибув представник позивача та заявив про незмінність своєї правової позиції щодо заявлених позовних вимог.

В судове засідання також прибув представник відповідача, подав до суду письмові заперечення на адміністративний позов та просить відмовити позивачу в його задоволенні.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08.06.2011 Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Запоріжжя складено Акт про результати документальної виїзної перевірки з питань дотримання діючого податкового законодавства по податку на додану вартість за №2452/23-08/37301068 (далі іменується - Акт перевірки), яким встановлено порушення п. 5 ст. 203, ч. 1.2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлено ними по правочинам, здійснених TOB Укрпром-Трейд при придбанні та продажу товарів (послуг), що відображені в декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року. Товари по правочинам не були передані в порушення ст. 662, 655 та 656 Цивільного кодексу України. Тобто, усі операції купівлі-продажу за участю ТОВ Укрпром-Трейд не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача .

Позивач вважає Акт перевірки від 08.06.2011 протиправним і таким, що не відповідає чинному законодавству з наступних підстав. Статтею 2 Закону України Про державну податкову службу в Україні передбачено, що одним з завдань органів державної податкової служби є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі). Відповідно до пп. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України (надалі іменується - ПК України) органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до пп. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів. які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до ст. 78.4 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надасться лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Так, позивач зазначає, що копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки не отримував, а отже, не був ознайомлений з ним, в супереч вимогам чинного законодавства.

Позивач зазначає, що підстави проведення виїзної позапланової перевірки чітко визначені п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України: 78.1.1 за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; 78.1.2 платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; 78.1.3 платником податків подано органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби; 78.1.4 виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 78.1.5 платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження; 78.1.7 розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення). припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків; 78.1.8 платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова виїзна перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень; 78.1.9 щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня його отримання; 78.1.11 отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні; 78.1.12 органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 78.1.13 у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладеняя платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

Проаналізувавши всі вищезазначені підстави для проведення документальної виїзної позапланової перевірки, позивач зробив висновок, що перевірка податкової інспекції проведена на підприємстві Укрпром-Трейд здійснена незаконно, з порушенням вимог податкового законодавства, а саме: за відсутністю підстав для проведення таких перевірок. Зазначає, що такі підстави є вичерпними та не підлягають розширеному тлумаченню, також в оскаржуваному Акті перевірки не зазначені обставини, на підставі яких податковий орган визнав необхідним проведення перевірки. ТОВ Укрпром-Трейд є підприємством, яке здійснює господарську та підприємницьку діяльність згідно Цивільного та Господарського кодексів України.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про підприємництво втручання державних органів у господарську діяльність підприємців не допускається, якщо вона не зачіпає передбачених законодавством України прав державних органів по здійсненню контролю за діяльністю підприємців.

Також позивач зазначає, що в оскаржуваному Акті посадова особа Ленінської ДПІ м.Запоріжжя визнає правочини, укладені TOB Укрпром-Трейд , нікчемними.

Так, в акті виїзної перевірки зазначено, що TOB Укрпром-Трейд відповідно до даних звітності підприємства з ПДВ, системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту встановлено, що підприємство здійснювало операції з фінансово-грошовими потоками відповідно до правочинів, які укладені в порушення ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, їх зміст суперечить зокрема інтересам держави і суспільства, суперечить і моральним засадам суспільства. Зазначені правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України). Недодержання в момент вчинення правочину сторонами цієї вимоги є підставою недійсності правочину. Товар по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.ст. 662, 655 та 656 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст.215, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Правочини, укладені TOB Укрпром-Трейд з контрагентами є такими, що вчинені без мети настання реальних наслідків.

Позивач вважає зазначені висновки відповідача необґрунтованими та такими, що зроблені із перевищенням повноважень податкового органу з наступних підстав.

Порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 №984, та Зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 №34/18772 (далі іменується - Порядок №34/18772, Порядок).

Відповідно абзацу 1 пункту 3 розділу І Порядку визначено, що акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Позивач зазначає, що інформація, викладена у Акті не може носити доказовий характер та не підтверджує встановлені у ньому факти, з огляду на наступне.

Відповідачем зроблені висновки про порушення позивачем приписів ст.ст. 655, 656, 662 Цивільного кодексу України. Так, у відповідності до ст. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст. 656 ЦК України).

Відповідно до ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Нормами ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним (ст. 204).

Так, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ст. 215); нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ст. 236); недійний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих. що пов'язані з його недійсністю (ст. 216).

Частиною 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства: особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і виповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, то обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Так, зазначаючи в акті підстави нікчемності правочину, не можна таким чином довести нікчемність правочину.

Також позивач зазначає, що недійсним с правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі. Проте, статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності цивільних правочинів, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо правочин не визнано судом недійсним. Тобто, зі змісту цієї норми випливає, що підстави недійсності правочинів можуть бути передбачені виключно законами. Правочин може бути визнано недійсним тільки на підставі і за наслідками, передбаченими законом.

Позивач також посилається на рішення Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , в якому вказано, що у разі оспорювання стороною правочину факту його нікчемності, такий правочин може бути визнаватися таким у судовому порядку.

Відповідач заперечує проти задоволення вимог позивача з наступних підстав. В адміністративному позові, як зазначено відповідачем, позивач звертає увагу суду на те, що не отримував копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Це не відповідає дійсності, оскільки в ДПІ міститься відмітка про отримання особисто директором TOB Укрпром-Трейд Ноги І.Г. наказу на перевірку. Перевірка проводилась відповідно до наказу та направлення №533 від 26.05.2011 ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, Черненко Ганною Олександрівною - заступником начальника відділу перевірок ризикових операцій податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, інспектором податкової служби І рангу на підставі пп. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпром-Трейд (скорочена назва TOB Укрпром-Трейд ) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником з TOB Юкун (код ЄДРПОУ 32585126), TOB Азимут-Трейд (код ЄДРПОУ 34986223) у січні 2011 року.

Відповідач щодо висновків, зазначених в акті перевірки, зазначає наступне. Перевіркою відображених у рядку 10.1 Декларацій придбання з податком на додану вартість товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у межах господарської діяльності, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою показників за січень 2011 року у сумі 271666,67 грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій із придбання товару (робіт, послуг) у TOB Юкун (код ЄДРПОУ 32585126), TOB Азимут-Трейд (код ЄДРПОУ 34986223).

За результатами аналізу та перевірки податкової звітності TOB Укрпром-Трейд , матеріалів, отриманих за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за січень 2011 року, встановлено, що вищевикладені підприємства були постачальниками позивача в січні 2011 року.

Так, згідно договору №0401/06 від 04.01.2011 року між TOB Азімут-Трейд (постачальник) з одного боку та TOB Укрпром-Трейд (покупець), з іншого боку, було укладено договір. На виконання умов договору TOB Азимут-Трейд поставлено товари, на що виписано такі накладні та податкові накладні:

№35 від 24.01.2011 на загальну суму 260000,00 грн., в т.ч. ПДВ 43333,33 грн. (номенклатура товару - січка рисова, рис-сирий у кількості 98486,24 кг.);

№38 від 24.01.2011 на загальну суму 370 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 61666,67 грн. ( номенклатура товару - рис, січка рисова у кількості 82073,26 кг.);

видаткова накладна №PH-00025 від 28.01.2011 на загальну суму 340321,91 грн., в т.ч. ПДВ - 56720, 32 грн.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за січень 2011 року. Розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар проводились у безготівковій формі.

На виконання умов договору TOB Юкун поставлено товари, на що виписано такі накладні та податкові накладні: №28 від 28.01.2011 на загальну суму 1000000,00 грн., в т.ч. ПДВ 166 666,67 грн. (номенклатура товару - сепаратор, у кількості 1).

Відповідач зазначає, що видаткова накладна до перевірки не надавалась у зв'язку з тим, що товар фактично не передано в до покупця.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за січень 2011 року. Розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар проводились у безготівковій формі.

Також було направлено запит до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 23.03.2011 за №1513/7/23-08 щодо проведення зустрічної перевірки відстеження руху товарів (робіт, послуг) по взаємовідносинам TOB Укрпром-Трейд з TOB Юкун з відстеження руху товарів (робіт, послуг) по всьому ланцюгу постачання. Згідно отриманої відповіді від ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 18.03.2011 №1554/23-2 (акт від 18.03.2011 №65/23/32585126). Відповідно до акту перевірки TOB Юкун відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності згідно частини 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України.

Також відповідач зазначає, що в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування товарів; не підтверджено наявність поставок товарів від підприємств-постачальників за грудень 2010 року., що свідчить про те, що правочини між ТОВ Укрпром-Трейд та підприємствами-покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків.

Отже, зазначені правочини, на думку відповідача, відповідно до ч. 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Статтею 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з нормами законодавства.

Відповідач також зазначає, що операції TOB Укрпром-Трейд не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів (розрахунок суми комунального податку за перевіряє мий період не подавався, таким чином - кількісний склад працівників за перевіряємий період складає 0 осіб), виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим посадова особа TOB Укрпром-Трейд не могла фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Виходячи з вищевикладеного документальна позапланова виїзна перевірка, на думку відповідача, була проведена в межах своєї компетенції та відповідно до діючого законодавства, на підставі направлення та наказу на перевірку. Висновки зроблені під час перевірки є такими, що відповідають діючому законодавству.

Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Посадовими особами Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Укрпром-Трейд з питань дотримання норм діючого податкового законодавства по податку на додану вартість щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ Юкун та ТОВ Азимут-Трейд у січні 2011 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт від 08.06.2011 №2454/23-08/37301068 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Укрпром-Трейд з питань дотримання норм діючого податкового законодавства по податку на додану вартість щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ Юкун та ТОВ Азимут-Трейд у січні 2011 року.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними у правочинах, здійснених ТОВ Укрпром-Трейд при придбанні та продажу товарів (послуг), що відображено в декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року.

В даному Акті перевірки відповідачем зроблені висновки про те, що відповідно до даних звітності підприємства з ПДВ, системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту встановлено, що підприємство здійснювало операції з фінансово-грошовими потоками відповідно до правочинів, які укладені в порушення ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, їх зміст суперечить зокрема інтересам держави і суспільства, суперечить і моральним засадам суспільства. Зазначені правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України). Недодержання в момент вчинення правочину сторонами цієї вимоги є підставою недійсності правочину. Товар по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.ст. 662, 655 та 656 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1,2 ст.215, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Правочини, укладені TOB Укрпром-Трейд з контрагентами є такими, що вчинені без мети настання реальних наслідків.

Зі змісту Акта перевірки вбачається, що вказані висновки зроблені відповідачем на підставі аналізу даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України .

Вважаючи дії відповідача щодо проведення позапланової документальної виїзної перевірки та не погоджуючись з висновками, викладеними в Акті перевірки, позивач звернувся до суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до пп. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі іменується - ПК України) органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до пп. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

78.1.1. за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

78.1.2. платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;

78.1.3. платником податків подано органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби;

78.1.4. виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

78.1.5. платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження;

78.1.7. розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;

78.1.8. платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова виїзна перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;

78.1.9. щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня його отримання;

78.1.10. виключено;

78.1.11. отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні;

78.1.12. органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу;

78.1.13. у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

За приписами п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Таким чином, обов'язковими умовами здійснення невиїзної позапланової перевірки платника податків є: наявність обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст. 78 ПК України; вручення платнику податків під розписку до початку проведення зазначеної перевірки копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач отримав копію наказу від 26.05.2011 №704 про проведення перевірки. Вказаний наказ отриманий позивачем 26.05.2011, що підтверджується особистим підписом Ноги І.Г. на копії наказу.

Проте, ні у тексту наказу, ні зі змісту Акту перевірки не вбачається зазначення обставин, на підставі яких податковий орган визнав необхідним проведення перевірки. У судовому засіданні представник відповідача не надав суду пояснення з приводу обставин, які зумовили необхідність для проведення перевірки та стали підставою для її проведення.

Щодо змісту викладених у Акті висновків, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, у Акті перевірки податковим органом зроблені висновки про нікчемність всіх правочинів, укладених позивачем у перевіряємому періоді та про безтоварність господарських операцій. Такі висновки суд вважає необґрунтованими та такими, що зроблені із перевищенням повноважень податкового органу.

Порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 №984, та Зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 №34/18772 (далі іменується - Порядок №34/18772).

Відповідно абзацу 1 пункту 3 розділу I Порядку №34/18772 визначено, що акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Суд вважає, що інформація, викладена у Акті не може носити доказовий характер та не підтверджує встановлені у ньому факти, з огляду на наступне. Відповідачем зроблені висновки про порушення позивачем приписів ст.ст. 655, 656, 662 Цивільного кодексу України.

Так, у відповідності до ст. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст. 656 ЦК України).

Статтею 662 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Із матеріалів справи вбачається, що перевірка проводилась без дослідження відповідних первинних бухгалтерських документів, які б підтвердили чи спростували факт отримання/передачі товару, а тому суд вважає висновки податкового органу про те, що товар по господарським операціям не передавався непідтвердженим та недоведеним належним чином, а тому і висновки Акту з цього приводу не можуть бути носієм інформації.

Приписами ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним (ст. 204).

Так, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ст. 215); нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ст. 236); недійний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (ст. 216).

Частиною 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 228 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Аналізуючи вище викладені норми ЦК України, суд вважає за необхідне зазначити, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі. Проте, статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності цивільних правочинів, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо правочин не визнано судом недійсним. Тобто, зі змісту цієї норми випливає, що підстави недійсності правочинів можуть бути передбачені виключно законами. Правочин може бути визнано недійсним тільки на підставі і за наслідками, передбаченими законом. Також нормами ЦК України передбачено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Зі змісту Акту вбачається, що відповідачем зроблений висновок про порушення позивачем вимог ч.ч. 1,5 ст. 203, п.п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України. Проте, відобразивши в Акті певні фактичні дані, не можна довести нікчемність правочину. Так, під час перевірки не були досліджені первинні документи (договори, податкові та товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт тощо), які містять інформацію про кількісні та якісні показники господарських операцій.

Як встановлено в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , у разі оспорювання стороною правочину факту його нікчемності, такий правочин може визнаватися таким у судовому порядку.

Таким чином, суд вважає, що висновки податкового органу, викладені у Акті щодо нікчемності правочинів, укладених ТОВ Укрпром-Трейд є недоведеними, проте, у даному випадку відсутні підстави для задоволення позову з огляду на наступне.

Згідно п. 7 розділу IV Порядку зазначено, що за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення. До теперішнього часу податкове повідомлення-рішення не прийнято.

Отже, акт перевірки, це лише службовий документ, думка (позиція) ревізора щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наведених обставин суд вважає, що Акт перевірки ДПІ не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він не є обов'язковим до виконання, сам по собі не тягне для позивача ніяких правових наслідків, а тому не може бути оскарженим та скасованим, як і дії, щодо складання такого акту.

Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Укрпром-Трейд до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними, відмовити в повному обсязі.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) К.М.Недашківська

Суддя К.М.Недашківська