Рішення

від 09.01.2018 по справі 817/1993/17

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 січня 2018 року м. Рівне №817/1993/17

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області

до СВК " Ім.Шевченка"

про стягнення боргу по пільговим пенсіям,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з СВК "Ім.Шевченка" заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.12.2017 року відкрито скорочене провадження у справі згідно ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на момент звернення до суду з позовом).

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 року № 2147-VIII Кодекс адміністративного судочинства України викладено у новій редакції від 15.12.2017 року.

Приписами пункту 10 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства (в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи зазначене, справу слід розглядати у відповідності до норм Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 15.12.2017 року. У новій редакції відсутня аналогічна норма, що дозволяє розглядати справу в порядку скороченого провадження.

Главою 10 розділу ІІ КАС України в редакції від 15.12.2017 року передбачено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Зокрема ч. 5 ст. 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справу слід розглянути у відповідності до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Давши оцінку доказам у справі, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими доказами, судом встановлено.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV (надалі - Закон №1058-ІV), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди (абз. 1).

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом (абз. 1-3 пп. 1).

Закон України №1058-ІV набрав чинності з 01.01.2004 року. До цього, діяв порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, передбачений нормами Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року №400/97-ВР.

Згідно ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року №400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Абзацом 3 пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року №400/97-ВР визначено, що ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування складає 100 % від об'єкта оподаткування.

Підпунктом 6.4 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена Постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за №64/8663, встановлено, що: розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України №1058-ІV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підпунктом 6.7 пункту 6 даної Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Судом встановлено, що позивач направив відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до пп. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за жовтень-листопад 2017 року, якими визначено місячні розміри фактичних витрат.

За даними обліку позивача, відповідачем не внесено до Пенсійного фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, за заявлений період.

Станом на час розгляду справи доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості суду не надано.

Згідно з пп. 6, 9 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, що затверджене Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року №28-2, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 року за №41/26486, Управління Фонду здійснюють контроль за повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів та стягують у передбаченому законодавством порядку їх своєчасно не нараховані та/або не сплачені суми.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за жовтень-листопад 2017 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за грудень 2017 року в сумі 26746,39 грн. суд зазначає наступне.

З матеріалів позовної заяви встановлено, що позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом 08.12.2017 року, а внести до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за грудень 2017 року необхідно до 25.12.2017 року. Тобто, позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості за грудень 2017 року раніше ніж в нього виникло право на таке звернення, а вирішення спорів на майбутнє Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає. А тому, позовні вимоги в цій частині до задоволення не підлягають.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково.          

Судові витрати по справі на користь сторін не присуджуються.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу "Імені Шевченка" (ідентифікаційний код юридичної особи 30626961, місцезнаходження: 34341, Рівненська обл., Володимирецький район, село Великі Цепцевичі) на користь Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (ідентифікаційний код юридичної особи 40377142, місцезнаходження: 34300, Рівненська область, селище міського типу Володимирець, вул. Соборна, буд.28) заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за період з жовтня 2017 року по листопад 2017 року в загальній сумі 52581,77 грн. (п'ятдесят дві тисячі п'ятсот вісімдесят одна гривня 77 копійки).

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                               Махаринець Д.Є.