Рішення

від 16.01.2018 по справі 317/2106/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/317/58/2018

Справа № 317/2106/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Сакояна Д.І.

при секретарі судового засідання Ніколаєнко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до територіальної громади в особі Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду з позовом до територіальної громади в особі Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування та просять визнати за ними право власності на спадкове майно - по ? частині земельної ділянки кадастровий номер 2322183500:03:001:0848, площею 5,8600 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької, в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4, померлого 09 червня 2014 року.

В обґрунтування позову зазначили, що 09.06.2014 р. помер ОСОБА_4, який є батьком ОСОБА_1 та чоловіком ОСОБА_2. Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно у вигляді земельної ділянки кадастровий номер 2322183500:03:001:0848, площею 5,8600 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької. Спадщину після смерті ОСОБА_4 вони прийняли своєчасно та належним чином. Коли звернулись до приватного нотаріуса ОСОБА_3 з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, їм було відмовлено у зв'язку з тим, що спадкодавець не зареєстрував своє право власності на вищезазначену земельну ділянку. Оформити свої спадкові права у нотаріальному порядку змоги не мають, тому і звернулись до суду.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

Представник позивачів ОСОБА_5 до суду не з'явилась, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялась належним чином. Через канцелярію суду надала заяву від 16.01.2018 р. про розгляд справи за її відсутності.

Повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи представник територіальної громади в особі Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області в судове засідання не з'явився. До суду від відповідача надійшла заява № 2135/02-01-26 від 06.12.2017 р. про визнання позову та розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус ОСОБА_3, в судове засідання не з'явився.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29.07.2011 р., посвідченого Запорізькою районною державною нотаріальною конторою, реєстровий номер 1072, ОСОБА_4 отримав у спадщину земельну ділянку № 621 площею 5,86 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької, яка за життя належала ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП № 012294, виданого на підставі розпорядження Запорізької райдержадміністрації Запорізької області від 08.08.2000 р. № 407.

Відповідно до копії державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП № 012294, ОСОБА_6 дійсно належала земельна ділянка № 621 площею 5,86 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Долинської сільської ради.

Згідно свідоцтва про смерть серії І-ЖС № 298386, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Запорізького районного управління юстиції у Запорізькій області 10.06.2014 р., ОСОБА_4 помер 09.06.2014 р.

З копії спадкової справи вбачається, що заповіту ОСОБА_4 не залишив.

Відповідно до свідоцтва про народження серії VІІ-УР № 0874454, виданого Долинським сільським бюро ЗАГС Запорізького району Запорізької області від 15.02.1967 р., ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_1 - позивача у справі.

Заявою від 09.06.2014 р. ОСОБА_1 прийняв спадщину за законом як спадкоємець першої черги.

Відповідно до свідоцтва про одруження серії VІІІ-УР № 221853, виданого Долинським сільським бюро ЗАГС Запорізького району Запорізької області від 06.11.1965 р., ОСОБА_4 є чоловіком ОСОБА_2 - позивача у справі.

Згідно відповіді № 8867-04-09/3 від 16.12.2016 р. Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, за адресою: АДРЕСА_1, був зареєстрований ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (помер 06.06.2014 р.). Разом з ним на момент смерті були зареєстровані: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3

Постановою № 11/02-31 від 12.01.2017 р. приватним нотаріусом ОСОБА_3 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, оскільки нотаріусу не біло надано правовстановлюючий документ на земельну ділянку.

Постановою № 585/02-31 від 08.11.2017 р. приватним нотаріусом ОСОБА_3 відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, оскільки нотаріусу не біло надано правовстановлюючий документ на земельну ділянку.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

З роз'яснень, викладених у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику в справах про спадкування вбачається, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до п. 3.5 листа Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в пунктах 10, 11 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Згідно ч. 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Та обставина, що ОСОБА_4 за життя не встиг на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29.07.2011 р., посвідченого Запорізькою районною державною нотаріальною конторою, реєстровий номер 1072, здійснити державну реєстрацію речового права на земельну ділянку на своє ім'я, отримати державний акт, не може свідчити про те, що не відбувся перехід до нього права на цю земельну ділянку.

За приписами ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Оскільки ОСОБА_4 за життя на законних підставах успадкував спірну земельну ділянку, на переконання суду вона увійшла до спадкової маси після його смерті.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи, що відсутність державної реєстрації спадкової земельної ділянки перешкоджає реалізації спадкових прав позивачів, у позасудовому порядку позивачі позбавлені можливості реалізувати своє право на спадщину з огляду на наявність відмови нотаріуса, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 141, 223, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до територіальної громади в особі Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку - задовольнити в повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) право власності на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 2322183500:03:001:0848, площею 5,86 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької (ділянка № 621), в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4, померлого 09 червня 2014 року.

Визнати за ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) право власності на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 2322183500:03:001:0848, площею 5,86 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької (ділянка № 621), в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4, померлого 09 червня 2014 року.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Апеляційного суду Запорізької області через Запорізький районний суд Запорізької області відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя Д.І. Сакоян