Постанова

від 11.01.2018 по справі 908/1564/17

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

Постанова

Іменем України

11.01.2018 року справа №908/1564/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді: За участю представників сторін: від позивача від відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 був присутній, але не приймав участь; був присутній, але не приймав участь; розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_4 підприємства "Благоустрійсервіс" Гуляйпільської міської ради Запорізької області, м. Гуляйполе Запорізької області на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.10.2017 року (повний текст складено 23.10.2017 року) у справі№908/1564/17 (суддя Горохов І.С.) за позовом до відповідачаПублічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Запорізьке обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", м. Запоріжжя ОСОБА_4 підприємства "Благоустрійсервіс" Гуляйпільської міської ради Запорізької області, м. Гуляйполе Запорізької області простягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року до Господарського суду Запорізької області звернулось Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Запорізьке обласне управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі за текстом - ПАТ "Ощадбанк") з позовом до відповідача ОСОБА_4 підприємства "Благоустрійсервіс" Гуляйпільської міської ради Запорізької області (далі за текстом - КП "Благоустрійсервіс") про відшкодування матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.10.2017 року у справі №908/1564/17 позов задоволено у повному обсязі, стягнуто з КП "Благоустрійсервіс" на користь ПАТ "Ощадбанк" відшкодування матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП в розмірі 23524,13 грн. та витрати на сплату судового збору в розмірі 1600,00 грн.

Не погодившись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось КП "Благоустрійсервіс", яке просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 17.10.2017 року у справі №908/1564/17 та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ "Ощадбанк" відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів викладених в апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення та неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, на неповне встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, та на невідповідність висновків викладених у рішенні місцевого суду, обставинам справи. Зазначає, що позивачем не доведено розмір збитків, завданих внаслідок ДТП, оскільки в адміністративній справі №315/9/17 не встановлювались які саме пошкодження утворилися внаслідок зіткнення транспортних засобів ВАЗ 21093 н.з. АР9816ВС, та автомобіля ВАЗ 211440 н.з. АР2619ВН 26.12.2016 року. На думку апелянта, позивачем також не було підтверджено причинно-наслідковий зв'язок між механічними пошкодженнями утвореними під час ДТП, які зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, та характером і об'ємом ушкоджень виявлених під час огляд пшкодженого транспортного засобу оцінювачем ОСОБА_5 Довідка про дорожньо-транспортну пригоду, надана позивачем, свідчить лише про факт дорожньо-транспортної пригоди, який не оскаржується відповідачем, так як, вказаний сам факт ДТП є встановленим адміністративним судом та свідчить про вину ОСОБА_6 передбачену КУпАП, що не є доказом завдання матеріальної шкоди, у тому числі, розміру заподіяної шкоди.

Відповідач також вважає, що даний позов про відшкодування шкоди ПАТ "Ощадбанк", як потерпілої сторони, повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Зважаючи на викладене апелянт наполягає, що позивачем не підтверджено, а судом не встановлено:

- належного огляду транспортного засобу на місці ДТП, з якого можливо було б встановити механічні пошкодження транспортних засобів безпосередньо після ДТП;

- технічного огляду транспортного засобу до ДТП;

- висновків експерта та/або спеціаліста про можливість утворення встановлених пошкоджень відповідно до наданого позивачем ОСОБА_7 №61 про визначення вартості матеріального збитку, спричиненого володільцю колісного транспортного засобу від 10.04.2017 року, при умовах і обставинах зафіксованих внаслідок вчинення адміністративного правопорушення (якими частинами і під яким кутом був первинний контакт транспортних засобів в момент зіткнення; чи могли ушкодження утворитися внаслідок зіткнення вказаних транспортних засобів;

- наявності слідової інформації дорожньо-транспортної пригоди.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2017 року для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів, яку визначено у наступному складі: ОСОБА_1 - головуючий (суддя-доповідач), судді Будко Н.В., Склярук О.І.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.11.2017 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 13.12.2017 року року об 11 год. 10 хв.

В запереченнях на апеляційну скаргу, які надійшли через канцелярію суду 04.12.2017 року від ПАТ "Ощадбанк", позивач заперечував проти доводів викладених в апеляційній скарзі, вказав про їх безпідставність. Зазначив, що в матеріалах справи наявні докази одночасно усіх чотирьох підстав для настання цивільно-правової відповідальності та для стягнення з винної особи матеріальної шкоди. Зокрема, неправомірна поведінка та вина в.о. директора КП "Благоустрійсервіс" ОСОБА_6 встановлена у постанові Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 23.02.2017 року у справі №315/9/17; наявність шкоди та її розмір визначено з урахуванням ОСОБА_7 №61 про визначення вартості матеріального збитку, спричиненого володільцю транспортного засобу від 10.04.2017 року, складеного уповноваженим оцінювачем ОСОБА_5 та складає 23524,13 грн.; причинно-наслідковий зв'язок відображений у тому, що у разі додержанням відповідачем установлених правил з утримання вулично-шляхової мережі м. Гуляйполе (оброблення протипожежними матеріалами та ліквідації зимової слизькості) не відбулось ДТП, в результаті якої отримано пошкодження автомобілем ПАТ "Ощадбанк".

В письмових поясненнях, які надійшли через канцелярію суду від КП "Благоустрій", відповідач заперечував проти доводів позивача, викладених в запереченнях на апеляційну скаргу. Зазначив, що судом першої інстанції зроблені висновки, які не відповідають обставинам справи, враховуючи наступне:

- не доведено розмір завданих відповідачем збитків внаслідок ДТП;

- постанова Гуляйпільського районного суду від 23.02.2017 року у справі №315/9/17 не містить будь-яких доказів та розмір завданих збитків КП "Благоустрійсервіс";

- ОСОБА_7 №61 складений на основі дослідження автомобіля не безпосередньо після ДТП, а після тривалого часу, що не може бути доказом та мати зв'язок з адміністративним правопорушенням ОСОБА_6;

- ОСОБА_8 огляду транспортного засобу не відповідними спеціалістами які б мали відповідні знання, дозволи, сертифікати та інше, який не врахований у ОСОБА_7 №61;

- суд першої інстанції цитував застосував норму права, яка не має відношення до спірних правовідносин.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13.12.2017 року відкладено розгляд апеляційної скарги на 11.01.2018 року об 14 год. 10 хв.

Колегія суддів зазначає, що Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 року №2147-19 були внесені зміни та викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, п. 9 Перехідних положень якого передбачає, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

За таких обставин, зазначена справа розглядається апеляційним судом за правилами, викладеними у ГПК України, в редакції, яка набула чинності 15.12.2017 року.

Уповноважені представники (відповідно до п.п 11 п. 16 1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України - з 01.01.2018 року виключно адвокати) позивача та відповідача (апелянта) у судове засідання 11.01.2018 року не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причину неявки суд не повідомили, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористались.

В судове засідання, призначене на 11.01.2018 року з'явились представники позивача та відповідача, які не мають статусу адвоката.

Враховуючи, що з 01.01.2018 року представництво в судах апеляційної інстанції згідно п.п. 11 п. 16 1 розділу ХУ "Перехідні положення" Конституції України здійснюється виключно прокурорами або адвокатами. Враховуючи приписи ч. 3, 4 ст. 131 2 Конституції України, за змістом яких виключно адвокат здійснює представництво іншої особи у суді, зазначені представники не приймали участь у судовому засіданні але знаходились у залі судового засідання.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи у зв'язку з чим переходить до розгляду апеляційної скарги по суті.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом, не оспорюється сторонами та підтверджується матеріалами справи, 23.02.2017 року Гуляйпільським районним судом Запорізької області винесено постанову у справі №315/9/17 за матеріалами, які надійшли із сектору з дорожнього нагляду Пологівського відділу поліції Запорізької області щодо ОСОБА_6, працюючої майстром КП "Благоустрій сервіс" Гуляйпільської міської ради Гуляйпільського району Запорізької області, яка тимчасово виконувала обов'язки директора КП "Благоустрійсервіс" з 26.12.2016 року по 16.01.2017 року, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 140 КУпАП.

Вказаною постановою суду встановлено в діях ОСОБА_6 склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 4 ст. 140 КУпАП, а саме: порушення, передбачені ч. 1, 2 або 3 цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів. Зокрема, внаслідок недодержання установлених правил з утримання вулично-шляхової мережі м. Гуляйполе (не оброблено протипожежними матеріалами, не ліквідовано зимову слизькість) по вул. Героїв України сталося ДТП, в результаті якого автомобіль ВАЗ 211440, державний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ПАТ "Ощадбанк", отримав механічні пошкодження.

Як вбачається із ОСОБА_7 №61 про визначення вартості матеріального збитку, спричиненого володільцю колісного транспортного засобу, складного 10.04.2017 року аварійним комісаром, оцінювачем ОСОБА_5 (сертифікат Фонду держмайна України № 273/17, Свідоцтво про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів № 1476), матеріальний збиток, нанесений власнику автомобіля ВАЗ 211440, держномер АР 2619ВН, в результаті пошкодження при ДТП, складає 23524,13 грн.

13.05.2017 року ПАТ "Ощадбанк" звернувся з листом-претензією до КП "Благоустрій сервіс", в якій вимагав в 30-денний строк з дня отримання даної претензії перерахувати на розрахунковий рахунок станції технічного обслуговування, яка буде проводити ремонтні роботи, вартість ремонту автомобіля ВАЗ 211440, держномер АР2619ВН, що належить ПАТ "Ощадбанк", в розмірі 23524,13 грн.

Вказану претензію КП "Благоустрійсервіс" отримало 23.05.2017 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, однак вимоги претензії не виконало, будь-яких письмових заперечень на адресу Банку не надало.

Оскільки вказана вимога залишена відповідачем без задоволення, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача 23524,13 грн. збитків.

Як вже зазначалось, позов було задоволено у повному обсязі. Приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем в порушення вимог пп. 1, 4 ст. 21 Закону України "Про автомобільні дороги", ст.ст. 9 та 24 Закону України "Про дорожній рух", не було вжито заходів щодо утримання автомобільного шляху по вул. Героїв України у м. Гуляйполе в безпечному для дорожнього руху стані 26.12.2016 року, в результаті чого автомобіль позивача із за слизького дорожнього покриття потрапив ДТП (зіткнення з іншим транспортним засобом, припаркованим на узбіччі) і зазнав механічних пошкоджень, з огляду на що на підставі ст. ст. 16, 22, 1166 Цивільного кодексу України підлягають стягненню прямі витрати позивача на відновлення автомобіля в сумі 23524,13 грн.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, з урахуванням меж перегляду справи визначених у ч. 1 ст. 269 ГПК України, колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає наведені висновки судом першої інстанції законними, обґрунтованими та погоджується з ними, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом наведених законодавчих положень відповідальність за завдану шкоду настає лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. Відсутність хоча б одного з елементів, що становлять склад цивільного правопорушення, не дає підстав для покладення відповідальності за заподіяні збитки.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про дорожній рух" до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважених ними органів у сфері дорожнього руху належить, зокрема компенсація витрат власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортні пригоди сталися з причин незадовільного експлуатаційного утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, за рішеннями судових органів; забезпечення безпечних, економічних та комфортних умов дорожнього руху.

Згідно з ст. 24 Закону України "Про дорожній рух" основними вимогами до діяльності власників доріг, вулиць та залізничних переїздів є несення відповідальності за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні, при виконанні робіт по ремонту і утриманню автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, і передусім на аварійних і небезпечних ділянках та у місцях концентрації дорожньо - транспортних пригод.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про автомобільні дороги", вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.

Статтею 21 цього ж закону передбачено що, органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за: 1) стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів; 4) відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом.

Частиною 3 ст. 12 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов'язані: забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також відновлення безпечних умов для руху; впроваджувати у повному обсязі заходи щодо безпеки дорожнього руху при здійсненні будівництва, реконструкції та ремонту доріг, вулиць та залізничних переїздів; позначати місця виконання робіт, місця, де залишено на дорозі, вулиці, залізничному переїзді машини і механізми, будівельні матеріали тощо, відповідними дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами, а в темний час доби і при тумані - сигнальними вогнями, передбаченими діючими нормами; по закінченні робіт на дорозі, вулиці, залізничному переїзді негайно привести їх у стан, що забезпечує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів і пішоходів, та впорядкувати зони відчуження;у разі забруднення проїзної частини доріг, вулиць, залізничних переїздів невідкладно здійснювати заходи для їх очищення і своєчасного попередження учасників дорожнього руху про загрозу безпеці руху, що виникла; обладнувати їх технічними засобами регулювання дорожнього руху; виявляти аварійно-небезпечні ділянки та місця концентрації дорожньо-транспортних пригод та забезпечувати здійснення у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення умов та організації дорожнього руху для забезпечення його безпеки; своєчасно виявляти перешкоди дорожньому руху та забезпечувати їх усунення, а у разі неможливості - невідкладно позначати дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами; щомісяця проводити лінійний аналіз аварійності.

Положеннями ч. 3 ст. 14, ч. 1 ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що учасники дорожнього руху мають права на безпечні умови дорожнього руху, на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху. Водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про дорожній рух" автомобільна дорога, вулиця являє собою частину території, в тому числі в населеному пункті, призначену для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма розміщеними на ній спорудами, а згідно з ч. 1 ст. 24 названого Закону власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

В п. 11 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 року №198, встановлено, що власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані: вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об'єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об'єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з Державтоінспекцією оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.

Згідно з п. 2.12 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, власник транспортного засобу має право на відшкодування збитків, завданих унаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки дорожнього руху.

За приписами ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, АР Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

При цьому, приписи ст. 1173 Цивільного кодексу України допускають обґрунтованість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів, тобто за наявності трьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки у вигляді незаконних рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, збитків та їх розміру, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками).

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки органу місцевого самоврядування та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

З урахуванням встановлених обставин справи та вищенаведених законодавчих приписів, обов'язок по забезпеченню безпечних умов руху транспортних засобів дорогами міст (селищ, сіл), утримання вулиць і доріг міст (селищ, сіл) покладений виключно на органи місцевого самоврядування, в даному випадку згідно Статуту на Комунальне підприємство "Благоустрійсервіс" Гуляйпільської міської ради Запорізької області.

В постанові Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 23.02.2017 року у справі №315/9/17 зазначено, що з пояснень в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_9 слідує те, що 26.12.2016 року вона керувала автомобілем ВАЗ 211440 н.з. АП 2619 ВН у м. Гуляйполе по вул. Героїв України, їхала зі сторони м. Пологи до автовокзалу зі швидкістю 20 км/год. Не доїжджаючи до пішохідного переходу на відстані 7 метрів на обочині стояв автомобіль. В той час коли вона почала гальмувати із-за слизького дорожнього покриття, її автомобіль занесло в сторони припар кованого автомобіля. При наїзді було пошкоджено ліву задню фару. ЇЇ автомобіль отримав пошкодження капоту, підкрилок та шини. Протокол про порушення нею ПДР не складався.

Також, представниками ПАТ "Ощадбанк" ОСОБА_8Г, ОСОБА_9В, ОСОБА_10В, складено ОСОБА_8 огляду транспортного засобу в тім, що в результаті ДТП 26.12.2016 року о 09:00 год. в м. Гуляйполе Запорізької області по вул. Героїв України автомобіль ВАЗ 211440, державний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ПАТ "Ощадбанк", отримав механічні пошкодження передньої правої частини (виявлені під час зовнішнього огляду транспортного засобу): бампер передній; блок-фара права; крило переднє ліве (деформація); капот та кріплення капоту; крило переднє праве (деформація); верхня поперечина рамки радіатора (деформація); брус переднього бампера (деформація); перекіс пройому капота і передніх лонжеронів; вказівник повороту передній правий; кронштейн правої фари, бризговик передній правий.

Розмір матеріальних збитків визначено з урахуванням ОСОБА_7 №61 про визначення вартості матеріального збитку, спричиненого володільцю транспортного засобу від 10.04.2017 року, складений оцінювачем ОСОБА_5 (Сертифікат Фонду держмайна України № 273/17, свідоцтво про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів № 1476) та складає 23524,13 грн.

При цьому, різниця в часі складання ОСОБА_7 №61 від 10.04.2017 року та часом дорожньо-транспортної пригоди, оглядом транспортного засобу в іншому місці ніж місце дорожньо-транспортної пригоди не спростовує отримання характерних пошкоджень автомобіля, які збігаються з тими пошкодженнями, які отримав автомобіль внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та про які наведено у постанові Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 23.02.2017 року, висновку №61 від 10.04.2017 року.

Статтею 221 КУпАП встановлено, що постанови по справам про адміністративні правопорушення приймаються суддями районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Колегія суддів зазначає, що встановлення вини особи у вчиненні такого адміністративного правопорушення, як порушення правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на автомобільних дорогах і вулицях місць провадження робіт (ст. 140 КУпАП), має здійснюватися саме постановою місцевого районного суду загальної юрисдикції у справі про адміністративне правопорушення, яка відповідно до ст. 35 ГПК України (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваного рішення) є обов'язковою для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_6, яка була тимчасово в.о. директора КП "Благоустрійсервіс", як відповідальної особи за утримання автомобільних доріг і вулиць у м. Гуляйполе Запорізької області, у завданні такої шкоди встановлена у передбаченому чинним законодавством порядку.

Відповідачем не спростовано факти наведені позивачем в обґрунтування позову та докази, які наді на підтвердження обставин, викладених у позові.

При цьому, відповідачем також не підтверджено здійснення заходів для своєчасної заборони або обмеження руху, при умовах які виникли (зимовій слизькості або ожеледиці) та які створили загрозу безпеці дорожнього руху.

Крім того, обставини вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюються з дослідженням належних доказів, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення де серед іншого зазначаються: "У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: "дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі." (ст. 256 КУпАП"); "у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів … на місці ДТП складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються: схема місця ДТП (додаток 9), що підписується особами, які брали участь в огляді, та працівником Державтоінспекції МВС" (п. 6.1. "Інструкція з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" затверджена Наказом МВС України від 26.02.2009 року №77, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.04.2009 року за № 374/16390).

Дослідивши інші докази наявні в матеріалах справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що вина відповідача підтверджується також наступними документами:

- матеріалами адміністративної справи №315/9/17;

- протоколом про адміністративне правопорушення серії АП2 № 322169 від 26.12.2016 року, в якому ОСОБА_6 власноручно написала пояснення, недоліки усунені негайно на місці ДТП та додатком до протоколу;

- письмовими поясненнями ОСОБА_6 з яких слідує, що з 22.12.2016 року згідно наказу №124 "Про надання відпустки ОСОБА_11А." та наказу № 125 від 23.12.2016 на неї покладено виконання обов'язків директора КП "Благоустрійсервіс". Вказала, що 26.12.2016 року нею не було оброблено ділянку проїжджої частини дороги в м. Гуляйполе по вул. Героїв України (місце де сталася ДТП за участю водіїв ОСОБА_9 та ОСОБА_12С.), у зв'язку з відсутністю необхідної кількості протипожежних матеріалів. Контроль за зимовим утриманням, обробленням протипожежними матеріалами вулиць покладено на неї;

- схемою до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 26.12.2016, згідно якої: автомобіль ВАЗ 21093 н.з. АР 9816 ВС, який належить ОСОБА_12 отримав пошкодження задньої частини автомобіля; автомобіль ВАЗ 211440 н.з. АП 2619 ВН, який належить ПАТ "Державний ощадний банк" під керуванням ОСОБА_9 отримав пошкодження передньої центральної частини автомобіля;

- актом обстеження ділянки вулично - шляхової мережі від 26.12.2016 року м. Гуляйполе вул. Героїв України, під час обстеження якої встановлене таке: забезпечення безпечного експлуатаційного стану ділянки дороги (вулиці) покладено на КП Благоустрійсервіс ОСОБА_6. Експлуатаційний стан обстеженої ділянки не відповідає вимогам ДСТУ 3587-97 "Безпеки дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану", а саме: покриття вказаної проїзної частини має ожеледицю, тому за результатами обстеження вказану ділянку дороги визнано небезпечною;

- статутом КП "Благоустрійсервіс" Гуляйпільської міської ради Запорізької області від 06.07.2007 зі змінами від 18.03.2011, згідно якого ст. 3 передбачено, що підприємство створене з метою утримання об'єктів благоустрою населених пунктів (балансоутримання) здійснення інших заходів з благоустрою населених пунктів, та відповідно до п. п. 3.2.6 п. 3 ст.3 предметом діяльності підприємства є утримання парків, рекреаційних зон, скверів, майданчиків, майданів, площ, вулиць, доріг, провулків, пішохідних доріжок, мостів, кладок, стадіону, малих архітектурних форм, кладовищ, інших об'єктів благоустрою;

- наказом Гуляйпільського КП "Благоустрійсервіс" №125 §2 від 23.12.2016 року обов'язки директора КП "Благоустрійсервіс" ОСОБА_11 на час його відпустки покладені на майстра ОСОБА_6;

- посадовою інструкцією майстра КП "Благоустрійсервіс" затвердженою директором КЛ "Благоустрійсервіс" ОСОБА_11

Обставини встановлені в постанові Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 23.02.2017 року у адміністративній справі №315/9/ 17 відповідно до ст. 35 ГПК України (в редакції чинні на момент прийняття оскаржуваного рішення) не доказуються при розгляді дано справи.

Враховуючи вищенаведені обставини справи в їх сукупності та аналіз норм чинного законодавства колегія суддів дійшла висновку, що матеріалами справи підтверджено наявність у діях відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушення і, зокрема, протиправної поведінки, яка виразилась у бездіяльності відповідача (через виконуючого обов'язки директора ОСОБА_6Ф.) як уповноваженого органу щодо утримання в належному стані автомобільної дороги (що встановлено в адміністративній справі), шкідливий результат такої поведінки як то шкода завдана майну позивача - автомобілю, у розмірі прямих витрат на відновлення пошкодженого автомобіля, причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою (бездіяльністю) відповідача та шкодою (збитками), який полягає у тому, що через неналежне утримання відповідачем автомобільного шляху по вул. Героїв України в м. Гуляйполе в безпечному для дорожнього руху стані, 26.12.2016 року автомобіль позивача із за слизького дорожнього покриття потрапив у ДТП та отримав механічних пошкоджень, внаслідок чого позивач зазнав витрат на відновлення автомобіля, пошкодженого в результаті дорожньо-транспортної пригоди; при цьому, вина відповідача по-перше встановлена у адміністративній справі, а по-друге вона презюмується, оскільки останнім не надано доказів відсутності його вини щодо невиконання обов'язку з утримання дороги в належному та безпечному стані для дорожнього руху у зв'язку з чим вчинення дій щодо попередження слизькості дороги.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на те, що в адміністративній справі не було встановлено розмір шкоди, характер пошкоджень та факт завдання її саме ОСОБА_6 враховуючи наявність ОСОБА_7 №61 про визначення вартості матеріального збитку, спричиненого володільцю транспортного засобу від 10.04.2017 року, складеного оцінювачем ОСОБА_5, який є належним доказом розміру фактичного відновлювального ремонту, а також враховуючи той факт, що на ОСОБА_6, як на в.о. директора КП "Благоустрійсервіс", було покладено обов'язок з утримання автомобільних доріг у належному стані.

Положеннями ст. 1172 ЦК України передбачено обов'язок відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої її працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Водночас, в матеріалах справи відсутні будь-які докази винних в ДТП дій водія транспортного засобу ПАТ "Ощадбанк". В постанові районного суду у адміністративній справі такі відомості також відсутні, в т.ч. й посилання на те, що водій пошкодженого транспортного засобу позивача міг уникнути зіткнення на необслугованій - слизькій дорогі в даній ситуації.

Відповідно до "Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів" (КТЗ), затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного тайна України від 24.11.2003 року за №142/5/2092, фізичний знос КТЗ (його складників) це утрата вартості КТЗ (його складників), яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей КТЗ (його складників) порівняно з вартістю нового подібного КТЗ (його складників).

Як вбачається з п. 2 ОСОБА_7 №61 про встановлення вартості матеріальниого збитку завданого власнику колісного транспортного засобу від 10.04.2017 року, оцінювачем ОСОБА_5 при вирахуванні розміру завданого збитку було застосовано Методику товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів" (КТЗ), затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного тайна України від 24.11.2003 року за №142/5/2092, а отже було вираховано вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіціенту зносу даної марки автомобіля.

При цьому, будь-яких доказів на підтвердження тих обставин, що вартість робіт та запчастин могла бути меншою ніж та, яка вказана у ОСОБА_7 №61 від 10.04.2017 року та доказів попепереднтого ремонту (в т.ч. довідок ДАІ про те, що пошкоджений автомобіль ПАТ "Ощадбанк" вже потрапляв в ДТП) апелянтом до суду не надано.

Відповідачем у даній справі також не надано жодних доказів відмінності пошкоджень автомобіля позивача, які виникли внаслідок ДТП, від пошкоджень існуючих до цього моменту. Зокрема, посилаючись на невідповідність наданого суб'єктом оціночної діяльності переліку пошкоджених деталей автомобіля (вузлів), відповідачем, в свою чергу, не надано переліку та не наведено які саме пошкодження автомобіль ПАТ "Ощадбанк" отримав поза межами транспортної пригоди в інший час або які саме характерні пошкодження транспортного засобу позивача існували до скоєння ДТП.

Як вище зазначалось, претензію із сумою вартості ремонтних робіт відповідач отримав від позивача 23.05.2017 року. Проте в порядку досудового урегулювання спірних правовідносин КП "Благоустрійсервіс" не заперечувався наведений Банком перелік відремонтованих деталей та у відповідача не виникало жодних заперечень проти здійсненого ПАТ "Ощадбанк" розрахунку вартості збитків відновлювального ремонту, а також іншого порядку обчислення суми розміру шкоди відповідачем не пропонувалось.

Твердження заявника апеляційної скарги про те, що даний спір повинен розглядатись в порядку цивільного судочинства не заслуговують на увагу враховуючи суб'єктивний склад сторін, а саме те, що позивачем та відповідачем є юридичні особи.

Доводи скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом норм законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку що апеляційна скарга КП "Благоустрійсервіс" Гуляйпільської міської ради Запорізької області задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Запорізької області 17.10.2017 року у справі №908/1564/17 є законним, обґрунтованим, прийнятим із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 підприємства "Благоустрійсервіс" Гуляйпільської міської ради Запорізької області, м. Гуляйполе Запорізької області на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.10.2017 року у справі №908/1564/17 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 17.10.2017 року у справі №908/1564/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту до Верховного Суду.

Головуючий Н.О. Мартюхіна

Судді Н.В. Будко

ОСОБА_3

(У судовому засіданні 11.01.2018 року було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 12.01.2018 року).