Ухвала

від 10.01.2018 по справі 200/20833/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/24/18 Справа № 200/20833/17 Слідчий суддя - ОСОБА_1 Суддя-доповідач - ОСОБА_2

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за участю секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

представника третіх осіб,

щодо майна яких вирішується

питання про арешт ОСОБА_7

слідчого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги представника третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт Приватного підприємства «Промімпекс», Приватного підприємства «Золоті Ворота» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Літпром Кривбас» - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 листопада 2017 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №22016040000000056 від 16.08.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-5 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 листопада 2017 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ УСБУ у Дніпропетровській області по кримінальному провадженню №22016040000000056 ОСОБА_8 та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках: ТОВ «Літпром Кривбас» (ЄДРПОУ 32097897): № НОМЕР_1 , ПП «Промімпекс» (ЄДРПОУ 30644231): № НОМЕР_2 , ПП «Золоті ворота» (ЄДРПОУ 24611926): № НОМЕР_3 , та відкриті в Казначействі України (адреса: м. Київ, вул. Бастіонна, 6), шляхом накладення заборони на розпорядження та користування ними шляхом накладення заборони на розпорядження та користування ними. Зупинено видаткові операції по зазначеним рахункам, за винятком видаткових операцій пов`язаних з перерахувати грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів) в бюджет або державні цільові фонди, а так само : сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та видатків, пов`язаних з виплатою заробітної плати.

Мотивуючи ухвалене рішення, слідчий суддя зазначив, що з метою забезпечення можливої конфіскації майна у майбутньому, яке є предметом кримінального правопорушення, є необхідність у задоволенні клопотання слідчого та накладенні шляхом заборони на розпорядження та користування грошовими коштами, які знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «Літпром Кривбас», ПП «Промімпекс», ПП «Золоті ворота».

В апеляційних скаргах адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого УСБУ у Дніпропетровській області про накладення арешту на грошові кошти ПП «Золоті Ворота», ТОВ «Літпром Кривбас», ПП «Промімпекс».

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги адвокат ОСОБА_7 посилається на те, що слідчим суддею не надано належної правової оцінки відомостям, викладеним у клопотанні слідчого. Зазначає, що не враховане те, що ані службові особи, ані самі ПП «Золоті Ворота», ТОВ «Літпром Кривбас», ПП «Промімпекс» не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Вказує на те, що не встановлено наявність чи відсутність обґрунтованої підозри у кримінальному провадженні № 22016040000000056. Стверджує, що не встановлено розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, не визначено та не наведено обґрунтувань розумності та співрозмірності накладення арешту на грошові кошти ПП «Золоті Ворота», ТОВ «Літпром Кривбас», ПП «Промімпекс». Звертає увагу на те, що не зазначено наслідків арешту майна у вигляді повної блокіровки господарської діяльності ПП «Золоті Ворота», ТОВ «Літпром Кривбас», ПП «Промімпекс». Крім того, не встановлено чи був заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов та не встановлено, чи є грошові кошти, на які накладено арешт речовими доказами, а також що кошти на рахунках даних підприємств є коштами електронного адміністрування податку на додану вартість, а не власні кошти підприємства.

Заслухавши суддю-доповідача, думку адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ТОВ «Літпром Кривбас», ПП «Промімпекс» та ПП «Золоті ворота», що підтримав апеляційні скарги та просив їх задовольнити, позицію прокурора, який заперечував проти задоволення даної апеляції, пояснення слідчого, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Відповідно до вимог ч.1 ст.170 КПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» № 1019-VIII від 18 лютого 2016 року, який набрав чинності 28 лютого 2016 року (тут та далі - Закону) арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Так, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

*існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

*потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

*може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З наданих матеріалів випливає, що існує підозра, що безготівкові кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках суб`єкта господарювання, мають важливе значення для встановлення обставин у даному кримінальному провадженні та є ключовими доказами, які допоможуть встановити джерела їх надходження, а також необхідні для забезпечення у майбутньому можливої конфіскації майна або цивільного позову з метою відшкодування спричинених державі збитків, а отже це є достатньо обґрунтованим і вагомим для вжиття на даному етапі досудового розслідування заходів забезпечення кримінального провадження.

Наявність такої підозри дає підстави ґрунтовно припускати, що грошові кошти на банківських рахунках даного підприємства є такими, що отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Таким чином, ці кошти відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для їх арешту як речових доказів, оскільки арешт на майно, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, за правилами ч. 3 ст. 170 КПК України може бути накладений незалежно від суб`єкту, що є його власником, та процесуального статусу останнього, а отже оскаржувана ухвала слідчого судді є обґрунтованою та відповідає вимогам процесуального закону, а доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не спростовують вищенаведених висновків колегії суддів.

Посилання апелянта на відсутність зв`язку між діяльністю ТОВ «Літпром Кривбас», ПП «Промімпекс», ПП «Золоті ворота» та розслідуваним кримінальним правопорушенням колегія суддів вважає передчасними, оскільки дане кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування та на даний час триває перевірка відповідних обставин у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку. У випадку, якщо наявність зв`язку між арештованим майном та розслідуваним злочином у межах досудового розслідування буде спростована, або стороною обвинувачення у строки, розумні у сенсі ст. 28 КПК України, не будуть вжиті належні заходи для перевірки відповідних обставин, заявник не позбавлений права ініціювати в порядку ст. 174 КПК України питання про скасування накладеного арешту.

Що стосується доводів апелянта про те, що потреби досудового розслідування не виправдовують такий рівень втручання у діяльність підприємства, то його належить вважати суб`єктивною оцінкою зацікавленої особи. На думку колегії суддів, вжитий слідчим суддею захід забезпечення кримінального провадження є необхідним на стадії з`ясування обставин, які мають істотне значення для встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні, і має на меті збереження грошових коштів, тимчасове унеможливлення на даному етапі досудового розслідування розпорядження грошовими коштами ТОВ «Літпром Кривбас», ПП «Промімпекс», ПП «Золоті ворота» шляхом їх переведення на інші рахунки чи отримання готівкою.

З урахуванням наведеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ТОВ «Літпром Кривбас», ПП «Промімпекс» та ПП «Золоті ворота» та скасування ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 листопада 2017 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги представника третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт Приватного підприємства «Промімпекс», Приватного підприємства «Золоті Ворота» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Літпром Кривбас» - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 листопада 2017 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №22016040000000056 від 16.08.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-5 КК України залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3