Рішення

від 17.01.2018 по справі 473/4277/17

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/4277/17

РІШЕННЯ

іменем України

"17" січня 2018 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Вуїва О.В.,

при секретарі Заблоцькій М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з таким позовом в якому вказував, що 18 березня 2016 року померла його та відповідача мати - ОСОБА_3.

Після її смерті відкрилася спадщина до складу якої увійшли земельні ділянки площами 3,49 га., 1,98 га., 1,19 га., 2,60 га. та 0,595 га., розташовані в межах території Дмитрівської сільської ради Вознесенського району, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Сторони є спадкоємцями за заповітом (в рівних частках) та у встановленому законом порядку прийняли спадщину після смерті матері. Проте нотаріус відмовила позивачу в оформленні спадкових прав щодо ділянок в зв'язку відсутністю в нього оригіналу правовстановлюючого документа на землю, який є втраченим.

Враховуючи вказані обставини та неможливість поновлення (отримання дублікату) правовстановлюючого документа в адміністративному порядку, а тому ОСОБА_1 просив в судовому порядку визнати за ним право власності на спірні ділянки в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3

Ухвалою суду від 17 січня 2018 року позовну заяву в частині вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку площею 2,60 га. в порядку спадкування за заповітом залишено без розгляду.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 не з'явилися, проте від позивача надійшла письмова заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, проте надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає повністю.

Суд вважав можливим провести розгляд справи без особистої участі вищевказаних осіб, оскільки матеріали справи містять достатньо відомостей про права та взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до висновку про можливість застосування передбачених ст. 206 ЦПК України наслідків визнання відповідачем позову, оскільки таке визнання не суперечить вимогам закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

При цьому судом встановлено, що 18 березня 2016 року померла мати сторін - ОСОБА_3.

Після її смерті відкрилася спадщина до складу якої увійшли земельні ділянки площами 3,49 га., 1,98 га., 1,19 га. та 0,595 га., розташовані в межах території Дмитрівської сільської ради Вознесенського району, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Сторони є спадкоємцями за заповітом (в рівних частках) та у встановленому законом порядку прийняли спадщину після смерті матері. Проте нотаріус відмовила позивачу в оформленні спадкових прав щодо ділянок в зв'язку відсутністю в нього оригіналу правовстановлюючого документа на землю, який є втраченим.

Проте факт належності спадкодавцю спірного майна повністю підтверджується:

-копією Державного акту на право власності на земельні ділянки (а.с. 11);

-довідкою відділу у Вознесенському районі ГУ Держгеокадастру від 09 січня 2018 року (а.с. 42).

Згідно положень Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1 ст. 1220 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом, а в разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини - за законом (ст. 1223 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 1268-1270 ЦК України для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець прийняв її в шестимісячний строк в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Судом встановлено, що сторони, як спадкоємці за заповітом (в рівних частках), належним чином прийняли спадщину шляхом подання відповідних заяв до нотаріальної контори.

Інших спадкоємців, які прийняли спадщину або мають право на її обов'язкову частку, судом не виявлено.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, виходячи з неможливості поновлення (отримання дублікату) правовстановлюючого документа в адміністративному порядку таяк наслідок того, що позивач не має іншої можливості оформити свої права на спадщину, зокрема через органи нотаріату, а тому суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Тому, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити повністю .

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на ? частку:

-земельної ділянки площею 3,49 га., кадастровий №4822082000:14:000:0001;

-земельної ділянки площею 1,98 га., кадастровий №4822082000:14:000:0050;

-земельної ділянки площею 1,19 га., кадастровий №4822082000:09:000:0119;

-земельної ділянки площею 0,595 га., кадастровий №4822082000:06:000:0157,

розташованих в межах території Дмитрівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла 18 березня 2016 року в м. Миколаєві.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: О.В.Вуїв