Постанова

від 11.10.2016 по справі 804/3932/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2016 р. Справа № 804/3932/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1, секретаря судового засіданняОСОБА_2, за участю: представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Контраст -Дніпро до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

24 червня 2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Контраст -Дніпро до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 09.02.2016 №0000701501, №0000691501.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач своєчасно сплатив грошові зобов'язання з ПДВ за березень 2015 року у сумі 213007,00 грн. згідно платіжних доручень від 24.04.2015 №890 та від 28.04.2015 №897, кошти зараховані до бюджету. Однак, як з'ясувалося за наслідками проведеної відповідачем перевірки, підприємством такі кошти сплачено за помилковими реквізитами, однак, позивач вказує про те, що фактично підприємство понесло майнові втрати по оплаті до бюджету грошових зобов'язань, а тому податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 09.02.2016 № НОМЕР_1, №0000691501 є необґрунтованими, оскільки за ними застосовано до підприємства фінансові санкції у вигляді штрафу за відсутності у останнього вини, яка б спричинила виникнення податкового боргу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 червня 2016 року відкрито провадження у справі №804/3932/16 та призначено її до розгляду на 13 липня 2016 року. Останнє судове засідання відбулося 11 жовтня 2016 року.

Відповідач надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що відповідно до ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних дні включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

За результатами перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість по деклараціях з ПДВ за березень, квітень, серпень 2015 року, уточнюючому розрахунку за березень 2015 року, складений акт від 21.12.2015 №1334/1501/33185381 та прийняті податкові повідомлення - рішення: від 09.02.2016 №0000701501 про нарахування штрафних санкцій у розмірі 9886,74 грн. та від 09.02.2016 №0000691501 про нарахування штрафних санкцій у розмірі 15661,45 грн., які винесені правомірно, у зв'язку з несплатою позивачем самостійно визначеної суми грошового зобов'язання, тому у суду відсутні підстави для їх скасування.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ Контраст -Дніпро у періоді, що перевірявся, було платником податку на додану вартість та перебувало на обліку у Державній податковій інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Також судом встановлено, що відповідачем проведено перевірку своєчасності сплати податку на додану вартість по деклараціях з ПДВ за березень, квітень, серпень 2015 року, уточнюючому розрахунку за березень 2015 року, за результатами чого складений акт від 21.12.2015 №1334/1501/33185381. В результаті перевірки встановлено, що платником податку несвоєчасно сплачено суму податкового зобов'язання з ПДВ, визначену ним у поданій податковій звітності з ПДВ за березень, квітень, серпень 2015 року, уточнюючому розрахунку за березень 2015 року, всього сума заборгованості склала 177174,6 грн..

У зв'язку з означеним, за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, відповідно до п. 126.1 ст.126 ПК України відповідачем винесені податкові повідомлення рішення від 09.02.2016 №0000691501, за яким до позивача застосовано штраф у сумі 20 % у розмірі 15661,45 грн. та №0000701501 про застосування штрафу 10% у розмірі 9886,74 грн.

Позивач зі вказаними податковими повідомленнями - рішеннями не погоджується, та зазначає, що згідно уточнюючої податкової звітності за березень 2015 року з ПДВ підприємство визначило суму податку на додану вартість за звітній період, що сплачується до державного бюджету всього у сумі 213007,00 грн., яка ним повністю сплачена до бюджету.

Так судом встановлено, що позивачем за лютий 2015 року подано розрахунок суми залишку від'ємного значення податкових періодів до 01 лютого 2015 року, в якому позивач вказав суму 88687,00 грн. як суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів до 01 лютого 2015 року.

Після цього, в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року позивач враховує зазначені 88687,00 грн. суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів при розрахунку своїх податкових зобов'язань з ПДВ за березень 2015 року, яка склала 124320,00 грн..

Крім того, позивач у квітні 2015 року подав уточнюючий розрахунок до Розрахунку суми залишку від'ємного значення податкових періодів до 01 лютого 2015 року, в якому зазначив 88687,00 грн. як суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів до 01 лютого 2015 року.

При цьому, позивачем для запобігання штрафних санкцій у квітні 2015 року поданий уточнений розрахунок до податкової декларації з ПДВ за березень 2015 року, яким не враховано 88687,00 грн. суми залишку від'ємного значення попередніх звітних періодів та самостійно збільшено свої податкові зобов'язання на цю суму з 124320,00 грн. до 213007,00 грн: (124320,00 грн. + 88687,00 грн. = 213007 грн.).

ТОВ КОНТРАСТ-ДНІПРО у квітні 2015 року перерахувало до казначейства України (код банку 899998, рахунок 37512000087977, код отримувача 33185381) суму 213000,00 грн.: платіжним дорученням №890 від 24.04.2015 перераховано 50000,00 грн.; платіжним дорученням № 897 від 28.04.2015 року перераховано 163000,00 грн..

Однак, як встановлено судом та не заперечується сторонами, ТОВ КОНТРАСТ-ДНІПРО сплатило вказану суму за помилковими банківськими реквізитами.

В подальшому ТОВ КОНТРАСТ-ДНІПРО сплатило вищезазначену суму за належними реквізитами.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами,суд зазначає таке

У відповідності до п.п. 200-1.4, 200-1.5, 200-1.6, 200-1.7 ст. 200-1 ПК України, на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200 -1 .3 статті 200 -1 цього Кодексу;

б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку.

З рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету або на спеціальний рахунок платника - сільськогосподарського підприємства, що обрав спеціальний режим відповідно до статті 209 цього Кодексу, в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань.

За підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Якщо на дату подання податкової декларації з податку сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої декларації, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню:

а) або до бюджету в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку;

б) або на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов'язань з податку.

На суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника, на момент подання заяви зменшується значення суми податку, визначеної пунктом 200 -1 .3 статті 200 -1 цього Кодексу, шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника (УПопРах).

Для відповідного перерахування таких коштів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету/на поточний рахунок та реквізити поточного рахунку платника (у випадку подання заяви платника на повернення коштів на такий рахунок).

На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів після граничного терміну, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати платником сум податкових зобов'язань, здійснює таке перерахування до бюджету/на поточний рахунок платника податку.

Кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200 -1 .5 статті 200 -1 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 ПК України, платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету. Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 ПК України, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова.

Статтею 10 Закону України Про Державний бюджет України на 2015 рік встановлено, що до доходів належать надходження, визначені частиною другою статті 29 Бюджетного кодексу України із врахуванням особливостей, визначених пунктом 17 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України та абзацом четвертим пункту 9 розділу "Прикінцеві положення" цього Закону, а також податок на дохід, який сплачують суб'єкти, що здійснюють букмекерську діяльність, діяльність з випуску та проведення лотерей, азартних ігор (у тому числі казино), у повному обсязі, збір з операцій з купівлі іноземної валюти в готівковій формі, надходження від реалізації автомобілів, засобів наземного, водного та повітряного транспорту, сільськогосподарської техніки, обладнання та устаткування, що перебувають на балансі органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету, плата за користування суб'єктами малого підприємництва мікрокредитами з державного бюджету.

При виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України (частина перша статті 43 Бюджетного кодексу України).

Згідно із частиною п'ятою статті 45 Бюджетного кодексу України, податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Крім цього, пунктом 22.4 статті 22 Закону України від 5 квітня 2001 року № 2346-III Про платіжні системи та переказ коштів в Україні (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 ПК, позивач здійснив оплату податкового зобов'язання в сумі 213000,00 грн.: платіжним дорученням №890 від 24.04.2015 перераховано 50000,00 грн.; платіжним дорученням № 897 від 28.04.2015 перераховано 163000, 00 грн. до Державного бюджету України.

Необхідно зазначити, що допущення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 ПК, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК. Крім того, на підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у строк, передбачений пунктом 57.1 статті 57 ПК, платник податків не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету.

А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкові реквізити у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою ПК строк, а відтак і для застосування на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК штрафних (фінансових) санкцій.

Така правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 23.11.2016 К/800/21587/16 та Верховним Судом України в постанові від 16.06.2015 у справі №21-377а15 (номер судового рішення у ЄДРСР №45985213).

В подальшому, у травні 2015 року позивачем було подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2015 року, згідно до якої визначено свої податкові зобов'язання у сумі 6163,00 грн., платіжним доручення № 947 від 26.05.2015 року на погашення вказаних податкових зобов'язань було перераховано до державного бюджету 7000,00 грн., тобто у сумі більшій ніж задекларована.

02 червня 2016 року позивач платіжним дорученням № 956 від 02.06.2015 оплатив 114600,00 грн. за належними реквізитами податкові зобов'язання по уточнюючій податковій звітності з ПДВ за березень 2015 року. Ця сума була зарахована до державного бюджету, що підтверджує відповідний запис банківської установи на зворотному боці платіжного доручення.

У червні 2015 року позивачем було подано податкову декларацію з ПДВ за травень 2015 року, в якій було враховано 88687,00 грн. суми залишку від'ємного значення попередніх звітних податкових періодів до 01 лютого 2015 року, внаслідок чого у позивача по своєму особовому рахунку виникла сума від'ємного значення (переплата) з ПДВ в розмірі 100351,00 грн..

Стосовно суми податкового боргу в розмірі 2154,37 грн., то як встановлено судом, ця сума не охоплюється оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями. Ця сума (2154,37 грн.) виникла внаслідок винесення відповідачем податкової вимоги №2106-23 від 12.10.2015, у зв'язку із нарахуванням пені за узгодженими грошовими зобов'язаннями, тобто підстава виникнення цієї суми податкового боргу виникла до винесення акта перевірки № 1334/1501/33185381 від 21.12.2015 та оскаржених податкових повідомлень-рішень.

На підставі викладеного, судом встановлено, що відповідач протиправно не врахував грошові кошти згідно платіжних доручень: №890 від 24.04.2015 та № 897 від 28.04.2015 в рахунок погашення податкового зобов'язання позивача з ПДВ за березень 2015 року. Таким чином, відповідачем протиправно до позивача застосовано штраф (20 %) у розмірі 15661,45 грн. та штраф (10%) у розмірі 9886,74 грн.

На підставі викладеного, суд, перевіривши оскаржувані рішення на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України, доходить висновку, що податкові повідомлення - рішення від 09.02.2016 №0000691501 та №0000701501 прийняті податковим органом без урахування усіх обставин, що мають значення, тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 94, 159 - 163, 186, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Контраст -Дніпро до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 09.02.2016 №0000701501, №0000691501 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 09.02.2016 № НОМЕР_1 (форми Ш ).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 09.02.2016 № НОМЕР_2 (форми Ш ).

Стягнути з Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Контраст -Дніпро (і.к. 33185381) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1378 грн. 00 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 17 жовтня 2016 року.

Суддя ОСОБА_1