Рішення

від 16.01.2018 по справі 813/4680/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

          16 січня 2018 року                                                   справа № 813/4680/17

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сакалоша В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Кабельверк-Львів» про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках, -

в с т а н о в и в :

Головне управління ДФС у Львівській області (далі – позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Кабельверк-Львів» (далі - відповідач, ТзОВ «Кабельверк-Львів») про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що у відповідача існує податковий борг внаслідок несплати податкових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств. Оскільки заборгованість відповідачем добровільно не погашається, просить стягнути таку у судовому порядку.

Ухвалою суду від 14.12.2017 року у відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) (в редакції чинній на момент подання позову та відкриття провадження у справі) відкрито скорочене провадження у справі.

Відповідач у строк, передбачений частиною третьою статті 183-2 КАС України заперечень суду не направив.

На адресу суду повернувся поштовий конверт, направлений відповідачу за адресою, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, з відміткою "за не запитом". Згідно з ч. 11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Разом з цим, 15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року №2147-VIII, яким КАС України викладено у новій редакції.

У відповідності до пункту 10 Розділу VII Перехідних Положень КАС України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Отже, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією КАС України.

Водночас, новим процесуальним кодексом не передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється в порядку скороченого провадження.

При цьому, суд вказує, що положеннями статті 257 КАС України передбачено, що справи незначної складності розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною п'ятою статті 262 КАС України, передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відтак, беручи до уваги, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні або в порядку загального провадження, а також те, що дана справа є незначної складності, суд вважає за можливе розглянути таку в порядку письмового спрощеного провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

Як встановлено судом, ТзОВ «Кабельверк-Львів» внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій та присвоєно ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 32970253.

Як вбачається з матеріалів справи, під час здійснення діяльності ТзОВ «Кабельверк-Львів» виник податковий борг перед бюджетом, який відповідно до довідки від 27.11.2017 року становить 140 612,45 грн., в тому числі по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 3243,40 грн., по податку на прибуток з приватних підприємств в сумі 137 369,05 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Вирішуючи спір у даній адміністративній справі, суд керувався, зокрема, наступними правовими нормами ПК України.

Згідно зі статтею 16 ПК України платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до статті 41 ПК України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, є органи державної податкової служби.

Згідно з пунктом 14.1.156 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість ТзОВ «Кабельверк-Львів» у сумі 137 369,05 грн. виникла на підставі:

-податкове повідомлення-рішення від 01.03.2011 №0000492320/3/4628/10/23-2 на суму 143 879,73 грн. (залишок несплаченої суми становить 57843,80 грн.);

- податкове повідомлення-рішення від 01.03.2011 №00005023200/4629/10/23-2 на суму 10378,35 грн.

Відповідно до п.п.14.1.137 п.14.1 ст.14 ПК України, орган стягнення уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно п.41.2 ст.41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

У п. 57.1 ст. 57 Кодексу зазначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання декларації, крім випадків, встановленим цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.2 ст. 57 Кодексу, у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Згідно п. 57.3 ст. 57 Кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем узгодження.

Усупереч наведеним нормам чинного законодавства платник податків не вжив жодних заходів для погашення податкових зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, на даний час суми податків є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу (узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у термін).

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби у відповідності до вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання ст.59 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у Львівській області виставлено податкову вимогу №877-17 від 21.06.2017 року.

В матеріалах справи наявні докази скерування відповідачу зазначеної вище податкової вимоги та відсутні докази її оскарження.

Статтею 20 ПК України, визначено права контролюючих органів. Згідно пп. 20.1.34 пункту 20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи маюсь право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2, 95.3 статті 95 ПК України).

Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 року №1797-VІІІ внесено зміни до Податкового кодексу України та ст.19-1 Кодексу викладено в новій редакції, відповідно до якої функції з погашення податкового боргу закріплено за ГУ ДФС у Львівській області.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Станом на день розгляду справи у суді, відповідач жодних заперечень по суті позовних вимог чи доказів сплати податкового боргу до суду не надав.

Отже, на підставі викладеного суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Щодо судових витрат, то відповідно до статті 139 КАС України, такі стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 73, 77, 90, 139, 245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У х в а л и в :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «Кабельверк-Львів» (код ЄДРПОУ 32970253; місцезнаходження: 79014, м.Львів, вул.Ніщинського, буд.35) у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на користь бюджету кошти у сумі 137 369 (сто тридцять сім тисяч триста шістдесят дев'ять) грн. 05 коп.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя                                                             В.М.Сакалош