Рішення

від 12.01.2018 по справі 814/2336/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2018 р. № 814/2336/17

м. Миколаїв

          Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагаря В.С., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський, 55-Е, Миколаїв, 54018

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мидо Ко", вул. Шевченко, 150, с. Пересадівка, Жовтневий район, Миколаївська область, 57220

про: стягнення заборгованості в сумі 170,00 грн.,

Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (далі - позивач) звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовними вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мидо Ко" (далі - відповідач) на його користь заборгованість в сумі 170, 00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач має заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка станом на час розгляду справи є несплаченою.

Відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд здійснив розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -

                                        ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мидо Ко" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Миколаївської міської ради та перебуває, як страхувальник та платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з абзацом 5 частини 7 Розділу VІІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (далі - Закон № 2464), стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до підпункту 7 пункту 5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001 та частини 3 статті 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон № 1058), передбачено право органу ПФУ на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до статті 20 Закону № 1058, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Оскільки, відповідачем не були сплачені в установлений законом термін на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку позивачем винесено рішення від 16.04.2008 року № 948/17П, яким застосовані фінансові санкції в сумі 170, 00 грн.

Позивачем на підставі ст. 106 Закону України №1058 було сформовано вимогу від 05.05.2008 р. № Ю-445 на суму 170, 00 грн., яка надсилалась на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією.

Правом на оскарження вимоги до суду відповідач не скористався, доводів щодо її необґрунтованості не надав, її законність не заперечував ні під час цього судового розгляду, ні раніше.

Таким чином, станом на час звернення позивача з позовом до суду, заборгованість відповідача складає 170, 00 грн.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Керуючись статтями 2, 9, 12, 19, 77, 241-243, 246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018, 41250753) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мидо Ко" (вул. Шевченко, 150, с. Пересадівка, Жовтневий район, Миколаївська область, 57220, 35356314) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мидо Ко", вул. Шевченко, 150, с. Пересадівка, Жовтневий район, Миколаївська область, 57220 (банківські реквізити не відомі, ідентифікаційний код 35356314) на користь Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018 (банківські реквізити не відомі, ідентифікаційний код 41250753) заборгованість в сумі 170, 00 грн.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

          Суддя                                                                                 В. С. Брагар