Ухвала

від 17.01.2018 по справі 824/84/18-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпечені адміністративного позову

17 січня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/84/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом Управління освіти Хотинської держаної адміністрації Чернівецької області (вул. О.Кобилянської, 2-А, м. Хотин, Чернівецька область, 60000) до Управління Західного фонду Держаудитслужби в Чернівецькій області (вул. Котляревського, 1, м. Чернівці, Чернівецька область, 58010) про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Управління освіти Хотинської держаної адміністрації Чернівецької області (позивач) звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом в якому просило визнати протиправними та скасувати:

1) вимогу управління Західного фонду Держаудитслужби в Чернівецькій області (відповідач) №1 від 04.01.2018 року, якою зобов'язано повернути бюджетні кошти у вигляді субвенції і використані не за призначенням у сумі 1295000,00 грн до загального фонду Державного бюджету України шляхом їх перерахування з Хотинського районного бюджету;

2) розпорядження управління Західного фонду Держаудитслужби в Чернівецькій області №1 від 04.01.2018 року, яким зупинені операції Управління освіти Хотинської районної державної адміністрації Чернівецької області з бюджетними коштами за рахунками №3511047091684 та №35429147091684;

3) попередження управління Західного фонду Держаудитслужби в Чернівецькій області №13-24-03-15/112 від 04.01.2018 року про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою усунення Управлінням освіти Хотинської районної державної адміністрації Чернівецької області виявлених порушень у строк до 30 календарних днів.

Разом з позовною заявою, Управлінням освіти Хотинської держаної адміністрації Чернівецької області подано заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії: 1) вимоги управління Західного фонду Держаудитслужби в Чернівецькій області №1 від 04.01.2018 року, якою зобов'язано повернути бюджетні кошти у вигляді субвенції і використані не за призначенням у сумі 1295000,00 грн до загального фонду Державного бюджету України шляхом їх перерахування з Хотинського районного бюджету; 2) розпорядження управління Західного фонду Держаудитслужби в Чернівецькій області №1 від 04.01.2018 року, яким зупинені операції Управління освіти Хотинської районної державної адміністрації Чернівецької області з бюджетними коштами за рахунками №3511047091684 та №35429147091684; 3) попередження управління Західного фонду Держаудитслужби в Чернівецькій області №13-24-03-15/112 від 04.01.2018 року про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою усунення Управлінням освіти Хотинської районної державної адміністрації Чернівецької області виявлених порушень у строк до 30 календарних днів.

В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначив, що сам по собі факт порушення у вигляді нецільового використання бюджетних коштів, які нібито допущено позивачем, є наслідком необґрунтованих та не підтверджених висновків посадових осіб відповідача, які проводили ревізію та складали 22.12.2017 року акт ревізії, у змісті якого допустили власні суб'єктивні припущення про те, що певні технічні недоліки закупленої позивачем за бюджетні кошти автомобільної техніки, які не унеможливлюють використання її за цільовим призначенням, можуть бути кваліфіковані у якості нецільового використання бюджетних коштів. На думку позивача, такі явно безпідставні висновки у повному обсязі суперечать положенням статті 119 Бюджетного кодексу України, яка наводить норматив-правове визначення нецільовому використанню бюджетних коштів та очевидно не відносить факти, що викладені у акті ревізії, до нецільового використання бюджетних коштів.

Позивача також зазначив, що оскаржувана вимога відповідача про повернення вже витрачених на придбання наявних у позивача пасажирських автобусів бюджетних коштів та попередження про порушення бюджетного законодавства з вимогою його усунення, носять обов'язковий для виконання характер. Виконання такої вимоги та попередження може бути здійснено за рахунок коштів інших статей видатків позивача на 2018 рік, що зумовить відсутність можливості забезпечення поточної діяльності позивача та виконання покладених на нього державою освітніх функцій і унеможливить, наприклад, фінансування забезпечення харчування школярів і дошкільнят внаслідок витрачання передбачених на це коштів на повернення витраченої у 2016 році на шкільні автобуси субвенції, що в свою чергу, зумовить припинення харчування дітей у школах та інших навчальних закладах та завдасть шкоди здоров'ю дітей.

Позивача вважає, що після набуття законної сили рішенням, яким ймовірно можуть бути визнані незаконними вище вказані рішення відповідача, позивачу поновляться тільки операції з бюджетними коштами на його рахунках, що не усуває збитків, які будуть завдані існуванням такого обмеження протягом всього часу розгляду справи до набуття рішенням суду законної сили та не забезпечує повернення позивачу коштів, які будуть ним сплачені за рахунок відповідних статей поточних видатків кошторису на 2018 рік в рахунок виконання оскаржуваної вимоги і попередження, які стосуються повернення видатків субвенції 2016 року.

Фактичне виконання вище казаних вимоги та попередження, у випадку ймовірного задоволення позову за наслідками розгляду справи по суті, утруднить реалізацію у подальшому рішення адміністративного суду, оскільки Бюджетний кодекс України не визначає досконалого порядку повернення з держаного бюджету коштів субвенції 2016 року, які надійшли до бюджету внаслідок виконання вимоги і попередження у 2018 році. Зупинення ж на підставі оскаржуваного розпорядження відповідача операцій з бюджетними коштами на рахунках позивача взагалі зупинить діяльність управління освіти Хотинської РДА.

Таким чином, на думку позивача, невжиття заходів по забезпеченню позову може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яки він звернувся до суду, що є самостійною підставою для задоволення цієї заяви.

Зупинення дії оскаржуваних рішень відповідача не призведе до уникнення від подальшого їх виконання у випадку відхилення судом пред'явленого позову, адже позивач також віднесений законодавством до органів державного управління та є юридичною особою публічного права, яка у повному обсязі фінансується за рахунок бюджетів. Ця обставина засвідчує відсутність загрози завдання інтересам бюджет будь-якої шкоди внаслідок зупинення дії оскаржуваних рішень. З іншого боку виконання оскаржуваних і очевидно протиправних рішень, якщо їх дія не буде зупинена до набуття рішенням законної сили, призведе не тільки до блокування діяльності позивача, але й буде причиною невиконання позивачем грошових зобов'язань перед постачальниками товарів послуг для закладів освіти, що фінансуються з бюджету, та слугуватиме причиною для подальшого відшкодування збитків завданих постачальникам та виплату застосованих з їх боку штрафних санкцій за рахунок того ж самого бюджету.

У зв'язку з вищенаведеним, посилаючись на положення ч. 1 ст. 154 КАС України, позивач просив задовольнити заяву про забезпечення адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 154 КАС України у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

У зв'язку з відсутністю виняткових обставини, які унеможливлюють розгляд заяви про забезпечення позову без участі сторін, суд вважає за можливе розглянути її без проведення судового засідання.

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У відповідності до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною першою статті 151 КАС України встановлено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 154 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, процесуальним законом встановлено виключні обставини, які можуть бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Аналіз вищенаведеної норми дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Під час вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд враховує як інтереси позивача, так і відповідача.

При цьому слід зазначити, що інститут забезпечення адміністративного позову з урахуванням ст.ст. 150, 151 КАС України повинен відповідати завданню адміністративного судочинства - забезпечувати захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однак, позивачем в клопотанні про вжиття заходів забезпечення позову не наведено достатніх аргументів та не надано жодних доказів, які б підтверджували існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або які свідчили б про неможливість захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів, а також не зазначено очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень відповідача.

Крім того, на думку суду, надання судом оцінки оскаржуваним рішенням до початку розгляду справи, в порядку встановленому КАС України, є неможливим, оскільки при цьому фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що згідно з ч. 3 ст. 124 Бюджетного кодексу України у разі визнання судом рішення про застосування заходу впливу за порушення бюджетного законодавства повністю чи частково незаконним особі, щодо якої воно було винесено, поновлюються обмежені таким рішенням права.

Судом також встановлено, що розпорядженням управління Західного фонду Держаудитслужби в Чернівецькій області №1 від 04.01.2018 року, зобов`язано зупинити Управління Державної казначейської служби України в Хотинському районі зупинити операції Управління освіти Хотинської районної державної адміністрації Чернівецької області з бюджетними коштами за рахунками №3511047091684 та №35429147091684 до 15 січня 2018 року, тобто після закінчення строку, зазначеного у розпорядженні про зупинення операцій, відповідно до Порядку зупинення операцій з бюджетними коштами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №21 від 19 січня 2011 року, операції з бюджетними коштами відновлюються органами Державної казначейської служби без оформлення розпорядження про відновлення операцій.

Тому, на момент розгляду клопотання про забезпечення позову вказане рішення вичерпало свою дію.

Таким чином, у разі визнання судом оскаржуваних рішень повністю чи частково незаконними, обмежені такими рішеннями права позивача будуть поновлені. При цьому, можливі збитки завдані позивачем ОСОБА_1 бюджету стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, а правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає позов.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову, суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, оскільки позивачем не надано суду обґрунтованих доводів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відсутні обставини для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, передбачені ч. 1 ст. 151 КАС України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення адміністративного позову.

На підставі наведеного та керуючись статтями 150, 151, 242, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви позивача про забезпечення адміністративного позову - відмовити.

2. Копію ухвали направити сторонам.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Суддя В.О. Григораш