Рішення

від 17.01.2018 по справі 907/810/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.01.2018 м. Ужгород Справа № 907/810/17

Суддя господарського суду Йосипчук О. С. ,

розглянувши матеріали

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Декада-2000", м. Львів

до відповідача фізичної особи-підприємця Сакалош Мар'яни Михайлівни, с. Широке Виноградівського району

про стягнення 92288,80 грн.,

Представники сторін не викликались

В обґрунтування своїх вимог позивач у позовній заяві посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті отриманого відповідно до умов укладеного між сторонами у спорі Договору №6103 від 16.08.2017 року товару, внаслідок чого за ним рахується борг у сумі 75348,10 грн. Крім суми боргу позивач на підставі ст. 625 ЦК України нарахував та просить стягнути втрати від інфляції та річні, які відповідно до п. 7.3 Договору становлять 25 відсотків, а також пеню за прострочення платежів і штраф в розмірі 10% за несвоєчасну оплату товару.

Відповідач на вимоги суду (ухвали суду від 21.11.2017р. та 21.12.2017р.) письмовий відзив з доказами в його обґрунтування не надіслав, тому справу вирішено за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

ВСТАНОВИВ

Як вбачається із матеріалів справи, правовідносини між сторонами спору виникли на підставі укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Декада-2000" (далі - Постачальник) та фізичною особою-підприємцем Сакалош Мар'яною Михайлівною Договору на поставку товару №6103 від 16.08.2017р. (далі - Договір).

Відповідно до Договору Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця лікарські препарати та засоби, медичні імунобіологічні препарати, супутні товари та інші форми медичного асортименту, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 6.1 Договору оплата покупцем товару здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу, в строки, які вказані в накладній на передачу товару.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 88398,10грн. (копії товарно-транспортних накладних №192333 від 16.08.17р., №192332 від 16.08.17р., №193324 від 23.08.17р., №192931 від 21.08.217р., №193320 від 23.08.17р., №192939 від 21.08.17р., №192655 від 18.08.17р., №192656 від 18.08.17р., №193323 від 23.08.17р., №193316 від 23.08.17р., №193315 від 23.08.17р. долучені до матеріалів справи).

Однак, всупереч умовам договору, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару у вставлений строк, з огляду на що у нього виник борг, який станом на 22.09.2017 року складав 77348,10 грн. Вказана сума боргу визнана відповідачем у акті звірки розрахунків, однак, в подальшому ним погашена лише частково, в розмірі 2000грн.

Оскільки направлена позивачем 29.09.2017 року претензія про погашення боргу залишена відповідачем без розгляду та задоволення, товариство звернулося до суду з вимогою стягнути суму боргу в примусовому порядку.

Пунктом 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договорів поставки застосовуються загальні правила про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Обов'язок покупця оплатити товар за обумовленою ціною та строк передбачено ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України, правовий аналіз яких вказує на право продавця вимагати від покупця оплати переданого та прийнятого відповідачем товару у примусовому порядку.

Згідно з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Порушення цього припису наділяє кредитора правом захищати свої майнові права у судовому порядку.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

Наявними у справі матеріалами підтверджено факт порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, щодо своєчасної оплати вартості отриманого товару. Зважаючи на таке, позаяк відповідачем не надано доказів погашення заборгованості по оплаті за отриманий від позивача товар, вимога про стягнення суми 75348,10 грн. боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Частиною 2 ст.625 ГК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.3 Договору на підставі 625 ЦК України сторони домовились, що у разі прострочення виконання грошового зобов'язання боржник, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також двадцяти п'яти відсотків річних від простроченої суми.

Як вбачається з розгорнутих розрахунків, наведених у позовній заяві, позивачем нараховано та поставлено вимогу про стягнення з відповідача наступних сум: індекс інфляції від простроченої суми в розмірі 2426,21 грн. та 25 відсотків річних, що становить суму 3465,05грн. Судом перевірено здійснення розрахунку; оскільки такий проведений правильно та підставно, то вимога про стягнення зазначених сум підлягає до задоволення в повному обсязі.

Крім того, відповідно до п. 7.2 Договору позивачем нараховано відповідачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми простроченого платежу, що становить суму 3514,63 грн. а також штраф у розмірі 10 % від вартості поставленого та неоплаченого у строк товару, який складає 7534,81грн.

Відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань у вигляді застосування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) до учасника господарських відносин передбачена вимогами ст. 230 ГК України та ст. 549 ЦК України.

Судом перевірено розрахунок пені та штрафу, тому такі підлягають до стягнення з відповідача в повному обсязі на підставі наведених норм права.

Таким чином, з відповідача на користь позивача належить стягнути 92288,80 грн., в т. ч. 75348,10грн. основного боргу за поставлений товар, 2426,21 грн. втрат від інфляції, 3465,05 грн. річних, 75374,81 грн. штрафу та 3514,63грн. пені за прострочення платежу.

Згідно зі ст.129 ГПК України суд покладає на відповідача відшкодування на користь позивача понесених витрат по сплаті судового збору у розмірі 1600 грн.

Керуючись ст. ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 129, 165, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця Сакалош Мар'яни Михайлівни ( 90314 АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Декада-2000" (79041, м. Львів, вул. П. Панча, 10/54, код 30478073) суму 92288,80 грн. (дев'яносто дві тисячі двісті вісімдесят вісім гривень 80 коп.), в т. ч. 75348,10грн. основного боргу за поставлений товар, 2426,21 грн. втрат від інфляції, 3465,05 грн. річних, 75374,81 грн. штрафу та 3514,63грн. пені за прострочення платежу, а також суму 1600 грн. (Одна тисяча шістсот гривень) на відшкодування судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Йосипчук О.С.