Рішення

від 16.01.2018 по справі 910/21973/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Київ

16.01.2018Справа № 910/21973/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. при секретарі судового засідання Кимлик Ю.В., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інновейшн Мультимедіа

до Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1) Національний банк України

2) Міністерство фінансів України

про розірвання договору поруки № 4М14408И/П від 18.11.2016

У засіданні приймали участь представники сторін:

від позивача не з'явився

від відповідача Курильченко К.О., довіреність № 337 від 29.12.2017

від третьої особи-1 не з'явився

від третьої особи-2 не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Інновейшн Мультимедіа до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк про розірвання з 26.11.2016 договору поруки № 4М14408И/П від 18.11.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 20.10.2016 між ТОВ Інновейшн Мультимедіа та ПАТ Комерційний банк Приватбанк укладений договір поруки № 4М14408И/П, за яким позивач поручився перед відповідачем за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Мондіаль зобов'язань за кредитними договорами № 4М14408И від 24.12.2014 та № 4М14409И від 24.12.2014. Позивач 21.11.2016 виконав зобов'язання ТОВ Мондіаль за кредитними договорами та сплатив відповідачу суму боргу в загальному розмірі 455.994.004,89 грн. За умовами договору поруки відповідач повинен був протягом 5-ти робочих днів з моменту виконання позивачем зобов'язання боржника за кредитним договором передати позивачу (поручителю) належним чином завірені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитними договорами. Проте відповідач свої зобов'язання за договором поруки не виконав. Позивач зазначає, що не отримавши документів в строки, які визначені договорами поруки, позивач зазнав значних фінансових втрат, а саме з моменту отримання кредитних коштів по час звернення з цим позовом до суду сплатило в користь відповідача значну суму коштів, що загалом становить 39.278.342,07 грн., виходячи із того, що банком не передано позивачу необхідних документів для стягнення заборгованості з боржника - ТОВ Мондіаль та вимушено було залучити кредитні кошти та сплачувати проценти за кредитом, а також залучити додаткове забезпечення кредиту. За змістом норм ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Підсумовуючи позивач зазначає, що відповідач порушивши зобов'язання по договору поруки із передачі завірених документів своїми діями створив ситуацію, коли позивач не зміг реалізувати своїх прав, як кредитора в зобов'язанні та забезпечити належний матеріально-фінансовий стан, що потягнуло за собою значні фінансові втрати позивача, які виникли з вини банку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/21973/15 від 11.12.2017 порушено провадження у справі № 910/21973/17; залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національний банк України та Міністерство фінансів України; призначено справу до розгляду на 16.01.2018.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетом є швидке вирішення справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/21973/17 від 20.12.2017, у зв'язку з набранням 15.12.2017 чинності Господарського процесуального кодексу України в новій редакції, справу відповідно до ст. 247 цього Кодексу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні 16.01.2018.

Позивач в судове засідання 16.01.2018 не з'явився.

Позивач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки позивач ухвалу суду від 20.12.2017 отримав 27.12.2017, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103045203950.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника позивача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від позивача або про розгляд справи без участі представника позивача не надходило.

Позивачем 16.01.2017 до відділу діловодства суду подано клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю Мондіаль . Клопотання мотивовано тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір поруки за виконання взятих ТОВ Мондіаль зобов'язань за кредитним договорами № 4М14408И від 24.12.2014 та № 4М14409И від 24.12.2014. Оскільки позивач за договором поруки сплатив відповідачу заборгованість за вказаними кредитними договорами в загальному розмірі 455.994.004,89 грн. рішення у справі про розірвання договору поруки може вплинути на права та обов'язки щодо ТОВ Мондіаль , а тому у останнього є юридичний інтерес у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Отже, третя особа без самостійних вимог, має знаходитися з однією зі сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін.

Суд розглянувши подане позивачем клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Мондіаль , відмовляє в його задоволенні, оскільки прийняття рішення з даного господарського спору, не може вплинути на його права або обов'язки щодо позивача або відповідача.

Відповідач у поданому 16.01.2017 до відділу діловодства суду відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що позивачем не надано жодних доказів, що підтверджують виконання умов договору поруки в повному обсязі. Вважає, що позивачем жодним чином не доведено наявності чотирьох умов визначених в ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України. Зазначає, що позивачем також не доведено порушення відповідачем умов договору поруки щодо ненадання документів та понесення позивачем значних збитків. Відповідно до ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України та ст. 188 Господарського кодексу України договір може бути розірваний за згодою сторін. Позивач до відповідача з пропозицією розірвати договір не звертався.

Треті особи 1 та 2 в судове засідання 16.01.2018 не з'явились, письмові пояснення з приводу заявлених позивачем позовних вимог не подали.

Третя особа-1 належним чином повідомлена про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки третя особа-1 ухвалу суду від 20.12.2017 отримала 26.12.2017, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103045203577.

Третя особа-2 належним чином повідомлена про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки третя особа-1 ухвалу суду від 20.12.2017 отримала 26.12.2017, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103045203585.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

В судовому засіданні 16.01.2018, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Інновейшн Мультимедіа (далі - позивач, поручитель) та Публічним акціонерним товариства Комерційний банк Приватбанк (далі - відповідач, кредитор) укладено договір поруки № 4М14408И/П (далі - договір поруки).

Відповідно до п. 1 договору поруки його предметом є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Мондіаль (код за ЄДРПОУ 34545640) (далі - боржник) своїх зобов'язань за:

- кредитним договором від 24.12.2014 № 4М14408И (далі - кредитний договір 1), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору-1;

- кредитним договором від 24.12.2014 № 4М14409И (далі - кредитний договір 2), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору-2.

Спір виник внаслідок того, що позивач як поручитель виконав обов'язок боржника за кредитними договорами, а саме погасив борг в загальному розмірі 455.994.004,89 грн., проте відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором поруки засвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника позивачу не передав, що на думку позивача є істотним порушенням умов договору та підставою для його розірвання згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ч.ч. 1,2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 8 договору поруки до поручителя, що виконав обов'язки боржника за кредитним договором переходять усі права кредитора за кредитним договором і договору (ам) застави (іпотеки), укладеним в цілях забезпечення зобов'язань боржника перед кредитором за кредитним договором у частині виконаного зобов'язання.

Згідно платіжного доручення № 1562 від 21.11.2016 позивачем перераховано відповідачу кошти в розмірі 335.813.333,33 грн. В рядку призначення платежу зазначено: виконання зобов'язань по кредитному договору № 4М14408И від 24.12.2014 згідно договору поруки № 4М14408И/П від 18.11.2016.

Згідно платіжного доручення № 1563 від 21.11.2016 позивачем перераховано відповідачу кошти в розмірі 120.180.671,56 грн. В рядку призначення платежу зазначено: виконання зобов'язань по кредитному договору № 4М14409И від 24.12.2014 згідно договору поруки № 4М14408И/П від 18.11.2016.

Відповідно до п. 10 договору поруки кредитор зобов'язаний у випадку виконання поручителем обов'язку боржника за кредитним договором передати поручителю впродовж 5 (п'яти) робочих днів Банку з моменту виконання обов'язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитним договором.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 556 Цивільного кодексу України після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника.

До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Слід зазначити, що позивачем не подано жодних доказів в підтвердження того, що він звертався до відповідача з вимогою надати належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитними договорами.

Загальний порядок укладення, зміни і розірвання цивільно-правових договорів врегульовано Главою 53 Цивільного кодексу України. Порядок укладення, зміни і розірвання господарських договорів встановлено Главою 20 Господарського кодексу України

В силу приписів ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Оцінка порушення умов договору як істотне повинна здійснюватись судом відповідно до критерію, що встановлений абзацом другим ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, а саме істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, підставою для розірвання договору може бути належним чином доведений факт невиконання відповідачем передбачених договором зобов'язань, що призводить до завдання іншій стороні значної шкоди.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не було належним чином доведено порушень умов договору поруки відповідачем та завданої цими порушеннями шкоди, внаслідок яких позивача значною мірою було позбавлено того, на що він розраховував при укладенні договору.

Позивачем не доведено, що внаслідок неотримання копій документів згідно договору поруки ним понесено фінансові втрати в сумі 39.278.342,07 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Лайк-Сіті є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 17.01.2018.

СуддяВ.В. Сівакова