Рішення

від 09.01.2018 по справі 917/2071/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.01.18 Справа № 917/2071/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м. Полтава. вул. Старий Поділ, 5, адреса для листування: 39601, м. Кременчук, проспект Свободи, 8

до Кременчуцької міської громадської організації сприяння профілактиці соціально-негативних явищ у суспільстві "Порятунок", 39600, м. Кременчук, вул. Лікаря ОСОБА_1, буд.15/50

про стягнення 55 234,84 грн.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

від позивача: ОСОБА_2, довіреність №10-74/1941 від 15.02.2017

від відповідача: не з'явився

Розглядається позов про стягнення 55 234,84 грн заборгованості по договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №1160 від 01.07.2009, у тому числі: 34 464,46 грн - вартість спожитої теплової енергії, 4 110,28 грн пені, 13 202,68 грн інфляційних, 3 457,42 грн 3% річних.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 14 грудня 2017 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 26.12.2017р.

15.12.2017, після порушення провадження у справі, набрала чинності нова редакція ГПК України (ЗУ № 2147-VIII від 03.10.2017).

Відповідно до п.п. 9 п. 1 Перехідних положень ГПК (в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно ч. ч. 1-5 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:

1) наказного провадження;

2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Враховуючи те, що по справі № 917/2071/17 було порушено позовне провадження, суд вважає за необхідне продовжувати розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань, внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, свого представника в судове засідання не направив, хоча бува належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду .

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: м. Кременчук, вул. Лікаря ОСОБА_1, буд. 15/50, що співпадає з адресою, зазначеною у позовній заяві .

Зважаючи на те, що суд не визнавав явку представника відповідача обов'язковою, неявка представника не перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні за наявними матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив.

01 липня 2009 року між Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" та Кременчуцькою міською громадською організацією сприяння профілактиці соціально-негативних явищ у суспільстві "Порятунок" укладений договір № 1160 про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Відповідно до п. 1.1 договору Теплопостачальна організація зобов'язується надавати Споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, а Споживач своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки та на умовах, передбачених договором і додатками до нього.

Так, пунктом 1.2 договору визначено, що тарифи на послуги з теплопостачання затверджуються в установленому порядку відповідно до ЗУ "Про теплопостачання" та діючого законодавства України. У відповідності до ст. 16. ЗУ «Про теплопостачання» встановлення тарифів на теплову енергію суб'єктам природних монополій у сфері теплопостачання відноситься до повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Додатком № 2 до Договору встановлено фактичні обсяги теплового навантаження та теплопостачання і орієнтовна вартість теплової енергії відпущеної Споживачу за поточний рік відповідно до тарифів діючих на момент укладання договору, а п. з Додатку № 3 до договору встановлено тариф на момент укладення договору, можливість його зміни і повідомлення про це Споживача.

Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються у відповідності до п. 23 «Правил користування тепловою енергією» (далі Правила) затверджених постановою КМУ № 1198 від 03.10.2007, п. 2.2.2 договору та Додатку №А «Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію» до договору.

Згідно з пунктом 1 Додатку № 4 до договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації прогнозовану вартість теплової енергії за вказаними в Додатку № 2 Гкал (гігакалорії), передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми «заборгованості» на початок місяця.

Сплату рахунків Теплопостачальної організації, виписаних на виконання даного договору, Споживач зобов'язаний проводити не пізніше 7 (семи) календарних днів з моменту їх надсилання (надання).

Відповідач, систематично порушував терміни оплати за теплову енергію, встановлені договором, що підтверджується виставленими рахунками та документами про їх надсилання (надання).

Так, за жовтень 2016 року, листопад 2016 року, грудень 2016 року, січень 2017 року, лютий 2017 року, березень 2017 року та квітень 2017 року відповідачем не сплачена вартість за спожиту теплову енергію в сумі 34 464,46 грн. Споживання теплової енергії підтверджується актами про обсяги, які додані до позовної заяви.

Відповідач за теплову енергію не розрахувався, у зв'язку з цим виникла заборгованість в сумі 34 464,46 грн.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з вимогами щодо стягнення з відповідача 34 464,46 грн заборгованості за спожиту теплову енергію, 4 110,28 грн пені, 13 202,68 грн інфляційних, 3 457,42 грн 3% річних.

При вирішенні спору, суд виходив з наступного.

Згідно з ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В статті 193 ГК України зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч. 6, 7 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону; оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Як визначено ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 3 ст. 86 ГПК України суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав зобов'язання по договору. Вказане підтверджується наданими позивачем доказами, зокрема: відомостями про споживання, рахунками, актами про обсяги переданої теплової енергії.

Дана обставина відповідачем не спростована.

Відповідач не здійснив розрахунків за спожиту електричну енергію у строки, встановлені договором.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов'язань відповідачем щодо оплати за спожиту теплову енергію і позовна вимога про стягнення основного боргу в сумі 34 464,46 грн є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути 4 110,28 грн пені, 13 202,68 грн інфляційних, 3 457,42 грн 3% річних.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно з частиною першою ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечить чинному законодавству України.

У відповідності до п. 6 Додатку № 4 до договору, п. 4.2.2 договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1160 від 01.07.2009 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію Споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується. На суму боргу здійснюються додаткові нарахування із застосуванням індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення, що передбачено ст. 625 ЦК України - боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування (утримання) ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення.

За несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію відповідачу нараховано пеню за жовтень 2016 року, листопад 2016 року, грудень 2016 року, січень 2017 року, лютий 2017 року, березень 2017 року та квітень 2017 року на загальну суму 4 110,28 грн;

- 3% річних від простроченої суми за жовтень 2014 року, листопад 2014 року, грудень 2014 року, січень 2015 року, лютий 2015 року, березень 2015 року, квітень 2015 року, жовтень 2015 року, листопад 2015 року, грудень 2015 року, січень 2016 року, лютий 2016 року, березень 2016 року, квітень 2016 року, жовтень 2016 року, листопад 2016 року, грудень 2016 року, січень 2017 року, лютий 2017 року, березень 2017 року та квітень 2017 року на загальну суму 3 457,42 грн;

- інфляційні втрати по зобов'язанням за жовтень 2014 року, листопад 2014 року, грудень 2014, січень 2015 року, лютий 2015 року, березень 2015 року, квітень 2015 року, жовтень 2015 року, листопад 2015 року, грудень 2015 року, січень 2016 року, лютий 2016 року, березень 2016 року, квітень 2016 року, жовтень 2016 року, листопад 2016 року, грудень 2016 року, січень 2017 року, лютий 2017 року, березень 2017 року та квітень 2017 року стягненню підлягає сума інфляційних нарахувань у розмірі 13 202,68 грн.

Враховуючи те, що судом встановлено прострочення відповідачем грошового зобов'язання, вимоги позивача про стягнення річних та інфляційних втрат, суд визнає правомірними та такими, що підлягають задоволенню, оскільки період їх нарахування та розмір є обґрунтованим.

Перевіривши розрахунок позивача в частині вимог про стягнення пені суд дійшов висновку, що він є правильним, заявлений розмір пені відповідає вимогам п. 6 ст. 232 ГК України, Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги» (розрахунок сум здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 9.1.3").

Згідно з ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 2, 3 ст. 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати, згідно з ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Кременчуцької міської громадської організації сприяння профілактиці соціально-негативних явищ у суспільстві "Порятунок", 39600, м. Кременчук, вул. Лікаря ОСОБА_1, буд. 15/50 (код ЄДРПОУ 25692163) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5, ЄДРПОУ 00131819) 34 464,46 грн заборгованості за спожиту теплову енергію, 4 110,28 грн пені 13 202,68 грн інфляційних, 3 457,42 грн 3% проценти річних, 1600,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.01.2017.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України). Згідно з ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Киричук О.А