Постанова

від 16.01.2018 по справі 904/8490/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2018 року м. Дніпро Справа № 904/8490/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

Головуючого судді Кощеєва І.М. ( доповідач ),

суддів: Кузнецова В.О., Науменко І.М.

секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ-КОМПЛЕКТ-ДНІПРО"

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2017 р. у справі

за позовом Державного підприємства

"Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш",

м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"МЕТАЛ-КОМПЛЕКТ-ДНІПРО",

м. Дніпро

про стягнення штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ-КОМПЛЕКТ-ДНІПРО" про стягнення штрафних санкцій за прострочення поставки продукції за договором поставки № 20/05/34 від 10.04.2017 р. у сумі 105 818,35 грн. в т. ч. пеню 44 528,59 грн., штраф 61 289,76 грн. та понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 2099,79 грн.

В обґрунтування позову Позивач посилався на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором поставки № 20/05/34 від 10.04.2017 р.

Відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2017 р. ( суддя Кеся Н. Б. ) у справі № 904/8490/17 позовні вимоги задоволено - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ-КОМПЛЕКТ-ДНІПРО" на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" штрафні санкції за прострочення поставки продукції за договором поставки № 20/05/34 від 10.04.2017 р. у сумі 105 818,35 грн. в т. ч. пеню 44 528,59 грн., штраф 61 289,76 грн. та понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 1 600,00 грн.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для нарахування Відповідачу штрафних санкцій, оскільки судом встановлений факт поставки продукції Відповідачем з порушенням встановлених договором умов.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ-КОМПЛЕКТ-ДНІПРО" звернулося до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2017 р. по справі № 904/8490/17 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ-КОМПЛЕКТ-ДНІПРО" посилається на те, що висновок суду першої інстанції щодо порушення Відповідачем строку поставлення товару є хибним та не відповідає матеріалам справи, оскільки судом неповне було з'ясування обставин, що мають значення для справи, що є підставою у порядку ГПК України для скасування рішення.

Скаржник вказує на те, що в сукупності умов поставки за договором, строк її виконання передбачений до 01.10.2017 р. партіями згідно заявки Покупця, але яка може передбачати зміну строку поставки лише в бік збільшення. В порушення умов договору, Позивачем була навпаки надана Відповідачу заявка щодо поставки ТМЦ зі строком поставки до 30.05.2017 р., тобто зі зміною строку поставки у бік скорочення.

За твердженням Скаржника до 18.07.2017 р. Відповідачем було поставлено товар у строки, які передбачені Договором, та у повному обсязі, що підтверджується видатковими накладними, оскільки згідно п. 5.1. даного Договору, Поставка продукції за цим договором здійснюється до 01.10.2017 р. Отже, Відповідачем вищезазначений товар був поставлений Позивачу в повному обсязі та строк.

У відзиві на апеляційну скаргу, Позивач вважає, що судове рішення ухвалено судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим просить залишити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2017 р. без змін, а скаргу без задоволення. Оскільки можливість визначення конкретних строків постачання партій продукції заявками Покупця в односторонньому порядку передбачена умовами договору поставки № 20/05/34, надання Покупцем таких заявок не порушує вимоги ст. 525 ЦК Укрїни.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача ОСОБА_1 у складі колегії суддів: Євстигнеєва О.С., Кузнецова В.О.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 р. у справі № 904/8490/17 апеляційну скаргу прийнято до розгляду. Розгляд справи призначено на 16.01.2018 р.

Розпорядженням керівника апарату суду від 15.01.2018 р. № 42/18 призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Євстигнеєва О.С.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача ОСОБА_1 у складі колегії суддів: Кузнецова В.О., Науменко І.М.

У судовому засіданні 16.01.2018 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, в силу наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до приписів ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона ( продавець ) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні ( покупцеві ), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 10.04.2017 р. між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" ( Покупець ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ-КОМПЛЕКТ-ДНІПРО" ( Постачальник ) укладено Договір поставки № 20/05/34 від, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити в передбачені даним договором строки Покупцю продукцію визначену в п. 1.1 Договору, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити вказану продукцію.

Згідно п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується поставити в передбачені даним договором строки продукцію в строк 01.10.2017р., а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказану продукцію.

Загальна сума договору складає 1 092 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 182 000,00 грн. ( п. 3.1 Договору ).

Ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін ( п. 3.2 Договору ).

Відповідно до п. 5.1 Договору, поставка продукції за цим договором здійснюється до 01.10.2017 р. партіями відповідно до заявок Покупця, в яких зазначається кількість, номенклатура продукції, що постачається, та строки її поставки.

Згідно з п. 11.3 Договору його умови можуть змінюватися за погодженням сторін шляхом укладення додаткової угоди в порядку , встановленому діючим законодавством, з дотриманням вимог законодавства про публічні закупівлі.

09.06.2017 р. між Сторонами була укладена та підписана Додаткова угода № 2 до договору поставки про зменшення обсягу продукції до 1 049 760,00 грн., що поставляється зі строком поставки до 01.10.2017 р.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору ( ч. 1 ст. 193 ГК України ).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України ).

Як встановлено судом першої інстанціях і вбачається з матеріалів справи, 14.04.2017 р. Покупцем було направлено на адресу Постачальника заявку вих. № 1604/14 на поставку поковок у кількості 86 шт., на загальну суму 1 049 760,00 грн. в строк до 30.05.2017 р. ( арк. с. 14 ).

26.04.2017 р. Постачальник листом вих. № 66 ( арк. с. 15 ) повідомив Покупця, що поставка продукції згідно із заявкою Позивача буде здійснена до 15.07.2017 року. Проте, згоду на ці строки поставки Покупець не давав.

Так, Відповідачем було поставлено продукцію з порушенням встановлених строків, а саме: 21.06.2017 р. - в кількості 5 шт. загальною вартістю 174 192 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-00000019 від 21.06.2017 р., прибутковим ордером № ПН-0000416 від 21.06.2017 р. ( арк. с. 18, 19 ); 05.07.2017 р. - в кількості 13 шт. загальною вартістю 169 728 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-00000023 від 05.07.2017 р., прибутковим ордером № ПН-0000436 від 05.07.2017 р. ( арк. с. 20, 21 ); 18.07.2017 р. - в кількості 68 шт. загальною вартістю 705 840 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-00000026 від 18.07.2017 р., прибутковий ордер № ПН-0000467 від 18.07.2017 р. ( арк. с. 22, 23 ).

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки ( ст. 611 ЦК України ).

Згідно з ч . 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.1 Договору у випадку невиконання або неналежного виконання сторонами зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством України та цим договором.

П. 7.2 Договору передбачено, що за порушення вказаних у договорі строків поставки Постачальник сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості несвоєчасно поставленої продукції за кожен день прострочення, а у випадку, якщо прострочення поставки складає більше 30 днів, Постачальник додатково сплачує Покупцю штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

На підставі умов договору Позивачем нараховано та заявлено до стягнення з Відповідача штрафні санкції за прострочення поставки продукції за договором поставки № 20/05/34 від 10.04.2017 р. у сумі 105 818,35 грн. в т. ч. пеню 44 528,59 грн., штраф 61 289,76 грн.

З метою досудового врегулювання спору Позивач направив на адресу Відповідача претензію про сплату штрафних санкцій вих. № 2504/15 від 13.06.2017 р. ( арк. с. 16 ), яка була повернута на адресу Позивача з поштової установи з посиланням за закінченням терміну зберігання ( арк. с. 17 ).

Сума штрафних санкцій розрахована наступним чином:

Прострочення поставки продукції на суму 174 192 грн. ( поставленої 21.06.2017 р.) за вищезазначеним договором з 16.05.2017 р. по 20.06.2017 р. складає 22 дні.

Таким чином, пеня, що підлягає сплаті Покупцю згідно з п. 7.2 договору, складає: 174 192 грн. х 0,1 % х 22 дні = 3 832,22 грн.

Прострочення поставки продукції на суму 169 728 грн. ( поставленої 05.07.2017 р. ) за вищезазначеним договором з 16.05.2016 р. по 04.07.2016 р. складає 36 днів.

Таким чином, пеня, що підлягає сплаті Покупцю згідно з п. 7.2 договору, складає: 169 728 грн. х 0,1 % х 36 днів = 6 110,21 грн.

Штраф за прострочення постачання продукції на суму 169 728 грн. більш ніж на 30 днів складає: 169 728 грн. х 7 % = 11 880,96 грн.

Прострочення поставки продукції на суму 705 840 грн. ( поставленої 18.07.2017 р.) за вищезазначеним договором з 16.05.2016 р. по 17.07.2017 р. складає 49 днів.

Таким чином, пеня, що підлягає сплаті Покупцю згідно з п. 7.2 договору, складає: 705 840 грн. х 0,1% х 49 днів = 34 586,16 грн.

Штраф за прострочення постачання продукції на суму 705 840 грн. більш ніж на 30 днів складає: 705 840 грн. х 7 % = 49 408,80 грн.

З огляду на те, що сума пені розрахована на суму боргу з правильним визначенням періоду прострочення, місцевий суд дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи встановлений судом факт поставки продукції Відповідачем з порушенням встановлених договором умов.

Також, суд першої інстанції не погодився з тлумаченням Відповідача умов договору, оскільки з контексту усіх умов договору убачається, що сторонами узгоджено поставку товару саме партіями і саме за заявками Покупця, який визначає строки поставки, але не пізніше 01.10.2017 р., як це було встановлено тендерною документацією.

Дослідивши доводи апеляційної скарги Відповідача, колегія суддів вважає їх такими, що не спростовують вказаного вище висновку місцевого господарського суду, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5.1 договору поставка продукції за цим договором здійснюється до 01.10.2017 р. партіями відповідно до заявок Покупця, в яких зазначається кількість, номенклатура продукції, що постачається, та строки її поставки.

Згідно з п. 5.4 договору Постачальник зобов'язаний здійснити поставку продукції, вказаної в п. 1.1 цього договору, в строки та кількості, зазначені в заявці Покупця.

Відповідно до п. 5.6 договору у разі ненадання заявок Покупцем продукція, зазначена в п. 1.1 цього договору, в будь-якому разі повинна бути поставлена Постачальником не пізніше 01.10.2017 р.

Отже, з урахуванням вищевикладених умов договору, граничний строк постачання ( до 01.10.2017 р. ) застосовується виключно у разі ненадання Покупцем Постачальнику заявок із іншим строком постачання в межах граничного строку.

Із вищезазначених пунктів беззаперечно випливає, що 01.10.2017 р. є тільки граничним строком поставки, який зазначений у договорі на виконання вимог п. 6 ч. 2 ст. 22 Закону України Про публічні закупівлі , згідно з яким у тендерній документації повинен бути зазначений строк поставки товарів. Конкретний строк поставки у межах встановленого договором граничного строку визначається заявками покупця, і саме в цей строк Постачальник повинен був здійснити поставку продукції.

На підставі вказаних умов договору, листом-заявкою № 1604/14 від 14.04.2017 р. Покупець звернувся до TOB МК Днепр із проханням поставити продукцію в строк до 30.05.2017 р.

В порушення умов договору, постачання продукції здійснено Постачальником з порушенням строку - 21.06.2017 р., 05.07.2017 р. та 18.07.2017 р.

Посилання Скаржника на п. 5.3 договору як такий, який дозволяє змінювати виключно встановлений договором граничний строк постачання та тільки в бік його подовження, не відповідає змісту вказаного пункту договору та положенням чинного законодавства, в зв'язку з тим, що згідно з п. 5.3 договору за пропозицією Постачальника строк поставки, визначений відповідно до п. 5.1 договору, може бути змінений за згодою Покупця шляхом направлення Постачальнику заявки з новим строком поставки способами (способом), зазначеним в п. 5.2 договору.

Отже, граничний строк постачання продукції, встановлений договором про закупівлю, не може бути змінений в порядку, встановленому п. 5.3 договору, а даний пункт поширюється виключно на випадки зміни строку постачання партій продукції, визначеного заявками Покупця в межах граничного строку постачання.

Твердження Скаржника про те, що строк постачання 01.10.2017 р. визначений додатковою угодою № 2 до вказаного договору, не відповідає дійсності, оскільки додатковою угодою було змінено пункти 1.1 та 3.1 договору в частині зменшення кількості продукції, що закуповується, та відповідно зменшено суму закупівлі.

При цьому п. 3 додаткової угоди № 2 від 09.06.2017 р. передбачено, що всі інші умови договору № 20/05/34 від 10.04.2017 р. залишаються без змін.

Таким чином, інші дані, що містяться в п. 1.1 договору ( в тому числі, граничний строк постачання ), та інші умови договору ( зокрема, п. п. 5.1, 5.4, які встановлюють порядок визначення конкретних строків постачання партій продукції в межах граничного строку ) додатковою угодою № 2 не змінювались.

Враховуючи приписи чинного законодавства та встановлені обставини справи, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, а доводи викладені в апеляційній скарзі колегія суддів вважає непереконливими та такими, що не відповідають приписам законодавства та спростовуються встановленим судом першої інстанції обставинами справи.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ-КОМПЛЕКТ-ДНІПРО" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2017 р. у справі № 904/8190/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню у зв'язку із малозначною справою, крім випадків передбачених ч. 2 п. 3 ст. 287 ГПК України.

Постанова складена у повному обсязі 17.01.2018 року

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя І.М. Науменко