Рішення

від 12.01.2018 по справі 342/1294/17

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 342/1294/17

Провадження № 2/342/152/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2018 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Федів Л.М.,

секретаря судового засідання Козаченко Л.Д.,

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, в якому просить визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, спорудами, що знаходиться по вул. В. Стефаника, 2 в с. Лука Городенківського району Івано-Франківської області, в порядку спадкування за заповітом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно Довідки ОСОБА_3 сільської ради Городенківського району Івано- Франківської області № 458 від 23.11.2017, головою колгоспного двору за адресою: вул. В. Стефаника, буд. 2, с. Лука Городенківський район Івано-Франківська область, був - ОСОБА_4 - дідусь позивача. ОСОБА_4 помер 22.02.2017. Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно, а саме: житловий будинок, що знаходиться за адресою: вул. В. Стефаника, буд. 2, с. Лука Городенківський район Івано-Франківська область. Інших правовстановлюючих документів на право власності на житловий будинок у позивача немає. Згідно довідки ОСОБА_3 сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області від 23.11.2017 № 458, за вказаним домогосподарством закріплено земельну ділянку площею 0,25 га. Згідно заповіту, ОСОБА_4 усе своє майно заповідає своєму внукові ОСОБА_2. Після смерті ОСОБА_4, позивач звернувся до приватного нотаріуса, із заявою про прийняття спадщини. Проте, згідно із постанови приватного нотаріуса від 28.11.2017, позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій на підставі відсутності у спадкоємця оригіналу правовстановлюючого документа. Технічним паспортом на житловий будинок стверджено, що житловий будинок, який належав ОСОБА_4 знаходиться за адресою: вул. В. Стефаника, буд. 2, с. Лука Городенківський район Івано-Франківська область. Звітом про оцінку житлового будинку, що знаходиться за адресою: вул. В. Стефаника, буд. 2, с. Лука Городенківського району Івано-Франківської області, визначено, що ринкова вартість будинку становить 39651,00 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився.

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовільнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області в судове засідання не з'явився. Згідно поданого до суду листа, виконавчий комітет ОСОБА_3 сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області заперечень щодо позову ОСОБА_2 не має.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Згідно з технічною документацією житлове господарство по вул. Стефаника, 2 в с.Лука Городенківського району Івано-Франківської області складається з житлового будинку, позначеного на схемі в технічному паспорті літерою А , побудованого 1955 р., загальною площею 44,4 кв.м., житловою площею 33,9 кв.м., літньої кухні, комори, стодоли, стайні, 2 сараїв, огорожі.

Із звіту про оцінку майна № 079/17, складеного приватним оцінювачем ОСОБА_5 слідує, що ринкова вартість домоволодіння, що знаходиться за адресою: в селі Лука по вулиці Стефаника, буд. № 2 Городенківського району Івано-Франківської області становить 39651 грн.

Випискою з інвентаризаційних матеріалів вих № 8258 від 06.10.2017 р., виданою ОКП Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації , стверджено, що згідно архівних даних станом на 31.12.2012 р. право власності на житловий будинок та господарські будівлі по вул. Стефаника, 2 в с. Лука Городенківського р-ну не зареєстровано.

В силу вимог абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 2. ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Частиною 3 ст. 3 зазначеного Закону передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Згідно технічної документації на житловий будинок, будинок збудовано у 1955 році.

Отже, документом, який засвідчує відповідність закінченого будівництвом на той час був технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Пунктом 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна (затвердженої Наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року N 127 ) передбачено, що не належать до самочинного будівництва індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05 серпня 1992 року.

Як слідує з листа Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України N 12/5-126 від 23.03.1999 року, по об'єктах, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним з документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається бюро технічної інвентаризації (до врегулювання цього питання законодавчими на нормативними актами).

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.91 р. № 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок", право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

Згідно довідки № 458 від 23.11.2017 року, виданої виконкомом ОСОБА_3 сільської ради Городенківського району встановлено, що за господарством в с. Лука вул. В.Стефаника, 2 Городенківського району Івано-Франківської області закріплена земельна ділянка площею - 0,8300 га: а саме для обслуговування житлового будинку - 0,2500 га, для ведення особистого селянського господарства - 0,5800 га.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами УРСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської ради, які видавались на підставі записів у по господарських книгах. Тобто записи у по господарських книгах визнавались в якості актів органів влади, що підтверджують право приватної власності.

З довідки № 458 від 23.11.2017 року, виданої виконкомом ОСОБА_3 сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області слідує, що головою колгоспного двору за адресою с. Лука вул. В.Стефаника, 2 був ОСОБА_4, який помер а/з № від 5 від 23.02.2017 р., с-во І-НМ № 246433.

Згідно довідки № 455 від 22.11.2017 року, виданої виконкомом ОСОБА_3 сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області встановлено, що дійсно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав і був зареєстрований на день смерті а/з № 5 свідоцтво І-НМ № 246433 від 23.02.2017 р. за адресою с. Лука вул. В.Стефаника, 2. На час смерті ОСОБА_4 в даному господарстві за адресою село Лука вул. В.Стефаника, 2 зареєстрованих осіб не було.

Ч.3 ст.5 Цивільного кодексу України (2004 р.) визначено: якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

У відповідності до ч. 6 п. а Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).

Як слідує з довідки № 459 від 23.11.2017 року, виданої виконкомом ОСОБА_3 сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, станом на 15.04.1991 р. в житловому будинку за адресою с. Лука вул. Крупської, 2 (нинішня Стефаника, 2) був зареєстрований і проживав ОСОБА_4.

Судом встановлено, що власником житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в с. Лука вул. В.Стефаника, 2 Городенківського району Івано-Франківської області являється ОСОБА_4.

За заповітом від 03.03.2015 року, посвідченим секретарем виконкому ОСОБА_3 сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, ОСОБА_4, на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження, яким належне йому майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, житловий будинок, господарські споруди і взагалі все те, на що він за законом матиме право в т. ч. земельна ділянка, земельний пай, які розміщені в с. Лука, а також заощадження, заповів внукові ОСОБА_2 за такою умовою, що він утримуватиме його до смерті.

ОСОБА_4 помер 22.02.2017 року, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серія І-НМ № 246433.

Внаслідок його смерті відкрилась спадщина.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця). Згідно з ст. 1223 ЦК України - право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, вказано в ч. 1 ст. 1222 ЦК України.

Копією свідоцтва про народження позивача серія ІІІ-НМ № 398739 від 27.06.1992 року, копією свідоцтва про народження батька позивача - ОСОБА_6 серія ІІ-АВ № 238408 від 28.11.1968 року, стверджено, що ОСОБА_2 є внуком ОСОБА_4.

Судом встановлено, що спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_2 (позивач).

Згідно ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Дружина спадкодавця ОСОБА_4 - ОСОБА_7 померла 03.04.1993 року, що стверджено копією свідоцтва про смерть серія І-НМ № 434714 від 04.04.1993 року.

За ст.ст. 1268-1269 Цивільного кодексу України прийняття спадщини - це: постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подання спадкоємцем, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Ч. 1 ст. 1270 згаданого кодексу визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Копією спадкової справи № 48/2017 щодо майна померлого 22.02.2017 року ОСОБА_4 та витягу про реєстрацію спадкової справи в спадковому реєстрі № 48039404 від 12.06.2017 року стверджено, що ОСОБА_2 (позивач) прийняв спадщину після смерті дідуся ОСОБА_4, оскільки у передбачений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Згідно з вимогами ч.1 ст. 1297 згаданого кодексу - спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстрованого в реєстрі за № 1849 спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_4, який помер 22.02.2017 року є його внук - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2; спадщина, на яку видано це свідоцтво складається з земельної ділянки площею 0,2425 гектара, що розташована на території ОСОБА_3 сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області, цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки - 2621682000:06:001:0184.

З постанови приватного нотаріуса Городенківського районного нотаріального округу ОСОБА_8 про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 28.11.2017 року слідує, що позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті діда ОСОБА_4, на житловий будинок, що знаходиться за адресою вул. Стефаника, буд. 2 с.Лука Городенківського району Івано-Франківської області, оскільки спадкоємцем не надано оригіналів правовстановлюючих документів.

Позивач фактично успадкував житловий будинок з господарськими будівлями, спорудами, що знаходиться по вул. В. Стефаника, 2 в с. Лука Городенківського району Івано-Франківської області, однак оформити документи не має можливості через відсутність правовстановлюючих документів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі.

Способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку (лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.03.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування").

Статтею 317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Згідно ст. 328 цього ж кодексу право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В силу вимог ст. 392 ЦК України - власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи та інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову.

Таким чином суд, належно оцінивши зібрані у справі докази, вважає, що факти, викладені позивачем в позовній заяві в обґрунтування своїх позовних вимог є достовірними, і сумніву не викликають, також не встановлено неправомірності набуття позивачем права власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться по вул. В. Стефаника, 2 в с.Лука Городенківського району Івано-Франківської області, визнання права власності не порушує прав чи інтересів будь-яких інших осіб, у зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають повному задоволенню при визнанні їх відповідачем.

На підставі ст.ст. 317, 328, 392, 1216 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 258, 259, 264, 265, 268, 273, 352, 354, п.15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, спорудами, що знаходиться по вул. В. Стефаника, 2 в с. Лука Городенківського району Івано-Франківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце проживання - с. Лука вул. В.Стефаника, 2 Городенківського району Івано-Франківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

ОСОБА_3 сільська рада Городенківського району Івано-Франківської області, місцезнаходження - с. Лука вул. Галицька, 70/2 Городенківського району Івано-Франківської області, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04355680.

Повне судове рішення складено 17.01.2018 року.

Суддя: Федів Л.М.