Рішення

від 11.01.2018 по справі 472/844/17

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/844/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" січня 2018 р. смт. Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Чаричанського П.О.,

за участю секретаря Ставніченко А.П.,

позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Веселинове Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_3 сільської ради Веселинівського району Миколаївської області про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

08 вересня 2017 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 сільської ради Веселинівського району Миколаївської області про визнання права власності в порядку спадкування.

На обґрунтування своїх вимог позивачі вказали, що 30 листопада 2011 року помер батько позивачів ОСОБА_4, про що в Книзі реєстрації смертей складено відповідний актовий запис №23 ОСОБА_3 сільською радою Веселинівського району Миколаївської області.

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить право на житловий будинок з по господарчими будівлями та спорудами, розташований за адресою: с. Федорівка, вул. Паркова №25, Веселинівського району Миколаївської області та земельна ділянка площею 1,71 га розташована на території ОСОБА_3 сільської ради для ведення особистого селянського господарства.

За життя спадкодавець заповіт не склав, а тому право на спадкування за законом у першу чергу набули позивачі - ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Позивачі у встановлений строк звернулися до Веселинівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, на підставі заяви та наданих документів нотаріусом 24.11.2016 року було заведено Спадкову справу №105/2016.

24.11.2016 року позивачі звернулися до державного нотаріуса Веселинівської державної нотаріальної контори Миколаївської області із заявою про видачу свідоцтв про право власності на спадщину, проте нотаріусом було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтв про право на спадщину з підстав того, що відповідно до п. Гл. 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджено Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №296/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Причиною відмови зазначено, що у спадкоємців відсутні необхідні для видачі свідоцтв про право на спадщину правовстановлюючі документи.

Бажаючи оформити своє право власності на спадкове майно, позивачі звернулися з відповідним позовом до суду.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, та просили їх задовольнити.

В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_5 просила задовольнити позовні вимоги позивачів, та визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на житловий будинок та земельну ділянку.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Веселинівського району Миколаївської області ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, до суду від відповідача надійшло клопотання про визнання позову, щодо задоволення позову не заперечують.

Заслухавши пояснення позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, представника позивачів ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та з урахуванням наданих доказів, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 30 листопада 2011 року в с. Федорівка Веселинівського району Миколаївської області помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ФП № 149173, видане 02 грудня 2011 р. ОСОБА_3 сільською радою Веселинівського району Миколаївської області (а.с. - 10).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, до складу якої входить право власності на належний йому житловий будинок з погосподарчими будівлями та спорудами, розташований за адресою: с. Федорівка, вул. Паркова,25, Веселинівського району Миколаївської області та земельна ділянка площею 1,71 га розташовану на території ОСОБА_3 сільської ради Веселинівського району Миколаївської області для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, серії І-ФП №314476, де в графі батьки зазначені: батько ОСОБА_8 та матір ОСОБА_9 /рос. мовою/. /а.с. 9/.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, серії ІІІ -ФП №356455, де в графі батьки зазначені: батько ОСОБА_8 та матір ОСОБА_9 /рос. мовою/. /а.с. 9/.

Виходячи з наведеного підтверджується родинний зв'язок між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх батьками ОСОБА_4 та ОСОБА_11 (діти - батьки).

Відповідно до спадкової справи №105/2016 заведеної після смерті ОСОБА_4, померлого 30 листопада 2011, що була витребувана судом у Веселинівській державній нотаріальній конторі Миколаївської області ОСОБА_12, 24.11.2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 24.11.2016 року подали заяви про прийняття спадщини.

Згідно Довідки ОСОБА_3 сільської ради Веселинівського району Миколаївської області №201/04-09 від 14.11.2016 року, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, постійно проживав та був зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, з 1972 по день смерті 30.11.2011 року. За цією адресою разом з померлим на момент його смерті проживали та були зареєстровані, син - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5 (проживає та зареєстрований з 1993 року по сьогоднішній день), та син - ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_6 (проживає та зареєстрований з 1993 року по сьогоднішній день).

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленому статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Постановою від 24.11.2016 року державний нотаріус Веселинівської державної нотаріальної контори Миколаївської області ОСОБА_12 відмовила у вчиненні нотаріальної дії у видачі свідоцтв про право на спадщину у зв'язку з тим, що у спадкоємців відсутні правовстановлюючі документи для видачі свідоцтв про право на спадщину (а.с. 14).

Таким чином, в позасудовому порядку позивачі позбавлені можливості оформити своє право власності на успадковане майно.

Судом було витребувано з Веселинівської філії ММБТІ інвентаризаційну справу на домоволодіння за адресою вул. Паркова, 25 с. Федорівка Веселинівського району Миколаївської області, та встановлено, що первинна інвентаризація житлового будинку проведена за замовою ОСОБА_4 в 1989 р. та виданий технічний паспорт на житловий будинок. Власником станом на 28.12.2012 рік є ОСОБА_4 - 1/1 на праві особистої власності на підставі свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння від 29.02.1990 р, зареєстровано в Веселинівській філії ММБТІ від 29.02.1990 р. реєстровий №63. Поточна інвентаризація проведена за замовою №301 від 28.10.2016 р. ОСОБА_1 для оформлення спадщини.

Як вбачається з технічного паспорту на житловий будинок с. Федорівка, вул. Паркова, 25, який був складений начальником Веселинівської філії Миколаївського МБТІ у 2016 році, в графі"власник" зазначено ОСОБА_4.

Згідно виписки з рішення районної ради народних депутатів виконавчого комітету про оформлення права власності на будинок в 1990 році ОСОБА_4 надано право на оформлення права власності на будинок в с. Федорівка.

Після чого ОСОБА_4 виконавчим комітетом ОСОБА_3 сільської ради народних депутатів 29.02.1990 року видав свідоцтво про право особистої власності на будинок в с. Федорівка.

Відповідно до розпорядження Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам (14 чоловік) у власність для ведення особистого селянського господарства із земель запасу в межах території ОСОБА_3 сільської ради Веселинівської районної державної адміністрації Миколаївської області №393-р від 30 червня 2004 року та списку громадян, яким безплатно передаються земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах території ОСОБА_3 сільської ради до якого був включений ОСОБА_4.

Тому, на підставі розпорядження Веселинівської райдержадміністрації №393-р від 30 червня 2004 року ОСОБА_4 28 жовтня 2004 року був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії МК №086314 площею 1,71 га, який судом було витребувана належним чином завірена копія з Відділу у Веселинівському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області.

Відповідно до Інформаційних довідок №101158423 та №101157574 від 23.10.2017 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна: відомості про власника житлового будинку, який знаходиться за адресою: вул. Паркова, 25 с. Федорівка Веселинівського району Миколаївської області та відомості про власника земельної ділянки кадастровий номер: 4821785000:01:000:0029 - відсутні.

Згідно з п.3.1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 01.03.2013 року, узагальнення якого викладенні в листі №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування (далі Пленум №6), при вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі , документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Згідно інвентаризаційної справи №63 на житловий будинок по вул. Паркова №25 в с. Федорівка Веселинівського району Миколаївської області, а також довідки Веселинівської філії ММБТІ №301 від 28.10.2016 року, первина інвентаризація була проведена в 1989 році. Даний будинок входить до складу житлового фонду з 1989 року.

Як зазначено в п.3.3. Пленуму №6, всі господарсько-побутові будівлі та споруди у домоволодіннях, які належать громадянам і були побудовані до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 22 січня 1979 року "Про боротьбу з самовільним будівництвом господарсько-побутових будівель", і під час технічної інвентаризації не були відображені в матеріалах інвентаризації як самовільні, не відносяться до категорії самовільних (самочинних).

Крім того, відповідно до п.3.2 розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 року за №582/5773 (із змінами та доповненнями), не належать до самочинного будівництва: індивідуальні (садибні) житлові будинки , садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 5 серпня 1992 року.

Виходячи з вищенаведеного, померлому ОСОБА_4 належало на праві особистої власності житловий будинок за адресою: с. Федорівка по вул. Паркова, 25 Веселинівський район Миколаївської області, та земельна ділянка площею 1,71 га, кадастровий номер: 4821785000:01:000:0029.

Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.16 ЦК України одним із способів захисту порушеного права чи інтересу може бути визнання права.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.ст. 1217, 1223 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ст. 1220 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Крім того, ст.ст.1218, 1268 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, і що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом зокрема, мають діти спадкодавця.

Згідно ст. 1267 ЦК України, частка у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Оскільки позивачі прийняли спадщину в установленому законному порядку, то спадщина належить їм з часу її відкриття.

Отже, вищезазначені обставини перешкоджають позивачам оформити право на спадщину в позасудовому порядку, а визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд прийшов до переконання про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_3 сільської ради Веселинівського району Миколаївської області про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, право власності на ? частину житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами за адресою с. Федоровка, вул. Паркова №25 Веселинівського району Миколаївської області житловою площею 16,8 кв.м., загальною площею 49,3 кв.м. - літ. А , сарай - літ. Б , гараж - літ. В , вбиральна - літ. Д , літня кухня - літ. Е , погріб - літ. Епд , тамбур - літ. К , споруди №1-5, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер 30 листопада 2011 року в с. Федоровка Веселинівського району Миколаївської області.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, у порядку спадкування за законом право власності на ? частку земельної ділянки площею 1,71 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території ОСОБА_3 сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, кадастровий номер 4821785000:01:000:0029, успадковану ним після смерті ОСОБА_4, який помер 30 листопада 2011 року в с. Федоровка Веселинівського району Миколаївської області, право власності якого було посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку Серія МК №086314, виданого Веселинівською райдержадміністрацією Миколаївської області 28 жовтня 2004 року, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010401001745.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, право власності на ? частину житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами за адресою с. Федоровка, вул. Паркова №25 Веселинівського району Миколаївської області житловою площею 16,8 кв.м., загальною площею 49,3 кв.м. - літ. А , сарай - літ. Б , гараж - літ. В , вбиральна - літ. Д , літня кухня - літ. Е , погріб - літ. Епд , тамбур - літ. К , споруди №1-5, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер 30 листопада 2011 року в с. Федоровка Веселинівського району Миколаївської області.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, у порядку спадкування за законом право власності на ? частку земельної ділянки площею 1,71 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території ОСОБА_3 сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, кадастровий номер 4821785000:01:000:0029, успадковану ним після смерті ОСОБА_4, який помер 30 листопада 2011 року в с. Федоровка Веселинівського району Миколаївської області, право власності якого було посвідчено Державним актом на право власності на земельну ділянку Серія МК №086314, виданого Веселинівською райдержадміністрацією Миколаївської області 28 жовтня 2004 року, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010401001745.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області ОСОБА_14

Дата складання повного судового рішення 18.01.2018 року.