Рішення

від 17.01.2018 по справі 510/1750/17

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1750/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2018 року Ренійський районний суд Одеської області

У складі: головуючого судді - Сорокіна К.В.,

при секретарі - Івановій Н.С.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Рені справу за позовом ОСОБА_1 до Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із позовом до Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 1,71 га, після смерті матері ОСОБА_2 Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він є спадкоємцем першої черги за законом, у встановлений законодавством строк не звернувся із заявою про прийняття спадщини, однак прийняв її в порядку ст. 1268 ч. 3 ЦК України, інших спадкоємців не має. Пізніше, 13.10.2017 р., позивач звернувся до державної нотаріальної контори за оформленням спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

За клопотанням позивача з відділу у Ренійському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області була витребувана інформаційна довідка про нормативно - грошову оцінку земельної ділянки площею 1,71 га ріллі (кадастровий номер НОМЕР_1), яка розташована на території Долинської сільської ради Ренійського району.

Позивач у підготовче судове засідання не з'явився, направив до суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача, у підготовче судове засідання не з'явився, направив до суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: свідоцтво про смерть ОСОБА_2, померла - ІНФОРМАЦІЯ_1; свідоцтво про смерть ОСОБА_3, помер - ІНФОРМАЦІЯ_2; копія довідки Долинської сільської ради Ренійського району Одеської від 01.06.2017 р. № 698, згідно якої на момент смерті ОСОБА_2 разом з нею мешкав син ОСОБА_1; копія свідоцтва про народження ОСОБА_1, батько - ОСОБА_3, мати - ОСОБА_2; копія державного акту на право на земельну ділянку площею 1,71 га (кадастровий номер НОМЕР_1), цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, власник - ОСОБА_2; довідка про нормативну грошову оцінку земельну ділянку площею 1,71 га, розташовану на території Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області, вартість складає 44791,45 грн.; копія постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії, підстава - відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на нерухоме майно.

Дослідивши надані докази, судом було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 1,71 га, яка розташована на території Долинської сільської ради Ренійського району, Одеської області, (мас. НОМЕР_3, діл. НОМЕР_4) цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2.

Під час життя ОСОБА_2 заповідального розпорядження не залишила, у зв'язку з чим спадкоємство здійснюється за законом. Спадкоємцем першої черги є син - ОСОБА_1, який є позивачем по справі.

У встановлений законодавством строк позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак, на момент відкриття спадщини, постійно проживав разом із спадкодавцем, що підтверджується довідкою Долинської сільської ради Ренійського району Одеської області.

13.10.2017 р. ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса за оформленням спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину, йому було відмовлено, у зв'язку із відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на нерухоме майно, що підтверджується постановою про відмову у вчинені нотаріальної дії. Ця обставина змусила позивача звернутися до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно.

Таким чином, позивач прийняв спадщину, що залишилася після смерті матері, шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інших спадкоємців, не має.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв'язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем за законом першої черги (ст. 1261 ЦК України). Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину фактично, шляхом постійного проживанням із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, відмову від спадщини не заявляв. Інших спадкоємців не має.

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявляв про відмову від неї, однак оформити її не може у зв'язку з обставинами, які не залежать від нього.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб'єктом набуття права власності на земельну ділянку з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.

Керуючись ст. ст. 328, 1217, 1218, 1222, 1225, 1233, 1268, 1270 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 1,71 га, яка розташована на території Долинської сільської ради Ренійського району, Одеської області, (мас. НОМЕР_3, діл. НОМЕР_4) цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Одеської області протягом тридцяті днів з дня його проголошення.

Суддя К.В. Сорокін