Постанова

від 17.01.2018 по справі 159/3884/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/3884/17 Головуючий у 1 інстанції: Бойчук П.Ю. Провадження № 22-ц/773/121/18 Категорія: 27 Доповідач: Русинчук М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Русинчука М.М.,

суддів - Федонюк С.Ю., Матвійчук Л.В.,

з участю: секретаря - Губарик К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до малого приватного підприємства К.О.Т. про стягнення заборгованості за договором позики,

за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі Відріг Фінанц унд Бетайлігунгс-Акціенгезельшафт на ухвалу Ковельського міськрайонного суду від 12 жовтня 2017 року,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 27.09.2017 року між ними та малим приватним підприємством (далі - МПП) К.О.Т. , в особі директора, було укладено договір позики, який посвідчено приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за № 2290.

Вказують на те, що згідно умов укладеного договору позики вони передали, а позичальник прийняв в позику кошти в сумі 1 656 810,92 грн. Кошти відповідачу було передано перед підписанням вказаного договору, що стверджується змістом самого договору. Так, договором позики грошових коштів від 27.09.2017 року передбачено, що позичальник МПП підприємство К.О.Т. прийняв на себе обов'язки повернути кошти отримані в позику не пізніше 13.00 години 07.10.2017 року.

Свої зобов'язання позикодавці щодо передання коштів виконали повністю, а позичальник прийнятий на себе обов'язок щодо вчасного повернення коштів не виконав, адже у погоджений строк коштів не повернув, що підтверджується відсутністю напису про це на примірнику договору та наявністю у позивачів оригіналу договору позики. На вимогу повернути в добровільному порядку суми позики відповідач не реагує, у зв'язку з чим позивачі просили суд стягнути з МПП К.О.Т. на їх користь в рівних частинах суму коштів переданих в позику в розмірі 1 656 810,92 грн.

Позивачі у поданій до суду заяві про забезпечення позову просили в порядку забезпечення позову накласти арешт на майно, що належить на праві приватної власності МПП К.О.Т. , ЄДРПОУ 30707500, юридична адреса: вулиця ОСОБА_4 (колишня Кутузова) 11, м. Ковель, 45000, а саме на: земельну ділянку кадастровий номер 0710400000:41:010:0091 площею 1,7725 га (свідоцтво про право власності, серія та номер 48372079, дата державної реєстрації 25.11.2015 року), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 786132107104, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. Анатолія Грищенка, 11 (колишня Кутузова); земельну ділянку кадастровий номер 0710400000:41:010:0092 площею 5,4548 га (свідоцтво про право власності, серія та номер 48369690, дата державної реєстрації 25.11.2015 року), реєстраційний номер нерухомого майна 786101107104, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходилась за адресою: Волинська область, м. Ковель, вул. ОСОБА_4, 11 (колишня Кутузова); будівлю складу ДМКК-1, площею 487,9 кв. м., яка розташована по вул. Анатолія Грищенка, 11 (колишня Кутузова) в м. Ковелі Волинської області (реєстраційний номер майна 12366173); побутовий корпус Т-3, площею 1024,8 кв. м., який розташований по вул. Анатолія Грищенка, 11 (колишня Кутузова) в м. Ковелі (реєстраційний номер майна 5397474); будівлю складу готової продукції Б-1, площею 1155,4 кв. м., яка розташована по вул. Анатолія Грищенка, 11 (колишня Кутузова) в м. Ковелі Волинської області (реєстраційний номер майна 1359950); цех м'яких меблів, площею 2882 кв. м., який розташований по вул. Анатолія Грищенка, 11 (колишня Кутузова) в м. Ковелі Волинської області (реєстраційний номер майна 1224538), оскільки існує велика ймовірність того, що відповідач може відчужити належне на праві приватної власності майно з метою уникнення виконання рішення суду у вказаній справі.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду від 12.10.2017 року заяву позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено.

Постановлено накласти арешт на зазначене у вказаній заяві майно.

В апеляційній скарзі особа, яка не брала участі у справі Відріг Фінанц унд Бетайлігунгс-Акціенгезельшафт просила скасувати оскаржувану ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити, з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також через порушення норм процесуального права.

В судове засідання особи, які беруть участь у справі (їх представники) не з'явилися. Беручи до уваги вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності сторін та їх представників.

Враховуючи неявку всіх осіб, які беруть участь у справі їх представників та вимоги ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін, виходячи з таких мотивів.

Задовольняючи заяву позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в даній справі.

Такий висновок суду відповідає нормам процесуального права та обставинам справи.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 151 ЦПК України в редакції від 18.03.2004 року суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України в редакції від 18.03.2004 року визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Частиною 3 ст. 151 цього Кодексу в редакції від 18.03.2004 року передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами по справі існує спір щодо стягнення коштів за договором позики від 27.09.2017 року в розмірі 1 656 810,92 грн.

Згідно роз'яснень, даних у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Враховуючи предмет даного позову - грошові кошти в розмірі 1 656 810,92 грн., яку позивачі просили стягнути з відповідача за укладеним з ним договором позики від 27.09.2017 року, колегія суддів приходить до висновку, що застосований судом вид забезпечення позову співмірний із заявленими позовними вимогами. Апелянт не надав доказів того, що вартість арештованого майна є значно вищою розміру заявлених позовних вимог.

Позивачі в заяві про забезпечення позову зазначили причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов та надали відповідні докази.

На підставі наведеного, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що постановлена місцевим судом ухвала про задоволення заяви позивачів про забезпечення позову відповідає вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі Відріг Фінанц унд Бетайлігунгс-Акціенгезельшафт про те, що оскаржуваною ухвалою було вирішено питання про її права та обов'язки, оскільки з відповідача на користь вказаної особи було стягнуто значну суму заборгованості і в рамках виконавчого провадження згадане нерухоме майно, на яке оскаржуваною ухвалою було накладено арешт, раніше було арештовано і описане, колегією суддів до уваги не приймається.

З огляду на те, що діючим законодавством не передбачено жодних обмежень у праві інших стягувачів задовольнити свої вимоги за рахунок майна боржника, накладення арешту на таке майно жодних прав особи, яка не брала участі у справі не порушує.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для її зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 372, 374, 375, 381-382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі Відріг Фінанц унд Бетайлігунгс-Акціенгезельшафт залишити без задоволення.

Ухвалу Ковельського міськрайонного суду від 12 жовтня 2017 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: