Рішення

від 11.12.2017 по справі 442/5623/17

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/5623/17

Провадження №2/442/2070/2017

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2017 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді: Кучаковського Ю.С.,

за участю секретаря судового засідання: Кравців Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу „Житлово-будівельний кооператив „Соснова 1" про захист прав споживача, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить розірвати договір № 13 кв про сплату пайових внесків у Житлово-будівельний кооператив „Соснова 1", укладений 08.12.2016 між ОСОБА_1 та Обслуговуючим кооперативом „Житлово-будівельний кооператив „Соснова 1", стягнути з Обслуговуючого кооперативу „Житлово-будівельний кооператив „Соснова 1" на свою користь 642 501 (шістсот сорок дві тисячі п'ятсот одну) грн 72 к. завданих збитків.

В обґрунтування позову посилається на те, що 08.02.2016 між ним та відповідачем було укладено договір № 13 кв про сплату внесків у житлово-будівельний кооператив „Соснова 1".Згідно згаданого договору та додатку № 1 до договору № 13 кв про сплату пайових внесків у Житлово-будівельний коопера тив „Соснова 1" від 08.02.2016 позивач зобов'язується внести до Кооперативу внески в розмірі 713 890 грн 80 к., а Кооператив зобов'язується організувати буді вництво багатоквартирного житлового будинку з підземним паркінгом на АДРЕСА_2 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1), та забезпечити його прийняття до експлуатації у 4-му кварталі 2016 року, в якому двохкімнатна квартира загальною площею 59,64 (п. 2.2. вказаного договору та додаток № 2 до договору № 13 кв про сплату внесків у житлово-будівельний кооператив „Соснова 1", від 08.02.2016) переходить у його власність для особистого проживання.Безпосередньо у день укладення згаданого договору та з метою добросо вісного виконання умов договору згідно п. 3.1 договору та додатку №1 до договору № 13 кв про сплату пайових внесків у житлово-будівельний кооператив „Соснова 1", від 08.02.2016 позивач зазначив, що здійснив оплату 90% від 713 890 грн 80 к., що становило 642 501,72 грн. Наступні 10% від 713 890 грн 80 к., тобто 71 389 грн 08 к. позивач повинен сплатити до 08.04.2016. Проте перед вчиненням остаточної оплати він поцікавився, як іде будівництво загаданого багатоквартирного житлового будинку, і він побачив, що жодного будівництва кооператив не розпочав, а станом на даний час лише вирито котлован, та й земельна ділянка відповідачу не належить. Таке відношення відповідача його мусило припинити проведення остаточної опла ті, оскільки є очевидний факт того, що взяте на себе зобов'язання по будівництву загаданого багатоквартирного житлового будинку Кооперативом виконано не буде. Вказує, що його неодноразові звернення до відповідача з приводу виконання взятих зобов'язань, не дало жодних результатів. На місці, де станом на кінець 2016 року мав би вже знаходитись багатоквартирний житловий будинок, наяв ним є лише котлован. Зазначає, що являється споживачем послуг Кооперативу по будівництву квартири у багатоквартирному житловому будинку.

Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач двічі в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про слухання справи по останньому відомому місцю проживання, про що свідчить поштове повідомлення. За таких обставин суд визнав неявку відповідача не поважною, провівши розгляд справи у його відсутності.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечував, суд, на підставі ч. 1 ст. 224 та відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази, приєднані до позову, заслухавши пояснення представника позвиача, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 2.1 Договору про сплату пайових внесків у Житлово-будівельний кооператив „Соснова-1" № 13 кв, укладений між Житлово-будівельним коопера тивом „Соснова 1" та ОСОБА_1 08.02.2016 (надалі - Договір) за цим Договором Учасник вносить до Кооперативу внески у розмірах та порядку, встановленому даним Договором та додатками до нього, а Кооператив за рахунок внесків Учасника та внесків інших асоційованих членів Кооперативу зобов'язується організувати будівництво Об'єкту будівництва, здати його в експлуатацію, та передати у власність Учаснику Об'єкт нерухомості у вказаному Об'єкті Будівництва на умовах, встановлених даним Договором та за умови повної сплати Учасником суми пайового внеску, встановленої даним Договором.

Згідно п. 1.1.1 Договору об'єкт будівництва Багатоквартирний житловий будинок з підземним паркінгом на АДРЕСА_2 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1).

Згідно п. 7.4 Договору Кооператив зобов'язаний своєчасно та належним чином виконувати свої зобов'язання за цим Договором, організувати будівництво Об'єкта будівництва забезпечити його прийняття до експлуатації у IV кварталі 2016 року при умові дотримання Учасником порядку та строків сплати внесків.

Згідно п. 8.1 Договору за невиконання та/або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність у порядку та розмірах, передбачених чинним законодавством України та умовами цього Договору.

Згідно Графіку внесків (додаток № 1 до Договору) вартість Об'єкту нерухомості - загальна сума, яка підлягає сплаті Учасником до Кооперативу та є загальною сумою всіх внесків по даному Договору згідно проекту та вартості будівництва одного квадратного метра на день укладення Договору становить 11 970 грн 00 к.Загальна вартість Об'єкту нерухомості становить 713 890 грн 80 к. (сімсот тринадцять тисяч вісімсот дев'яносто) грн 80 к. Учасник сплачує внески на поточний рахунок Кооперативу в наступному порядку:не пізніше 15.02.2016 -642 501 грн 72 к. (90%), не пізніше 08.04.2016- 71 389 грн 08 к.(10%).

Згідно квитанції № 0.0.501585217.1 від 08.02.2016 ОСОБА_1 здійснив оплату пайового внеску у ЖБК Соснова1 згідно договору № 13 кв від 08.02.2016 у розмірі 642501 грн 75 к. на рахунок № 26003053701154 в Західне ГРУ ПАТ КБ „Приватбанк" м. Львів, код 40001125.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема договори та інші правочини.

На підставі ст. 137 ЖК України житлово-будівельний кооператив діє на основі Статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, і зареєстрованого в установленому порядку.

Відповідно до ст. 13 Закону України „Про кооперацію" членство в кооперативі припиняється у разі: добровільного виходу з нього; припинення трудової участі в діяльності виробничого кооперативу; несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу; смерті члена кооперативу - фізичної особи; ліквідації члена кооперативу - юридичної особи; припинення діяльності кооперативу.

Статтею 21 Закону України „Про кооперацію" передбачено, що у разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі.

Згідно із ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов?'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Верховним Судом України в розділі „Спори між громадянами і організаціями, які залучають грошові кошти громадян для будівництва багатоквартирних житлових будинків" Аналізу „судової практики з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів (2009-2012 рр.)", було роз'яснено „...на нашу думку, договори громадян з організаціями, що залучають грошові кошти для будівництва житла, хоча й мають різні найменування (підряду, дольової участі у будівництві, спільної діяльності, купівлі-продажу з розстроченням платежу, відступлення права вимоги, інвестування у нерухомість та управління майном тощо), але предмет договору й умови - практично однакові: замовлення на будівництво житла для власних потреб. Правовідносини між будівельною компанією (виробник) й фізичною особою (споживач, замовник) - це угода про послугу - будівництво житла. За характером ці правовідносини подібні до положень ст. 875 ЦК".

Отже, відповідно до ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 22 ст. 1 Закону України „Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 року, передбачено, що споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

В абз. 2 п. 2 Постанові Пленуму Верховного суду України „Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" від 12 квітня 1996 року за № 5 зазначено, що оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів купівлі-продажу, майнового найму (в тому числі найму (оренди) жилого приміщення - в частині відносин між наймачем (орендарем) і наймодавцем (орендодавцем), який одночасно є виконавцем комунальних послуг і послуг по ремонту житлового фонду та інженерного обладнання), побутового прокату, платного користування майном, підряду (в тому числі побутового замовлення чи абонементного обслуговування), доручення, перевезення громадян та їх вантажу, комісії, схову, страхування, із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення рахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг). Відносини, щодо захисту прав споживачів можуть виникати також з актів законодавства або з інших угод, які не суперечать Закону.

Також, Верховним Судом України в розділі „Актуальні питання та проблеми, що викають при розгляді спорів" Аналізу „судової практики з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів (2009-2012 рр.)", було роз'яснено, що „у Законі № 1023-ХІІ не зазначено певних меж його дії, але з урахуванням характеру правовідносин, які ним регулюються, та виходячи з демократичних принципів цивільного судочинства і наявності в цивільних правовідносинах такої „слабкої сторони", як фізична особа - споживач, можна зробити висновок, що указаним Законом регулюються відносини, що викають із договорів купівлі-продажу, майнового найму (оренди), надання комунальних послуг, прокату, перевезення, зберігання, доручення, комісії, фінансово-кредитних послуг тощо. Такі відносини можуть виникати з актів законодавства або з інших угод, які не суперечать Закону...". „...Набула широкого розповсюдження також купівля житла через фонди фінансування будівництва (ФФБ) та фонди операцій з нерухомості (ФОН). Діяльність зазначених фондів регулюється Законом України від 19 червня 2003 р. № 978-ІV „Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю ...", „...отже, можна зробити висновок, що Закон № 1023-ХІІ (Закон України „Про захист прав споживачів") застосовується до указаних правовідносин в частині, не врегульованій спеціальним законом...".

Робота - діяльність виконавця, результатом якої є виготовлення товару або зміна його властивостей за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (п. 21 ст. 1 Закону України „Про захист прав споживачів").

У відповідності до ч. 1 ст. 10 Закону України „Про захист прав споживачів" споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України „Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів", вирішуючи питання про характер правовідносин між споживачем та продавцем (виготівником, виконавцем), про наявність підстав і умов їх виникнення, про права і обов'язки сторін, суд має виходити як із норм Закону і прийнятих згідно з ним актів законодавства, так і з відповідних норм Цивільного кодексу України та іншого законодавства, що регулюють ті ж питання і не суперечать Закону.

Аналогічний висновок міститься і в розділі „Порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг)" Аналізу „судової практики з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів (2009-2012 рр.,)", наданого Верховним судом України, який зазначив, що вирішуючи спори, що виникають із договорів про виконання робіт або надання певних послуг, судам слід враховувати і відповідні норми ЦК, якими врегульовано вимоги до конкретних видів договорів.

Відповідно до п. 1, 4, ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору та відшкодування збитків і моральної шкоди.

А за змістом ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання. має відшкодувати кредиторові завдані дим збитки.

Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано ;а рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні догово ру.

Згідно ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Враховуючи те, що відповідач не виконав своїх обов'язків, через істотне порушення умов договору щодо строків здачі об'єкта забудови, то договір укладений між сторонами у справі підлягає розірванню та позивач отримує право вимагати від відповідача відшкодувати йому збитки.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13.

Відповідно до ч. 1 ст. 1211 ЦК України шкода, завдана внаслідок недоліків товару, що є нерухомим майном, робіт (послуг), підлягає відшкодуванню, якщо її завдано протягом встановленого строку служби (строку придатності) товару, результатів робіт (послуг), а якщо він не встановлений, - протягом десяти років з дня виготовлення товару, виконання роботи (надання послуги).

Відповідно до ст. 1209 ЦК України відшкодування шкоди не залежить від вини виготовлювача товару, що є нерухомим майном, виконавця робіт (послуг), а також від того, чи перебував потерпілий з ними у договірних відносинах. Виготовлювач товару, що є нерухомим майном, виконавець робіт (послуг) звільняються від відшкодування шкоди, якщо вони доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або порушення потерпілим правил користування або зберігання товару, результатів робіт (послуг).

Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів (ст. 617 ЦК України).

Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки, встановлені договором або законом, які настають у разі порушення зобов'язання, а саме: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, відповідачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів у заперечення позовних вимог, не здобуто таких доказів і в ході судових засідань.

Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 6 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст. 88 ЦПК України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір" з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід спеціального фонду Державного фонду України в сумі 11 237 грн 53 к.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 64, 88, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223-226, 294, 296 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Розірвати договір № 13 кв про сплату пайових внесків у Житлово-будівельний кооператив „Соснова 1", укладений 08.12.2016 між ОСОБА_1 та Обслуговуючим кооперативом „Житлово-будівельний кооператив „Соснова 1".

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу „Житлово-будівельний кооператив „Соснова 1" (79020, м. Львів, проспект В'ячеслава Чорновола, буд. 63, ідентифікаційний код 40001125) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1) 642 501 (шістсот сорок дві тисячі п'ятсот одну) грн 72 к. завданих збитків.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу „Житлово-будівельний кооператив „Соснова 1" (79020, м. Львів, проспект В'ячеслава Чорновола, буд. 63, ідентифікаційний код 40001125) в дохід спеціального фонду Державного бюджету України 11 237 (одинадцять тисяч двісті тридцять сім) грн 53 к. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків або після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано.

Суддя Ю.С. Кучаковський