МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Миколаїв
13 грудня 2017 року Справа № 814/2518/17
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Устинов І.А, розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроград", пр. Центральний, 73, м. Миколаїв, 54017
про стягнення заборгованості в сумі 905,55 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Євроград" (далі - відповідач), про стягнення заборгованості в сумі 905,55 грн.
Позивач обгрунтував позовні вимоги тим, що відповідач має заборгованість зі сплати боргу по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка станом на час розгляду справи є несплаченою.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідач у судове засідання не з'явився. Копія ухвали про відкриття провадження у справі, яку суд направив на адресу відповідача, повернулась до суду без вручення адресату з поштовою відміткою “За закінченням терміну зберігання”. Частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив наступне.
Відповідно до абз. 6 п. 7 розділу 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” № 2464 від 08.07.2010 року передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Згідно зі ст. 20 Закону № 1058 від 09.07.2003 року страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
За приписами пунктів 2 частини 9 статті 106 Закону № 1058 ( в редакції, яка діяла до 01.01.2011 року) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу; за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків, передбачених цим Законом, - штраф у розмірі 50 відсотків сум несплачених або своєчасно не сплачених авансових платежів.
В зв'язку з тим, що відповідач несвоєчасно, та не в повному обсязі сплачував страхові внески за березень-квітень 2009 року, у нього виникла заборгованість зі страхових внесків в сумі 894,08 грн.,б яка частково сплачена відповідачем в розмірі 31,02 грн.
Позивачем відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 винесено рішення від 07.04.2009 року № 696, яким застосовані санкції у вигляді стягнення штрафу в сумі 41,25 грн. та нархована пеня у розмірі 9450,47 грн. та рішення від 18.04.2012 року № 518 за нарахованими санкціями в розмірі 1,24 грн.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 106 Закону № 1058 позивачем сформовано та направлено вимогу № Ю-346/9 від 05.02.2014 року про необхідність сплати відповідачем заборгованості в сумі 905,55 грн. рекомендованим листом з повідомленям про вручення. Але дана вимога повернулась на адресу позивача без її вручення відповідачу.
Згідно п.8 Інструкції про порядок обчиислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків загальнообов'язкового державного соціального страхування до Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі від підпис або рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Вимога вважається врученою належним чином, навіть у разі повернення рекомендованого листа з повідомленням без врученння його адресату, якщо від страхувальника на день надсилання позивачем йому листа, не надходило відомостей щодо зміни його місцязнаходження.
Вищезазначена вимога відповідачем не оскаржувалась та вважається узгодженою.
Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідач своїм правом не скористався, станом на день розгляду справи доказів погашення заборгованості чи оскарження рішення, вимоги суду не подав.
За таких обставин позов належить задовольнити, оскільки він обґрунтований та підтверджений матеріалами справи.
Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 11, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроград" (пр. Леніна, 73, м. Миколаїв, 54017, код ЄДРПОУ 32283275) на користь Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-е, м. Миколаїв, 54018, код ЄДРПОУ 41250753) заборгованість зі сплати страхових внесків та фінансових санкцій в сумі 905,55 грн. (дев'ятсот п'ять гривень 55 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя І. А.Устинов
Суд | Миколаївський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.12.2017 |
Оприлюднено | 22.01.2018 |
Номер документу | 71654827 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Миколаївський окружний адміністративний суд
Устинов І. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні