ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
17 січня 2018 рокусправа № 203/1522/17(2а/0203/116/2017)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Мельника В.В.
судді: Чепурнова Д.В. Сафронової С.В.
за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні в м. Дніпрі
апеляційну скаргу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС
на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2017 року у справі № 203/1522/17 (2а/0203/116/2017) (постанова прийнята в порядку письмового провадження, суддя - Єдаменко Є.В.)
за позовом ОСОБА_1
до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС
про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ВСТАНОВИВ:
27 квітня 2017 року ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернувся до суду з позовом до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС (далі по тексту - Відповідач), в якому просив скасувати постанову від 21.04.2017 року про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 165-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 680 грн.
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 квітня 2017 року відкрито провадження по справі № 203/1522/17 (2а/0203/116/2017).
В обґрунтування адміністративного позову Позивач зазначав, що обставини щодо несвоєчасної сплати єдиного внеску виникли внаслідок того, що у січні 2017 року ТОВ Південтрансбудкомлект було без попередження переведено до Офісу великих платників ДФС. В той же час, єдиний внесок ТОВ Південтрансбудкомлект було своєчасно перераховано 05 січня 2017 року за місцем попереднього податкового обліку до Державної податкової інспекції Соборного району м. Дніпра. При цьому акт перевірки від 12.04.2017 року № 211/28-10-46-07-24238290, на якому ґрунтується протокол про адміністративне правопорушення та постанова про накладення адміністративного стягнення були оскаржені у адміністративному порядку, а тому податкові зобов'язання не є узгодженими а факт допущення порушення стосовно несвоєчасності сплати єдиного внеску не можна вважати встановленим. Зауважено, що Позивача не було попереджено про розгляд справи, чим порушено права останнього, передбачені ст. 268 КУпАП.
Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2017 року у справі № 203/1522/17 (2а/0203/116/2017) позов ОСОБА_1 до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задоволено.
Скасовано постанову в. о. заступника начальника - начальника Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС ОСОБА_2 від 21 квітня 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 165-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 680 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що суть інкримінованого Позивачу адміністративного правопорушення, викладеного у протоколі, не відповідає суті правопорушення, викладеній в спірній постанові Відповідача. Крім того, протокол про адміністративне правопорушення у відношенні позивача складено за ч. 4 ст.165-1 КУпАП, в той час як спірною постановою відповідача інкриміноване позивачу діяння кваліфіковано вже за ч. 3 ст.165-1 КУпАП. Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого як єдиного доказу Відповідачем, винесено оскаржувану Позивачем постанову, а також сама спірна постанова фактично складені відносно різних протиправних діянь. При цьому ТОВ Південтрансбудкомплект було повідомлено про віднесення останнього до групи великих платників податків та зміну розрахункового рахунку вже після фактичного перерахування ТОВ Південтрансбудкомплект єдиного внеску за попередніми реквізитами без обізнаності про нові та із суттєвим порушенням відповідачем передбачених Порядком строків повідомлення ТОВ Південтрансбудкомплект про включення його до Реєстру великих платників податків та зміну реквізитів для сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. З огляду на вказане суд першої інстанції прийшов до висновку про спрямованість дій Позивача саме на сплату єдиного внеску в повному обсязі та у встановлені законом строки, в той час як неналежність рахунку сплати цього єдиного внеску, що потягло його несвоєчасне зарахування на належний, зумовлено протиправною бездіяльністю самого органу доходів і зборів.
Відповідач - Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків ДФС, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2017 року у справі № 203/1522/17 (2а/0203/116/2017) та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що ТОВ Південтрансбудкомплект в порушення приписів п.8 ст. 9 Закону № 2464-VІ перерахувало єдиний внесок за грудень 2016 року та січень 2017 року із порушенням встановлених законом термінів із затримкою на 18 календарних днів та 2 календарні дні відповідно. Зауважено, що справу про адміністративне правопорушення було розглянуто Відповідачем у чіткій відповідності до приписів чинного законодавства.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не направив .
Позивач та Відповідач, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направили.
За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників Позивача та Відповідача та без фіксування судового засідання технічними засобами у відповідності до ч.4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи, наказом від 26 грудня 2016 року № 1036 Державної фіскальної служби України затверджено Реєстр великих платників податків на 2017 рік, куди включено ТОВ Південтрансбудкомплект , де позивач є директором, що, в свою чергу, потягло зміну місця обліку вказаного товариства та подання податкової звітності. Новим органом, в якому ТОВ Південтрансбудкомплект було взято на податковий облік, став відповідач, на закріплені за яким розрахункові рахунки в органах казначейства товариство мало в 2017 році сплачувати визначені законом податки та збори, в тому числі єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. (а.с.29-31)
Так, ТОВ Південтрансбудкомплект в січні 2017 року в безготівковій формі здійснило перерахування на розрахункові рахунки органу доходів і зборів за місцем свого попереднього обліку не як великого платника податків (ДПІ у Соборному районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2017 року в повному обсязі. (а.с.11, 12, 36-38)
Своїм листом від 02 лютого 2017 року відповідач повідомив ТОВ Південтрансбудкомплект про включення останнього до категорії великих платників податку та обліку у зв'язку із цим за новим місцем у новому органі доходів і зборів (а.с.33-34).
12 квітня 2017 року за результатами проведеної відповідачем камеральної перевірки ТОВ Південтрансбудкомплект з питання своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2016 року, січень 2017 року складено Акт №211/28-10-46-07-24238290, згідно якого за наслідками відповідної перевірки Відповідачем виявлено несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2017 року на суму 70722,8 гривень, кількість днів затримки сплати вказаного внеску становить 2 дні. Аналогічні дані щодо дводенного пропуску зарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на казначейський рахунок, закріплений за Відповідачем, вбачаються з витягу з особового рахунку зі сплати єдиного соціального внеску (а.с.35-38).
12 квітня 2017 року посадовою особою Відповідача складено у відношенні Позивача, як директора ТОВ Південтрансбудкомплект , протокол № 10/28-10-46-07 про адміністративне правопорушення про те, що Позивач допустив несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян протягом року, а саме про те, що прострочено строки сплати податкових зобов'язань з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (код 71010000) за січень 2017 року, граничний термін сплати - 20 січня 2017 року, фактично сплачено з 30 січня 2017 року по 07 лютого 2017 року з затримкою 18 днів; за лютий 2017 року, граничний термін сплати 20 лютого 2017 року, фактично сплачено 22 лютого 2017 року з затримкою 2 дні. Вказане інкриміноване позивачу діяння посадовою особою кваліфіковано в протоколі за ч. 4 ст.165-1 КУпАП (а.с.13).
Відповідач направляв Позивачу лист від 06 квітня 2017 року для підписання та ознайомлення із вищевказаним протоколом про адміністративне правопорушення, а листом від 20 квітня 2017 року Позивач запрошувався Відповідачем на 21 квітня 2017 року для розгляду у відношенні нього справи про адміністративне правопорушення за вказаним протоколом. Докази отримання Позивачем вищевказаних листів відповідача в матеріалах справи відсутні (а.с.47).
21 квітня 2017 року Відповідачем за наслідками розгляду вищевказаного протоколу за відсутності Позивача винесено оскаржувану тепер позивачем постанову про накладення адміністративного стягнення. Даною постановою відповідач визнав, що Позивач, як директор ТОВ Південтрансбудкомплект , допустив несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень 2017 року у сумі 70722,8 гривень, граничний термін сплати 20 лютого 2017 року, фактично сплачено 22 лютого 2017 року, яка не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Наведене інкриміноване позивачу діяння кваліфіковано відповідачем за ст.165-1 ч.3 КУпАП, в зв'язку із чим на позивача накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 гривень. (а.с.14)
Скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення і було предметом судового розгляду.
Надаючи правову оцінку діям та рішенням суб'єкта владних повноважень, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платника єдиного внеску є роботодавці (підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством).
Відповідно до ст. 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Нормою ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів. У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Положеннями ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється в порядку, встановленому КУпАП.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Нормою ч. 3 ст.165-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність у виді штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, наявність адміністративного правопорушення в діях Позивача встановлена на підставі акту Про результати камеральної перевірки ТОВ Південтрансбудкомплект з питання своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за грудень 2016 року, січень 2017 року № 211/28-10-46-07-24238290 від 12 квітня 2017 року (а.с.14).
Однак, згідно із ч. 56.2 ст. 56 ПК України у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня зі скаргою про перегляд цього рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства єзмагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2017 року у справі № 804/2811/17 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Південтрансбудкомплект до Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № НОМЕР_1 від 25.04.2017 року в частині застосування штрафу у розмірі 14 144,56 грн. та нарахуванні пені у розмірі 141,45 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року апеляційну скаргу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2017 року у справі № 804/2811/17 - залишено без змін.
Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2017 року у справі № 804/2811/17 встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю Південтрансбудкомплект при сплаті єдиного внеску за січень 2017 року здійснювались дії, спрямовані на перерахування узгоджених сум грошових зобов'язань на рахунок єдиного соціального внеску, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, у зв'язку із чим, не можуть бути підставою для застосування штрафів на підставі оскаржуваного рішення.
Таким чином, судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено відсутність порушень зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю Південтрансбудкомплект щодо сплати платежів з єдиного соціального внеску за січень 2017 року, що свідчить про відсутність в діях Позивача як посадової особи Товариства з обмеженою відповідальністю Південтрансбудкомплект складу адміністративного правопорушення, визначеного ч. 3 ст. 165-1 КУпАП.
Більш того, колегія суддів апеляційного суду зауважує, що відповідно до протоколу № 10/28-10-46-07 від 12 квітня 2017 року встановлено, що Позивачем було допущено правопорушення відповідно до ч. 4 ст. 165-1 КУпАП, в той час, як оскаржуваною постановою про накладення адміністративного стягнення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 165-1 КУпАП.
Відповідно до Глави 22 КУпАП визначено порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення.
Так, у ст. 280 вказаної глави КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
По справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи (ч.1 ст.284 КУпАП).
Отже, вказаними норма КУпАП встановлено, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності може бути винесена на підставі протоколу про вчинення протиправних діянь.
Як вірно зазначив суд першої інстанції в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що позивач допустила несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян протягом року, тобто правопорушення, передбачене частиною 4 статті 165-1 КУпАП, а оскарженою постановою Позивача притягнуто до відповідальності за частиною 3 статті 165-1 КУпАП за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі, яка не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого відповідачем винесено оскаржену постанову, а також сама спірна постанова складені відносно різних протиправних діянь. Відтак, протокол про адміністративне правопорушення не тільки не підтверджує викладену в спірній постанові суть інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення та його кваліфікацію, а суперечить їй, фактично спростовуючи.
Оскільки ж нормами КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови не передбачено можливості зміни викладених в протоколі фабули інкримінованого правопорушення та його кваліфікації за іншою ніж в протоколі статтею, суд приходить до висновку, що означений протокол, як єдиний з перелічених в спірній постанові доказ вини та факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 165-1 ч. 3 КУпАП, не є належним та допустимим, а відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку про скасування спірної постанови та задоволення позовних вимог.
Також колегією суддів апеляційного суду приймається до уваги і те, що доказів належного повідомлення Позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення матеріали справи не містять, а тому посилання заявника апеляційної скарги на розгляд справи у чіткій відповідності до норм чинного законодавства є безпідставними та необґрунтованими.
Інші доводи Відповідача, викладені в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються, тому як не мають правового значення для правильного вирішення справи.
За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2017 року у справі № 203/1522/17 (2а/0203/116/2017) у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги Відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС - залишити без задоволення.
Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2017 року у справі № 203/1522/17 (2а/0203/116/2017) - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складання рішення в повному обсязі.
Повний текст виготовлено - 18 січня 2018 р.
Головуючий суддя: В.В. Мельник
Суддя: Д.В. Чепурнов
Суддя: С.В. Сафронова
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.01.2018 |
Оприлюднено | 18.01.2018 |
Номер документу | 71655503 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Мельник В.В.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Мельник В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні