Постанова

від 30.11.2017 по справі 826/17912/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30 листопада 2017 року 16:34 № 826/17912/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Чейл Юкрейн до Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд ), надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Чейл Юкрейн" (далі - позивач) до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 серпня 2016 року №0004691402 та від 04 листопада 2016 року № 0006361402.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 листопада 2016 року позовну заяву позивача було залишено без руху та встановлено п'ятиденний термін на усунення недоліків позовної заяви, а саме - надання належних доказів сплати судового збору в порядку та розмірі, визначених чинним законодавством України.

01 грудня 2016 року позивач надав до суду заяву про зменшення позовних вимог та докази сплати судового збору в порядку та розмірі, визначених чинним законодавством України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 грудня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/17912/16 та призначено до судового розгляду на 18 січня 2017 року.

У зв'язку із припиненням повноважень судді Шулежка В.П., у провадженні якого перебувала не розглянута по суті справа № 826/17912/16, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для її подальшого розгляду і вирішення визначено суддю Шрамко Ю.Т.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2017 року справу № 826/17912/16 прийнято до провадження суддею Шрамко Ю.Т. та призначено до розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки були прийняті відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, прийнятими на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

У судовому засіданні сторони заявили клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні, відповідно до положень ч. 4 ст. 122 КАС України, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства у період з 01.01.2013 по 31.12.2015, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт від 1 серпня 2016 року № 334/26-15-14-02-01-14/35791141 про результати перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Чейл Юкрейн (код 35791141) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, (далі - акт перевірки).

Згідно з висновками акту перевірки позивачем порушено вимоги:

- п.44.1, п.44.2, ст.44, пп.134.1.1, п.134.1 ст.134, пп.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755- VI в редакції, що діяла в перевіреному періоді, (далі - ПК України ), п.7, п.10 П(С)БО 15 Доходи затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290 із змінами та доповненнями, п.5 п.6 п.7 16 Витрати затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 за № 27/4248 зі змінами та доповненнями, ст. 1, ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996 - XIV із змінами та доповненнями, пп.1.2, пп.2.1 пп.2.4, пп.2.15.,пп.2.16. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток підприємства, що підлягає сплаті до бюджету всього на суму 249 818,00 гривень;

- п.44.1 ст.44, п. 185.1 ст. 185, п. 185.1, ст. 185, п.187.1 ст.187 п.198.1, п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 п.200.2 ст.200, п.201.1, п. 201.10 ст.201 ПК України, ст.1, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996 - XIV із змінами та доповненнями, п. 2.2, п.2.4, п.2.5, п.2.15, п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на суму 179 577 гривень, завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 2 430 542,00 гривень, завищення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 2 430 542,00 гривень;

- пп. е 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 164.5 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 167.1 ст. 167, п. 171.2 а ст. 171 ПК України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 6 059,00 гривень;

- пп. б п. 176.2 ст. 176 розділу IV та пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України, та п. 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 №1020 та наказом МФУ від 21.01.2014 №49 щодо подання не у повному обсязі та з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку за період який перевірявся.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.08.2016:

1) № 091414030, про застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 510,00 грн., що було узгоджене та сплачене позивачем;

2) № 0914140303, про збільшення суми податкового зобов'язання позивача з податку на доходи фізичних осіб у сумі 6059,00 грн., штрафні санкції у сумі 3138,00 грн., що було узгоджене та сплачене позивачем;

3) № 0004701402, про застосування до позивача штрафних санкцій за затримку реєстрації податкових накладних на суму 16 671, 52 грн., що було узгоджене та сплачене позивачем;

4) № 0004681402 (далі - Рішення 1 ), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, на суму 249 818,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 27 985 грн.;

5) № 0004711402 (далі - Рішення 2 ), яким зменшено суму податкового зобов'язання з ПДВ та зменшено суму податкового кредиту з ПДВ на суму 2 430 542,00 грн.;

6) № 0004691402 (далі - Рішення 3 ), яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 72 150 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 18 038,00 грн.

Позивач не погодився із Рішеннями 1-3 та звернувся із адміністративною скаргою вих. № 35 від 05.09.2016 до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС ), в якій просив їх скасувати. 27.10.2016 ДФС прийняла рішення вих. № 2319116/99-99-11-01-01-25 яким скасувала Рішення 1 у частині встановленого перевіркою невідображення доходу з утримання орендної площі за 2015 рік у сумі 467 790,00 грн. та у частині донарахувань по операціях за період 2015 року, щодо яких підтверджено здійснення оплати позивачем на користь ТОВ Промоклуб , а в іншій частині Рішення 1, Рішення 2 та Рішення 3 залишила без змін.

У зв'язку із частковим скасуванням Рішення 1 відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 04.11. 2016 № 0006361402 з податку на прибуток підприємств за основним платежем 111 937,00 грн. та за штрафними санкціями 27 985,00 грн. (далі - Рішення 4 ).

З урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, поданої позивачем 1 грудня 2017 року, в рамках позовної заяви у справі № 826/17912/16 позивач оскаржує виключно Рішення 3 та Рішення 4 (далі - оскаржувані рішення ).

Під час перевірки відповідачем встановлено, що позивачем у період, що перевірявся, було задекларовано витрати по відносинам з ТОВ Атом Фільм на суму 508 536,00 грн. та ТОВ Гвардія Фільм Продакшн Хаус на суму 84 258,00 грн., що не можуть, на думку відповідача, враховуватись при формуванні об'єкта оподаткування з податку на прибуток. Також відповідачем встановлено заниження суми ПДВ до сплати по результатам правовідносин з ТОВ Гвардія Фільм Продакшн Хаус на суму 13 891,00 грн. та ТОВ Промоклуб на суму 58 259,00 грн.

На думку відповідача, вищезазначені правочини були вчинені без мети настання реальних наслідків оскільки:

- по правовідносинах з ТОВ Промоклуб не були надані звіти, підписані уповноваженим представником ТОВ Промоклуб , також у відповідача є інформація про відносини ТОВ Промоклуб з контрагентами, що мають ознаки ризикованості;

- по правовідносинах з ТОВ Гвардія Фільм Продакшн Хаус , у останнього були відсутні виробничі потужності та основні фонди, технічний персонал, недостатній розмір статутного капіталу. Також у відповідача є інформація про відносини ТОВ Гвардія Фільм Продакшн Хаус з контрагентами, що мають ознаки ризикованості;

- по правовідносинам з ТОВ Атом Фільм до перевірки не надано результати робіт/послуг, договір в доповнення до додаткової угоди № 300113 від 30.01.2013 та договір про створення на замовлення аудіовізуального твору № 250113 від 25.01.2013, ТОВ Атом Фільм мав правовідносини з контрагентами, що мають ознаки ризикованості. Пізніше, правонаступник ТОВ Атом Фільм - ТОВ Інноваційні освітні технології , з яким позивач не мав правовідносин, змінив свою основну діяльність на освітню, припинив звітування за основним місцем обліку, був відсутнім за місцезнаходженням, був визнаний банкрутом, а також було анульовано його реєстрацію платників ПДВ.

Тобто, як вбачається зі змісту акту перевірки, висновок відповідача про заниження позивачем ПДВ та податку на прибуток ґрунтується на переконанні відповідача у тому, що господарські операції позивача із його контрагентами не мали реального характеру.

При розгляді справ даної категорії судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

З приводу викладеного суд зазначає наступне.

На підтвердження реальності господарських операцій із ТОВ Промоклуб позивач надав суду наступні первинні документи: договір (том 2, аркуші 120-126); додатки до договору (том 2, аркуші 127-128, 145-146, 161-162, 185-186, 207-208, 234-235); акти наданих послуг (том 2, аркуші 129, 147-148, 159-160, 163, 187, 209, 236); платіжні доручення (том 2, аркуші 131, 150, 165, 189, 211, 238); звіти до актів завірені ТОВ Промоклуб (том 2, аркуші 132-135, 141-144, 166-169, 190-200, 212-219, 246-250; том 3, аркуші 1-21, 22-44), податкові накладні (том 2, аркуші 130, 149, 164, 188, 210, 237).

Також позивачем надані суду копії первинних документів, що підтверджують факт перепродажу послуг, придбаних у ТОВ Промоклуб , на користь ТОВ Самсунг Електронікс Україна Компані та ПАТ Таскомбанк : договори (том 2, аркуші 151-158; том 3, аркуші 238-248); додатки до Договорів (том 2, аркуші 136-137, 170-172, 201-202, 220-221, 239-240); доповнення до Додатків (том 2, аркуші 176-178); податкові накладні (том 2, аркуші 139, 175, 184, 205, 223, 243); акти наданих послуг (том 2, аркуші 138, 173, 203, 222, 241); рахунки (том 2, аркуші 140, 179-181, 206, 224, 244, 245), довідки банку про оплату послуг.

Відповідно до п. 2.1-2.4 Договору №17/11-14 від 17 листопада 2014 року Замовник (позивач) доручає, а виконавець (ТОВ Промоклуб ) приймає на себе зобов'язання надати замовнику комплекс рекламних, інформаційних та/ або організаційних послуг, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі послуги. Точний перелік та умови надання послуг, їх обсяг, якість та інші характеристики, строки надання узгоджуються сторонами в додатках, які є невід'ємною частиною цього договору. Відповідно до п. 3 Договору №17/11-14 від 17 листопада 2014 року замовник (позивач) зобов'язується передати виконавцю (ТОВ Промоклуб ) всі необхідні вихідні матеріали та макети. Відповідно до п. 6.1 Договору №17/11-14 від 17 листопада 2014 прийом-передача наданих послуг відбувається шляхом складання акту прийому-передачі наданих послуг.

Додатками №3, 5, 025, 10, 11, 12, 13 до Договору №17/11-14 від 17 листопада 2014 року передбачено, що виконавець (ТОВ Промоклуб ) зобов'язується надати замовникові (позивачеві) послуги зі створення та розміщення рекламних матеріалів у формі фото-звітів в кількості 2 шт. під робочими назвами Фото звіт та Церемонія підписання меморандуму , спрямованих на привернення уваги до торгової марки Самсунг в рамках соціального проекту Самсунг надія для дітей ; послуги фото та відео зйомки заходу 18.02.2015 за адресою м. Київ, вул. Льва Толстого 57, поверх 23; послуги розповсюдження листівок, футболок та забезпечення доставки та монтажу гірлянди з 25 повітряних кульок 21.05.2015 за адресою м. Київ, бульв. Шевченко 2 (приміщення відділення ТАСКОМБАНК); послуги розробки концепції та сценарію, забезпечення організаційного та технічного персоналу для проведення заходу, обладнання та банеру 2х2 метри з зображенням пристроїв Gear VR торгової марки Самсунг на заході 28.05.2015 за адресою м. Київ, Московський просп. 21; послуги забезпечення організаційного та технічного персоналу та технічного обладнання для заходу 27.05.2015 за адресою м. Київ, вул. Еспланадна 42; послуги організації організаційного та технічного персоналу, технічного обладнання, виготовлення та розповсюдження листівок (80 000 шт) та 4 банерів 1.6х0.6 метри для заходу04.09.2015 за адресами м. Кривий Ріг, пл. 30-річчя Перемоги 1 (ТРК Сонячна Галерея ), м. Вінниця, вул. 600-річчя 17 (ТРЦ Магамолл ), м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса 50 (ТК Пассаж ), м. Одеса, просп. Маршала Жукова 2 (ТРЦ Сіті Центр ), м. Київ, просп. Московський 21 з 02.09.2015 по 22.09.2015. Відповідно до п. 4 вищезазначених додатків виконавець (ТОВ Промоклуб ) зобов'язаний надати акт та звіт про надані послуги.

До початку правовідносин з позивачем, ТОВ Промоклуб підтвердило можливість надання послуг з організації заходів та зазначило в анкеті про наявність 2 (двох) співробітників та 7 (семи) постійних підрядників - ФОП (том 2, аркуш 61).

ОСОБА_2, що займала посаду менеджера ТОВ ПРОМОКЛУБ та здійснювала безпосереднє надання послуг позивачеві, надала письмові пояснення, в яких описала процес замовлення та підтвердив надання послуг на користь позивача. Також ОСОБА_2 надала додаткові письмові докази: роздруківки з мережі Інтернет щодо проведених заходів на користь позивача, листування з позивачем, а також типові зразки запрошень на тендери, що використовуються позивачем.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем надано до перевірки та до суду первинні документи, передбачені Договором №17/11-14 від 17 листопада 2014 року та додатками до нього.

На підтвердження реальності господарських операцій із ТОВ Гвардія Фільм Продакшн Хаус позивач надав суду наступні первинні документи: договір (том 3, аркуші 45-48); додатки до Договору (том 3, аркуші 49-50, 68-69); акти наданих послуг (том 3, аркуші 51, 70 ); фотографічний твір (том 3, аркуші 65-67, 82); відеоролик 300 спартанців (том 3, аркуш 73); виписку по рахунку позивача (том 3, аркуш 79), податкові накладні (том 3, аркуші 71 - 72).

Також позивачем надані суду копії первинних документів, що підтверджують факт перепродажу послуг, придбаних у ТОВ Гвардія Фільм Продакшн Хауз , на користь ТОВ Віжн ТБ , а саме : договір (том 3, аркуші 58-64); додатки до договорів (том 3, аркуші 52-54, 74-75); податкові накладні (том 3, аркуші 57, 78); акти наданих послуг (том 3, аркуші 55-56, 76-77), довідку банку про оплату послуг.

Відповідно до п. 1.1 та 1.2 Договору №180313 від 18 березня 2013 року, виконавець (ТОВ Гвардія Фільм Продакшн Хауз ) зобов'язується за завданням замовника (позивача) надати послуги, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги у відповідності з умовами та вимогами цього договору та відповідного додатку, укладеного сторонами на надання певних послуг. Найменування, кількість та строки надання послуг погоджуються сторонами в додатках до договору.

Так, відповідно до Додатків 1, 3 та 29 до Договору №180313 від 18 березня 2013 року, ТОВ Гвардія Фільм Продакшн Хауз надало послуги придбання на користь позивача 3 фотографічних творів, адаптації рекламних роликів 300 спартанців та Футбол .

До початку правовідносин з позивачем, ТОВ Гвардія Фільм Продакшн Хауз підтвердило можливість надання послуг з організації заходів та зазначило в анкеті про наявність 6 (шести) постійних співробітників (том 2, аркуш 60).

ОСОБА_3, що був Директором ТОВ Гвардія Фільм Продакшн Хауз та брав участь у наданні послуг позивачеві, надав письмові пояснення, в яких описав процес замовлення та підтвердив надання послуг на користь позивача, а також вказав на те, що об'єми роботи були незначні і субпідрядники для їх надання не залучались.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем надано до перевірки та до суду первинні документи, передбачені Договором №180313 від 18 березня 2013 року та додатками до нього.

Стосовно твердження відповідача про те, що у ТОВ Гвардія Фільм Продакшн Хауз відсутні виробничі потужності, основні фонди, технічний персонал, недостатній розмір статутного капіталу суд зазначає наступне.

Розмір статутного капіталу контрагента є лише однією із вимог для реєстрації юридичної особи і не свідчить про розмір чистих активів та не може бути підставою для висновків про нереальність господарської операції. Характер послуг, що надавалися позивачеві, не потребував володіння контрагентом значними виробничими потужностями та залучення великої кількості власних працівників. Адже для виготовлення фотографій достатньо спеціаліста та фотоапарату, а адаптація рекламного ролика передбачає наявність спеціаліста та звичайного комп'ютера.

Також відповідач стверджував про недоліки актів наданих ТОВ Гвардія Фільм Продакшн Хауз послуг від 11.12.2013 №117, від 03.12.2013 №114, від 28.10.2013 №87, від 06.09.2013 №72, від 01.08.2013 №61. Однак, ці акти наданих послуг не стосуються предмету спору у цій справі, адже на аркушах 33-37 акта перевірки зазначено, що вони не відображались у складі витрат.

На підтвердження реальності господарських операцій із ТОВ Атом Фільм позивач надав суду наступні первинні документи: договір (том 3, аркуші 83-86), додаток до договору (том 3, аркуші 87-88), акт наданих послуг (том 3, аркуш 89 ), податкові накладні (том 3, аркуші 90, 91), відеоролик (том 3, аркуш 73), виписку по рахунку позивача (том 3, аркуші 96-98), додаткову угоду №2 від 09.02.2013 (том 3, аркуші 219-220), проміжний звіт (том 3, аркуші 113-123), сторіборд рекламного ролика (том 3, аркуші 99-112).

Також позивачем надані суду копії первинних документів, що підтверджують факт перепродажу послуг, придбаних у ТОВ Атом Фільм , на користь ТОВ Самсунг Електронікс Україна Компані та ТОВ Восток Медіа Іексчендж : договори (том 3, аркуші 238-248, 226-228), додаток до договору (том 3, аркуш 92), податкові накладні (том 3, аркуші 94, 222), акти наданих послуг (том 3, аркуші 93, 229), рахунки (том 3, аркуш 95), додаток до Договору з філією Старком ДП ССМ про розміщення рекламного ролика, виготовленого ТОВ Атом Фільм , на телебаченні (том 3, аркуші 128-130), акти наданих послуг щодо розміщення рекламного ролика, виготовленого ТОВ Атом Фільм , на телебаченні (том 3, аркуші 131, 132), звіти до актів (ефірні довідки) (том 3, аркуші 133-190, 191-218).

На час укладення договорів та надання послуг позивачеві основні види господарської діяльності ТОВ Атом Фільм збігалися з природою наданих послуг та включали виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм та компонування кіно- та відеофільмів, телевізійних програм, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 30.04.2013.

Відповідно до п. 1.1 та 2.5 Договору №250113 від 25 січня 2013 року виконавець (ТОВ Атом Фільм ) зобов'язується виконати роботи з виробництва анімаційного твору - рекламного ролику Гольф хронометражем 30 та 15 секунд, направленого на привернення уваги до мобільних телефонів Галаксі Гранд Дуос торгової марки Самсунг , з наступною передачею виключних майнових прав інтелектуальної власності на ролик на території всього світу, майнових прав інтелектуальної власності на використання суміжних прав у складі ролика на території всього світу (крім майнових суміжних прав акторів, що передаються виключно на території України), майнових прав інтелектуальної власності на використання музичного твору у складі ролика на території всього світу на користь замовника (позивача), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботі.

Відповідно до п. 1.3 Договору №250113 від 25 січня 2013 року, виконавець (ТОВ Атом Фільм ) зобов'язується передати остаточний варіант роликів на 6 одиницях цифрового накопичувача.

Шляхом підписання додаткової угоди №2 від 09 лютого 2013, виконавець (ТОВ Атом Фільм ) передав майнові суміжні права акторів щодо рекламного ролику Гольф хронометражем 30 та 15 секунд, направленого на привернення уваги до мобільних телефонів Галаксі Гранд Дуос торгової марки Самсунг , на території Азербайджану на користь замовника (позивача). Загальна сума винагороди згідно п. 2 додаткової угоди №2 від 09 лютого 2013 становить 5280 грн. Така винагорода була відображена в бухгалтерському обліку та податковій звітності у складі витрат на підставі належно складеного первинного документу, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує факт її здійснення - акту прийому-передачі виконаних робіт від 19.04.2013.

До початку правовідносин з позивачем, ТОВ Атом Фільм підтвердило можливість надання послуг з організації заходів та зазначило в анкеті про наявність 8 (восьми) постійних співробітників (том 2, аркуш 59).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем надано належним чином оформлені первинні документи, передбачені вимогами законодавства України та Договором №180313 від 18 березня 2013 року та додатками до нього.

Також суд вважає необгрунтованими твердження відповідача, що стосуються правонаступника ТОВ Атом Фільм - ТОВ Інноваційні освітні технології , оскільки позивач не мав правовідносин з таким контрагентом, а досліджуватись мають обставини правовідносин позивача з його безпосередніми контрагентами, реальність яких була поставлена під сумнів відповідачем.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті ПК України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України, визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За правилами пунктів 138.4 та 138.5 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 138.6 статті 138 ПК України, собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені правові норми вказують, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ст. 1, ч. 1 ст. 8, ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (у редакції, чинній на час існування спірних правовідносин), бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

У бухгалтерському обліку відображаються окремі господарські операції, з яких складається господарська діяльність.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України (у редакції, чинній на час існування спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо контролюючий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, які містяться у таких документах.

Доводи контролюючого органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Неможливість проведення зустрічної звірки контрагента платника не є імперативною ознакою протиправності діяльності такого суб'єкта господарювання та не може розцінюватись як беззаперечне свідчення фіктивності усіх господарських операцій, здійснюваних таким суб'єктом.

Відсутність у розпорядженні контролюючого органу документів суб'єкта господарювання або необізнаність контролюючого органу про його діяльність не є безумовною підставою для висновку про нікчемність всіх угод, укладених таким суб'єктом господарювання, а тим більше для висновку про настання у зв'язку з цим несприятливих наслідків для його контрагентів. Норми чинного законодавства не містять положень про те, що незнаходження суб'єкта господарювання за місцезнаходженням на момент проведення перевірки контролюючим органом, а також факт ненадання таким суб'єктом документів для перевірки є прямим та достатнім свідченням про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

Щодо твердження відповідача про нереальність операцій позивача з його контрагентами у зв'язку з тим, що у розпорядженні відповідача є інформація про правовідносини таких контрагентів з суб'єктами підприємницької діяльності з ознаками ризиковості суд зазначає наступне.

Сам по собі факт допущення, за переконанням контролюючого органу, суб'єктом господарювання порушень певних встановлених законом правил господарської діяльності, здійснюваної на підставі певного договору, не є безумовною підставою для висновку про укладення такого договору з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Юридична відповідальність має здійснюватися на принципі законності, який полягає у тому, що така відповідальність настає за діяння, передбачені законом, та застосовується у спосіб, визначений законом.

У Постанові Верховного Суду України від 27 січня 2016 року у справі № 2а-4842/11/2670 зазначено, що за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка могла б свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Таким чином, проаналізувавши викладені норми та обставини справи, суд прийшов до висновку про помилковість висновку відповідача щодо заниження позивачем ПДВ та податку на прибуток, як наслідок, протиправність оскаржуваних рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю Чейл Юкрейн до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС України у м. Києві від 17.08.2016 № 0004691402 та від 04.11.2016 № 0006361402.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чейл Юкрейн" (код ЄДРПОУ 35791141) сплачений ним судовий збір у розмірі 3442,00 грн. (три тисячі чотириста сорок дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС України у м. Києві.

Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Ю.Т. Шрамко