Рішення

від 09.01.2018 по справі 905/2873/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.01.2018 Справа № 905/2873/17

Господарський суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Каращук Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом Мангушського районного центру зайнятості (87400, Донецька область, смт. Мангуш, вулиця Тітова, будинок № 49 А; код ЄДРПОУ - 25095740)

до Першотравневого районного відділу ГУ МВС України в Донецькій області (87400, Донецька область, смт. Мангуш, вулиця Тітова, будинок 63; код ЄДРПОУ - 08671923)

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 (87450, Донецька область, Першотравневий район, місто Ялта, вулиця Первомайська, будинок № 18-А; ІПН - НОМЕР_1).

про стягнення 13 586,16 гривень

за участю представників сторін:

від позивача : не з'явився

від відповідача : не з'явився

від третьої особи : не з'явився

С У Т Ь С П О Р У

Мангушський районний центр зайнятості звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Першотравневого районного відділу ГУ МВС України в Донецькій області про стягнення 13 586,16 гривень. витрат на допомогу по безробіттю.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на, що ОСОБА_1М у зв'язку зі звільненням, яке було здійснено 06.11.2015, звернулась 05.01.2016 до Мангушського районного центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні і відповідно до законодавства отримала статус безробітної із виплатою допомоги по безробіттю. Однак, відповідно до постанови Донецького окружного адміністративного суду від 06.02.2017 по справі №805/1758/16а ОСОБА_1 поновлено на посаді, у зв'язку з чим посилаючись на положення статті 35 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , позивач вважає наявним у нього права на стягнення з відповідача суми витрат на виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_1

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.12.2017 порушено провадження у справі №905/2873/17, залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1, розгляд справи призначено на 09.01.2018 об 11:20год.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147 - VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147 - VIII, чинної з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 12 ГПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147 - VIII, чинної з 15.12.2017, передбачені певні форми господарського судочинства. Так, відповідно до частини 1 статті 12 ГПК України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного). Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Питання щодо визначення форми судочинства вирішується судом на стадії відкриття провадження у справі згідно ст. 176 ГПК України

Таким чином, суд виходить з того, що з моменту винесення ухвали про порушення провадження у справі від 12.12.2017 за єдиною можливою за діючим на той час ГПК України формою господарського судочинства - позовне провадження, розгляд справи здійснюється за правилами позовного провадження.

Згідно з частиною 1 статті 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Однак, питання зміни форми господарського судочинства судами першої інстанції по справам, за якими вже порушено провадження ще до набрання чинності новим Кодексом, ні його Перехідними положеннями, ні приписами самого Кодексу не врегульовано.

Згідно з частинами 3,4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Положеннями частини 5, 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій статті 247 ГПК України.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (п.3 ст.247 ГПК України).

На момент набрання чинності новим Кодексом розгляд справи № 905/2873/17 по суті судом ще не розпочато. Діючою при порушенні провадження у даній справі редакцією Кодексу не було передбачено, зокрема такої стадії процесу, як відкриття провадження у справі.

Враховуючи позицію законодавця в частині продовження розгляду справ в судах з тієї стадії, на якій вони знаходяться на момент набрання чинності новим кодексом, а також те, що розгляд справи № 905/2873/17 по суті судом ще розпочато не було, тому суд вважає за доцільне вирішити питання щодо визначення форми позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, врахувавши розмір ціни позову, обраний позивачем спосіб захисту, обсяг та характер доказів у справі суд вважає за необхідне розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження .

У судове засідання 09.01.2018 представник позивача не з'явився, через канцелярію суду надав витяг з відомостей виплат за видами забезпечення, довідку про наявність дебіторської заборгованості.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, своїм правом на подання відзиву по справі не скористався.

Третя особа у судове засідання не з'явилась, на виконання вимог ухвали суду від 12.12.2017 надала пояснення по суті спору, просила розглянути справу без її участі.

Враховуючи, що про час та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені своєчасно та належним чином, суд дійшов висновку, що вони мали час та можливість надати всі витребувані та додаткові документи, які мають значення для розгляду справи по суті.

За приписами ч.5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, оцінивши їх в сукупності, суд

В С Т А Н О В И В

Відповідно до копії витягу з наказу ГУМВС України в Донецькій області від 06.11.2015р. №390о/с, згідно з пунктами 10 та 11 розділу ХІ Закону України Про національну поліцію та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, звільнено за п.63 з (через скорочення штатів) прапорщика міліції ОСОБА_1, - помічника дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Першотравневого РВ з 06.11.2015. Підставою зазначено рапорт позивача від 06.11.2015.

05 січня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Першотравневого районного центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні.

Згідно наказу Першотравневого районного центру зайнятості №НТ 160105 від 05.01.2016 ОСОБА_1 було надано статус безробітної.

На восьмий день після реєстрації в центрі зайнятості у зв'язку з відсутністю підходящої роботи згідно наказу Першотравневого районного центру зайнятості №НТ 160112 від 12.01.2016 їй було призначено виплату допомоги по безробіттю, як застрахованій особі, на підставі п.п.1, 3, 4 ст.22, п.1 ст.23 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , п.2.1. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності.

За період перебування на обліку з 12.01.2016 по 05.01.2017 ОСОБА_1 отримала допомогу по безробіттю на суму 13 586,16 гривень.

Вказана сума підтверджується Витягом з відомостей виплат щодо ОСОБА_1 за підписом директора та головного бухгалтера.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.02.2017 по справі №805/1758/16а визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області №390 о/с від 06 листопада 2015 року в частині звільнення ОСОБА_1, поновлено ОСОБА_1 на посаді помічника дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Першотравневого районного відділу ГУМВС України в Донецькій області з 07 листопада 2015 року.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 по справі по справі №805/1758/16а вказану постанову Донецького окружного адміністративного суду залишено без змін.

Позивачем відповідачу було надіслано вимогу №14-15/340 від 01.06.2017 про повернення сплачених ОСОБА_1 коштів отриманої допомоги по безробіттю в сумі 13 586,16 гривень.

Листом №68лк/Мт від 01.07.2017 відповідач повідомив про неможливість задоволення вимог Першотравневого районного центру зайнятості через відсутність фінансування.

Проаналізувавши подані сторонами документи, правові позиції в їх сукупності, суд вбачає підстави для задоволення заявлених позивачем позовних вимог з врахуванням наступних положень законодавства.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За положеннями ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Відповідно до п.п.1, 18, 19 ч.2 ст.22 Закону України Про зайнятість населення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань: здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в межах затвердженого бюджету Фонду відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , управління майном; проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійного фонду України, а у разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників; здійснюють контроль за використанням коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи.

Згідно п.2 ч.1 ст.31 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Положення абз.6 ч.1 ст.34 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття передбачають, що фонд має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Відповідно до ч.4 ст.35 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Таким чином, позивачем було виплачено звільненому відповідачем працівнику ОСОБА_1 допомогу по безробіттю в сумі 13586,16гривень.

Враховуючи, що наказ відповідача про звільнення ОСОБА_1 визнано протиправним, тобто, таким, що не відповідає вимогам закону, то згідно ч.4 ст.35, ч.1 ст.34 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у відповідача виник обов'язок щодо відшкодування позивачу суми витрат на допомогу по безробіттю, виплачену ОСОБА_1

Таким чином, суд вбачає правомірними позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 13 586,16 гривень витрат на допомогу по безробіттю.

За положеннями статті 129 ГПК України, судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 247, 252, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В

Позовні вимоги Мангушського районного центру зайнятості до Першотравневого районного відділу ГУ МВС України в Донецькій області про стягнення 13 586,16 гривень - задовольнити.

Стягнути з Першотравневого районного відділу ГУ МВС України в Донецькій області (87400, Донецька область, смт. Мангуш, вулиця Тітова, будинок 63; код ЄДРПОУ - 08671923) на користь Мангушського районного центру зайнятості (87400, Донецька область, смт. Мангуш, вулиця Тітова, будинок № 49 А; код ЄДРПОУ - 25095740) 13 586,16 гривень .

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 09.01.2018 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.01.2018.

Головуючий суддя С.М. Фурсова