Рішення

від 17.01.2018 по справі 905/3020/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.01.2018                     Справа № 905/3020/17                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні, при секретарі судового засідання Турко А.В., справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» (вул. Кудрявська, 26/28, м.Київ, 04053) в особі Філії Управління з переробки газу та газового конденсату Публічного акціонерного товариства «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» (вул. Польова, буд. 6, с.Базилівщина, Машівський район, Полтавська область, 39420)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕКСУС ІНЖІНІРІНГ» (вул. Грецька, буд. 13, м. Маріуполь, Донецька область

про стягнення пені у розмірі 2752,13грн.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ», м.Київ в особі Філії Управління з переробки газу та газового конденсату Публічного акціонерного товариства «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ», с.Бізилівщина, Машівський район, Полтавська область, звернувся до господарського суду із позовом про стягнення пені у розмірі 2752,13грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки (закупівлі товару за власні кошти) №218/11-17 від 11.04.2017р. в частині своєчасної поставки відповідачем товару у встановлений договором строк, у зв'язку з чим на підставі пункту 7.11. договору позивачем нарахована пеня в розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.

Ухвалою господарського суду від 21.12.2017р. порушено провадження у справі №905/3020/17 за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи призначено на 17.01.2018р.

Відповідач відзив у строки встановлені в ухвалі суду від 21.12.2017р. суду не представив, про причину неявки в судове засідання 17.01.2018р. суд не повідомив.

Позивач та відповідач своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні, призначеному для розгляду справи на 17.01.2018р. не скористалися. Явку повноважних представників не забезпечили, про день, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідно до наявних в матеріалах справи рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, ухвали суду від 21.12.2017р. були отримані представником позивача – 04.01.2018р. та представником відповідача – 03.01.2018р.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

У пункті 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що про час та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені своєчасно та належним чином, суд дійшов висновку, що вони мали час та можливість надати додаткові документи, які мають значення для розгляду справи по суті.

За приписами ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

11.04.17р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «НЕКСУС ІНЖІНІРІНГ» (постачальник) та Публічним акціонерним товариством «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» в особі Філії Управління з переробки газу та газового конденсату Публічного акціонерного товариства «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» (покупець) був укладений договір поставки (закупівлі товару за власні кошти) №218/11-17.

Відповідно до п.1.1. вказаного договору, постачальник зобов'язується поставити товар, зазначений в специфікації, що додається до договору і є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар.

Найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна вартість договору вказується у специфікації (п.1.2. договору).

Згідно п.3.1. договору, ціна цього договору вказується в специфікаціях в гривнях з урахуванням ПДВ.

Пунктом 3.2. договору визначено, що загальна вартість договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в специфікації до цього договору, та не може перевищувати 688032, 00грн., в тому числі ПДВ – 114672,00грн.

Згідно п.5.1. договору, строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікаціях до цього договору.

Відповідно до п.5.3. договору, датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної.

Пунктом 5.4. зокрема визначено, що за вимогою покупця постачальник письмово повідомляє покупця і вантажоотримувача про готовність до відвантаженя товару шляхом направлення листа.

Відповідно до умов договору за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором (п.7.1. договору).

У разі невиконання постачальникома взятих на себе зобов'язань з поставки товару у строки, зазначені у специфікації до даного договору, останній сплачує покупцю пеню у 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцяти днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару (п.7.11. договору).

Відповідно до п.10.1. договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення його печатками сторін і діє до повного виконання сторонами зобов'язань.

Договір може бути змінений чи розірваний лише за згодою сторін, крім випадків, встановлених цим Договором та чинним законодавством України (п.11.1 договору).

Згідно пунктів 1, 2, 3, 14, 15 наявної в матеріалах справи специфікації №1 від 11.04.17р., яка згідно п.13.1 договору є додатком №1 до даного договору, визначено що:

- загальна вартість товару, що поставляється по цій специфікації, 688032,00грн., в тому числі ПДВ – 114672,00грн.;

- умови поставки товару (згідно умов Інкотермс – 2010): DDP склад (станція) вантажоотримувача: Філія Управління з переробки газу та газового конденсату Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (39420, Україна, Полтавська обл., Машівський р-н, с. Базилівщина, вул. Польова, 6);

- строк поставки товару: до 30.06.2017р.;

- специфікація №1 від 11.04.17р. є невід'ємною частиною вищевказаного договору;

- специфікація складена в 2-х (двох) примірниках (1 примірник постачальнику та 1 примірник покупцю).

Поставка товару за договором №218/11-17 від 11.04.2017р. була здійснення відповідачем 04.07.17р. на загальну суму 688032,00грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000009 від 04.07.17р., підписаною представниками обох сторін.

29.08.17р. позивач направив на адресу відповідача претензію №11-32-3433-5 від 18.08.17р., в якій, посилаючись на те, що фактична поставка товару відбулась 04.07.17р. та загальна кількість днів прострочення поставки товару складає 4 дні, позивач просив сплатити пеню в розмірі 2752,13грн. з ПДВ в семиденний термін з моменту отримання даної претензії.

18.10.17р. позивач повторно направив на адресу відповідача претензію №11-32-4221-5 від 12.10.17р. з вимогою сплатити пеню в розмірі 2752,13грн. з ПДВ в семиденний термін з моменту отримання даної претензії.

Разом з зазначеними претензіями позивачем був направлений на адресу відповідача рахунок фактуру №АКТ460 від 31.07.18р. на суму 2752,13грн. (пеня за несвоєчасно поставлені ТМЦ).

При цьому, відповіді на претензії позивачем не отримано.

Таким чином, відповідач свої зобов'язання за договором поставки (закупівлі товару за власні кошти) №218/11-17 від 11.04.17р. належним чином не виконав та здійснив несвоєчасну поставку товару.

Статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами статей 509, 526 Цивільного кодексу України та статей 173, 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з ч.1 ст.334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, в момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки товару у строки обумовлені договором поставки та специфікацією, яка є невід'ємною його частиною, позивачем заявлено про стягнення пені у розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення у сумі 2752,13грн. за період з 30.06.17р. по 03.07.2017р. включно (кількість днів прострочки – 4 дні).

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст..549 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Так, відповідно до п.7.11. договору за невиконання зобов'язань з поставки товару у строки зазначені в специфікації до договору, відповідач несе відповідальність шляхом сплати пені в розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення.

Умовами договору (п.1.1.) передбачено, що постачальник зобов'язується поставити товар, зазначений в специфікації, що додається до договору і є його невід'ємною частиною.

Пунктом 3 специфікації №1 від 11.04.2017р. визначено строк поставки товару: до 30.06.2017р.

Таким чином прострочка виконання зобов'язання за договором була в період з 30.06.2017р. по 03.07.2017р. включно та склала 4 дні.

За розрахунком суду пеня яка підлягає стягненню за період з 30.06.2017р. по 03.07.2017р. включно складає 2752,13грн.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 1600,00грн.

Керуючись статями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “НЕКСУС ІНЖІНІРІНГ” (87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Грецька, буд. 13; ідентифікаційний код 32788445) на користь Публічного акціонерного товариства “УКРГАЗВИДОБУВАННЯ” в особі Філії Управліня з переробки газу та газового конденсату Публічного акціонерного товариства “УКРГАЗВИДОБУВАННЯ” (39420, Полтавська область, Машівський район, с.Базилівшина, вул. Польова, буд. 6; ідентифікаційний номер 25976423) пеню у сумі 2752,13грн., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 1600,00грн. про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено 17.01.18р.          

Суддя М.О. Лейба