Рішення

від 10.01.2018 по справі 910/20621/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 10.01.2018Справа №  910/20621/17 За позовом   Інститут гідромеханіки Національної академії наук України до                   Товариства з обмеженою відповідальністю «Дені Груп» про                 стягнення    2  200,38  грн.       Суддя Смирнова Ю.М. Секретар судового засідання Цубера Ю.Ю. Представники сторін: не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача  2  200,38  грн. основного боргу за договором оренди № 307 від 21.06.2015. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по сплаті платежів за вищевказаним договором, що є підставами для стягнення суми основного боргу в сумі 2  200,38 грн. Нормативно в обґрунтування позову позивач посилався на приписи ст.ст. 759, 762 Цивільного кодексу України. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/20621/17, розгляд справи  призначено на 19.12.2017. 15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 N2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції. Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 N2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Відповідно до ч. 3 ст.12 Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 03.10.2017 N2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Згідно з ч. 5 ст.12 Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України від 03.10.2017 N2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Оскільки у справі № 910/20621/17 ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в силу ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України дана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. В судовому засіданні 19.12.2017 представник позивача не заперечував про розгляд даної справи у спрощеному позовному провадженні та всі документи на підтвердження своєї правової позиції в даному спорі позивачем було подано.   Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2017 вирішено справу № 910/20621/17 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 10.01.2018, встановлено строк для подання відзиву та заперечень на відзив. В судове засідання 10.01.2018 позивач та відповідач представників не направили, про розгляд справи повідомлені належним чином. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням. Враховуючи вищевикладене, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представників позивача та відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами. В судовому засіданні 10.01.2018 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Дослідивши матеріали справи,   Господарський суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: 21.06.2015 між позивачем – Інститутом гідромеханіки Національної академії наук України, як орендодавцем, та відповідачем – ТОВ «Дені Груп», як орендарем, на підставі дозволу НАН України згідно розпорядження від 08.06.2015 № 410, укладено договір оренди майна, що належить до майнового комплексу НАН України (далі – договір оренди № 307 від 21.06.2015). Пунктом 1.1 договору оренди № 307 від 21.06.2015 визначено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно – кім. № 423 (далі- майно), загальною площею 15,50 кв.м., розміщене за адресою: 03680, м.Київ, вул. Желябова, 8/4, на 4 поверсі Лабораторного корпусу будівлі, що перебуває на балансі ІГМ НАНУ , вартість якого згідно з висновком про вартість майна (актом оцінки) від 30.04.2015 і становить за незалежною оцінкою (залишковою вартістю) станом на 21.06.2015 – 94166,37 грн. Згідно з пунктом 1.2 договору оренди № 307 від 21.06.2015, майно передається в оренду з метою використання під офіс. Відповідно до п. 2.1 договору оренди № 307 від 21.06.2015 орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання передачі майна. Пунктом 3.1 договору оренди № 307 від 21.06.2015 сторонами узгоджено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 зі змінами, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку 21.06.2015 – 1  457,00 грн. Крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю за розрахунками орендодавця: відшкодування податку на землю, відшкодування комунальних платежів, витрати на утримання будинку та прилеглої території, інші витрати за договором про відшкодування витрати балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3 договору оренди № 307 від 21.06.2015), нарахування ПДВ здійснюється у порядку, визначеному законодавством (п. 3.2), орендна плата перераховується орендарем у повному обсязі (незалежно від наслідків своє господарської діяльності) відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше останнього числа поточного місяця. Статтею 5 договору оренди № 307 від 21.06.2015 передбачено обов'язки орендаря, зокрема: прийняти орендоване майно за актом приймання – передачі (п. 5.2), щомісячно проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформлювати відповідно акти звіряння (п. 5.13), здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна та прилеглої до будинку території, наданням послуг, сплатою податків та інших платежів (п. 5.17), відшкодувати протягом місяця з дня підписання договору витрати за послуги з проведення незалежної оцінки об'єктів оренди (п. 5.19). Пунктом 10.1 договору оренди № 307 від 21.06.2015 визначено, що договір укладено строком на 6 місяців, і діє з 21.06.2015 до 20.12.2015. 21.06.2015 між позивачем – Інститутом гідромеханіки Національної академії наук України, як орендодавцем, та відповідачем – ТОВ «Дені Груп», як орендарем, складено та підписано акт приймання – передачі до договору оренди № 307 від 21.06.2015, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування об'єкт оренди: кім. № 423, загальною площею 15,50 кв.м., розміщене за адресою: 03680, м.Київ, вул. Желябова, 8/4. Згідно з рахунком на оплату № 000000001281 від 02.10.2015 на суму 351,36 грн., позивачем було виставлено до оплати відповідачу наступні платежі по договору оренди № 307 від 21.06.2015: - відшкодування витрат по водопостачанню за жовтень 2015 року – 9,02 грн.; - відшкодування витрат по електроенергії за жовтень 2015 року – 191,19 грн.; - відшкодування витрат по теплопостачанню за жовтень 2015 року - 125,27 грн.; - відшкодування витрат по вивозу сміття за жовтень 2015 року – 7,09 грн.; - відшкодування витрат по оцінці майна за жовтень 2015 року – 1,84 грн.; - відшкодування витрат по сигналізації за жовтень 2015 року – 1,26 грн.; - відшкодування витрат по охороні  за жовтень 2015 року – 15,69 грн. Згідно з рахунком на оплату № 000000001336 від 07.10.2015 на суму 1  849,02 грн. (ПДВ – 308,17 грн.), позивачем було виставлено до оплати відповідачу наступні платежі по договору оренди № 307 від 21.06.2015: -          орендна плата за жовтень 2015 року – 1  477,06 грн.; -          компенсація земельного податку за жовтень 2015 року – 63,79 грн. Як зазначав позивач у позові, відповідачем було порушено свої зобов'язання за договором  оренди № 307 від 21.06.2015 щодо сплати платежів за жовтень 2015 року загалом в сумі 2  200,38 грн. (рахунок на оплату № 000000001281 від 02.10.2015 на суму 351,36 грн. та рахунок на оплату № 000000001336 від 07.10.2015 на суму 1  849,02 грн.), у зв'язку з чим 13.11.2017 позивач звернувся до відповідача з претензіями № 54-366-7/23 та № 54-365-7/23 про сплату заборгованості в сумі 2  200, 38 грн. Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість у повному обсязі не погасив, що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду. Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України). Відповідно до ч. 3 ст.    18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Аналогічна норма встановлена ч.3 ст. 285 Господарського кодексу України. Відповідно до ч.1, ч. 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. За правилами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України). Як свідчать матеріали справи, відповідачем всупереч п. 3.1, 3.4, 5.17, 5.19  договору оренди  № 307 від 21.06.2015, не було сплачено у повному обсязі та у встановлений договором строк орендну плату та інші обумовлені договором платежі за жовтень 2015 року загалом в сумі 2200,38 грн. (рахунок на оплату № 000000001281 від 02.10.2015 на суму 351,36 грн. та рахунок на оплату № 000000001336 від 07.10.2015 на суму 1  849,02 грн.). З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору оренди  № 307 від 21.06.2015, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України,  ст. 193 Господарського кодексу України, ч. 3 ст.    18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Таким чином, матеріалами справи документально підтверджується наявність у відповідача непогашеної заборгованості перед позивачем загалом в сумі 2200,38 грн.  та факт прострочення її сплати. Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин. За таких обставин, позов підлягає задоволенню у повному обсязі. Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України  підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 1600,00 грн. Суд відзначає, що при зверненні до суду з позовом позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2  400,00 грн. (платіжне доручення № 1506 від 26.06.2017), тобто в більшому розмірі, ніж передбачено п.п.1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент звернення до суду у листопаді 2017 року - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Зайво сплачений судовий збір в розмірі 800,00 грн. може бути повернутий в порядку, визначеному ст. 7 Закону України «Про судовий збір». На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити повністю.   2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дені Груп» (ідентифікаційний код 39574461; місцезнаходження: 03680 м.Київ, вул. Желябова, буд. 8, корп. 4, офіс 423) на користь Інституту гідромеханіки Національної академії наук України (ідентифікаційний код 05417354; місцезнаходження: 03680 м. Київ, вул.. Желябова, буд. 8/4) основний борг в сумі 2200 (дві тисячі двісті) грн. 38 коп., а також 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. судового збору.   Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складено:17.01.2018.          Суддя                                                                                                        Ю.М. Смирнова