Рішення

від 15.01.2018 по справі 914/2415/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2018р. Справа № 914/2415/17

За позовом: Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка Національної академії наук України, м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Центр управління персоналом» , м. Львів

про стягнення заборгованості

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Чорної І.Б.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник;

від відповідача: ОСОБА_2 - директор.

Розглядається справа за позовом Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка Національної академії наук України до приватного підприємства «Центр управління персоналом» про стягнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.11.2017 порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.12.2017.

Представник позивача в судове засідання 11.12.2017 з'явився, вимоги ухвали суду від 24.11.2017 виконав.

Відповідач в судове засідання 11.12.2017 явку уповноваженого представника не забезпечив, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 30.11.2017, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали суді від 27.11.2017 не виконав.

У зв'язку із неявкою представника відповідача в судове засідання 11.12.2017 та невиконання ним вимог суду, судом було винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 15.01.2018.

15.12.2017 набрали чинності зміни до ГПК України, в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII від 03.10.2017. Відповідно до п. 9 Перехідних положень ГПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, подальший розгляд даної справи суд проводив за правилами нової редакції ГПК України.

Представник позивача у судове засідання 15.01.2018 з'явився, позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач, в порушення умов договору оренди майна № 169, укладеного між сторонами 29.04.2016, не виконав свого обов'язку в частині повної оплати щомісячних орендних платежів у розмірі 11 214, 35 грн, а також оплати за надані йому комунальні послуги у розмірі 3 682, 57 грн. Крім того, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 677, 16 грн та штраф у розмірі 224, 29 грн.

Представник відповідача у судове засідання 15.01.2018 з'явився, позовні вимоги не заперечив, відзиву чи додаткових клопотань на адресу суду не подав.

Відповідно до ч. 9 ст. 81 ГПК України, у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і прийняття рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив таке.

Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка Національної академії наук України (надалі - позивач, орендодавець) звернувся в господарський суд з позовом до приватного підприємства «Центр управління персоналом» (надалі - відповідач, орендар) про стягнення заборгованості.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) 29.04.2016 було укладено договір оренди майна, що належить до майнового комплексу НАН України № 169 (надалі - договір оренди), відповідно до якого, позивач передав в строкове платне користування нерухоме державне майно - нежитлові приміщення згідно технічного паспорту № № 40, 41 (кімнати № № 322, 324) на 3-му поверсі адміністративно-лабораторного корпусу будівлі під літерою А-3 , (далі - майно), загальною площею 45,2 кв.м., розміщене за адресою: м. Львів, вул. Наукова, 5, що перебуває на балансі Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України, вартість якого визначена відповідно до висновку про вартість майна від 31 грудня 2015 року і становить за незалежною оцінкою станом на 31 грудня 2015 року 201 000, 00 грн. Згідно зі затвердженим сторонами актом приймання-передачі від 29.04.2016, відповідач прийняв вищезгадане майно у користування.

Крім цього, 29.04.2016 між сторонами було укладено договір № 169 про відшкодування витрат балансоутримувача (позивача) на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, відповідно до якого балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт адміністративно-лабораторного корпусу будівлі під літерою А-3 , що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Наукова, 5, а також утримання прибудинкової території, а відповідач бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих за цим договором, в тому числі і згідно з п. 2.2.3 вказаного договору - відшкодовувати податок на землю, плату за електроенергію, воду і водовідведення, вивезення побутового сміття, опалення та інші витрати щомісячно.

Як стверджує позивач, відповідач в порушення умов договорів належним чином не виконував свого обов'язку в частині повної оплати щомісячних орендних та комунальних платежів, що призвело до заборгованості у загальному розмірі 14 896, 92 грн. Крім того, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 677, 16 грн та штраф у розмірі 224, 29 грн.

Відповідач щодо позову письмових заперечень не надав, доказів сплати заборгованості до суду не представив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи із таких мотивів.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України). Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 759 ЦК України, що кореспондується зі статтею 283 ГК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Як встановлено судом, що 29.04.2016 між сторонами у справі було укладено договір оренди майна, що належить до майнового комплексу НАН України № 169, відповідно до якого, позивач передав в строкове платне користування нерухоме державне майно - нежитлові приміщення згідно технічного паспорту № № 40, 41 (кімнати № № 322, 324) на 3-му поверсі адміністративно-лабораторного корпусу будівлі під літерою А-3 , загальною площею 45,2 кв.м., розміщене за адресою: м. Львів, вул. Наукова, 5, що перебуває на балансі Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України, вартість якого визначена відповідно до висновку про вартість майна від 31 грудня 2015 року і становить за незалежною оцінкою станом на 31 грудня 2015 року 201 000, 00 грн. Договір оренди було укладено на підставі дозволу Президії Національної академії наук України (Постанова від 29.04.2016 №100 про передачу в оренду майна НАН України). Мета використання майна - розміщення офісу. Згідно із затвердженим сторонами актом приймання-передачі від 29.04.2016, відповідач прийняв вищезгадане майно у користування.

Сторони у п. 3.1. договору оренди погодили, що орендна плата визначається на підставі ОСОБА_2 розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 зі змінами, (далі - ОСОБА_2 розрахунку), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - грудень 2015 року 66,7035 грн за 1 кв.м., а за всю орендовану площу 3 015, 00 грн та ПДВ 603, 00 грн, а всього 3 618, 00 грн.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Індекси інфляції розраховуються Державною службою статистики України (3.3. договору оренди).

Договір укладено на термін з 29.04.2016 до 26.04.2019 (включно) (п. 10.1. договору оренди).

31.07.2017 між сторонами було укладено угоду про припинення дії договору оренди від 29.04.2016 № 169 майна, що належить до майнового комплексу НАН України з 31.07.2017. Згідно з актом приймання-передачі майно було повернуто орендодавцеві 31.07.2017.

Крім того, 29.04.2016 між сторонами було укладено договір № 169 про відшкодування витрат балансоутримувача (позивача) на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (надалі - договір про відшкодування витрат), відповідно до якого балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт адміністративно-лабораторного корпусу будівлі під літерою А-3 , що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Наукова, 5, а також утримання прибудинкової території, а відповідач бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих за цим договором.

Підставою для звернення позивача до суду став борг відповідача із сплати орендної плати, а також борг за утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Відповідно до ч. 1 ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до п. 3.4. договору оренди, орендна плата перераховується орендарем відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 30 (31) числа поточного місяця.

Згідно з п. 2.2.3 договору про відшкодування витрат, орендар зобов'язується не пізніше 25 числа поточного місяця отримати рахунки та протягом 3-х днів вносити на розрахунковий рахунок позивача відшкодування податку на землю, плату за електроенергію, воду і водовідведення, вивезення побутового сміття, опалення та інші витрати щомісячно.

Як встановлено судом, у відповідача наявний борг із сплати орендної плати в розмірі 11 214, 35 грн, що виник за період травень - липень 2017 року, а також борг за комунальні послуги і земельний податок у розмір 3 682, 57 грн, що підтверджується актом звірки від 31.07.2017 № 1/7, який підписаний сторонами.

У відповідності із ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно, згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 2 принципами господарського судочинства, є зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, розумність строків розгляду справи. За умовами ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на вищевикладене, господарським судом були створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Відповідачем не представлено доказів сплати заборгованості за договорами, наявність боргу належними доказами не спростовано, отже, вимога позивача про стягнення з відповідача боргу з орендної плати в розмірі 11 214, 35 грн, що виник за період травень - липень 2017 року, а також боргу за комунальні послуги і земельний податок у розмір 3 682, 57 є обгрунтованою і підлягає до задоволення повністю.

Крім суми заборгованості за договорами, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 677, 16 грн та штраф у розмірі 224, 29 грн.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України , штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення умовами договору одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Відповідно до п. 3.7. договору оренди, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь орендодавця відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п. 4.1. договору про відшкодування витрат при несвоєчасному внесенні платежів орендар сплачує балансоутримувачу пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки, а у разі заподіяння ним збитків балансоутримувачу відшкодовує їх у повному обсязі.

Суд перевіривши розрахунок пені, нарахованої на заборгованість із сплати орендних платежів, вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в загальній сумі 677, 16 грн підставними та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктом 3.8. договору оренди сторони погодили, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше

ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 2 % від суми заборгованості. Таким чином, суд вважає підставним стягнення з відповідача 224, 29 грн штрафу.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Центр управління персоналом» (79071, м. Львів, вул. Симоненка, 20/57, код ЄДРПОУ 32568839) на користь Фізико-механічного інституту ім. Г. В. Карпенка Національної академії наук України (79060, м. Львів, вул. Наукова, 5, код ЄДРПОУ 03534506) суму в розмірі 17 398, 37 грн з яких:

- 11 214, 35 грн -заборгованості за оренду приміщень;

- 3 682, 57 грн - заборгованості за комунальні послуги;

- 677, 16 грн - пені;

- 224, 29 грн - штрафу;

- 1 600, 00 грн - судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 18.01.2018.

Суддя Манюк П.Т.