Рішення

від 16.01.2018 по справі 923/1057/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2018 року Справа № 923/1057/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Горголь О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "М.К.ТРЕЙД", м. Херсон

про стягнення заборгованості в сумі 22 556,56 грн. та розірвання договору оренди

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: не прибув.

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (позивач) звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "М.К.ТРЕЙД" (відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 22556,56 грн. та розірвання договору оренди.

           Відповідно до пункту 1 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2127-VІІІ від 03.10.2017, постанови Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" починаючи з 15.12.2017 року введено в дію нову редакцію Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 9 Прикінцевих положень якого справи у судах першої інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку з викладеним, в судовому засіданні 26.12.2017 року суд завершив підготовче засідання та призначив розгляд справи на 16.01.2018 р. для розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, відзив на позов та витребувані судом докази не надав, ухвала про порушення справи надіслана судом на адресу відповідача, вказану у позовній заяві, повернулась до суду з відміткою відділення пошти: "за закінченням терміну зберігання". Як вбачається зі спеціального витягу з ЄДР, зробленого судом, станом на 26.12.2017 адреса відповідача : 73036, Херсонська область, місто Херсон вулиця Університетська,132-А, офіс 607, зазначене співпадає з адресою, вказаною у позовній заяві.

          Враховуючи викладене, суд дійшов розглянути справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, - суд

в с т а н о в и в:

          Між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (позивач, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “М.К. ТРЕЙД” (відповідач, орендар) був укладений Договір оренди приміщення №50/17 від 1 березня 2017 року (далі - договір), за умовами якого ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» передав “М.К. ТРЕЙД” в оренду приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Херсон, пр-т Ушакова, б. 43, офіс 319 та має загальну площу 14,0 квадратних метрів.

          Частиною 1 ст. 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

          Відповідно до 5.1 - 5.2 Договору - передача Орендодавцем та прийняття Орендарем приміщення в оренду засвідчується актом здачі-приймання Приміщення в оренду, за умови виконання Орендарем своїх зобов'язань по сплаті за перший місяць оренди та авансового платежу, визначеного п.2.3 Договору, у розмірі, передбаченому п.2.2 договору. Приміщення та інше майно вважаються фактично переданими з моменту підписання акта здачі-приймання.

          Матеріалами справи підтверджується, що передача приміщення відбулась за актом здачі-приймання від 01.03.2017 р.

          Відповідно до умов п. 2.1 - 2.3 Договору передача приміщення відбувається на умовах сплати останнім плати за користування приміщенням шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок, зазначений Орендодавцем. Орендна плата підлягає сплаті до 20 числа поточного місяця за наступний місяць оренди (розрахунковий), із розрахунку 130,00 грн. за 1 кв.м., в т.ч. ПДВ 21,67 грн., а за всю орендовану площу 1820,00 грн. в т.ч. ПДВ 303,33 грн., за перший місяць оренди та починає нараховуватись з моменту підписання акту здачі-приймання приміщення. Розмір орендної плати за кожен наступний місяць підлягає індексації з коефіцієнтом рівним 1. На протязі 5 днів з дня підписання договору орендар зобов'язується сплатити орендну плату за перший місяць оренди, та з метою забезпечення виконання орендарем своїх зобов'язань по сплаті орендної плати, орендар перераховує на поточний рахунок Орендодавця №36002050011643 авансовий платіж у розмірі, передбаченому п.2.2 Договору, який зараховується за останній місяць оренди. Крім того, згідно п.2.4. Договору - компенсація Орендарем плати за спожиті комунальні послуги та витрати на обслуговування приміщення у сумі 322,00 грн. на місяць входить до орендної плати.

          Позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання за договором оренди не виконує належним чином. Станом на 01.11.2017р. сума заборгованості за оренду приміщення складає 14 560,00 грн.

          Суд констатує, що відповідачем також порушено п. 4.2.7. Договору, яким передбачено обов'язок відповідача своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі відповідно до умов цього Договору.

          Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

          Частиною 1 статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми пені у розмірі 1144,71 грн. та штрафу в сумі 6370,00 грн., суд зазначає наступне.

          Пунктом п. 6.3 Договору передбачено, що у випадку заборгованості по виплаті орендної плати Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі 0,1 відсотків від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

          Згідно п.6.5. договору у випадку неповернення приміщення орендодавцю у строк, передбачений п.7.1. договору, а у випадку дострокового розірвання по ініціативі орендодавця – в дату, вказану у повідомленні Орендодавця, Орендар сплачує Орендодавцю штраф у розмірі 50% від розміру місячної орендної плати за кожен день прострочення.

          Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

          Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

          Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено, що в разі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

          Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

          Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 138,81 грн. три відсотки річних та 343,04 грн. інфляційних.

          З урахуванням приписів частини другої статті 625 ЦК України, правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто прострочення у виконанні зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й серед іншого інфляційні нарахування, що обраховуються як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу. Поряд з цим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

          Суд за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи «Ліга» (з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного суду України від 03.04.97р. №62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ») перевірив розрахунок пені, інфляції та 3% річних та дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в цій частині в повному обсязі.

          Згідно п. 3.1.2. Договору Орендодавець має право в односторонньому порядку розірвати цей Договір та вимагати повернення приміщення, якщо Орендар не сплатив (не повністю сплатив) орендну плату протягом двох чергових строків, також в інших випадках, передбачених цим Договором.

          Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

          Відповідно до п. 4.2.16. TOB "М.К. ТРЕЙД" (Орендар) зобов'язується звільнити

приміщення та повернути його Орендодавцю у разі закінчення строку дії Договору або у його дострокового розірвання в останній день дії Договору у стані, в якому Приміщення і одержане, з урахуванням нормального зносу.

          Згідно приписів ч.2 ст. 782 ЦК України: наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

          Матеріалами справи підтверджується направлення позивачем на адресу орендаря - «М.К. ТРЕЙД» претензій про сплату заборгованості та вимоги щодо з'явлення в орендоване приміщення для повернення орендованого майна та підписання акту приймання-передачі, але станом на день розгляду справи доказів сплати заборгованості та доказів фактичної передачі приміщення позивачу шляхом підписання акту приймання-передачі суду не надано.

          Суд погоджується з думкою позивача, що оскільки позивачем направлялося повідомлення про припинення договору саме з 01.11.2017 року, то договір підлягає розірванню саме з цієї дати.

          Враховуючи викладене, позовні вимоги є доведеними, обгрунтованими та підлягають задоволенню.

          На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «М.К.ТРЕЙД» (73036, Херсонська область, місто Херсон, вул. Університетська,132-А, офіс 607, код ЄДРПОУ 34897448, інші реквізити суду не відомі) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, Дніпровська область, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.50; код ЄДРПОУ 14360570, інші реквізити суду невідомі) 14560 грн. борг за оренду приміщення, 138,81 грн. – три відсотки річних, 343,04 грн. сума інфляційних збитків, 1144,71 грн. – пеня, 6370,00 грн. штраф за прострочення повернення приміщення та 3200,00 грн. судового збору.

3. Розірвати договір оренди приміщення №50/17 від 01 березня 2017 року, укладений між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «М.К. ТРЕЙД», з 01.11.2017 року

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.01.2018

          Відповідно до ст. 241 ГПК України Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя                               В.В.Литвинова