Постанова

від 17.05.2007 по справі 3090-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

3090-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 321

ПОСТАНОВА

Іменем України

17.05.2007Справа №2-17/3090-2007А

За позовом Управління Пенсійного фонду України в Советському районіАР Крим (97200, АР Крим, смт. Советський, вул. 50 років СССР 4-А)

До відповідача    Сільськогосподарського кооперативу „Росток” (97210, АР Крим, Совєтський район,  с. Дмитровка)

про стягнення   803,25  грн.

                                                                                                            Суддя В.І. Гайворонський                                                                                                                                                                              при  секретарі судового засідання

Шенягіной Т.Ю   

                                                      ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача –   не з'явився, заява

Від відповідача – не з'явився

Сутність спору: Управління ПФУ в Советському районі АР Крим  звернулося до господарського суду АР Крим з позовом  про стягнення з відповідача заборгованості в сумі   803,25  грн.

             Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не представив, про час слухання справи  наперед  повідомлений належним чином -  рекомендованою поштою, направлену на його юридичну адресу. Згідно ст.  93 ЦК України  юридична особа  повинна знаходитися  за своєю юридичною адресою. Якщо відповідач  не знаходиться за своєю юридичною адресою це не може бути поважною причиною  та підставою не розглядати справу, оскільки порушення  законодавства поважною причиною не є.

            Згідно статті 39 КАС України виклик відповідача через засоби масової інформації є правом суду, а не обов'язком.

            Використовуючи своє право  не робити такий виклик, з врахуванням викладених обставин, суд процесуального законодавства не порушує.

            Згідно  розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, указані витрати складають за період з 01.01.2006 по 31.10.2006 року 803,25 грн.  Указаний розрахунок  згідно  поштового повідомлення отриманий відповідачем 23.11.2006 року.

            Згідно вимоги про сплату боргу від 09.01.2007 року № Ю-10 сума недоїмки зі сплати страхових внесків складає 803,25  грн. Указана вимога  згідно поштового повідомлення отримана відповідачем  12.01.2007 року.

            По справі проголошені вступна та резолютивна частини постанови.

            Розглянувши матеріали справи, суд, -

                                                                в с т а н о в и в:

 СК „Росток” зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в  Советському районі АР Крим  як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за реєстраційним номером №  2521222,  що  підтверджується довідкою  позивача.

Порядок відшкодування  підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначений в Інструкції про порядок числення і сплати  страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 і зареєстрованої  в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року під № 64/8663. Визначення сум  для відшкодування, формування розрахунків фактичних витрат здійснюється органами Пенсійного фонду України. Встановлений єдиний порядок  як для відшкодування пенсій, призначених п. «а» ст. 13  Закону України «Про пенсійне забезпечення», так і для пенсій, призначених  згідно пункту «б» вказаної  статті, і інших видів пільгових пенсій. При цьому не відбувається  щомісячного узгодження сум для відшкодування. Розрахунок  присилається раз на рік, до 20-го січня поточного року  в і протягом  10 днів по новопризначених пенсіях. Підприємства вносять плату щомісячно до 25-го числа.

Відповідно до п.п. 6.4  п.6  Інструкції про порядок нарахування і сплати  страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відповідачу, щорічно, до 20-го січня і протягом 10-ти днів по новопризначених пенсіях спрямовувались повідомлення  про розрахунку сум  фактичних витрат  на виплату і доставку  пільгових пенсій.

Заборгованість в сумі 803,25  грн. підтверджена розрахунком фактичних витрат та поштовим повідомленням про вручення відповідачу, що згідно указаної Інструкції є достатньо підставою вважати наявність заборгованості у випадку її несплати.

 Крім цього, вимога позивача у встановленому Законом порядку не оскаржена, у зв'язку з чим  не приймати її до уваги  у суду немає підстав. Згідно статті 106  Закону України “Про загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування” № 1058-IV така вимога також є достатньою підставою вважати наявність заборгованості у випадку її несплати.

           З врахуванням позовних вимог, підлягаюча стягненню сума складає –  803,25  грн.

           Відповідачем не представлено доказів того, що  борг їм погашений, а також доказів в обґрунтування  заперечень.

           Оскільки відповідні докази по справі не представлені до винесення постанови, немає підстав їх залучати до матеріалів  справи після прийняття постанови по цій справі.

          Якщо відповідач погасив заборгованість до прийняття цієї  постанови, він вправі звернутися в суд з завою про  перегляд  постанови  за нововиявленими обставинами.

          Позивач, згідно ст.  81 ЦК України є юридичною особою публічного права. Відповідно, відношення, які виникають при реалізації ним своїх повноважень є публічно-правовими відношеннями і підлягають розгляду за нормами КАС України згідно п. 4 ч. 1 ст. 17  Кодексу адміністративного судочинства України, яка  є відносно інших норм спеціальною.

         Згідно Постанови Верховного Суду України № 06/035 від 24.01.2006 року та Постанови Верховного Суду України від 06.07.2006 року № 06/246 (справа № 14/3 об пн), а також згідно Постанов Верховного Суду України від 24.01.2006 року у справах №№ 11/268, 6/140, 23/178, 11/261, 13/212, 11/206, 11/266, 27/231 аналогічні спори  повинні розглядатися за нормами КАС України.

          Згідно ч.2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у даному випадку відшкодуванню не підлягають.

          На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 94, 162-163 КАС України, суд -     

ПОСТАНОВИВ:       

            Позов  задовольнити  повністю.

            Стягнути  з  відповідача   Сільськогосподарського кооперативу „Росток”  (97210, АР Крим, Совєтський район, с. Дмитровка, р/р 260054357 в КРД АППБ „Аваль” м. Сімферополь, МФО  324021, ЗКПО 30909454)   на  користь  Управління Пенсійного фонду України в  Советському районі АР Крим  (97200, АР Крим, смт. Советський,  вул. 50 років СССР 4-А; р/р  25605010047801  в КРУ ВАТ “Державний Ощадний банк України” м. Сімферополь, МФО  324805, ЗКПО  22300323)  заборгованість в сумі  803,25  грн.

             Ст. 254 КАС України передбачено, що  постанова першої інстанції, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна

скарга не була подана у строк, встановлений КАСУ, постанова суду першої інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку.

               У разі подання апеляційної  скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк  апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

                Постанова може бути оскаржена  у порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України у Севастопольський апеляційний господарський суд, якою встановлено, що:   про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку   подається  заява.     Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

              Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

            Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а  в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 КАСУ -  з  дня  складення  в  повному  обсязі.

            Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається  протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне  оскарження.

            Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

            Заява  про  апеляційне  оскарження  чи  апеляційна скарга, подані  після  закінчення  строків,  встановлених  цією   статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про  що постановляється ухвала.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гайворонський В.І.