Постанова

від 04.06.2007 по справі 6587-2007а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

6587-2007А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 103

ПОСТАНОВА

Іменем України

04.06.2007Справа №2-15/6587-2007А

Суддя господарського суду АР Крим І.А. Іщенко, розглянувши матеріали адміністративної справи 04.06.2007 р. у судовому засіданні, що почалося у 12:40 за участю секретаря судового засідання  Г.В. Козлова,   

За участю представників:

Від позивача – Поленічка Л.П., довіреність б/н від 10.05.2007 р., у справі

Від відповідача – Кріоне Я.М., довіреність № 768/40/01 від 14.05.2007 р., у справі

ухвалив постанову по справі №2-15/ 6587-2007А у 13:00

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельна компанія “СВС” (95018, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бітумна, 93, код ЄДРПОУ 30354663)

До відповідача Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15, код ЄДРПОУ 20687358)

Про визнання відмови протиправною та спонукання до виконання певних дій

Обставини адміністративної  справи:

         Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговельна компанія “СВС” звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради про визнання відмови Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради щодо укладення договору купівлі-продажу відносно нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська, 137, яке віднесено до переліку об'єктів комунальної власності Сімферопольської міської ради, що підлягають приватизації з рекомендацією викупу користувачем Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговельна компанія “СВС” протиправним, та про спонукання Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради укласти договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська, 137, з Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговельна компанія “СВС”.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, не виконуючи рішення 13-ї сесії V скликання Сімферопольської міської ради від 27.12.2006 р. № 150 “Про затвердження Програми приватизації обєктів комунальнорї власності Сімферопольської міської ради на 2007 рік”, порушує норми закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та права Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельна компанія “СВС” на придбання спірних приміщень, оскільки безпідставно не здійснює дії відносно їх приватизації останнім.

Представник відповідача у відзиві на позов проти позовних вимог заперечував, вважає, що на приватизацію нежитлових приміщень в м. Сімферополі по вул. Київській, 137, загальною площею 2155,9 кв.м. мається законодавчо встановлене обмеження, оскільки у складі об'єкта приватизації знаходяться підвальні приміщення.

Ухвалою господарського суду від 23.05.2007 р. провадження по справі було зупинено, у зв'язку з призначенням за клопотанням позивача по справі судової будівельно-технічної експертизи.

30.05.2007 р. до господарського суду надійшов лист від експертної установи підприємства “Далекс-експерт”  експерта Гавриленка Геннадія Івановича з копіями матеріалів справи та висновком експерта.

Ухвалою господарського суду від 30.05.2007 р. провадження у справі було поновлено, призначене слухання справи.

У судовому засіданні сторони надали пояснення з урахуванням судової експертизи, в яких погодилися з висновком судового експерта.

Дослідивши матеріали справи, представлені сторонами докази та висновок судової експертизи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

09.06.1999 р. на підставі рішення Сімферопольського міськвиконкому № 701 від 28.05.1999 р. (а.с 28) між ЖЕО Київського району м. Сімферополя (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговельна компанія “СВС” (Орендатор) був укладений договір оренди нежитлових приміщень № 1/11. (а.с. 29).

Згідно пункту 1.1 Договору Орендодавець передає, а Орендатор приймає в оренду нежитлові приміщення, розташовані за адресою вул. Київська, 137 у м. Сімферополі, площею 2155,9 кв. м.

Строк дії договору передбачений пунктом 7.2 Договору та становить з 01.06.1999 р. по 01.06.2000 р.

На підставі Наказу представництва Фонду майна АР Крим № 282 від 12.06.2001 року (а.с. 33) і додаткової угоди № 1/3 від 09.06.1999 року до договору оренди строк договору продовжений на 1 рік, тобто до 01.07.2002 року.

На підставі Наказу представництва Фонду майна АР Крим № 272 від 05.06.2002 року і додаткової угоди до договору оренди № 1/3 від 09.06.1999 року строк договору продовжений на1 рік, тобто до 01.07.2003 року. (а.с. 31,32)

Розпорядженням Сімферопольського міського голови № 484-р від 18.07.2003 року і на підставі додаткової угоди до договору оренди № 1/3 від 09.06.1999 року термін договору продовжений на 1 рік, тобто  до 01.07.2004 року.(а.с. 34,35)

Крім того, вищевказаною додатковою угодою передбачено, що приміщення які орендуються площею 2155,9 кв.м., надані для здійснення наступної діяльності:

для здійснення торгівлі продовольчими товарами - 856,8 кв.м;

для здійснення торгівлі підакцизної групи - 40 кв.м;

для здійснення торгівлі непродовольчими товарами - 40 кв.м;

для здійснення торгівлі шкільними речами - 40 кв.м;

для здійснення громадського харчування - 979,1 кв.м;

для надання послуг населенню - 200 кв.м;

На підставі наказу Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради № 623 від 29.10.2004 р. та додаткової угоди до договору оренди № 1/3 від 09.06.1999 р. строк договору продовжений до 01.06.2005 р. (а.с. 36-37)

Угодою від 01.05.2005 р. “Про зміну та доповнення договору оренди нежитлових приміщень № 1/3 від 04.06.1999 р. по вул. Київська, 137 між орендодавцем - ЖЕО Київського району м. Сімферополя та орендатором ТОВ “Торговельна компанія “СВС”, площа що орендується склала 1266,8 кв.м, (а.с 38-39) в тому числі:

для здійснення торгівлі продовольчими товарами - 856,8 кв.м;

для здійснення торгівлі підакцизної групи - 40 кв.м;

для здійснення торгівлі непродовольчими товарами - 40 кв.м;

для здійснення торгівлі шкільними речами - 40 кв.м;

для здійснення громадського харчування - 90 кв.м;

для надання послуг населенню - 200 кв.м;

            Угодою від 01.05.2005 року “Про зміну і доповнення договору оренди нежитлових приміщень № 78/3 від 20.10.2004 р. по вул. Київській, 137 між орендодавцем та орендарем орендована площа склала 889,1 кв.м (підвал).

На підставі наказу Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради № 357 від 09.06.2005 р. та додаткової угоди до договору оренди № 1/3 від 09.06.1999 р. строк договору був продовжений до 30.04.2006 р. (а.с. 47-48)

На підставі наказу Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради № 127 від 01.03.2006 р. та додаткової угоди до договору оренди № 1/3 від 09.06.1999 р. строк договору був продовжений до 31.03.2007 р. (а.с. 55-56)

На підставі листа № 1377 від 20.11.2002 р. начальником ЖЕО Київського району м. Сімферополя наданий дозвіл на проведення ремонту в орендованому приміщення за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська, 137.

Рішенням № 387 від 24.02.2006 р. Сімферопольського міськвиконкому отриманий дозвіл на виконання ремонту фасаду в орендованому приміщенні за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська, 137. (а.с. 60)

Вказаним рішенням позивача було зобов'язано розробити проектну документацію, узгодити та затвердити її у встановленому порядку, отримати в інспекції ДАБК дозвіл на проведення робіт, а також після закінчення будівельних робіт представити об'єкт державній технічній комісії.

За результатами аудиторської перевірки, проведеної з 03.10.2006 р. по 04.10.2006 р. аудиторською фірмою “АМБ-АУДИТ”, на підставі договору № 62 від 25.09.2006 р. складений аудиторський висновок про фінансування робіт з ремонту орендованого приміщення за рахунок коштів орендаря ТОВ “Торговельна компанія “СВС”, розташованого за адресою м. Сімферополь, вул. Київська, 137. (а.с. 40-45).

Згідно з вказаним висновком підтверджуються поліпшення орендованого приміщення, розташованого за адресою м. Сімферополь, вул. Київська, 137, здійснені за рахунок коштів позивача, на загальну суму 442100,87 грн.

Вказані поліпшення, здійснені за рахунок позивача, є невід'ємними.

Крім того, позивачем здійснювався за власний рахунок поточний ремонт приміщень.

Згідно дислокації мережі міста Сімферополя нежитлове приміщення по вул. Київській, 137 м. Сімферополя відноситься до магазину роздрібної торгівлі продовольчими товарами та громадського харчування.

Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно за номером 13971194 від 22.03.2007 р. та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.03.2007 р. нежитлові приміщення, розташовані за адресою АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 137, загальною площею 1721,9 кв.м належать територіальній громаді в особі Сімферопольської міської ради. (а.с.22, 23)

На підставі рішення 13-ї сесії V скликання Сімферопольської міської Ради від 27.12.2006 р. № 150 "Про затвердження програми приватизації об'єктів комунальної власності Сімферопольської міської Ради на 2007 рік» затверджений перелік об'єктів комунальної власності комунальної власності Сімферопольської міської Ради, що підлягають приватизації, у тому числі: об'єкт - приміщення та майно по вул. Київська, 137, м. Сімферополь (користувач, заявник - ТОВ “Торговельна компанія “СВС”). (а.с. 57)

Суд вважає за необхідне зазначити, що вказане рішення Сімферопольської міської Ради не оскаржене в установленому законом порядку, не визнане нечинним, не скасоване, тобто є чинним.

З огляду на вищевказане рішення Сімферопольської міської Ради, позивач виконав  необхідні роботи з організації підготовки необхідного пакета документів для укладення договору купівлі-продажу вищевказаних приміщень згідно наказу Фонду комунального майна Сімферопольської міської Ради № 133 від 29.03.2007 р. «Про приватизацію шляхом викупу, визначенням дати оцінки і проведення інвентаризації об'єкта комунальної власності Сімферопольської міськради – приміщень і майна по вул. Київській, 137».

Так, статтею 777 Цивільного кодексу України передбачено, що наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.

З матеріалів справи  вбачається, що 23.04.2007 р. ТОВ “Торговельна компанія “СВС” звернулося до Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради з  заявою про укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, розташованого за адресою : м. Сімферополь, вул. Київська, 137, яке внесено в перелік об'єктів комунальної власності Сімферопольської міської ради, яке підлягає приватизації, з рекомендацією викупу користувачем ТОВ “Торговельна компанія “СВС” (лист вих. № 14/121 від 23.04.2007 р.) (а.с. 65)

Однак, в укладенні договору купівлі-продажу орендованого приміщення позивачу було відмовлено. (лист № 1393/40/03 від 24.04.2007 р.) (а.с. 69).

У своєму відзиві на позов відповідач мотивує відмову на тій підставі, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України №4-рп/2004 від 02.03.2004 р. та Роз'яснення Фонду державного майна України від 30.01.2004 р. підвальні приміщення не підлягають відчуженню.

Проте, суд не може погодитись з вказаним висновком відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до статті 25 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” №2269-ХІІ від 10.04.1992 р. приватизація об'єкта оренди здійснюється   відповідно до чинного законодавства.

Приватизація державного та комунального майна здійснюється згідно з вимогами Законів України „Про приватизацію державного майна”, „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” та інших нормативних актів, які не суперечать вимогам названих актів.

Частиною 1 статті 2 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” №2171-ХІІ від 06.03.1992 р. передбачено, що об'єктами малої приватизації є:

- цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, віднесених Державною програмою приватизації до групи А;

- окреме індивідуально визначене майно;

- об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.

Згідно зі статею 3 вказаного Закону приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу; продажу на аукціоні, за конкурсом.

Відповідно до статті 4 Закону продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у загальнодержавній та комунальній власності, є відповідно: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва; органи приватизації, створені місцевими Радами.

Згідно з пунктом 3 Положення про Фонд комунального майна  Сімферопольської міської ради   основними завданнями останнього є здійснення повноважень власника комунального майна, організція та проведення приватизації комунального майна, формування, облік, передача в оренду комунального майна міста Сімферополя..

Покупцями об'єктів малої приватизації, згідно зі статтею 5 Закону Україн №2171, можуть бути фізичні та юридичні особи, які визнаються покупцями відповідно до Закону України “Про приватизацію майна державних підприємств", тобто громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства; юридичні особи, зареєстровані на території України, крім передбачених частиною третьою цієї статті; юридичні особи інших держав.

          Статтею 7 Закону України №2171-ХІІ передбачено, що Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у загальнодержавній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні, за конкурсом. При цьому, включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації чи з ініціативи відповідних органів приватизації або покупців.

          Пунктом 4 зазначеної статті встановлено, що покупці подають до відповідного органу приватизації заяву про включення підприємства до одного із зазначених у цій статті переліків об'єктів, що підлягають приватизації. Орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до переліків, зазначених у частині першій цієї статті. Результати розгляду не пізніш як через місяць з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі.

Відмова у приватизації можлива тільки у випадках, коли:

особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем підприємства згідно з цим Законом;

є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства;

не затверджено переліків, передбачених частиною першою цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови позивачу в укладенні  договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, розташованого за адресою : м. Сімферополь, вул. Київська, 137, стало посилання відповідача на Рішення Конституційного Суду України №4-рп/2004 від 02.03.2004 р.

Однак, вказані посилання не є переконливими. Так, резолютивною частиною зазначеного рішення КСУ передбачено, що в аспекті конституційного звернення і конституційного подання положення частини першої статті 1, положення пункту 2 статті 10 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” треба розуміти так:

1.1. Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

1.2. Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.

1.3. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.

          Отже, вказаним рішенням дано офіційне тлумачення Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”.

Проте, статтею 4 Житлового кодексу Української РСР передбачено, що до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Таким чином, враховуючи те, що предметом даного спору є визнання відмови Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради щодо укладення договору купівлі-продажу відносно нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська, 137, яке віднесено до переліку об'єктів комунальної власності Сімферопольської міської ради, що підлягають приватизації з рекомендацією викупу користувачем Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговельна компанія “СВС” незаконним, та спонукання Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради укласти договір купівлі-продажу нежитлового приміщення (тобто нежитлового приміщення, призначеного для торговельних потреб), розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська, 137, з Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговельна компанія “СВС”, Закон України „Про приватизацію державного житлового фонду”, як і його офіційне тлумачення, не може розповсюджуватись на спірні правовідносини.

          Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що рішення Конституційного Суду України стосується лише тих нежитлових приміщень, які є допоміжними приміщеннями.

Згідно зі статтею 1 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” №2866-ІІІ від 29.11.2001 р. допоміжні приміщення багатоквартирного будинку — приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

Таким чином, критерієм віднесення приміщення до допоміжного є призначення вказаного приміщення для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.

Вказані висновки суду підтверджуються також Листом Фонду державного майна України №10-20-1155 від 30.01.2004 р. “Щодо можливості приватизації підвальних приміщень”.

Так, вказаним листом передбачено, що відповідно до статті 4 Житлового кодексу України до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Відповідно до Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” зазначені нежитлові приміщення є окремим індивідуально визначеним майном і підлягають приватизації, як об'єкти державної власності групи А.

Вказане підтверджується також наявним у матеріалах справи висновком судового експерта. (а.с. )

Ухвалою господарського суду від 23.05.2007 р. провадження по справі було зупинено, по справі призначена судова будівельно-технічна експертиза. На вирішення судового експерта поставлене наступне питання чи є спірне підвальне приміщення, розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська, 137, нежитловим не допоміжним приміщенням.

Так, згідно висновку експерта № 8 від 29.05.2007 р. (судовий експерт Гавриленко Геннадій Іванович підприємства “Далекс-експерт” (м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 14-а) встановлене наступне: об'єкт дослідження – нежитлові приміщення підвального поверху багатоповерхового житлового будинку являються нежитловими, не являються допоміжними приміщеннями житлового будинку, розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська, 137.

Цокольний та підвальний поверхи спочатку проектувалися та споруджувалися в якості єдиного торговельного комплексу, ізольованого від житлових поверхів.

У підвальному приміщенні розташовані інженерні мережі, пристрої, механізми та технологічне обладнання, які функціонально пов'язані та забезпечують нормальну експлуатацію торговельного комплексу роздрібної торгівлі продовольчими товарами та громадського харчування.

Експертом встановлено, що в приміщеннях підвального поверху  досліджуваного житлового  будинку відсутні інженерні мережі, призначені для обслуговування житлового будинку.

Відповідно до частини 5 статті 82 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.

Згідно з частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 1 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. (статтія 86 Кодексу).

Представники сторін надали у судовому засіданні письмові пояснення щодо висновків судового експерта, в яких погдилися з останнім.

Таким чином, нежитлові приміщення  у підвалі загальною площею 1721,9 кв.м , які розтошовані по вул. Київській, 137 в м. Сімферополі, в розумінні норм чинного законодавства є окремим індивідуально визначеним майном, а тому, згідно з частиною 1 статті 2 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” є об'єктом малої приватизації.

Крім того, суд вважає за необхідне повідомити, що згідно з пунктом 51 Державної програми приватизації, затвердженої Законом України „Про державну програму приватизації” №1723-ІІІ від 18.05.2000 р., у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.

Матеріали справи свідчать, що згідно з аудиторським висновком від 04.10.2006 р. про фінансування робіт щодо поліпшення орендованого приміщення за рахунок коштів орендаря ринкова вартість виконаних орендатором невід'ємних поліпшень орендованого підвального приміщення за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, м. Євпаторія, вул. Київська, 137, складає 442100, 87 грн. (з урахуванням ПДВ).

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговельна компанія “СВС” є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи  та  підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з відповідного місцевого бюджету.

Судовий збір у розмірі 3,40 грн. у порядку частини 1 статті 94, пункту 1, 2 частини 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, пункту „б” пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

                    На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 94, 158-161, п. 1, 2 ч. 2 ст. 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати відмову Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради щодо укладення договору купівлі-продажу відносно нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська, 137, загальною площею 1721,9 кв.м, які віднесено до переліку об'єктів комунальної власності Сімферопольської міської ради, що підлягають приватизації з рекомендацією викупу користувачем Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговельна компанія “СВС” незаконною.

3. Зобов'язати  Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради укласти договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська, 137, загальною площею 1721,9 кв.м, з Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговельна компанія “СВС”.

4. Стягнути з місцевого бюджету Сімферопольської міської ради на користь Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговельна компанія “СВС” (95018, м. Сімферополь, вул. Бітумна, 93, код ЄДРПОУ 30354663, р/р 2600638429001 банк КРФ АКБ “Укрсоцбанк” МФО 324010) судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.

Судом роз'яснено сторонам положення статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України,  відповідно якої Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу з заявою сторони.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.    

Дійсну Постанову направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.