Справа №295/14537/17
1-кс/295/207/18
УХВАЛА
Іменем України
16.01.2018 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю представника адвоката ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12017270000000287 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 ч.4 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
Заявник звернувся до суду з указаним клопотанням, мотивуючи свої вимоги тим, що ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира накладено арешт на автомобіль з вантажем, а саме на пиломатеріали в кількості 29 м.3 на суму 3335 грн., які ОСОБА_4 зобов`язаний був поставити за зовнішньоекономічним контрактом від 19.06.2017 року. Просив скасувати арешт на вказане майно, оскільки відтак відпала необхідність в його накладенні у кримінальному провадженні.
Заявник у судовому засіданні підтримав вимоги клопотання з викладених у ньому підстав.
Слідчий у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду клопотання повідомлялися належним чином, причин неявки до суду не повідомив.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Слідчим суддею встановлено, що СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017270000000287, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.12.2017року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 ч.4 КК України.
Ухвалою від 08.12.2017 року слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира задоволено клопотання слідчого СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області у кримінальному провадження та накладено арешт на оригінали документів на та на майно, вилучене в ході проведення огляду на митному посту «Північний» сектору митного оформлення «Овруч».
Підставою накладення арешту на вказане вище майно є те, що оскільки майно є матеріальним об`єктом, який зберіг на собі сліди злочину, є безпосереднім предметом вчинення кримінального правопорушення, та, будучи речовим доказом, відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України, і чим згідно ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи.
Слідчим суддею під час накладення арешту на вищезазначене майно була встановлена безумовна переконливість щодо застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні, враховуючи правову підставу для арешту майна та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених упунктах 1-4частини першої статті 96-2Кримінального кодексу України.
За правилами ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно ч. 6 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Частиною 1 ст. 174 КПК України визначено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
За наведених обставин, враховуючи, що майно, на яке накладено арешт, відповідаючи критеріям ст. 98 КПК України, є речовим доказом у кримінальному провадженні та безпосереднім предметом вчинення кримінального правопорушення і арешт на нього накладений ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира обґрунтовано, а також необхідність у накладенні арешту полягає в збереженні речових доказів, що передбачено ч. 2 ст. 170 КПК України, потреба у застосуванні арешту на вказане майно не відпала, тому підстав для скасування арешту не вбачається.
Керуючись ст. ст. 98, 170 -174, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У Х В А Л И В :
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 12017270000000287 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 ч. 4 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Богунського районного суду від 08.12.2017 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Богунський районний суд м. Житомира |
Дата ухвалення рішення | 16.01.2018 |
Оприлюднено | 27.02.2023 |
Номер документу | 71668887 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Богунський районний суд м. Житомира
Слюсарчук Н. Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні